ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2021 року
м. Київ
справа №820/1202/17
адміністративне провадження № К/9901/36536/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (головуючий суддя Чалий І.С., судді: П`янова Я.В., Зеленський В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (яку ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року було замінено її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Інспекція, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 жовтня 2016 року №00001361402.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство посилалось на безпідставність висновків відповідача про порушення ним положень податкового законодавства та формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій, які, як вважає податковий орган, фактично не відбулися, оскільки такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність прийнятого Інспекцією податкового повідомлення-рішення, оскільки, на думку суду, надані позивачем документи не підтверджують факту надання послуг та виконання робіт, передбачених укладеними позивачем договорами, та не доводять наявності у позивача господарської мети за результатами отримання вказаних послуг.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Приймаючи таке рішення, суд попередньої інстанції, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, прийшов до висновку, що операції між позивачем та ТОВ "АЛЬТ-СТРОЙ" фактично проведені та належним чином документально оформлені; Товариством дотримано передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України) умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В касаційній скарзі по суті зазначав про помилковість висновків суду попередньої інстанції та прийняття ним рішення за неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють порядок формування податкової вигоди, вирішення спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед йдеться про нереальність господарських операцій з ТОВ "АЛЬТ-СТРОЙ", на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх товарності належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів. Водночас вказував на залишення судом поза увагою вироку Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20 лютого 2017 року у справі №335/13457/16-к.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Судами встановлено, що на час спірних відносин Товариство перебувало на обліку в Інспекції як платник податку на додану вартість та податку на прибуток.
В період з 13 по 19 вересня 2016 року посадовою особою Інспекції на підставі наказу від 12 вересня 2016 року №1117 та направлення від 12 вересня 2016 року №963 проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин, у тому числі з ТОВ "АЛЬТ-СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 39804693) за серпень, вересень 2015 року, за результатами якої складено акт від 26 вересня 2016 року №3693/20-30-14-02/38381921, яким, в свою чергу, встановлено порушення платником податків, зокрема, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 233 204,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 41 351,00 грн. за серпень, вересень 2015 року.
На підставі висновків акту перевірки Інспекцією 13 жовтня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00001361402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 62 026,50 грн., з яких: 41 351,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 20 675,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку рішенням ДФС України №3352/6/99-99-11-01-02-25 від 17 лютого 2017 року його було залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а").
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі п