ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 816/1982/17
адміністративне провадження № К/9901/54841/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 (суддя - Костенко Г. В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 (колегія суддів у складі: Бенедик А. П., Гуцала М. І., Донець Л. О.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2017 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - позивач, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області) про визнання протиправним та скасування припису ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.10.2017 № 5 до акту перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 6 від 09.10.2017.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у період з 25.09.2017 по 09.10.2017 відповідачем проведена позапланова перевірка позивача на предмет дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт № 6, відповідно до якого встановлено порушення пункту 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та постанови Кабінету Міністрів від 21.07.2005 № 630 зі змінами та доповненнями. Не погоджуючись із встановленими порушеннями позивачем було подано зауваження до акту. На підставі вищевказаного акту та встановлених порушень, 13.10.2017 на адресу позивача надійшов припис № 5 від 12.10.2017 про виконання законних вимог про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, шляхом вжиття заходів щодо усунення порушень за результатом яких протягом опалювального сезону 2016/2017 року фізичній особі ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, необґрунтовано нарахована плата за послугу з централізованого опалення в сумі 239,39 грн шляхом внесення коригувань в особовий рахунок в сторону зменшення. Позивач не погодився із встановленим порушенням викладеним в приписі. Зазначає, що нарахування плати за послугу з централізованого опалення здійснювалось у відповідності до вимог пунктів 18, 21, 40-43 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2055 № 630 та умов договору укладеного із споживачем.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 01.02.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував припис ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.10.2017 № 5 про виконання законних вимог щодо усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний припис винесено відповідачем необґрунтовано, без урахування обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, оскільки висновки перевірки дотримання позивачем вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, оформленої актом № 6, свідчать про те, що розраховані відповідачем нарахування є необґрунтованими.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.
Позиція інших учасників справи
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
02.07.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Бучик А. Ю., суддів Гімона М. М., Мороз Л. Л. для розгляду судової справи № 816/1982/17.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Бучик А. Ю. (суддя-доповідач), Гімона М. М., Мороз Л. Л. від 05.07.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.09.2021 № 1726/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 816/1982/17 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Гімона М. М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Бучик А. Ю., суддів Мороз Л. Л., Рибачука А. І. для розгляду судової справи № 816/1982/17.
Розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.09.2021 № 1772/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 816/1982/17 у зв`язку з постановленням Верховним Судом 16.09.2021 ухвали № К/9901/54841/18 про відведення судді-доповідача Бучик А. Ю. та суддів Мороз Л. Л., Рибачука А. І. від розгляду матеріалів касаційної скарги ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі № 816/1982/17.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Жука А. В. для розгляду судової справи № 816/1982/17.
Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2021 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28.12.2021 № 2358/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 816/1982/17 у зв`язку з відпусткою судді Єресько Л. О., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 816/1982/17.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
У період з 25.09.2017 по 09.10.2017 головним спеціалістом сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Тегзою О. В. проведено позапланову перевірку ПОКПТГ "Полтаватеплоенерго" з питань дотримання вимог законодавства при формуванні, встановленні та застосуванні державних регульованих цін в частині нарахування плати за послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон 2016/17 року, за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевірку проведено на підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 25.09.2017 № 391, погодження Державної регуляторної служби України від 22.09.2017 № 8298, направлення № 10 від 25.09.2017, звернень гр. ОСОБА_1 від 29.08.2017 та 01.09.2017 про порушення її законних прав.
За результатами позапланової перевірки складено акт № 6, в якому встановлено порушення підприємством пункту 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та постанови Кабінету Міністрів від 21.07.2005 № 630 зі змінами та доповненнями.
Також, судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач надав до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області зауваження до акту перевірки, за результатами розгляду яких відповідач листом від 30.10.2017 № 01-27/5746 повідомив, що згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачене законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Законом не передбачено іншого терміну чи порядку подачі зауваження, а приведені позивачем розрахунки є невірними та проведені з порушенням чинного законодавства, а зроблений позивачем в наданому зауваженні висновок, щодо невірного арифметичного визначення вартості послуги, не ґрунтується на нормативно-правових актах, а припущення і порівняння підприємства наведені у зауваженнях носять чисто суб`єктивний характер та не можуть використовуватися та братися до уваги, і в ході перевірки було додержано норми чинного законодавства в частині нарахування плати за місяць та з урахуванням дії нормативно-правових актів у часі.
На підставі акту перевірки, 12.10.2017 відповідачем винесено припис № 5 про виконання законних вимог про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, шляхом вжиття заходів щодо усунення порушень за результатом яких протягом опалювального сезону 2016/2017 року фізичній особі ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, необґрунтовано нарахована плата за послугу з централізованого опалення в сумі 239,39 грн, шляхом внесення коригувань в особовий рахунок в сторону зменшення.
Позивач, не погодившись із вказаним приписом, звернувся до суду із даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин)
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Перелік підстав позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) передбачений статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", при цьому, під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
За приписами статті 1 Закону України від 21.06.2012 № 5007-VI "Про ціни і ціноутворення" встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни; застосування ціни - продаж (реалізація) товару за встановленою ціною.
Саттею 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Статтею 17 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що основними функціями уповноважених органів є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що Уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до частини другої статті 14 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, здійснює у сфері з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
За змістом статті 6 Закону України від 09.07.2010 № 2479-VI "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює: ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Пунктом 1 статті 52 Закону України від 07.02.2014 № 794-VII "Про Кабінет Міністрів України" передбачено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630).
Пунктом 18 Правил № 630 передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до пункту 21 Правил № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)" від 28.08.2013 № 752 затверджено Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методика), відповідно до пункту 1 якої, ця Методика розроблена з метою забезпечення єдиного підходу органами державного нагляду (контролю) до розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), удосконалення системи державного нагляду (контролю), спрощення процедури проведення таких заходів.
Згідно з пунктом 17 Методики за результатами проведення заходу органом державного нагляду (контролю) складається детальний опис виявлених порушень вимог законодавства із зазначенням статей (частин, пунктів, абзаців тощо) нормативно-правових актів та нормативних документів, вимоги яких порушені.
Відповідно до пункту 21 Методики суб`єкт господарювання може викласти свої пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного за його результатами акта, які є невід`ємною частиною зазначеного акта.