Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 712/11679/18
провадження № 51-3526 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гановської А. М.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями захисника Нестеренка О. Ф. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018251010004926, за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення воліна строк 9 років.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено у виді тримання під вартою.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2021 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
За обставин викладених у вироку ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він в нічний час доби із 06 липня 2018 року на 07 липня 2018 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння і знаходячись за місцем свого постійного проживання у квартирі АДРЕСА_1, підійшов до окремого ліжка, де спала його знайома ОСОБА_2, та на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс їй чисельні удари кулаками у життєво важливий орган, а саме у голову, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, внаслідок яких потерпіла померла на місці вчинення злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями захисник Нестеренко О. Ф., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що огляди місця події (квартири) проведені за відсутності добровільної згоди її власника ОСОБА_1 та відповідної ухвали слідчого судді, а тому протоколи складені за результатами проведення вказаних слідчих дій від 08 липня 2018 року є недопустимими доказами, на які не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.
Недопустимим доказом захисник вважає і показання свідка ОСОБА_3, отримані в порядку ст. 225 КПК України та в судовому засіданні у звʼязку з тим, що судом не встановлено належним чином особу, яку було допитано, не попереджено її про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та не приведено до присяги.
Зазначає, що місцевий суд в порушення вимог ст. 23 КПК України висновки судової дактилоскопічної експертизи № 1/1559 від 21 серпня 2018 року та судово-медичної експертизи № 05-1-08/202 від 30 серпня 2018 року, безпосередньо в ході судового розгляду справи не оголошував та не досліджував.
Також стверджує, що судом першої інстанції не встановлено фактичні обставини, на підставі яких діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 121 КК України.
Істотним порушенням приписів кримінального процесуального закону, на думку захисника, є також той факт, що суд першої інстанції у засіданні від 19 березня 2020 року порушив вимоги кримінального процесуального закону, оскільки після виходу із нарадчої кімнати, куди видалився для постановлення вироку, відновив судовий розгляд та продовжив ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора.
Щодо порушень, допущених судом апеляційної інстанції, захисник наполягає на тому, що доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо наведених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не було розглянуто належним чином, а тому рішення, постановлене за наслідками апеляційного перегляду, є не вмотивованим, чим порушено приписи ст. 419 КПК України.
Крім того вказує, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 439 КПК України, оскільки не виконав вказівку Верховного Суду, так як не усунув сумнів сторони захисту в особі свідка ОСОБА_3 та дотриманні судом першої інстанції вимог ст. 352 КПК Україні при допиті цього свідка.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечила проти задоволення вимог касаційної скарги.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі з доповненнями, колегія судів дійшланаступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПКУкраїни передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі статтями 370, 419 КПК України ухвала апеляційного суду повинна бути законною, обґрунтованоюі вмотивованою. При цьому, з огляду на статті 2, 404 вказаного Кодексу, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши й зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами доводи, наведені в апеляційній скарзі, і давши на кожен із них вичерпну відповідь, зобов`язаний перевірити з використанням усіх процесуальних можливостей, чи відповідає оскаржуване судове рішення вимогам ст. 374 КПК України. При залишенні апеляційних вимог без задоволення суд має навести правове обґрунтуваннясвоєї позиції, яке не може бути суперечливим та ставити під сумнів прийняте рішення.
Недодержання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 березня 2021 року ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 серпня 2020 року за касаційною скаргою з доповненнями захисника Нестеренка О. Ф. в інтересах засудженого ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд в мотивувальній частині зазначеної постанови, крім іншого, вказав, що при встановленні особи свідка місцевим судом не дотримано вимог ст. 352 КПК України, однак суд апеляційної інстанції належної уваги на ці порушення не звернув та не врахував того, що особа свідка не повинна викликати розумних сумнівів у сторін, а за наявності таких сумнівів, відомості про особу повинні бути підтверджені документально під час судового розгляду (крім випадків застосування до свідків заходів забезпечення безпеки).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду захисник Нестеренко О. В., який не здійснював захист під час досудового розслідування і не брав участі у допиті свідка в порядку ст. 225 КПК України, категорично заперечував проти допиту свідка у зв`язку з відсутністю у допитуваної особи документів, які б дозволили ідентифікувати її належним чином, а ОСОБА_1 вказав, що не знає особу, яка знаходиться у залі судових засідань.
Ані свідком, ані стороною обвинувачення, від якої виступала свідок, не були надані документи, які б підтверджували її особу.
Суд апеляційної інстанції при новому розгляді кримінального провадження не виконав вказівку суду касаційної інстанції, оскільки не вжив заходів щодо встановлення особи вказаного свідка та відповідно дійшов до невмотивованих висновків, які вплинули на ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Зокрема, цей суд, надаючи оцінку посиланням сторони захисту про недотримання судом першої інстанції положень ст. ст. 225, 352 КПК України при допиті свідка ОСОБА_3 із-за відсутності у допитуваної особи документів, які б дозволили ідентифікувати її належним чином, зазначив, що у домоволодінні ОСОБА_1 перебували лише 3 особи, відсутність у ОСОБА_2 та обвинуваченого до входження у квартиру тілесних ушкоджень, вказують на те, що показання свідка ОСОБА_3 повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_4, висновками судово - медичних експертиз № 03 - 01/616/73 від 14.09.2018 року та № 03-01/616/81 від 07.08.2019 року, поясненнями експерта ОСОБА_5, і в сукупності з дослідженими судом першої інстанції доказами підтверджують обставини, за яких ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України. За таких обставин зазначені твердження захисника апеляційний суд розцінив як такі, що направлені на намагання ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ч. 2 ст. 439 КПК України, не виконав вказівку суду касаційної інстанції, оскільки не усунув сумнів сторони захисту в особі свідка ОСОБА_3, дотриманні судом першої інстанції вимог ст. 352 КПК Україні при допиті цього свідка та прийшов до передчасного висновку, що вказані показання є допустимим доказом.
З урахуванням вищенаведеного, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, її зміст не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, тобто під час апеляційного розгляду допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
З огляду на наведене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга з доповненнями захисника Нестеренка О. Ф. в інтересах засудженого ОСОБА_1 - частковому задоволенню.
При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати зазначене вище, при цьому належним чином перевірити доводи касаційної скарги щодо відсутності добровільної згоди ОСОБА_1 при проведенні 08 липня 2018 року оглядів місця події (квартири) за місцем його проживання і ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, яке відповідатиме вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
Щодо доводів захисника про те, що в порушення вимог ст. 23 КПК України місцевий суд висновки судової дактилоскопічної експертизи № 1/1559 від 21 серпня 2018 року та судово-медичної експертизи № 05-1-08/202 від 30 серпня 2018 року безпосередньо в судовому розгляді справи не оголошував та не досліджував, то вони є неспроможними, оскільки спростовуютьсяжурналом та технічним записом перебігу судового засідання за 27 лютого 2019 року (т. 2 а. п. 196-199).
Що стосується інших доводів касаційної скарги захисника, які є аналогічними його попередній касаційній скарзі, то обгрунтування щодо їх безпідставності наведені в постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року.
Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду у суді апеляційної інстанції з урахуванням певних особливостей (стаття 434 КПК України). У свою чергу, ст. 418 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції ухвалює рішення в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу, який зобов`язує суд, серед іншого, вирішити питання про запобіжний захід.
Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечення можливості проведення нового розгляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне обрати йомузапобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд