У х в а л а
23 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 308/9209/20
Провадження № 14-214цс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) "Експедиційно-транспортна компанія "Сіко" (далі - позивач) до ТзОВ "ЮГ-Рейн", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі разом - відповідачі) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Васіловки Вікторії Олександрівни, відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - треті особи) - про визначення розміру статутного капіталу товариства, розмірів часток його учасників і витребування частки у статутному капіталі товариства
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року і
в с т а н о в и л а :
9 вересня 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:
- визначити статутний капітал ТзОВ "ЮГ-Рейн" у розмірі 1 000,00 грн;
- витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 частку в статутному капіталі ТзОВ "ЮГ-Рейн" у розмірі 1 %;
- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 частку у статутному капіталі ТзОВ "ЮГ-Рейн" у розмірі 99 %.
Мотивував позов так:
- хоча спір стосується відчуження та набуття корпоративних прав, позивач не є учасником спірних корпоративних правовідносин;
- позовні вимоги заявлені не лише до ТзОВ "ЮГ-Рейн", але й до фізичних осіб, на майновий статус яких вплине рішення суду у випадку задоволення позову;
- у позивача з фізичними особами-відповідачами немає господарських, зокрема корпоративних, відносин;
- якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не можна здійснити шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, то належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19);
- спір виник у зв`язку з виконанням рішення Господарського суду Закарпатської області від 3 жовтня 2012 року у справі № 5008/579/2012 про стягнення з позивача на користь ТзОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" кредитної заборгованості;
- Господарський суд Закарпатської області в ухвалі від 6 вересня 2018 року відмовив у задоволенні заяви позивача про поворот виконання рішення у справі № 5008/579/2012 про стягнення кредитної заборгованості з позивача на користь ТзОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (це товариство у виконавчому провадженні суд замінив на правонаступника - ОСОБА_3, на користь якої позивач виконав рішення суду у вказаній справі);
- оскільки апеляційний суд визнав незаконною означену заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, ОСОБА_3 безпідставно набула право власності на майно, належне позивачу, у порядку виконання рішення суду у справі № 5008/579/2012, а в подальшому протиправно передала його в іпотеку та відчужила на користь іншої особи; вказане стало підставою для звернення позивача з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості незаконно відчуженого майна;
- станом на дату заявлення вказаного позову про стягнення коштів ОСОБА_3 була єдиним засновником та одноосібним власником ТзОВ "ЮГ-Рейн", вартість чистих активів якого станом на 31 грудня 2018 року за даними балансу складала 5 433 200 грн; ОСОБА_3 також була єдиним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира);
- з метою ухилення від повернення позивачу коштів, 22 листопада 2019 року ОСОБА_3 відчужила корпоративні права у ТзОВ "ЮГ-Рейн" на користь своєї матері ОСОБА_1 та подарувала останній належну їй квартиру; А тому позивач був змушений звернутися з позовом до суду про визнання недійсними договору про відчуження корпоративних прав і договору дарування, укладених 22 листопада 2019 року;
- у подальшому ОСОБА_1 шляхом укладення удаваного правочину передала в іпотеку своїй підлеглій ОСОБА_4 квартиру, а на користь ОСОБА_2 (доньки ОСОБА_4 ) відчужила корпоративні права у ТзОВ "ЮГ-Рейн" в обсязі 99 %, що оформлено протоколом загальних зборів учасників ТзОВ "ЮГ-Рейн" від 25 червня 2020 року № 2/2020, внаслідок чого ОСОБА_2 стала кінцевим бенефіціарним власником цієї юридичної особи;
- означені дії свідчать про ухилення ОСОБА_3 від повернення позивачу безпідставно набутого майна (його вартості), що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
10 вересня 2020 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області постановив ухвалу, за якою відмовив у відкритті провадження у справі. Аргументував ухвалу так:
- згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 9 липня 2020 року відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є учасницями ТзОВ "ЮГ-Рейн", а відповідачка ОСОБА_3 - керівницею цієї юридичної особи;
- у випадку задоволення позовних вимог будуть припинені права й обов`язки відповідачок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як учасниць ТзОВ "ЮГ-Рейн", а отже, і їхні корпоративні права;
- оскільки спір стосується часток у статутному капіталі ТзОВ "ЮГ-Рейн", то він є господарсько-правовим. Тому його треба розглядати за правилами господарського судочинства згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
17 грудня 2020 року Закарпатський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції. Обґрунтував так:
- відчуження частки у статутному капіталі товариства означає відчуження сукупності корпоративних прав та обов`язків. Особа, яка придбала частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, одночасно отримує право на участь у вказаному товаристві;
- позивач заявив вимоги щодо визначення статутного капіталу ТзОВ "ЮГ-Рейн" у розмірі 1 000 грн, оспорює правомірність набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часток у статутному капіталі ТзОВ "ЮГ-Рейн" у розмірі 1 % і 99 % відповідно та ставить питання про витребування цих часток на користь ОСОБА_3 . Отже, спір стосується розміру часток у статутному капіталі ТзОВ "ЮГ-Рейн" і розпорядження корпоративними правами. Тому його слід розглядати за правилами господарського судочинства.
25 січня 2021 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, а справу направити справу для продовження розгляду до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Мотивував касаційну скаргу так:
- спір не є корпоративним, бо спірні відносини виникли не між учасниками юридичної особи і не між юридичною особою та її учасником; позивач не є і ніколи не був учасником корпоративних відносин у ТзОВ "Юг-Рейн"; немає ні спору між учасниками ТзОВ "Юг-Рейн", ні у них із позивачем;
- у позивача з відповідачами немає ні корпоративних, ні будь-яких інших господарських відносин;
- троє з чотирьох відповідачів є фізичними особами без статусу суб`єкта підприємницької діяльності;
- спір про право, за вирішенням якого до суду звернувся позивач, стосується відновлення платоспроможності ОСОБА_3 з метою подальшого відшкодування позивачеві вартості незаконно набутого нею майна.
17 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження. Вказав, що підставою касаційного оскарження судових рішень є порушення норм процесуального права.
17 березня 2021 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу. Просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Навела доводи, аналогічні тим, які сформулювали суди попередніх інстанцій.
1 грудня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
8 грудня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Обґрунтував ухвалу так:
- у касаційній скарзі є доводи про порушення судами правил юрисдикції;
- позивач обґрунтував касаційну скаргу тим, що спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства;
- відсутні передбачені частиною шостою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) випадки, за яких справу не можна передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Згідно з частиною шостою статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що згідно із пояснювальною запискою до проєкту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ", у редакції якого викладена частина шоста статті 403 ЦПК України, передача касаційними судами справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції має відбуватися за сукупності таких підстав: наявність різної судової практики у подібних спорах у касаційних судах інших юрисдикцій; відсутність висновків Великої Палати Верховного Суду щодо предметної чи суб`єктної юрисдикції у подібних спорах; заявлення учасником справи, який оскаржив судове рішення, про порушення правил юрисдикції під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.
З огляду на вказане справу можна передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного з перелічених у тій частині випадків передавати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду не можна (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 488/2810/19 (пункт 9), від 2 березня 2021 року у справі № 361/3865/19 (пункт 20), від 31 серпня 2021 року у справі № 761/3726/19 (пункт 10), від 8 вересня 2021 року у справі № 922/3322/20, від 22 вересня 2021 року у справі № 335/6684/19 (пункт 9), від 29 вересня 2021 року у справі № 760/10469/20 (пункт 12), від 6 жовтня 2021 року у справі № 757/40434/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 758/169/21 (пункт 13).
Позивач обґрунтував порушення судом правил предметної та суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19, від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 і від 7 квітня 2020 року у справі № 904/3657/18:
за обставинами справи № 927/97/19 фізична особа звернулася з позовом до іншої фізичної особи, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про визнання незаконними реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, вчинених державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначеного Управління, щодо включення до складу учасників товариства фізичної особи з внеском до статутного капіталу і щодо скасування записів в ЄДР;
за обставинами справи № 922/4206/19 Нововодолазька селищна рада звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю, у якому просила: визнати протиправними дії цього товариства щодо сплати податку з доходів фізичних осіб за певний період за працівників свого цеху, що не є відокремленим підрозділом, на рахунок Ватутінської сільської ради, що не входить до складу Нововодолазької селищної об`єднаної територіальної громади; зобов`язати вказане товариство сплачувати цей податок у порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України;
за обставинами справи справі № 904/3657/18 фізична особа звернулася з позовом до іншої фізичної особи та державного реєстратора виконавчого комітету сільської ради, у якому просила: визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора про скасування обтяження об`єкта нерухомого майна; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію за фізичною особою права власності на об`єкт нерухомого майна; визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за приватним підприємством; визнати недійсним іпотечний договір; скасувати записи про іпотеку та про обтяження.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що, оскарживши судові рішення з підстав порушення судами першої й апеляційної інстанцій правил юрисдикції, позивач обґрунтував таке порушення наявністю судових рішень Великої Палати Верховного Суду, а не Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у подібних правовідносинах, як вимагає припис частини шостої статті 403 ЦПК України.
Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку, зокрема, про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати (частина шоста статті 404 ЦПК України).
Керуючись частиною шостою статті 403, частиною шостою статті 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду