ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 808/892/15
адміністративне провадження № К/9901/19456/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області)
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року (Суддя: Лазаренко М.С.),
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року (Судді: Добродняк І.Ю., Бишевська Н.А., Семененко Я.В.),
у справі № 808/892/15
за позовом Запорізького державного підприємства "Радіоприлад"
до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області),
Управління Державної казначейської служби у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області
про стягнення пені з державного бюджету,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2015 року Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" (далі - позивач, ЗДП "Радіоприлад") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби далі - відповідач 1, ДПІ), Управління Державної казначейської служби у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області (далі - відповідач, 2) в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просило суд стягнути з Державного бюджету України на користь Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України сумі 12 472,44 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за вересень 2011 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України у сумі 11197,89 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за вересень 2011 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року змінено в частині суми пені, яка підлягає стягненню на користь позивача з державного бюджету. Абзац 2 резолютивної частини постанови суду першої інстанції викладено в новій редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у сумі 11 015,81 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за вересень 2011 року". В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі № 808/892/15 залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, контролюючий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів касаційної зазначив на відсутність підстав стягнення пені, передбачених статтею 200 Податкового кодексу України, оскільки судами попередніх інстанцій не обґрунтовано порушення прав позивача на отримання бюджетного відшкодування саме контролюючим органом. До того ж, судами невірно обрахований розрахунок пені, оскільки повинен бути здійснений з дня отримання рішення суду касаційної інстанції по день надання висновку; позивачем не обґрунтовано ні дату виникнення пені, ні дату закінчення її нарахування. Крім того, пеня нараховується на несвоєчасно перераховану суму органами державного казначейства, тоді як податковий орган не наділений правом повернення бюджетної заборгованості. Також суди дійшли необґрунтованого висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позивачем недотриманий встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду з вимогою про стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, правомірність нарахування Запорізьким державним підприємством "Радіоприлад" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року в розмірі 221 530 грн була предметом документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя. За результатами перевірки складено акт № 2829/2302/01056280 від 19.12.2011 року на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000442302 від 30.12.2011 року (яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 221530 грн, та визначено штрафні санкції в сумі 55 382,50 грн). Вказане податкове повідомлення-рішення було предметом судового оскарження у справі № 0870/5199/12 та за результатами розгляду справи постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2013 у справі № 0870/5199/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000442302 від 30.12.2011 року.
Судами встановлено, що ухвала суду апеляційної інстанції отримана контролюючим органом 26.09.2014, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем-1 не спростовується. Судове рішення у справі № 0870/5199/12 набрало законної сили 11.09.2014 року. Крім цього ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2014 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційного скаргою ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014.
Оскільки станом на час звернення до суду сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року позивачеві не відшкодована, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження судовим рішенням, яке набрало законної сили, правомірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року. Оскільки сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року позивачеві не відшкодована, то з Державного бюджету України підлягає стягненню пеня за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Сума пені 11197,89 грн. визначена судом першої інстанції за 123 дні прострочення зарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ та охоплює період з 09.10.2014 по 09.02.2015 року (початком відліку строку, протягом якого відповідач-1 повинен був направити висновок до органу Державної казначейської служби України, а саме: після дня отримання рішення суду апеляційної інстанції, є 26.09.2014.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про правомірність стягнення на користь позивача з державного бюджету пені за несвоєчасне відшкодування суми бюджетного відшкодування. Разом з тим суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції в частині обрахунку відліку строку за якого повинна нараховуватись пеня, оскільки враховуючи п`ять операційних днів, протягом яких за приписами п.п.200.13, п.200.15 ст.200 ПК України орган казначейства має видати платнику податку зазначену у висновку податкового органу суму бюджетного відшкодування і які відраховуються після отримання висновку контролюючого органу, строк відліку періоду, з якого повинна нараховуватись пеня, є 11.10.2014 року. Датою закінчення нарахування пені позивач визначив дату подання позову до суду - 09.02.2015. Здійснений судом апеляційної інстанції обрахунок суми пені, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 11015,81 грн.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині зміни постанови суду першої інстанції, та в частині залишення без змін постанови суду першої інстанції у відмовленій частині позову з огляду на наступне.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Пунктами 200.12, 200.13 ПК України визначено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Як передбачено положеннями пункту 200.15 цієї статті, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У відповідності до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.
Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.
Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2019 року у справі №822/553/17 (провадження №К/9901/35351/18).
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2013 у справі № 0870/5199/12 з огляду на вимоги ч.5 ст.254 КАС України набрала законної сили 11.09.2014 року. Разом з тим, відповідач протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення суду апеляційної інстанції (26.09.2014 року) не подав органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача за вересень 2011 року, що в свою чергу свідчить про недотримання комплексу дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Оскільки контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, тобто з 29.09.2014 року (враховуючи вихідні 27.09.2014 та 28.09.2014) по 03.10.2014 (включно) не подав органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, з врахуванням п`яти операційних днів, протягом яких орган казначейства мав видати платнику податку зазначену у висновку податкового органу суму бюджетного відшкодування, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що періодом, за який повинна нараховуватись пеня, є період з 11.10.2014 (початок виникнення заборгованості) по 09.02.2015 (дата закінчення нарахування пені є дата подання позову до суду), тобто 121 день прострочення. Отже сума пені, яка підлягає стягненню з державного бюджету на користь позивача складає 11 015,81 грн.
До того ж, судова колегія вважає помилковими доводи скаржника про порушенням позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з вимогою про стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2019 року у справі №822/553/17 (провадження №К/9901/35351/18).
За встановленого факту наявності у позивача права на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка не була повернута позивачу у встановлені статтею 200 Податкового кодексу України строки, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.
Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,