ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 159/5577/19
провадження № 51-4291км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Чих О. В. (в режимі відеоконференції),
прокурора Кузнецова С. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 04 червня 2020 року у кримінальному провадженні № 120190301100000442 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, за ч. 2 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК до цього покарання частково приєднано невідбуту ОСОБА_1 частину покарання призначеного за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2017 року та остаточно йому визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_1 на її користь 13 897,15 грн у відшкодування матеріально шкоди та 600 грн витрат на правничу допомогу.
Вирішено питання про долю речових доказів та стягнення процесуальних витрат.
Місцевий суд установив, що ОСОБА_1 27 травня 2018 року близько 20:00 у приміщенні магазину "Козацькі забави" на вул. Незалежності, 56 у м. Ковелі Волинської області, разом у групі з іншими особами, засудженими раніше, діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, що виразилось у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві та самоствердитись за рахунок приниження потерпілого ОСОБА_3, умисно завдали останньому чисельних ударів у голову та тулуб, спричинивши йому фізичний біль, а одна з осіб умисно ударила ОСОБА_4, яка намагалась припинити ці хуліганські дії. Унаслідок таких дій також було пошкоджено прилавок, чим завдано власнику магазину ОСОБА_5 матеріальної шкоди, та припинено роботу закладу.
Крім того, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу повторно таємно викрав майно з квартири АДРЕСА_2, яке належало потерпілій ОСОБА_2 : 22 лютого 2019 року близько 18:00 на суму 7628, 82 грн, та 28 лютого 2019 року близько 18:00 на суму 6268, 33 грн.
Він же, 12 березня 2019 року близько 10:00 з квартири АДРЕСА_3 шляхом вільного доступу повторно таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 6560 грн.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника Волинський апеляційний суд ухвалою від 04 червня 2020 року змінив це рішення в частині призначеного покарання. Виключив з резолютивної частини вироку рішення про призначення ОСОБА_1 на підставі ст. 71 КК покарання за сукупністю вироків та постановив вважати його засудженим за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, за ч. 2 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів визначив йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Яковлєва О. В., яка брала участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
На обґрунтування цих вимог прокурор зазначає, що апеляційний суд не мотивував належним чином свій висновок в ухвалі про виключення з вироку рішення суду про призначення ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст. 71 КК, оскільки останній вчинив новий злочин під час іспитового строку.
На думку прокурора, допущене судом апеляційної інстанції порушення призвело до призначення засудженому занадто м`якого покарання.
З огляду на це вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і є незаконною.