ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 140/2889/21
адміністративне провадження № К/9901/42138/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року (суддя Мачульський В.В.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року (головуючий суддя: Улицький В.З., судді: Глушко І.В., Матковська З.М.)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ФОП ОСОБА_1, скаржник) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області (надалі також - Відповідач) від 23 жовтня 2020 року №0000840902, №0000850902, №0000860902.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в наказі на проведення фактичної перевірки не зазначено підстави проведення фактичної перевірки як і посилання на здійснення Позивачем діяльності з роздрібної торгівлі пальним, чим порушене право Позивача на належний захист своїх інтересів. Зазначення в акті перевірки факту продажу Позивачем пального (дизельного) в кількості 22,6 л по ціні 19 грн за 1 л на загальну суму 429,40 грн є безпідставним, оскільки пальне використовується Позивачем для власних цілей, зокрема, для здійснення основного виду підприємницької діяльності згідно з КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт. Стверджує, що у ході перевірки не встановлювалося яка рідина знаходиться у резервуарах, не вимірювалась її кількість, а перевіряючі навіть не мали при собі жодних вимірювальних пристроїв, що доводить, на думку Позивача, незаконність її проведення.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові суди попередніх інстанцій виходили з того, що ГУ ДПС у Волинській області були законодавчо обґрунтовані підстави для винесення наказу від 1 жовтня 2020 року №1979 "Про проведення фактичної перевірки" на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), оскільки здійснення функцій контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального покладено на органи податкової служби. При цьому судами попередніх інстанцій зазначено про те, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, зокрема фактичної, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тому суди обох інстанцій дійшли висновку, що в межах розгляду цієї справи оцінці підлягають обставини наявності або відсутності порушень, викладених в акті фактичної перевірки, а предметом розгляду є перевірка законності накладення на Позивача штрафів за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.
Вирішуючи позовні вимоги по суті суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи підтверджено здійснення 1 жовтня 2020 року Позивачем особисто реалізації пального (дизельне паливо) в кількості 22,6 л по ціні 19 грн за 1 л на загальну суму 429,40 грн без застосування РРО та без видачі розрахункового документа встановленої форми, що утворює склад податкового правопорушення у сфері виробництва і обігу пального. При цьому судами попередніх інстанцій відхилено доводи Позивача щодо закриття справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень з тих підстав, що закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення не звільняє особу від відповідальності за нормами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
За наведеного суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість оскаржуваних індивідуальних актів виходячи з того, що недотримання процедури проведення фактичної перевірки та не зазначення посилань на проведення фактичної перевірки, а також дефекти щодо складання актів за результатами її проведення не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
На підставі підпунктів 20.1.10 - 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпункту 52-2 пункту 52 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України ГУ ДПС у Волинській області видано наказ від 1 жовтня 2020с року №1979 "Про проведення фактичної перевірки" господарської одиниці: місце зберігання пального, на якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Працівниками ГУ ДПC у Волинській області на підставі наказу від 1 жовтня 2020 року №1979 та направлень від 1 жовтня 2020 року №448 та №449 проведено фактичну перевірку місця зберігання пального, на якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №03/181/09-05/ НОМЕР_1, яким встановлено порушення: підпункту 212.3.4, пункту 212.3 статті 212 ПК України (реалізація пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального за місцезнаходженням юридичної особи у контролюючому органі; пункту 9 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №408 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового", абзацу 2 пункту 22 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230, статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії).
Згідно з актом відмови від ознайомлення, підписання та отримання другого примірника акта перевірки від 1 жовтня 2020 року №55/03-20-09-02-14 ФОП ОСОБА_1 відмовився від підписання акта перевірки та отримання його другого примірника. Позивач також відмовився від ознайомлення, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення від 1 жовтня 2020 року №бланка 000104-32, про що свідчить акт від 1 жовтня 2020 року №54/03-20-09-02-14.
На підставі вищевказаного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові-повідомлення рішення від 23 жовтня 2020 року: №0000840902, яким застосовано штраф у розмірі 500000,00 грн за порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", на підставі пункту 54.3 статті 54 ПК України та статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального"; №0000850902, яким застосовано штраф у розмірі 1000000,00 грн за порушення підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 ПК України та на підставі пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК України; №0000860902, яким застосовано штраф у розмірі 429,40 грн за порушення підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України та на підставі пункту 117.3 статті 117 ПК України.
За результатом оскарження винесених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку рішенням ДПС України від 17 лютого 2021 року №3778/6/99-00-06-03-02-06 оскаржувані податкові-повідомлення рішення від 23 жовтня 2020 року №0000840902, №0000850902 та №0000860902 залишені без змін, а скарга Позивача - без задоволення.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Скаржник насамперед наголошує на тому, що судом першої інстанції безпідставно враховано відеоматеріал з диску з написом "Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Волинській області. 1 жовтня 2020 року вул. Берестецька, 3 м. Горохів. Контр. розрах. операція Пальне ФОП ОСОБА_1 . Місце зберігання пального", який всупереч положенням процесуального закону не було надано для ознайомлення Позивачу й долучено до матеріалів справи всупереч встановленому порядку, а посилання на такий також відсутні і в матеріалах перевірки. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував не надавши жодної оцінки щодо порушення процесуального порядку подання доказів у справі, невмотивано відхиляючи доводи скаржника у апеляційній скарзі.
Акцентує, що в акті перевірки не вказано про використання відеозасобів під час проведення фактичної перевірки Позивача і такий відеозапис на диску не долучено до акта перевірки. Водночас, суди першої та апеляційної інстанції, використавши цей диск, який був відсутній в матеріалах податкової перевірки, порушили положення статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) щодо порядку і підстав визнання доказів допустимими, спираючись на доказ, який не був покладений в основу оскаржуваних рішень контролюючого органу.
Стверджує, що в порушення принципу доведення суб`єктом владних повноважень правомірності оспорюваних рішень, Відповідач так і не надав ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження здійснення Позивачем роздрібної торгівлі пальним: немає актів приймання-передачі пального, квитанцій, доказів реалізації пального із місця зберігання, актів зливу податковою пального, акту опису вилученого пального, висновків експертів про об`єм пального та його марку, фото та відео пального та місця його зберігання, доказів фіксування місця зберігання пального, правовстановлюючих документів на землю чи будь-яке приміщення для зберігання пального тощо.
Також стверджує, що в порушення норм статті 78 КАС України судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно відхилено встановлений у постанові Горохівського районного суду Волинської області від 28 грудня 2020 року у справі №155/1623/20 факт відсутності події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 за частиною першою статті 155-1 та частиною першою статті 164 КУпАП, що доводить, на думку скаржника, й відсутність у таких діях порушень податкового законодавства.
Також зазначає, що Позивача і його представника не було повідомлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції, чим допущено порушення норм процесуального права в частині права Позивача бути присутнім під час розгляду справи та надання пояснень на доведення своєї позиції у суді апеляційної інстанції.
Посилаючись на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у справах №640/21536/19, №420/5945/20, №826/17123/18, №120/1431/20-а, №120/5729/20-а, №120/5229/20-а, №520/10214/2020, скаржник наполягає на неправильному застосуванні судами обох інстанцій у цій справі норми підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
При цьому Позивач акцентує, що судами попередніх інстанцій зроблено помилкові висновки про те, що допуск до перевірки нівелює допущені процедурні порушення у проведенні перевірки, що суперечить висновкам Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у цій постанові першочергово суди першої та апеляційної інстанцій зобов`язані були надати правову оцінку порушенням контролюючого органу при проведенні фактичної перевірки, а вже потім переходити до перевірки підстав позову про наявність порушень податкового та/або іншого законодавства.
Зауважує, що в наказі від 1 жовтня 2020 року №1979 викладено норми ПК України, однак не вказано чіткої підстави для проведення фактичної перевірки Позивача, на чому неодноразово скаржник акцентував у судах першої та апеляційної інстанцій. Окрім того, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України не визначає підставою призначення фактичної податкової перевірки перевірку чинного законодавства щодо обігу підакцизних товарів. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду у постановах від 8 вересня 2020 року у справі №640/21536/19, від 16 вересня 2021 року у справі №120/1431/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі №120/5229/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі №120/5729/20-а стверджує, що призначення фактичної перевірки за підставами, вказаними у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має супроводжуватись повідомленням або інформацією про допущення порушення платником податків законодавства у відповідній сфері правовідносин, тобто посилання на конкретні підстави призначення перевірки.
Стверджує, що контролюючим органом в установленому порядку не було отримано жодної податкової інформації про ймовірні порушення Позивачем вимог чинного законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, не відображено в наказі від 1 жовтня 2020 року №1979 в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності платника податку, як і не міститься посилання щодо проведення фактичної перевірки з метою реалізації функції контролю у сфері виробництва і обігу пального. Тому й результати такої перевірки не тягнуть за собою будь-яких юридичних наслідків для платника податку.
Також пояснює, що зберігання пального здійснюється Позивачем задля використання у господарській діяльності у межах основного виду діяльності (КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт), натомість Відповідачем не доведено склад та зміст податкового правопорушення.
3.2. Доводи Відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
Відповідач акцентує на тому, що в результаті контрольно-розрахункової операції у місці зберігання пального було придбано пальне (дизельне паливо), яке було реалізовано Позивачем без застосування РРО та без видачі розрахункового документа встановленої форми. Крім того, ФОП ОСОБА_1 не зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального у контролюючому органі за місцезнаходженням; не має зареєстрованих акцизних складів у підсистемі /Відомості про акцизні склади; не має ліцензії на провадження діяльності щодо реалізації пального.
Зауважує, що у ході судового розгляду у суді першої інстанції встановлено що, у Головного управління ДПС у Волинській області були наявні підстави для проведення фактичної перевірки, визначені ПК України та зазначені у відповідному наказі.
Також стверджує, що під час судового розгляду було оглянутого в судовому засіданні відеоматеріал, який був наданий у підготовчому засіданні (щодо долучення диску із відео-доказом зазначається у рішенні суду першої інстанції), яким установлено, що особисто Позивачем 1 жовтня 2020 року було здійснено реалізацію пального (дизельне паливо) в кількості 22,6 л по ціні 19 грн за 1 л на загальну суму 429,40 грн без застосування РРО та без видачі розрахункового документа встановленої форми, що також підтверджено актом перевірки від 1 жовтня 2020 року №03/181/09-05/ НОМЕР_1 . Однак ані під час проведення перевірки, ані під час розгляду справи в суді, Позивачем не надано доказів, які б надавали йому право роздрібної торгівлі пальним.
Вважає, що прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення не свідчить про відсутність в діях Позивача, як суб`єкта господарської діяльності, порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та не перешкоджає притягненню порушника податкової дисципліни до фінансової відповідальності, про що також висловлено й Верховним Судом у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №824/406/18-а.