ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/1263/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Антонюка Сергія Олеговича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2021 (суддя Яроцький А. М.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (головуючий - Олексюк Г. Є., судді Грязнов В. В., Маціщук А. В.) у справі
за позовом Хмельницької міської ради
до фізичної особи-підприємця Антонюка Сергія Олеговича
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 106738,90 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. 04.12.2019 Хмельницька міська рада (далі - Хмельницька міськрада, Міськрада) звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом (з урахуванням заяви від 05.04.2021 про зменшення позовних вимог) до фізичної особи-підприємця Антонюка Сергія Олеговича (далі - ФОП Антонюк С. О., Підприємець) про стягнення з відповідача на користь позивача 106738,90 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Кам`янецькій, 79/3 у м. Хмельницькому, з посиланням на положення статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 14, 288, 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 12, 83, 120, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 20 Закону України "Про оцінку земель".
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що відповідач користувався зазначеною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів в період з 01.06.2014 (з дати припинення договору оренди землі від 16.02.2012 № 681010004000338) до 01.12.2018 (далі - спірний період) та зважаючи на те, що ФОП Антонюк С. О. фактично використовував земельну ділянку площею 800 м2, кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, розташовану по вул. Кам`янецькій, 79/3 у м. Хмельницькому (далі - спірна земельна ділянка), ще з 2012 року, що підтверджується договором оренди землі, витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.10.2019, актом обстеження земельної ділянки від 05.01.2018, рішенням Хмельницької міськради від 14.12.2018 № 65, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2019, у зв`язку з чим позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.
У поясненнях щодо розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, яка використовувалася відповідачем без правовстановлюючих документів зазначено, що розрахунок неодержаного доходу у вигляді орендної плати здійснювався у розмірі мінімальної ставки орендної плати, визначеної згідно з Податковим кодексом України - 3 % від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.07.2020 (головуючий - Заярнюк І. В., судді Заверуха С. В., Музика М. В.), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 (головуючий - Василишин А. Р., судді Бучинська Г. Б., Філіпова Т. Л.), позов задоволено.
4. Рішення та постанова мотивовані тим, що: 1) згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2019 № НВ- 0003999302019 спірна земельна ділянка є сформованою та зареєстрована як об`єкт цивільних прав з 16.02.2012, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2017 № 93986634 зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, її площа становить 800 м2, кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, отже, як у період з 16.02.2012 по 14.12.2018, так і на теперішній час два основні критерії, які ідентифікують земельну ділянку: площа і кадастровий номер, не змінювалися, що свідчить про використання земельної ділянки протягом спірного періоду без правовстановлюючих документів (з 01.06.2014 до 01.12.2018), що є підставою для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, оскільки відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, в результаті чого відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у виді орендної плати; 2) правила переривання позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній (справі) є докази, що підтверджують факт такого переривання. Перебіг позовної давності перервався вчиненням Підприємцем дій зі сплати коштів, що свідчать про визнання ним свого боргу, а також позовна давність переривалася зверненням позивача у вересні 2017 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ФОП Антонюка С. О. про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Таким чином, позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права у межах строку позовної давності, а тому заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності задоволенню не підлягає.
5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2021 (головуючий - Чумак Ю. Я., судді Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.) скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.07.2020 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 924/1263/19, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
6. Постанова Верховного Суду аргументована тим, що: 1) у порушення положень статей 86, 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) місцевий та апеляційний господарські суди не перевірили і не надали належної оцінки доводам скаржника про те, що при визначенні розміру суми, яка підлягає стягненню з відповідача на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, судами не було надано оцінки кожному доказу та не зазначено, чому взято до уваги саме витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.09.2016, від 30.01.2018, від 17.10.2019, від 24.02.2020, при цьому не наведено мотивів відхилення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2020, який видано тим же органом на підтвердження тих же обставин за один і той самий період, що й інші витяги, які було надано позивачем; 2) при новому розгляді справи суду необхідно вирішити питання щодо можливості застосування позовної давності з огляду на вчинення ФОП Антонюком С. О. дій (сплата коштів), що свідчать про визнання ним свого боргу.
7. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 106738,90 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
8. Зазначені рішення та постанова мотивовані обґрунтованістю позовних вимог з огляду на те, що: 1) Управлінням земельних ресурсів було підготовлено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку по вул. Кам`янецькій, 79/3 у м. Хмельницькому з врахуванням всіх змін категорій цільового призначення земельної ділянки в період з 01.06.2014 до 01.12.2018 та на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.03.2021 № 6-22-0.33-468/116-21. Таким чином, поданий позивачем витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідає вимогам статті 20 Закону України "Про оцінку земель", а відповідно проведені на його підставі розрахунки безпідставно збережених коштів є обґрунтованими і відповідають вимогам чинного законодавства; 2) інформація щодо нормативної грошової оцінки, яка зазначена у витягу від 26.03.2021 № 6-22-0.33-468/116-21, є аналогічною з інформацією щодо нормативної грошової оцінки, зазначеної у попередніх наявних у матеріалах справи витягах, в тому числі у витягу від 19.03.2020 № 32-220.33-507/116-20, вміщені у якому відомості не заперечувалися відповідачем під час попереднього розгляду справи; 3) починаючи з 16.02.2012 єдиною сформованою земельною ділянкою, на якій знаходиться належне відповідачу нерухоме майно, є спірна земельна ділянка, тому безпідставним є твердження відповідача про зміну площі та конфігурації спірної земельної ділянки; 4) здійснення відповідачем контррозрахунку виходячи з площ земельної ділянки 372 м2 і 650 м2 є необґрунтованим, оскільки суперечить як витягу від 26.03.2021 № 6-22-0.33-468/116-21 з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, виданому Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру Хмельницької області, так і іншим документам, які містять офіційну інформацію про вказану земельну ділянку (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2019 № НВ-0003999302019, інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2017 № 93986634 та від 16.12.2019 № 193151526, рішення Хмельницької міськради від 24.04.2013 № 45 і від 14.12.2018 № 65); 5) позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права у межах строку позовної давності, а тому заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності задоволенню не підлягає; 6) часткова сплата Підприємцем упродовж 2014- 2018 рр. орендної плати/земельного податку в тому числі за спірну земельну ділянку, що підтверджується листами Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 23.12.2016 та від 28.10.2019, є діями ФОП Антонюка С. О. безпосередньо стосовно кредитора - Хмельницької міськради про визнання боргу (безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати), а відтак на підставі частини 1 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності перервався вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання ним свого боргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ФОП Антонюк С. О. звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статті 254 ЦК України, статті 287 ПК України, статей 86, 236, 269, 282 ГПК України, наголошуючи, що: 1) апеляційний суд не врахував правових висновків (щодо недоведеності суми, яка підлягає стягненню з відповідача), викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 922/3507/20, від 15.10.2019 у справі № 922/1379/18, від 24.06.2020 у справі № 922/2414/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17; 2) суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків (щодо недоведеності площі використовуваної відповідачем протягом спірного періоду земельної ділянки), викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 922/3208/19, від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19, від 05.02.2020 у справі № 924/196/19, від 20.12.2019 у справі № 917/266/19 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17; 3) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме статті 254 ЦК України у поєднанні зі статтею 287 ПК України у подібних правовідносинах (щодо початку перебігу позовної давності в разі несплати відповідачем чергового щомісячного платежу із земельного податку); 4) апеляційний суд не надав належної оцінки доказам, якими зафіксовано використання ФОП Антонюком С. О. земельної ділянки на вул. Кам`янецькій, 79/3, кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, але меншою площею (372 м2), що не виключає відсутність достеменного встановлення судами реально займаної відповідачем площі земельної ділянки протягом всього спірного періоду, а відтак переконливо свідчить про передчасність висновків суду про доведеність розміру недоотриманої Міськрадою орендної плати, нарахованої стосовно земельної ділянки площею 800 м2.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. Хмельницька міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові.
Розгляд справи Верховним Судом
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Антонюка С. О. на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 924/1263/19 та призначено здійснити розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
13. Рішенням Хмельницької міськради від 16.05.2002 № 28 відповідачу було попередньо погоджено місце розташування об`єкта містобудування - автосервісу площею 0,08 га по вул. Кам`янецькій, 79/3.
На підставі листа-замовлення (клопотання) від 04.06.2002 № А\58-16 та договору на виконання робіт від 26.06.2002 № 130 комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню було виготовлено проект відведення Підприємцю земельної ділянки площею 0,08 га.
Рішенням Хмельницької міськради від 25.09.2002 № 15 надано ФОП Антонюку С. О. в оренду земельну ділянку під будівництво автосервісу.
На виконання цього рішення 14.11.2002 між сторонами було укладено договір оренди землі № 771 зі строком дії до 25.09.2007.
14. 02.04.2007 відповідач звернувся до позивача із заявою про продовження договору оренди землі від 14.11.2002 № 771.
Комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню на підставі заяви-замовлення відповідача від 02.04.2007 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право оренди землі відповідача під будівництво автосервісу по вул. Кам`янецькій, 79/3 площею 0,08 га.
Рішенням Хмельницької міськради від 27.12.2007 № 25 Підприємцю надано в короткострокову оренду земельну ділянку площею 0,08 га строком на 3 роки.
16.07.2008 між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки під будівництво автосервісу.
15. Рішенням Міськради від 10.08.2011 № 35 ФОП Антонюку С. О. було поновлено договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки.
На підставі зазначеного рішення Хмельницької міськради 16.02.2012 між сторонами укладено договір на оренду земельної ділянки площею 800 м2 під будівництво автосервісу.
16. Рішенням Хмельницької міськради від 24.04.2013 № 45 "Про припинення права користування земельною ділянкою, договору оренди землі шляхом його розірвання за згодою сторін, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" припинено право користування відповідача земельною ділянкою площею 800 м2 і надано Підприємцю дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 650 м2.
На виконання зазначеного рішення 15.05.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди землі.
17. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.08.2017 № 93986634 відповідач з 2011 року є власником автосервісу загальною площею 1036,2 м2 по вул. Кам`янецькій, 79/3 в м. Хмельницькому на підставі свідоцтва про право власності від 03.08.2011 САС № 895464. Цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Кам`янецькій, 79/3 у м. Хмельницькому Хмельницької області.
18. Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин направило на адресу Головного управління ДФС у Хмельницькій області запит стосовно відповідача з метою здійснення контролю за використанням земельних ділянок з порушенням земельного законодавства щодо інформації зі сплати орендної плати/земельного податку за земельну ділянку по вул. Кам`янецькій, 79/3 у м. Хмельницькому в період 2014- 2016 рр.
На зазначений запит Головне управління ДФС у Хмельницькій області листом від 23.12.2016 повідомило, що ФОП Антонюк С. О. у 2014 році сплатив за користування спірною земельною ділянкою 1296,82 грн орендної плати в розмірі земельного податку, у 2015 році - 1619,73 грн орендної плати в розмірі земельного податку, у 2016 році - 17530,50 грн орендної плати в розмірі земельного податку.
19. Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міськради надіслало запит до управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницькій області, у відповідь на який було отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та нараховано розмір орендної плати в період з 01.06.2014 по 01.12.2016, який мав би сплатити відповідач у випадку дотримання вимог чинного законодавства України щодо укладення договору оренди землі.
20. Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міськради нарахувало Підприємцю за користування спірною земельною ділянкою безпідставно збережені кошти, що відповідає орендній платі за користування земельною ділянкою. При цьому позивач у позові зазначив, що розрахунок зазначеної у позові суми здійснено шляхом множення вартості 1 м2 земельної ділянки, зазначеного у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен рік використання з подальшим застосуванням найнижчої орендної ставки 3 % та визначенням орендної плати в рік та в місяць з визначенням кількості місяців використання земельної ділянки.
Згідно з рішенням Хмельницької міськради від 29.08.2012 № 64 "Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень сесії міської ради" затверджено орендні ставки, а саме відсотки від нормативної грошової оцінки, що враховується для розрахунку річної плати за землю. Зазначеним рішенням затверджено 3 % - найнижчу орендну ставку, яка відповідає ПК України та яка і використовувалася при обрахуванні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Кам`янецькій, у м. Хмельницькому.
21. До позовної заяви позивач додав витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.10.2019 № 18-22-0.33- 2097/116-19, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 800 м2 по вул. Кам`янецькій, 79/3 з цільовим призначенням 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) за 2018 рік становить 1625536 грн.
22. Позивачем також долучено до матеріалів справи витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2018 № 32-22-0.33-457/116-18, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з цільовим призначенням 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за 2018 рік становить 455150 грн.
23. Відповідно до листа Відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.02.2020 № 18-22-0.33-288/116-20 цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, було змінено з 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, на 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в Національній кадастровій системі з 05.05.2018 на підставі заяви Міськради та рішення Хмельницької міськради від 11.04.2018 № 90.
24. У вересні 2017 року Хмельницька міськрада звернулася до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до ФОП Антонюка С. О. про стягнення збитків, завданих використанням спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів (за період з 01.01.2014 по 01.12.2016).
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.01.2019 у справі № 686/18698/17-ц у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23.04.2019 рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.01.2019 скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ФОП Антонюка С. О. на користь Міськради 38508,45 грн майнової шкоди.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.09.2019 у справі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.01.2019 та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23.04.2019 № 686/18698/17-ц скасовано та провадження у справі закрито. Позивачу повідомлено, що розгляд таких вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.
25. На поданий запит Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру Хмельницької області надано витяг від 26.03.2021 р. № 6-22-0.33-468/116-21 щодо земельної ділянки площею 800 м2, кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, за період 2014- 2018 рр., відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею м2 по вул. Кам`янецькій, 79/3 з цільовим призначенням з 02.03.2014 - 3.15. для будівництва інших будівель громадської забудови з 05.05.2018 - 03.10. для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) становила: за 2014 рік для комерційного використання - 856994 грн, за 2015 рік для комерційного використання - 1070635 грн, за 2016 рік для комерційного використання - 1533525 грн, за 2014 рік для земель зайнятих поточним будівництвом - 171399 грн, за 2015 рік для земель, зайнятих поточним будівництвом - 214127 грн, за 2016 рік для земель, зайнятих поточним будівництвом - 306705 грн, за 2017- 2018 роки - 455150 грн, з 05.05.2018 - 1625536 грн.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2019 №НВ-0003999302019 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 93986634 від 08.08.2017 земельна ділянка площею 800 м2, кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, є сформованою та зареєстрована як об`єкт цивільних прав з 16.02.2012.
Відповідно до пункту 2.1 рішення Хмельницької міськради від 14.12.2018 № 65 Антонюку С. О. було продано земельну ділянку площею 800 м2, кадастровий номер 10100000:08:001:0175, що оформлено договором купівлі-продажу від 27.12.2018.
Позиція Верховного Суду
26. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
27. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
28. Згідно з імперативними положеннями частини 5 статті 310 та частини 1 статті 316 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
29. Колегія суддів наголошує, що суди першої та апеляційної інстанції при новому розгляді справи належним чином та у повному обсязі виконали вміщені у постанові Верховного Суду від 26.02.2021 вказівки касаційної інстанції щодо необхідності врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 922/2414/19 у подібних правовідносинах (див. пункти 50-51 постанови Верховного Суду від 26.02.2021 у цій справі), чим власне спростовуються доводи скаржника про зворотне.
30. Крім того, зважаючи на суперечливість наявних у матеріалах справи витягів та відповідні вказівки Верховного Суду, вміщені в постанові від 26.02.2021, Хмельницька міськрада направила до Відділу в Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру Хмельницької області запит з метою з`ясування остаточної інформації стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 800 м2, кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, призначеної для будівництва та обслуговування автосервісу за період 2014- 2018 рр.
Апеляційний суд цілком обґрунтовано зазначив, що інформація щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, зазначена у витягу від 26.03.2021 № 6-22-0.33-468/116-21, за змістом є аналогічною з інформацією щодо нормативної грошової оцінки, зазначеною у попередніх наявних у матеріалах справи витягах про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, в тому числі у витягу від 19.03.2020 № 32-220.33-507/116-20, відомості з якого не заперечувалися відповідачем під час первісного розгляду справи.
31. Водночас суди попередніх інстанцій достеменно встановили та скаржник не спростував тих істотних обставин, що ФОП Антонюк С. О. у спірний період (з 01.06.2014 до 01.12.2018) користувався земельною ділянкою загальною площею 800 м2 по вул. Кам`янецькій, 79/3 в м. Хмельницькому, на якій знаходиться автосервіс загальною площею 1036,2 м2, що належить відповідачу, однак, не сплачував за користування спірною земельною ділянкою орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.
Відхиляючи безпідставні твердження скаржника про зміну площі та конфігурації земельної спірної ділянки, апеляційний суд правомірно виходив з того, що починаючи з 16.02.2012 єдиною сформованою земельною ділянкою, на якій знаходиться належне відповідачу нерухоме майно, є земельна ділянка площею 800 м2, кадастровий номер 6810100000:08:001:0175.
32. Відтак відповідач (набувач нерухомого майна), не сплачуючи орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (схожий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).
33. Не беручи до уваги наданий відповідачем контррозрахунок, судом першої інстанції враховано, що проведення контррозрахунку виходячи з площ земельної ділянки 372 м2 і 650 м2 є необґрунтованим, оскільки суперечить як витягу від 26.03.2021 № 6-22-0.33-468/116-21 з технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо земельної ділянки площею 800 м2, кадастровий номер 6810100000:08:001:0175, виданому Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру Хмельницької області, так і іншим документам, які містять офіційну інформацію про спірну земельну ділянку (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2019 № НВ-0003999302019, інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2017 № 93986634 та від 16.12.2019 № 193151526, рішення Хмельницької міськради від 24.04.2013 № 45 і від 14.12.2018 № 65).
34. Натомість в аспекті касаційного перегляду судових рішень у цій справі наявні доводи скаржника зводяться передусім до посилань на необхідність встановлення обставин справи та переоцінки доказів у частині здійсненого позивачем розрахунку та площі фактично використовуваної Підприємцем у спірний період земельної ділянки, що суперечить імперативним вимогам частини 2 статті 300 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
35. Разом з тим колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування апеляційним судом правових висновків (щодо недоведеності суми, яка підлягає стягненню з відповідача), викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 922/3507/20, від 15.10.2019 у справі № 922/1379/18, та правових висновків (щодо недоведеності площі використовуваної відповідачем протягом спірного періоду земельної ділянки), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 922/3208/19, від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19, від 05.02.2020 у справі № 924/196/19, від 20.12.2019 у справі № 917/266/19, з огляду на таке.
36. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
37. Так, ухвалюючи постанову від 04.08.2021, якою було скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 922/3507/20 (предмет позову - стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати) та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив з того, що право на стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі норм статті 1212 ЦК України виникає у власника земельної ділянки (зокрема відповідної ради) лише у випадку, коли неукладення договору щодо її відчуження є наслідком дій покупця - фактичного користувача, який, в такому разі, не може розраховувати на набуття такої ділянки у власність, а відтак і на виникнення підстав для сплати земельного податку. При цьому, якщо судами буде встановлено, що покупець в межах правовідносин, пов`язаних з відчуженням земельної ділянки комунальної форми власності діяв належним чином відповідно до встановлених актами цивільного законодавства та договором правил поведінки, які відповідають критеріям розумності, добросовісності, справедливості, а натомість дії продавця таким критеріям не відповідали, то така особа (продавець) мала право розраховувати на стягнення з покупця на свою користь суму безпідставно збережених коштів за фактичне користування вказаною ділянкою не в розмірі орендної плати, а в розмірі земельного податку, право на отримання якого було би нею отримано за результатами реалізації сторонами договору своєї правомірної поведінки. Однак, апеляційний господарський суд не врахував наявності у відповідача правомірного очікування на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та пов`язану з цим трансформацію прав і обов`язків сторін, у зв`язку з чим передчасно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, не дослідивши, при цьому, обґрунтованості розміру заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів з огляду на поведінку сторін в межах правовідносин, пов`язаних з користуванням та подальшим відчуженням земельної ділянки. При цьому, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та не надав оцінки тій обставині, що, як встановлено судами, позивач після укладення договору про внесення авансового внеску з відповідачем не вчиняв жодних активних дій з виконання своїх обов`язків щодо подальшого оформлення відчуження спірної земельної ділянки протягом тривалого часу.
38. У свою чергу, скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 та залишаючи в силі рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2019 у справі № 922/1379/18, яким у задоволенні позову про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати було відмовлено повністю, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 15.10.2019, ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини добросовісного вчинення відповідачем усіх необхідних дій з метою набуття у власність спірної земельної ділянки (оплата земельного податку, авансового внеску, придбання земельної ділянки, підписання договору тощо) та підписання міською радою договору купівлі-продажу від 04.03.2019 без будь-яких зауважень щодо наявності заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, дійшов висновку, що оскільки користування земельною ділянкою ТОВ "Род-Ник Інвест" без укладеного договору оренди землі було зумовлене з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, який в подальшому був укладений, то спірне майно (земельна ділянка) не може вважатися набутим чи збереженим відповідачем без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування статті 1212 ЦК України відсутні. Суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на те, що у даних спірних правовідносинах право користування земельною ділянкою вирішувалось у порядку її викупу, а не оформлення користування на умовах оренди.
39. Натомість у справі, що розглядається, у спірний період відповідний авансовий внесок Підприємцем не сплачувався та договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки між сторонами не укладався, тобто спір у цій справі виник з позадоговірних (кондикційних) відносин, врегульованих статтею 1212 ЦК України, а не з відносин відчуження земельної ділянки на користь її фактичного користувача.
40. У справі № 922/3208/19 (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020 та від 13.07.2021), предметом позову в якій є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, виходив з того, що "суди достовірно встановили обставини правомірного володіння і використання відповідачем належних йому нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 30, що само по собі не може свідчити про фактичне використання Товариством спірної земельної ділянки, відведеної згідно з рішенням Харківської міськради від 28.11.2018 № 1298/18 і розташованої за іншою адресою - м. Харків, просп. Ювілейний, 26".
41. У справі № 924/196/19 (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2020), предметом позову в якій є стягнення з відповідача збитків у виді неодержаних доходів, заподіяних у зв`язку із користуванням відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що судам слід самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин, звернув увагу на необхідність встановлення судами розміру земельної ділянки, яка використовується відповідачем, оскільки спірна земельна ділянка не є сформованою, а також наголосив, що "у матеріалах справи немає витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, відомості з яких є обов`язковими при визначенні орендної плати".
42. У постанові від 20.12.2019 у справі № 917/266/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виклав таку правову позицію: "має значення площа, яку фактично використовує відповідач в таких позовах, і підтвердження її належними доказами, а не просто факт формування земельної ділянки в один об`єкт цивільних прав з відповідною площею з подальшою передачею її в оренду відповідачу".
Однак, на відміну від справи, яка розглядається (№ 924/1263/19), у справі № 917/266/19 суди встановили, що у попереднього власника нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, існувало право оренди на земельну ділянку іншого розміру, ніж розмір, зафіксований комісією в акті з визначення розміру та відшкодування збитків.
43. На необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, яка використовується особою, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення збитків, завданих територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства звернула свою увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справи № 917/1739/17, оскільки за договором купівлі-продажу відповідач набув у власність частину будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці.
Водночас під час розгляду цієї справи (№ 924/1263/19), судами встановлено, що 16.02.2012 між сторонами на підставі рішення Хмельницької міськради від 10.08.2011 № 35 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 800 м2 під будівництво автосервісу. Як у період з 01.06.2014 по 04.12.2018, так і на теперішній час основні критерії, які ідентифікують земельну ділянку: площа, цільове призначення категорія земель і кадастровий номер не змінювалися. Судом не було встановлено обставин використання відповідачем земельної ділянки меншої площі, тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що посилання відповідача на зміну розмірів та конфігурації земельної ділянки і акт обстеження земельної ділянки від 12.10.2016 не має жодного правового значення.
44. Колегія суддів також не бере до уваги посилання скаржника на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, оскільки, передаючи справу на новий розгляд, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "суд апеляційної інстанції мав дослідити розмір безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без належних на те правових підстав, а також розрахунки між сторонами щодо сплаченого земельного податку за відповідну земельну ділянку", тобто зазначена постанова не містить вказівок на неправильно визначену площу.
45. Таким чином, підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, та матеріально-правове регулювання спірних правовідносин у зазначених скаржником справах і в цій справі (№ 924/1263/19) є різними, що виключає як подібність спірних правовідносин, так і підстави для застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.
46. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи врахували правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 922/2414/19.