ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 925/859/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Приватного підприємства "Облагрохім-2000" - Олененка О.В.,
Черкаської міської ради - не з`явився,
Департаменту архітектури та містобудування
Черкаської міської ради -Птуха В.І.,
Приватного підприємства "Агро-Темп 2010" - Кучер Ю.В.,
Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
в особі Черкаського міського РЕМ - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Облагрохім-2000"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 (у складі колегії суддів: Яковлєв М.Л. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І.)
у справі № 925/859/20
за позовом Приватного підприємства "Облагрохім-2000"
до Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, Приватного підприємства "Агро-Темп 2010",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського РЕМ,
про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними земельних торгів та визнання недійсним договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2020 року Приватне підприємство "Облагрохім-2000" (далі - ПП "Облагрохім-2000") звернулося до суду з позовом до Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - Департамент архітектури та містобудування), Приватного підприємства "Агро-Темп 2010" (далі - ПП "Агро-Темп 2010"), у якому просило визнати недійсними: - рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків та визначення умов земельних торгів"; - земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, площею 0,2986 га, яка розташована в м. Черкаси, просп. Хіміків, кадастровий номер 7110136400:05:007:0016, оформлені протоколом від 24.11.2016 № 378; - договір оренди землі від 24.11.2016, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу за №1-5030.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП "Облагрохім-2000" на підставі договору оренди землі від 04.01.2004 є орендарем земельної ділянки комунальної власності площею 0,4312 га, кадастровий номер 7110136400:05:007:0004, що розташована по просп. Хіміків, 84/1 у м. Черкаси, на якій знаходяться належні позивачу об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі загальною площею 388,9 кв. м, право власності на які зареєстровано у встановленому законом порядку.
Інженерні мережі та комунікації, що належать позивачу та забезпечують функціонування зазначених об`єктів нерухомого майна, а саме: газопровід високого тиску (зазначено в містобудівному розрахунку), мережі водопостачання, каналізація, електромережі основного живлення - електрична опора та кабель високої напруги (зазначено у відповідних робочих проектах, та висновку № 11/21/Буд.), проходять по земельній ділянці, переданій в оренду ПП "Агро-Темп 2010" на підставі договору оренди від 24.11.2016, та наявність яких не було враховано при затвердженні проекту землеустрою, проведенні торгів з продажу права оренди та укладенні договору оренди землі.
ПП "Облагрохім-2000" послалося на те, що оспорювані рішення ради, земельні торги, договір оренди суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси позивача, тому мають бути визнані недійсними в судовому порядку.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.02.2021 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго").
Відповідачі, заперечуючи проти позову, заявили про застосування позовної давності.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у серпні 2021 року ПП "Облагрохім-2000" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021, а рішення Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 залишити в силі. Водночас скаржником порушено питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 5 статті 302 ГПК.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.10.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 925/859/20 за касаційною скаргою ПП "Облагрохім-2000" з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.12.2021.
ПП "Агро-Темп 2010" та Департамент архітектури та містобудування у відзивах на касаційну скаргу зазначили про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просили залишити оскаржене судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
ПП "Облагрохім-2000" направило на адресу Верховного Суду відповідь на відзиви на касаційну скаргу.
Черкаська міська рада, ПАТ "Черкасиобленерго" в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК не зверталися.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеному у січні 2004 року з Черкаською міською радою, у користуванні ПП "Облагрохім-2000" знаходиться земельна ділянка комунальної власності площею 0,4312 га, кадастровий номер 7110136400:05:007:0004, що розташована по просп. Хіміків, 84/1 у м. Черкаси.
На цій земельній ділянці ПП "Облагрохім-2000" збудовано об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі загальною площею 388,9 кв. м, право власності на які зареєстровано за позивачем у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.04.2019, номер витягу 162687269.
Інженерні мережі та комунікації необхідні для обслуговування будівель позивача, а саме газопровід високого тиску (зазначено в містобудівному розрахунку), мережі водопостачання, каналізація, електромережі основного живлення - електрична опора та кабель високої напруги (зазначено у відповідних робочих проектах; проекти прокладання комунікацій узгоджено з Управлінням містобудування та архітектури: по водопостачанню - 13.04.2009, по електропостачанню - 02.03.2009, по газопостачанню - 25.06.2011), проходять по земельній ділянці, яка у 2016 році була надана в користування ПП "Агро-Темп 2010".
Так, судами попередніх інстанцій також установлено, що відповідно до рішення Черкаської міської ради від 04.11.2014 № 2-251 "Про включення до переліку земельних ділянок, які пропонуються для продажу на земельних торгах (у формі аукціону), та надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" земельну ділянку орієнтовною площею 0,30 га по просп. Хіміків для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (під стоянку транспортних засобів) включено до переліку земельних ділянок, які пропонуються для продажу та надано дозвіл Департаменту архітектури та містобудування на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах.
Рішенням Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727, зокрема, затверджено проект землеустрою та визначено умови земельних торгів.
Згідно з протоколом від 24.11.2016 № 378 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7110136400:05:007:0016, переможцем земельних торгів визнано ПП "Агро-Темп 2010".
24.11.2016 між Черкаською міською радою (орендодавець) і ПП "Агро-Темп 2010" (орендар) на підставі протоколу земельних торгів від 24.11.2016 № 378 укладено договір оренди землі (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу за № 1-5030), за умовами якого орендар прийняв в строкове платне користування під стоянку для транспортних засобів земельну ділянку площею 0,2986 га, кадастровий номер 7110136400:05:007:0016, що знаходиться у м. Черкаси, по просп. Хіміків.
У пункті 26 цього договору зазначено, зокрема, що на момент його укладення земельна ділянка не обмежена та не обтяжена будь-якими правами інших фізичних, юридичних осіб, або будь-яким іншим чином. Разом із тим зазначений пункт договору містить умови, за якими обов`язковими для діяльності орендаря є обмеження, за якими орендар зобов`язаний забезпечити вільний доступ для прокладки нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться у межах наданої в оренду земельної ділянки; на земельну ділянку наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані з розміщенням земельної ділянки в санітарно-захисній зоні, частини земельної ділянки в охоронній зоні навколо інженерних комунікацій.
ПП "Облагрохім-2000", звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків та визначення умов земельних торгів"; земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, площею 0,2986 га, яка розташована в м. Черкаси, просп. Хіміків, кадастровий номер 7110136400:05:007:0016, оформлених протоколом від 24.11.2016 № 378, та договору оренди землі від 24.11.2016, укладеного між Черкаською міською радою і ПП "Агро-Темп 2010", в обґрунтування вимог послалося на те, що оспорювані рішення та договір оренди не відповідають положенням, зокрема, Закону України "Про землеустрій", Земельного кодексу України (далі - ЗК), статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та порушують права і законні інтереси позивача.
Позивач посилався на те, що 08.04.2020 на його адресу надійшла позовна заява від ПП "Агро-Темп 2010" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,2986 га, кадастровий 7110136400:05:007:0016, що розташована в м. Черкаси по просп. Хіміків, до якої було додано документи, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2986 га по проспекту Хіміків для розміщення та експлуатація будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (під стоянку для транспортних засобів), яка пропонується для продажу права оренди на земельних торгах, що розроблено в 2015 році на підставі рішення Черкаської міської ради від 04.11.2014 № 2-25; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва "Розміщення та експлуатація будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (під стоянку для транспортних засобів) на ділянці площею 0,2986 га по проспекту хіміків в м. Черкаси); рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727, протокол земельних торгів від 24.11.2016 № 378 та договір оренди землі від 24.11.2016. Проте у цих документах була відсутня інформація про наявні обмеження у використанні земельної ділянки, наданої в оренду ПП "Агро-Темп 2010", знаходженням на ній інженерних мереж і комунікацій, а також високовольтних кабельних ліній, що обслуговують об`єкти нерухомого майна, належні ПП "Облагрохім-2000".
У подальшому 16.06.2020 на адресу ПП "Облагрохім-2000" від ПП "Агро-Темп 2010" надійшла вимога про перенесення електричної опори, і як наслідок, перенесення електричних мереж, та змушує позивача припинити електропостачання, зупинити господарську діяльність та нести додаткові витрати.
Згідно з висновком судового експерта від 25.02.2021 №11/21/Буд., за результатами проведення на замовлення ПП "Облагрохім-2000" комплексного експертного земельно-технічного та будівельно-технічного дослідження, складено "План розміщення інженерних комунікацій, нанесений на фотоплан, земельних ділянок по проспекту Хіміків, 84", у якому нанесено інженерні мережі каналізації, водопроводу, надземна та підземна кабельні лінії електропостачання, лінія газопроводу, що проходять по земельній ділянці кадастровий номер 7110136400:05:007:0016. Частина зазначених інженерних мереж, а саме надземна лінія електропостачання напругою 10 кВ від опори № 34 до опори № 34/1, підземна кабельна лінія електропостачання напругою 10 кВ від опори № 34/1 до трансформаторної підстанції (ТП), лінії водопостачання діаметром 50 мм та каналізації діаметром 150 мм належать ПП "Облагрохім-2000". Лінія газопостачання (газопровід) належить іншому власнику. Відповідно до акта № 17 здачі-прийомки електромонтажних робіт від 20.09.2009 підземна та надземна кабельні лінії електропостачання, що проходять через земельну ділянку кадастровий номер 7110136400:05:007:0016, є зданими в промислову експлуатацію з 20.09.2009.
Крім того, 24.10.2008 ПП "Облагрохім-2000" отримало технічні умови № 381/2008 приєднання до електричних мереж ВАТ "Черкасиобленерго" (змінено назву на ПАТ "Черкасиобленерго") електроустановок позивача за адресою: м. Черкаси, просп. Хіміків 84, величина прогнозованої приєднаної потужності 70 кВт.
29.10.2008 між ВАТ "Черкасиобленерго" та ПП "Облагрохім-2000" укладено договір про приєднання до електричних мереж № 1238/01-21, за умовами якого ВАТ "Черкасиобленерго" здійснює приєднання та підключення електроустановок ПП "Облагрохім-2000" до своїх електричних мереж після виконання ТУ № 381/2008, оплати вартості приєднання, укладення ПП "Облагрохім-2000" договору про постачання електричної енергії. Узгоджена проектна документація є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до умов цього договору ПП "Облагрохім-2000" було розроблено та погоджено: 19.03.2009 з Інспекцією Держенергонагляду у Черкаській області, 02.03.2009 з Департаментом архітектури, будівництва та землеустрою Черкаської міської ради робочий проект встановлення трансформаторної підстанції типу КТП на території ПП "Облагрохім-2000" по просп. Хіміків, 84 у м. Черкаси, а у подальшому 10.01.2012 між ПАТ "Черкасиобленерго" і ПП "Облагрохім-2000" укладено договір про постачання електричної енергії № 6036.
Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін за договором № 6036 межа відповідальності за стан та обслуговування електричних мереж та установок встановлюється в точці приєднання відгалуження ЛЕП-10кВ до ПЛ 10Кв Л546-591 опора № 34. Електропередавальна організація несе відповідальність за технічний стан і обслуговування ПЛ 10кВ Л546-591, споживач (ПП "Облагрохім-2000") несе відповідальність за технічний стан і обслуговування ПЛ 10кВ після межі відповідальності КТП 766 та все внутрішнє електрообладнання.
Суд першої інстанції задовольнив позов ПП "Облагрохім-2000" і мотивував рішення тим, що проект землеустрою на земельну ділянку площею 0,2986 га за адресою: м. Черкаси, просп. Хіміків, кадастровий 7110136400:05:007:0016, на момент його виготовлення не містив повного обсягу та наявних на земельній ділянці обтяжень і обмежень, тому не відповідає вимогам земельного законодавства; виконавчі органи міської ради були обізнані про наявні обмеження і Черкаська міська рада мала відмовити в затвердженні проекту землеустрою в силу вимог пункту 14 статті 123 ЗК, отже рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків та визначення умов земельних торгів є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Земельні торги з продажу права оренди землі, що оформлені протоколом від 24.11.2016 № 378, відбулися з порушенням процедури їх проведення, на підставі некоректних документів і тому мають бути визнані недійсними, як і договір оренди землі, укладений за результатами проведення земельних торгів.
Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанцій скасував і відмовив у задоволенні позову з тих мотивів, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. При розробленні проекту землеустрою розробник проекту, зазначаючи про обмеження в проекті, використовує дані Державного земельного кадастру, що є офіційними, які на момент розроблення повинні бути в обов`язковому порядку зареєстровані у такому реєстрі. За встановлених у справі обставин, усі зареєстровані обмеження (діючі інженерні мережі (каналізація), діючі інженерні мережі (теплотраса) із зазначенням площ та кодів були вказані у проекті землеустрою про відведення земельної ділянки ПП "Агро-Темп 2010", що означає відповідність такого проекту вимогам статті 50 Закону України "Про землеустрій" та статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр"; рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків та визначення умов земельних торгів" прийняте міською радою на підставах та в межах повноважень, визначених законами та Конституцією України. Надані позивачем докази (робочі проекти, технічні умови, договір приєднання до електричних мереж, акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності) не можуть підмінити обов`язкове отримання прав на земельну ділянку для будівництва та прокладання комунікаційних мереж. За умови наявності інформації про користування земельною ділянкою іншим користувачем, ПП "Облагрохім-2000" для прокладання комунікацій мало можливість укласти сервітут, проте цього не зробило, не узяло участі у земельних торгах щодо продажу права оренди, при умові розміщення на момент оголошення торгів власних комунікацій. Оскільки судом апеляційної інстанції установлено відповідність вимогам закону проекту землеустрою відведення земельної ділянки, проведення земельних торгів, тому за висновками суду відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди від 24.11.2016, укладеного між відповідачами.
ПП "Облагрохім-2000" у поданій касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, щодо питання застосування яких у подібних правовідносинах, відсутній висновок Верховного Суду. Так, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції при вирішенні справи неправильно застосовано положення Закону України "Про Державний земельний кадастр", оскільки на момент прокладення інженерних мереж і комунікацій та введення їх в експлуатацію (2009-2011) зазначений Закон не діяв, так як набрав чинності тільки з 01.01.2013, а земельна ділянка, на якій ці комунікації розташовано, сформована не була. Судом апеляційної інстанції не враховано, що проект землеустрою розроблено з порушенням вимог законів України "Про землеустрій", "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", що є підставою відповідно до пункту 10 статті 123 ЗК для відмови в його затвердженні, проте відповідачами цей проект не було перевірено на відповідність вимогам законодавства. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 112 ЗК, не встановлено та не надано належної оцінки тим обставинам, що наявні на земельній ділянці охоронювані зони не підлягають державній реєстрації, проте є відповідними обмеженнями у використанні та повинні зазначатися в проекті землеустрою. Також, на думку скаржника, судом не враховано положення статті 124 ЗК щодо заборони продажу на конкурентних засадах земельних ділянок або прав на них у разі, зокрема обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури. Крім того, ПП "Облагрохім-2000" послалося на порушення судом апеляційної інстанції положень частини 3 статті 310 ГПК щодо дослідження зібраних у справі доказів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
У статті 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Оскільки, відповідно до статті 16 ЦК порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування, а також визнання правочину недійсним є одними із передбачених частиною 2 статті 16 ЦК способами захисту прав та інтересів особи.
Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Як установлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у справі, яка розглядається, є, зокрема вимога позивача про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків та визначення умов земельних торгів".
Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
За змістом статті 134 ЗК земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови (частина 2 статті 136 ЗК).
Підготовка лотів до проведення земельних торгів згідно зі статтею 136 ЗК включає, зокрема, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості).
За змістом статті 50 Закону України "Про землеустрій" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок (частина 1). Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки) (частина 3).
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України (частина 2 статті 50 Закону України "Про землеустрій" у відповідній редакції).
Відповідно до частини 4 статті 123 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 6 статті 186-1 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам (стаття 62 Закону України "Про землеустрій" у відповідній редакції).
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина 13 статті 123 ЗК).
Крім того, статтею 203 ЦК установлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частинами 1, 3 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом статті 215 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Зміст наведених правових норм дає підстави для висновку, що визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, і у випадку відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.
Водночас частини 1, 3, 4 статті 13 ГПК регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У частині 1 статті 74 ГПК встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із частиною другою статті 76 ГПК предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК, зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.
Господарський суд відповідно до статті 86 ГПК оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
ПП "Облагрохім-2000", обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727, яким між іншим затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків у м. Черкаси та визначено умови земельних торгів з продажу права оренди, земельних торгів та договору оренди землі, укладеного за результатами проведення цих торгів, послалося на те, що проект землеустрою щодо спірної земельної ділянки не відповідає вимогам Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про Державний земельний кадастр", ЗК, оскільки у ньому відсутній перелік охоронних та інших зон з особливими умовами використання з огляду на наявність на спірній земельній ділянці інженерних мереж та комунікацій, які забезпечують функціонування об`єктів нерухомого майна, належних позивачу, що в подальшому, як наслідок, не знайшло і свого відображення в оспорюваному договорі оренди землі в частині умов, що стосуються обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки, наданої в оренду ПП "Агро-Темп 2010". При цьому проведення таких комунікацій, за твердженням позивача, відбулося у встановленому законодавством порядку та узгоджено проекти прокладання комунікацій з Управлінням містобудування та архітектури Черкаської міської ради ще у 2009 році, тому відповідачу достеменно було відомо про наявність відповідних обмежень у використанні спірної земельної ділянки.
На підтвердження цих обставин позивачем було надано ряд документів, які містяться у матеріалах справи, у тому числі витяги з робочого проекту водопостачання та водовідведення, робочого проекту встановлення трансформаторної підстанції, проведення електромережі основного живлення - електричної опори та кабелю високої напруги, містобудівний розрахунок із зазначенням наявності газопроводу високого тиску, повідомлення ПАТ "Черкасигаз" про охоронну зону газопроводу та ПАТ "Черкасиобленерго" щодо охоронних зон електромереж та інш. Разом із тим на замовлення позивача було проведено комплексне експертне технічне та будівельно-технічне дослідження, за результатами якого судовим експертом складено висновок від 25.02.2021 №11/21/Буд.
Відповідно до частини 1 статті 110 ЗК на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.
За змістом статті 111 ЗК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження (частина 1). Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені обмеження у використанні земель (частина 2). Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) та обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації (частини 3, 4).
У частині 1 статті 112 ЗК визначено, що охоронні зони створюються, зокрема уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.
За змістом частини 6 статті 19 Закону України "Про електроенергетику" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об`єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель. Розміщення споруд та інших об`єктів в охоронних зонах електричних і теплових мереж без здійснення передбачених нормативно-технічними документами технічних заходів безпеки не допускається.
Відповідно до пунктів 1, 2 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209 (зі змінами) електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать. Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються заходи, зокрема щодо відведення земельних ділянок, встановлення охоронних зон.
Зони санітарної охорони відповідно до частин 1, 2 статті 113 ЗК створюються навколо об`єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об`єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об`єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.
За визначенням термінів, наведеним у статті 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт", до промислових трубопроводів (приєднані мережі) належить всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо. Охоронна зона - це землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому.
За змістом пункту 8 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747 (зі змінами) земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон, не вилучаються у їх власників і користувачів, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами та в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, в основу судового рішення про відмову в задоволенні позову поклав лише ті обставини, що інженерні мережі та комунікації, що забезпечують функціонування приміщень позивача (газопровід високого тиску, мережі водопостачання, каналізація, електромережі основного живлення (електрична опора та кабель високого тиску), знаходяться на спірній земельній ділянці, права на яку позивачем не було оформлено у встановленому законом порядку, наявність обмежень, на які посилається позивач, не зареєстровано у Державному земельному кадастрі, а певні обмеження у користуванні цією земельною ділянкою закріплено в умовах оспорюваного договору оренди.
Проте судом апеляційної інстанції при вирішенні спору не було враховано наведених норм законодавства, якими урегульовано правовий режим охоронних зон, що обмежують права на землю, належним чином не досліджено подані позивачем на підтвердження позовних вимог докази та не надано відповідної правової оцінки тому, чи не знаходиться спірна земельна ділянка з огляду на розташування на ній, зокрема, газопроводу високого тиску, мережі водопостачання та каналізації, електромережі основного живлення, що у тому числі забезпечують функціонування належних позивачу об`єктів нерухомого майна, в межах охоронних зон та щодо якої (земельної ділянки) установлюється спеціальний режим використання; чи не відносяться ці обмеження до тих, які безпосередньо встановлені законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а відтак, чи підлягають такі обмеження у використанні земельної ділянки державній реєстрації, і якщо підлягають, то чи є позивач тією особою, яка має здійснити відповідні дії щодо реєстрації таких обмежень; чи містить проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Хіміків, який було затверджено оспорюваним рішенням Черкаської міської ради від 24.06.2016 № 2-727, всі наявні на земельній ділянці спеціальні зони відповідних об`єктів, щодо яких відповідно до законодавства встановлюються охоронні зони, а відтак, чи були наявні/відсутні у Черкаської міської ради підстави для затвердження такого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до вимог законодавства та чи порушує таке рішення органу місцевого самоврядування права та/або інтереси позивача, що є підставою для визнання такого рішення незаконним і його скасування.
Крім того, висновки суду апеляційної інстанції про те, що обмеження у використанні спірної земельної ділянки, на які посилається позивач, мали бути зареєстровані у Державному земельному кадастрі відповідно до положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" (набрав чинності 01.01.2013), не можна визнати цілком обґрунтованими, оскільки по-перше, судом апеляційної інстанції не було враховано, що відповідні дозвільні документи на прокладення інженерних мереж і комунікацій, які надані позивачем та наявні у матеріалах справи, було виготовлено та затверджено у 2009 році, тобто до набрання чинності зазначеним Законом, по-друге судом апеляційної інстанції взагалі не встановлювалися обставини, а відтак і не надавалася відповідна правова оцінка тому, чи була сформована земельна ділянка, на якій прокладалися інженерні мережі та комунікації, як об`єкт цивільних прав, та чи підлягали ці об`єкти та/або відповідні обмеження у встановленому законом порядку державній реєстрації, і якщо так, чи було покладено відповідний обов`язок щодо їх реєстрації саме на позивача.
Водночас, не встановивши належним чином на підставі наявних у матеріалах справи доказах обставин відповідності/невідповідності вимогам законодавства оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування з огляду на предмет і підстави заявленого позивачем позову, суд апеляційної інстанції не встановив і правомірність поведених на підставі цього рішення земельних торгів щодо продажу права оренди спірної земельної ділянки.
Разом із тим, зазначивши у судовому рішенні про те, що оспорюваний договір оренди містить умови, за якими визначено обов`язкові для діяльності орендаря обмеження у користуванні земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції не з`ясував і в постанові не зазначив, чи стосуються ці обмеження саме інженерних мереж і комунікацій, що забезпечують функціонування належних позивачу об`єктів нерухомого майна, а відтак не здійснив аналіз оспорюваного договору на предмет його відповідності вимогам закону та наявності/відсутності порушення прав та інтересів позивача цим правочином.
При цьому поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що встановлення цих обставин в контексті спірних правовідносин має значення для надання об`єктивної оцінки наявності/відсутності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду з відповідним позовом, а також чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
У зв`язку з наведеним, постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки суд при ухваленні нового рішення не дослідив належним чином зібрані у справі докази та не встановив пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, таке рішення суду апеляційної інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.
Оскільки, судом апеляційної інстанції при вирішенні спору було неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягають застосуванню, та порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК).
Ураховуючи наявність підстав для передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а також не наведення ПП "Облагрохім-2000" у касаційній скарзі обґрунтування обставин відповідно до статті 302 ГПК, які є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції відмовляє у задоволенні цього клопотання скаржника.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду, а також на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, не дослідив зібрані докази й не встановив ті фактичні обставини, від яких залежить правильне застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, що впливає на вирішення позовних вимог, Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 925/859/20 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини 3, частини 4 статті 310 ГПК
За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд