ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 461/497/16-а
адміністративне провадження № К/9901/7893/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби
на постанову Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2016 року (Суддя: Мисько Х.М.),
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року (Судді: Гуляк В.В., Коваль Р.Й., Судова-Хомюк Н.М.),
у справі № 461/497/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Львівської митниці Державної фіскальної служби
про скасування постанови про порушення митний правил, та закриття провадження у справі про порушення митних правил, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Галицького районного суду м. Львова із адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Львівська митниця ДФС), в якому просила: 1) скасувати постанову Львівської митниці ДФС від 15.01.2016 р. в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15; 2) закрити провадження в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15 за відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2016 року позов задоволено. Скасовано постанову Львівської митниці ДФС України від 15.01.2016 р. в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15. Закрито провадження в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15 за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задоволено частково, постанову Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2016 року змінено, шляхом виключення із резолютивної частини постанови суду формулювання "Закрити провадження в справі про порушення митних правил №3174/20900/15 за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення". В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення в оскаржуваній частині та відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтовувана неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи та дослідження доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. Скаржник посилався на те, що у листі митних органів Республіки Польща від 12.06.2015 р. вказано, що компанія F.U.P.H. "LIMBLACH" Wlodarczyk Ignacy дійсно здійснювала експорт товарів в Україну, але дата оформлення інвойсів, отримувач, вага і вартість товару не відповідають даним, які містяться в інвойсах, виписаних вказаною компанією; товари не були надані польським митним органам з метою поміщення товару в митний режим вивозу; відсутній реєстраційний номер, підпис, штамп відправника в графі 22 CMR та відмітка польської митної служби. ОСОБА_1, маючи можливість оглянути товар перед його декларуванням та обов`язок подати документи з точною інформацією для декларування, проявила недбале відношення до своїх службових обов`язків та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України, яке характеризується умислом або необережною формою вини. До того ж, у випадку відсутності у декларанта точних відомостей про товар закон дозволяє йому подати тимчасову митну декларацію, чим позивач не скористалася.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій з матеріалів справи, 15.01.2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС прийнята постанова в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, на суму 852937,50 грн. (а.с. 5-8). Постанова винесена на підставі протоколу про порушення митних правил № 3174/20900/15 від 30.12.2015 року та матеріалів справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст.485 МК України (а.с. 116-124).
Як встановлено судами, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало заявлення декларантом ОСОБА_1 в митних деклараціях ВМД №№ 209080201/2014/000767 від 11.09.2014 року; 209080201/2014/000855 від 11.10.2014 року; 209080201/2014/000889 від 21.10.2014 року; 209080201/2014/000890 від 21.10.2014 року; 209080201/2014/000918 від 01.11.2014 року; 209080201/2014/000943 від 06.11.2014 року; 209080201/2014/000947 від 08.11.2014 року; 209080201/2014/001011 від 26.11.2014 року; 209080201/2014/001030 від 29.11.2014 року; 209080201/2014/001043 від 03.12.2014 року; 209080201/2014/001076 від 12.12.2014 року; 209080201/2014/001103 від 22.12.2014 року; 209080201/2014/000986 від 20.11.2014 року неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та надання органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Задовольняючи позов шляхом скасування постанови Львівської митниці ДФС від 15.01.2016 р. про порушення митних правил № 3174/20900/15 суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не вчинено дій щодо подання неправдивих відомостей чи неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру при визначенні митної вартості товару, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України. Крім того суд закрив провадження у справі з посиланням на статтю 247 КУпАП (відсутність події і складу адміністративного правопорушення).
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про скасування постанови Львівської митниці ДФС від 15.01.2016 р. в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15 у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції про закриття провадження в справі про порушення митних правил, та змінив постанову суду першої інстанції в цій частині, оскільки відкриття та закриття провадження в справі про порушення митних правил є виключною компетенцією відповідного компетентного органу, який розглядає справу про порушення митних правил.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції в задоволеній частині позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно частиною 1 статті 257 Митного кодексу України (далі - МК України), декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до частини 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як встановлено судами, порушення позивачем митного законодавства відповідач пов`язує з тим, що в поданих декларантом митних деклараціях, заявлено неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Відповідно до частини 1 статті 485 МК України визначено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач ОСОБА_1 працює у ТзОВ "Львівзовніштранс" і здійснює митне декларування вантажів як митний брокер.
11.09.2014 року до позивача звернулась ОСОБА_2 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування № 135 від 28.07.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) 6610661/1 від 10/09/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-6-09-S206-14 від 10/09/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0095120 від 10/09/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000767 від 11.09.2014 року (а.с. 10).
Разом з тим, судами вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-6-09-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0095120, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_13, АДРЕСА_3, з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до ОСОБА_1 не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась (а.с. 131).
11.10.2014 року до ОСОБА_1 звернулась ОСОБА_3 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування №141 від 02.08.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 10/10/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-4-10-S206-14 від 10/10/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0095951 від 10/10/2014 року. На підставі поданих документів ОСОБА_1 складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000855 від 11.10.2014 року (а.с. 18).
Судами вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-5-10-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0145714, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_12, АДРЕСА_2 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до ОСОБА_1 не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась (а.с. 134, 137-140).
21.10.2014 року до позивача ОСОБА_1 знову звернулась ОСОБА_3 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 141 від 02.08.2014 року та товаро-супровідних документів на два транспортних засоби: міжнародна автомобільна накладна (CMR) Б/Н від 20/10/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-7-10-S206-14 від 20/10/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0096157 від 20/10/2014 року. На підставі поданих документів позивачем було складено та подано до митного контролю ВМД, яка оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000889 від 21.10.2014 року (а.с. 24).
Судами вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-8-10-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0151855, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_14, АДРЕСА_4 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню не звертався і ВМД на його імя позивачем не подавалась (а.с. 141-144).
Також 21.10.2014 року ОСОБА_3 були надані наступні документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) Б/Н від 20/10/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-8-10-S206-14 від 20/10/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0096169 від 20/10/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000890 від 21.10.2014 року (а.с. 30).
Судами вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-10-10-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0151863, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_14, АДРЕСА_4 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до ОСОБА_1 не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась.
01.11.2014 року до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_6 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 012 від 25.01.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) Б/Н від 31/10/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-18-10-S206-14 від 31/10/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0096451 від 31/10/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ; ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000918 від 01.11.2014 року (а.с. 38, 43-44).
Судами вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім іншу митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0159321, які стосуються зовсім іншого товару. Крім того, одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_14, АДРЕСА_4 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до позивача не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась.
06.11.2014 року до позивача звернувся ОСОБА_7 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 229 від 06.11.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) 0528487 від 05/11/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-3-11-S206-14 від 05/11/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0096487 від 05/11/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000943 від 06.11.2014 року (а.с. 45).
Судами вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-2-11-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0161223, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянка ОСОБА_16, АДРЕСА_6 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до ОСОБА_1 не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась (а.с. 145-146).
08.11.2014 року до ОСОБА_1 знову звернувся ОСОБА_7 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 229 від 06.11.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 07/11/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-2-11-S206-14 від 07/11/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0097037 від 07/11/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/000947 від 08.11.2014 року (а.с 51).
Судами вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-4-11-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0163313, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянка ОСОБА_16, АДРЕСА_6 з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до позивача не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась (а.с. 147).
ОСОБА_8 тричі звертався до позивача ОСОБА_1 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування № 066 від 10.05.2014 року. 26.11.2014 року ОСОБА_8 надано наступні товаро-супровідні документи для складання ВМД: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 25/11/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-14-11-S206-14 від 25/11/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0172440 від 25/11/2014 року, подана до митного контролю ВМД, була оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/001011 від 26.11.2014 року (а.с. 56).
Судами вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-16-11-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0172440, які стосуються зовсім іншого товару.
29.11.2014 року ОСОБА_8 надано наступні товаро-супровідні документи для складання ВМД: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 29/11/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-22-11-S206-14 від 29/11/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0175261 від 29/11/2014 року, подана до митного контролю ВМД, оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/001030 від 29.11.2014 року (а.с. 63).
Судами вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-21-11-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0175261, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач PAVLOV Olexandr
03.12.2014 року ОСОБА_8 надано наступні товаро-супровідні документи для складання ВМД: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 03/12/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-1-12-S206-14 від 03/12/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0175420 від 03/12/2014 року, подана до митного контролю ВМД, оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/001043 від 03.12.2014 року (а.с. 74).
Судами вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім інші рахунок-фактуру (S)FSE-2-12-S206-14 та митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0177062, які стосуються зовсім іншого товару. Одержувач товару за ними громадянин ОСОБА_15, АДРЕСА_5, з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до позивача не звертався і ВМД на його імя позивачем не подавалась (а.с. 153-154).
12.12.2014 року до позивача ОСОБА_1 звернулась ОСОБА_2 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 135 від 28.07.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 12/12/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-12-12-S206-14 від 11/12/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0182075 від 11/12/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/001076 від 12.12.2014 року (а.с. 79).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, із долучених позивачем до позовної заяви копій примірників рахунка-фактури (S)FSE-12-12-S206-14 та митної декларації країни відправлення 14PL401010E0182075 видно, що вони стосуються іншого товару "Blacha ocynk." вагою 22500 кг. та іншого одержувача Сурмик Галини. Громадянин АДРЕСА_1, Stryj з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до позивача не звертався і ВМД на його ім`я нею не подавалась (а.с. 155).
22.12.2014 року до ОСОБА_1 звернулась ОСОБА_10 для надання послуг згідно договору митного брокерського обслуговування 245 від 22.12.2014 року та товаро-супровідних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 19/12/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-17-12-S206-14 від 19/12/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0183217 від 19/12/2014 року. На підставі поданих документів позивачем складено та подано до митного контролю ВМД, яка оформлена в повному обсязі за номером 209080201/2014/001103 від 22.12.2014 року (а.с. 87).
Судом вірно встановлено, що відповідач неправомірно застосовує для визначення митної вартості товару зовсім іншу митну декларацію країни відправлення 14PL401010E0187324, які стосуються зовсім іншого товару. Крім того, одержувач товару за ними громадянин LJACH, Kossaka 8/12, Stryj, з документами для надання послуг по митному брокерському обслуговуванню до ОСОБА_1 не звертався і ВМД на його ім`я позивачем не подавалась (а.с. 157).
20.11.2014 року ОСОБА_11 надано позивачу ОСОБА_1 наступні товаро-супровідні документи для складання на його ім`я ВМД: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 19/11/2014 року, рахунок-фактура (інвойс) (S)FSE-9-11-S206-14 від 19/11/2014 року, копія митної декларації країни відправлення 14PL401010E0139089 від 19/11/2014 року. Згідно договору митного брокерського обслуговування 036 від 15.03.2014 року позивачем надавались послуги тільки за вище перерахованими документами. Було подано до митного контролю та оформлено в повному обсязі ВМД за номером 209080201/2014/000986 від 20.11.2014 року. Будь-які інші документи, зокрема, рахунок-фактура (S) FSE-8-11-S206-14 від 19.11.2014 року та митна декларація РП 14PL401010E0169080 від 19.11.2014 року, рахунок-фактура (S)FSE-16-11-S206-14 та митна декларація країни відправлення 14PL401010E0172440, рахунок-фактура (S)FSE-21-11-S206-14 та митна декларація країни відправлення 14PL401010E0175261 позивачу для оформлення не надавались (а.с. 95).
Отже складання ОСОБА_1 та подання до митного контролю ВМД із зазначенням відомостей, які містилися в наданих замовниками документів, входило до повноважень позивача на виконання умов договорів митного брокерського обслуговування. Разом з тим, як вірно зазначено судами, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугувала оцінка відповідачем зовсім інших документів, які для оформлення позивачу, як митному брокеру не подавалися.
Відповідно до статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що митними органом при розгляді справи про порушення митних правил не доведено належними та достатніми доказами наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, адже не доведено його суб`єктивну сторону, яка полягає у протиправних, винних (умисних або з необережності) діях чи бездіяльності позивача.
Тому постанова від 15.01.2016 р. в справі про порушення митних правил № 3174/20900/15 підлягає скасуванню.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд