ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 808/4963/13-а
адміністративне провадження № К/9901/26482/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року (Дуляницька С.М.),
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року (Судді: Чередниченко В.Є., Коршун А.О., Панченко О.М.),
у справі №808/4963/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Запорізький автомобілебудівний завод" (далі - позивач, ПАТ "ЗАЗ") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ у м. Запоріжжі), в якому (враховуючи роз`єднання позовних вимог ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року), просило суд скасувати податкове повідомлення рішення від 22 січня 2013 року №0000200025.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилався на те, що уточнюючі декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та ІІ-IV квартали 2011 року оформлені з порушенням вимог п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, тому не приймались контролюючим органом. Станом на момент проведення перевірки та складання акта перевірки від 10.01.2013 року № 24/25-0/25480917 не було судового рішення про скасування рішення контролюючого органу про неприйняття уточнюючих декларацій, а також не встановлено факт неправомірної відмови органом ДПС у їх прийнятті, що свідчить про правомірність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 138.11 ст. 138, ст. 150 Податкового кодексу України внаслідок не відображення в додатку ІВ до декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року суми витрат минулих звітних податкових періодів в розмірі 169 044 984 грн.
З врахуванням надісланих на адресу Вищого адміністративного суду України заперечень на касаційну скаргу позивач просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.01.2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №24/25-0/25480917 від 10 січня 2013 року, з висновками про порушення позивачем п.138.11 ст.138, ст.150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року на загальну суму 169044984,00 грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2012 року в сумі 169044984,00 грн (т.1 а.с. 8-12).
За висновками акта перевірки позивачем неправомірно в рядку 06.5 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року задекларовано від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (яким є ІІ-ІV квартали 2011 року) в сумі 169044984,00 грн, оскільки в декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року від`ємне значення відсутнє. Рядок 06.5 "Від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від`ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік" в деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року та за півріччя 2012 року також не задекларовано. У разі виявлення самостійно виправлених помилок, підприємство повинно було відобразити суму неврахованих витрат минулого року у рядку 06.4 декларації з податку на прибуток та в додатку ІВ до декларації (рядок 06.4.39 "Інші витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат"). Однак підприємство в додатку ІВ до декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року не відображало суму витрат, які не віднесені до складу минулих звітних податкових періодів у зв`язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, або у зв`язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в сумі 169044984,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення від 22 січня 2013 року №000020025, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 169044984,00 грн (т.1 а.с.18).
Задовольняючи позов та скасовуючи вищенаведене податкове повідомлення-рішення суди попередніх інстанцій враховуючи судове рішення у справі №808/1164/13-а, яке набрало законної сили, дійшли висновку, що позивачем при складанні податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року відображено у рядку 06.5 декларації від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року у сумі 169044984,00 грн, визначене у розмірі 25 відсотків від`ємного значення об`єкта оподаткування в рядках 07 Декларації за 2-4 квартали 2011 року уточнюючої Декларації з податку на прибуток підприємства, реєстраційні номери 9017021033 від 19.10.2012 та 9017001034 від 05.10.2012.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються, зокрема із: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.11 ПК України:
-суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв`язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді;
-суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв`язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов`язання.
Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).
Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від`ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення. Від`ємне значення як результат розрахунку об`єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012-2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від`ємне значення (з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України окрім іншого встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій з матеріалів справи, 05 жовтня 2012 року позивачем направлено в електронному вигляді до податкового органу уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та за ІІ-ІV квартали 2011 року (т. 1 а.с. 23-24,25-26, 29-30, 31-32).
Неврахування відповідачем поданих позивачем уточнюючих декларацій призвело до висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 138.11 ст. 138, ст. 150 Податкового кодексу України внаслідок не відображення в додатку ІВ до декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року суми витрат минулих звітних податкових періодів в розмірі 169 044 984 грн.
Разом з тим, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі № 808/1164/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року визнано протиправною відмову СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі прийняти уточнюючі податкові декларації ПАТ "ЗАЗ" з податку на прибуток за І квартал 2011 року та за ІІ-ІV квартали 2011 року (подані позивачем 05 жовтня 2012 року) та з податку на прибуток за І квартал 2011 року та за ІІ-ІV квартали 2011 року (подані позивачем 19 жовтня 2012 року) (том 1 а.с. 84-90). Вказані судові рішення залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2014 року (К/9901/52262/13) (том 1 а.с. 177-179).
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи судове рішення, яке набрало законної сили, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року правомірно відображено у рядку 06.5 декларації від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року у сумі 169044984,00 грн., визначене у розмірі 25 відсотків від`ємного значення об`єкта оподаткування враховуючі уточнюючі декларації з податку на прибуток за ІІ-ІV квартал 2011 року (рядок 07 Декларації за 2-4 квартали 2011 року уточнюючої Декларації з податку на прибуток підприємства, реєстраційні номери 9017021033 від 19 жовтня 2012 року та 9017001034 від 05 жовтня 2012 року).
Посилання скаржника на відсутність станом на момент перевірки судового рішення, яким встановлено факт неправомірної відмови відповідача у прийнятті уточнюючих декларацій з податку на прибуток, не спростовує наявність такого судового рішення станом на час прийняття постанови судом першої інстанції, оскільки платник, з метою захисту порушених прав має право оскаржити дії відповідача щодо неприйняття уточнюючих декларацій в судовому порядку вже після проведення перевірки.
Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов та апеляційній скарзі і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального або процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -