ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 826/16464/13-а
Провадження № 11-389апп20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 826/16464/13-а за позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України (далі - КСУ), треті особи: Кабінет Міністрів України, Державна казначейська служба України, про стягнення недоотриманих коштів і
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КСУ, у якому з урахуванням неодноразових змін і уточнень позовних вимог просив стягнути з відповідача:
- заробітну плату в сумі 120 581,55 грн;
- відпускні в розмірі 1 153,68 грн;
- допомогу до відпустки в розмірі посадового окладу - 2 680 грн;
- матеріальну допомогу в розмірі 44 972,25 грн;
- компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 10 005,30 грн;
- щомісячне довічне грошове утримання без стягнення податку з доходів фізичних осіб у сумі 173 736,06 грн;
- вихідну допомогу в розмірі 881 898,60 грн.
Позивач також просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 18 167,37 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задовольнив повністю: стягнув з КСУ на користь позивача заробітну плату в розмірі 120 581,55 грн, відпускні в розмірі 1 153,68 грн, допомогу до відпустки в розмірі 2 680 грн, матеріальну допомогу в розмірі 44 972,25 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 10 005,30 грн, щомісячне довічне грошове утримання без стягнення податку з доходів фізичних осіб в розмірі 173 736,06 грн, вихідну допомогу в розмірі 881 898,60 грн. Суд також стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок КСУ судові витрати в розмірі 18 167,37 грн.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 вересня 2018 року задовольнив апеляційну скаргу КСУ, а рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 23 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково. Скасувала постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року. Скасувала рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з КСУ на його користь заробітної плати за період з 01 червня по 03 листопада 2005 року в розмірі 106 005,08 грн, відпускних в розмірі 1 153,68 грн, допомоги до відпустки в розмірі 2 680 грн, матеріальної допомоги в розмірі 44 972,25 грн, компенсації за невикористану відпустку в розмірі 10 005,30 грн, щомісячного довічного грошового утримання без стягнення податку з доходів фізичних осіб в розмірі 173 736,06 грн, вихідної допомоги в розмірі 881 898,60 грн. Ухвалила в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнила частково: стягнула з КСУ на користь ОСОБА_1 недоплачені суми: заробітної плати за період з 01 червня по 03 листопада 2005 року в розмірі 50 314,49 грн, відпускних в розмірі 329,04 грн, допомоги до відпустки в розмірі 2 525 грн, матеріальної допомоги в розмірі 20 579,69 грн, компенсації за невикористану відпустку в розмірі 5 390,40 грн, щомісячного довічного грошового утримання без стягнення податку з доходів фізичних осіб в розмірі 89 822,64 грн, вихідної допомоги в розмірі 426 640,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовила. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року в частині стягнення з КСУ на користь ОСОБА_1 заробітної плати (надбавки за вислугу років) за період з 01 січня по 31 травня 2005 року в розмірі 14 576,47 грн залишила в силі.Стягнула за рахунок бюджетних асигнувань КСУ на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 18 039,59 грн.
22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду після витребування та отримання справи ухвалою від 08 грудня 2021 року призначила до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в цій справі в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в заяві позивача доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що Велика Палата Верховного Суду, задовольняючи позовну вимогу про стягнення з КСУ на користь позивача вихідної допомоги, передбаченої частиною третьою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-XII), у резолютивній частині постанови від 23 червня 2021 року не ухвалила рішення щодо стягнення цієї допомоги без сплати податку на доходи фізичних осіб. На думку ОСОБА_1, вказане може ускладнити виконання судового рішення та призвести до порушення законного права позивача на отримання вихідної допомоги без утримання податку.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово змінював позовні вимоги, зокрема: спочатку просив стягнути з КСУ на його користь вихідну допомогу в розмірі 1 104 720,87 грн без сплати податку (а. с. 5, т. 1), у подальшому - 881 898,60 грн (а. с. 16, т. 2). При цьому в поясненнях, наданих суду першої інстанції, позивач зауважував про стягнення вихідної допомоги без сплати податку (а. с. 45, т. 2).
Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 23 червня 2021 року, якою скасувала рішення судів попередніх інстанцій та ухвалила нове рішення в частині позовних вимог, яким стягнула з КСУ на користь ОСОБА_1, зокрема, недоплачену суму вихідної допомоги в розмірі 426 640,50 грн.
При цьому Велика Палата Верховного Суду в пункті 146 постанови від 23 червня 2021 року послалася на частину третю статті 43 Закону № 2862-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Водночас на час виникнення спірних правовідносин був чинним Закон України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", який установлював ставку податку в розмірі 15 відсотків від об`єкта оподаткування.
На теперішній час відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України (за загальним правилом 18 відсотків).
Якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи вихідну допомогу, то ця юридична особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.
Однак чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством було передбачено виплату вихідної допомоги без сплати податку (частина третя статті 43 Закону № 2862-XII).
Оскільки Велика Палата Верховного Суду, задовольняючи позовну вимогу про стягнення з КСУ на користь позивача недоплаченої сумивихідної допомоги, передбаченої частиною третьою статті 43 Закону № 2862-XII, у резолютивній частині постанови від 23 червня 2021 рокуне визначила способу виконання судового рішення в цій частині позовних вимог, то заява позивача підлягає задоволенню шляхом прийняття додаткової постанови, визначивши, що стягнення з КСУ на користь ОСОБА_1 недоплаченої сумивихідної допомоги в розмірі 426 640,50 грн здійснюється без утримання податку на доходи фізичних осіб.
Керуючись статтями 252, 345, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду