ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 318/352/20
провадження № 51- 2221км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Маринича В. К.,
з участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
захисника Чулановського В. О. (в режимі відеоконференції),
прокурора Круценко Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 березня 2021 рокув кримінальному провадженні № 12020080260000075 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кам`янко-Дніпровського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у незаконному занятті рибним промислом, що заподіяло істотної шкоди, та засуджено за ч. 1 ст. 249 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо долі речових доказів.
Районний суд установив, що ОСОБА_1 01 лютого 2020 року близько 19:00 на території Білозерського лиману поблизу головної насосної станції у м. Кам`янка-Дніпровська в порушення статей 27, 63 Закону України "Про тваринний світ" та пунктів 3.14, 3.15 "Правил любительського та спортивного рибальства" за допомогою заборонених знарядь лову, а саме ліскових сіток, виловив шість екземплярів риби "товстолобик", чим заподіяв рибному господарству України істотної шкоди на суму 1530 грн.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою прокурора Запорізький апеляційний суд ухвалою від 23 березня 2021 року залишив цю скаргу без задоволення, а вказаний вирок скасував та закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи
У касаційній скарзі прокурорЯщук К. В., який брав участь у розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд без дослідження доказів надав їм іншу оцінку та закрив кримінальне провадження щодо засудженого, який не заперечував своєї винуватості у вчиненні цього кримінального проступку.
Таким чином, на думку прокурора, апеляційний суд порушив такі засади кримінального провадження як законність, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а також безпосередність дослідження доказів.
Тому він вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і є незаконною.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник Чулановський Д. В. просить суд касаційної інстанції залишити цю скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.
Захисник просив залишити цю скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу без зміни.
Мотиви Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами ст. 370 КПК законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
У поданій апеляційній скарзі прокурор просив вирок змінити та застосувати спеціальну конфіскацію незаконно виловлених водних живих ресурсів та забороненого знаряддя лову.
Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених в апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали та положення закону, якими він керувався. При скасуванні чи зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора, скасування вироку та закриття кримінального провадження суд апеляційної інстанції дотримався цих вимог закону.
Так, вироком місцевого суду ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК - у незаконному зайнятті рибним промислом, що заподіяло істотної шкоди.
Як убачається з матеріалів провадження, розгляд справи у суді першої інстанції був проведений відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду, а тому жодні докази судом не досліджувалися.
Не погоджуючись із вироком прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив його змінити та на підставі ст. 96-1 КК застосувати спеціальну конфіскацію щодо знарядь злочину та незаконно виловленої риби.
Питання про дослідження доказів судом апеляційної інстанції прокурором в апеляційній скарзі та в суді не ставилось.
Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - незаконне зайняття рибним, звіриними або іншим водним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причинний зв`язок між діянням і наслідками.
Стороною обвинувачення ОСОБА_1 звинувачувався в тому, що він незаконно виловив 6 товстолобиків, чим заподіяв державі істотної шкоди у виді збитків на суму 1530 грн.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Положення статей 2 та 404 КПК дають суду апеляційної інстанції право при перегляді вироку прийняти рішення на користь особи, якщо підстави для прийняття такого рішення вбачаються з матеріалів провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок і закрити кримінальне провадження.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається у разі, якщо в діянні особи встановлена відсутність складу кримінального правопорушення.
Навіть визнання своєї винуватості особою у вчиненні кримінального правопорушення та розгляд справи у спрощеному порядку не позбавляють суд обов`язку перебуваючи у нарадчій кімнаті при вирішенні питань,зазначених у ст. 368 КПК,уважно вивчити надані прокурором в порядку ст. 317 КПК матеріали провадження та зібрані в них докази і, за наявності обґрунтованих сумнівів у винуватості особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вийти з нарадчої кімнати та поновити судовий розгляд, або призначити розгляд обвинувального акта у судовому засіданні (у справах про кримінальні проступки), щоб дослідивши зібрані у провадженні докази переконатися в обґрунтованості або необґрунтованості пред`явленого обвинувачення.
Лише при такій ретельній перевірці матеріалів провадження може бути забезпечено виконання судом завдань кримінального провадження, закріплених у ст. 2 КПК задля того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При перегляді вироку апеляційний суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, оскільки в обвинувальному акті не наведено жодного обґрунтування заподіяння ним істотної шкоди. В обґрунтування такого висновку суд послався на наявний в матеріалах провадження лист Управління державного агентства рибного господарства у Запорізькій області про те, що завдана ОСОБА_1 шкода не є істотною, а експертиза для визначення розміру шкоди заподіяної довкіллю у цьому провадженні не проводилась, що не узгоджується з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК.
Встановивши відсутність у діях ОСОБА_1 складу кримінального проступку та незаконність вироку місцевого суду апеляційний суд обґрунтовано скасував цей вирок і закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
За правилами кримінального процесуального закону при наданні доказам у справі іншої оцінки, ніж її було надано судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції мав би дослідити ці докази.
Однак, на думку колегії суддів, у даному випадку це порушення жодним чином не вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення, а тому не є істотним, оскільки докази, на які послався суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі, знаходились у матеріалах провадження, з якими сторони ознайомились і зі змістом яких були обізнані. Крім того, під час апеляційного розгляду жодна зі сторін не заявляла клопотань про дослідження цих доказів у справі.
За правилами статей 412 та 438 КПК, судове рішення підлягає скасуванню судом касаційної інстанції лише за наявності істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Оскільки рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим і за змістом відповідає вимогам статей 370, 419 КПК підстав для задоволення касаційної скарги прокурора колегія суддівне вбачає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд