ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1815/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,
за участю представників:
ОСОБА_1 - не з`явився
Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські
регіональні електромережі" - не з`явився
Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсфера"- не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсфера" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 911/1815/20
за позовом ОСОБА_1
до 1) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз"
про визнання недійсним рішення наглядової ради та зобов`язання здійснити викуп акцій,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" про:
- визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "Київобленерго", оформленого протоколом засідання № б/н від 12.07.2019;
- зобов`язання ПрАТ "Київобленерго" здійснити викуп всіх акцій ПрАТ "Київобленерго", що належать позивачу станом на 15.07.2019, за ціною викупу одної простої бездокументарної акції на рівні ринкової вартості простої бездокументарної акції ПрАТ "Київобленерго" станом на 25.06.2019, у розмірі не менше 5,20 грн без ПДВ за одну просту бездокументарну акцію.
Хід розгляду справи
2. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.
3. 16.12.2020 до Господарського суду Київської області від ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" надійшли заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, понесених відповідачами.
4. Додатковим рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2020 частково задоволено заяви ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу:
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 28 000,00 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" 20 000,00 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;
- відмовлено в іншій частині вимог заяви ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" щодо покладення на позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 62 600,00 грн;
- відмовлено в іншій частині вимог заяви ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" щодо покладення на позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 39 600,00 грн.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2020 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2020 залишено без задоволення. Мотивувальну частину рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2020 змінено, виклавши її в редакції даної постанови, із залишенням в силі її резолютивної частини. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2020 залишено без змін.
6. 14.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду від представника ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" надійшли заяви про відшкодування витрат на професійну правову допомогу.
7. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 задоволено заяви ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 34 920, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанці; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" 28320,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
8. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою. У прохальній частині уточненої касаційної скарги ОСОБА_1 просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021, рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2020, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2020 та протокольну ухвалу Господарського суду Київської області від 04.12.2020, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
9. До Верховного Суду ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" та ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" подали попередні орієнтовні розрахунки сум витрат у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а також заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду.
10. Постановою Верховного Суду від 06.12.2021 замінено найменування відповідача-2 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсфера". Закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021, рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2020, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2020, протокольну ухвалу Господарського суду Київської області від 04.12.2020, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду у справі № 911/1815/20, з підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі №911/1815/20 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, задоволено частково. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 911/1815/20 скасовано. Справу № 911/1815/20 в частині розгляду заяв Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсфера") про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи
11. 10.12.2021 від ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та від ТОВ "Нафтогазсфера" надійшли заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду, у яких заявники просять долучити до матеріалів справи докази понесення судових витрат та ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 22580,00 грн, та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Нафтогазсфера" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18 580,00 грн відповідно.
12. Вказані заяви мотивовані тим, що ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та ТОВ "Нафтогазсфера" понесли витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021, рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2020, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.12.2020 та протокольну ухвалу Господарського суду Київської області від 04.12.2020, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, у справі №911/1815/20, розмір яких заявники вважають співмірним зі складністю справи та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги у цій справі.
13. 21.12.2021 на електронну адресу Верховного Суду ОСОБА_1. надіслав клопотання від 21.12.2021 про визнання судових витрат нереальними, недоведеними, завищеними, необгрунтованими, неспівставними зі складністю справи та реально витраченим часом, невідповідністю критерію розумності та неминучості, що не відповідають іншим вимогам ст.ст. 7 - 86, 126, 129, 221 ГПК України, у якому просить відмовити у задоволенні заяв щодо відшкодування судових витрат відповідачу-1 та відповідачу-2.
14. Відповідне клопотання позивача обгрунтоване, зокрема, тим, що зазначені витрати обох відповідачів не відповідають принципам доведеності, співрозмірності, справедливості, реальності, неминучості.
Щодо суті поданої заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
15. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
16. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
17. Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
18. Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
19. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
20. Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
21. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
22. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
23. Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
24. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
25. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
26. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
27. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
28. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
29. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").
30. Так, з матеріалів справи вбачається що між ПрАТ "Київобленерго" (нове найменування - ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Перший радник" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №200-КОЕ від 22.10.2019.
31. Між ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" (нове найменування - ТОВ "Нафтогазсфера") (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Перший радник" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №149-ДНГ від 13.11.2019.
32. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 вказаних договорів виконавець зобов`язується надавати клієнтові оплатну правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього, зміст, обсяг і вартість яких встановлюється у додаткових угодах.
33. У п.п. 3.1, 3.2 договорів визначено, що приймання-передача послуг за вказаними договорами здійснюється сторонами за актами наданих послуг, які складаються та відписуються виконавцем за результатами наданих послуг в день прийняття судом, зокрема, касаційної інстанції судового рішення, яким закінчується розгляд справи у суді відповідної інстанції; акт містить детальний опис наданих послуг, час, витрачений адвокатом на їх надання, розмір гонорару.
34. У п.п. 4.2, 5.1 договорів сторони домовились про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів виконавця; договори набирають чинності з дати їх підписання та діють до 31.12.2022, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
35. 26.06.2020 між ПрАТ "Київобленерго" та АО "Перший радник" було укладено додаткову угоду №200-КОЕ/2 від 26.06.2020 до договору № 200-КОЕ від 22.10.2019, у п. 2.2 якої сторони погодили вартість 1 години наданих послуг згідно з переліком (зокрема, 2000 грн за годину).
36. 20.07.2020 між ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" та АО "Перший радник" було укладено додаткову угоду № 149-ДНГ/3 до договору № 149-ДНГ від 13.11.2019, у п. 2.2 якої сторони також погодили вартість 1 години наданих послуг згідно з переліком (зокрема, 2000 грн за годину).
37. Згідно з п. 2.7 додаткових угод до договорів про надання правової допомоги оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання відповідно до наданого виконавцем рахунку, впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання сторонами акта наданих послуг.
38. На підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 22500,00 грн ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надало копію акта наданих послуг №251 від 07.12.2021, копію рахунку на оплату № 57 від 07.12.2021.
39. З акта наданих послуг № 251 від 07.12.2021 вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" у суді касаційної інстанції на суму 22500,00 грн складаються з: здійснення адвокатом Перцевим Д.П. аналізу касаційної скарги (74 сторінок апеляційної скарги та додатки), розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта в межах касаційного провадження у справі № 911/1815/20 та погодження її з клієнтом, вартість - 4 000,00 грн; підготовки та подання вказаним адвокатом відзиву на касаційну скаргу (17 сторінок), попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у зв`язку з переглядом справи №911/1815/20 у суді касаційної інстанції (2 сторінки), заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду (2 сторінки) - 14 000, 00 грн; участь у судових засіданнях у справі № 911/1815/20 (22.11.2021- з 14:45 до 15:00; 06.12.2021 - з 15.30 до 16:44) - 2 580, 00 грн; підрахунок витраченого часу та підготовлених процесуальних документів, підготовка заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду у справі № 911/1815/20 з додатками, які клієнт поніс у зв`язку з розглядом справи № 911/1815/20 - 2000,00 грн.
40. З акта наданих послуг № 250 від 07.12.2021 вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу ТОВ "Нафтогазсфера" у суді касаційної інстанції на суму 18580,00 грн складаються з: здійснення адвокатом Перцевим Д.П. аналізу касаційної скарги (74 сторінок апеляційної скарги та додатки), розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта в межах касаційного провадження у справі № 911/1815/20 та погодження її з клієнтом, вартість - 4 000,00 грн; підготовки та подання вказаним адвокатом відзиву на касаційну скаргу (6 сторінок); попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у зв`язку з переглядом справи №911/1815/20 у суді касаційної інстанції (2 сторінки); заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду (2 сторінки); клопотання про зміну найменування відповідача-2 (2 сторінки) - 10 000, 00 грн; участь у судових засіданнях у справі № 911/1815/20 (22.11.2021- з 14:45 до 15:00; 06.12.2021 - з 15.30 до 16:44) - 2 580, 00 грн; підрахунок витраченого часу та підготовлених процесуальних документів, підготовка заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду у справі №911/1815/20 з додатками, які клієнт поніс у зв`язку з розглядом справи №911/1815/20 - 2000,00 грн.
41. Дослідивши надані відповідачами докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу у Верховному Суді, врахувавши заперечення позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат кожного з відповідачів в розмірі 4000,00 грн в частині здійснення адвокатом Перцевим Д.П. аналізу 74 сторінок апеляційної скарги, оскільки, в межах справи 06.12.2021 Верховним Судом здійснювався розгляд касаційної, а не апеляційної скарги, як зазначено у актах наданих послуг № 251 від 07.12.2021 та № 250 від 07.12.2021.
42. Крім того, суд касаційної інстанції вбачає наявність підстав для зменшення вдвічі витрат на професійну правничу допомогу кожного з відповідачів в частині участі адвоката у судових засіданнях у даній справі, оскільки адвокат Перцев Д.П. здійснював представництво відповідачів у даній справі одночасно в одних і тих самих судових засіданнях, а тому суд касаційної інстанції вважає співмірними витрати на представництво інтересів адвокатом у судових засіданнях в розмірі 1290,00 грн (кожному з відповідачів).
43. Також при розподілі судових витрат на професійну правову допомогу суд касаційної інстанції враховує те, що постановою Верховного Суду від 06.12.2021 у даній справі касаційна скарга ОСОБА_1 була частково задоволена, а саме скасовано оскаржувану додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 911/1815/20, а справу №911/1815/20 в частині розгляду заяв Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Нафтогаз" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсфера") про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
44. За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
45. З урахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 6 000,00 грн, а на користь ТОВ "Нафтогазсфера" - 5 000,00 грн, оскільки суд встановив, що цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, співмірності та пропорційності, з урахуванням складності справи.
46. При цьому Верховний Суд відхиляє доводи ОСОБА_1, викладені у його запереченнях (клопотанні від 21.12.2021) про те, що заява відповідача-1 про компенсацію судових витрат має бути відхилена на підставі ч. 7 ст. 129 ГПК України, а заява відповідача-2 - на підставі ч. 6 ст. 129 ГПК України.
47. Так, скаржник посилається на те, що відповідач-1 подав разом з відзивом на касаційну скаргу від 01.10.2021 та заявою про надання доказів судових витрат після ухвалення рішення попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в яких передбачив витрати на правову допомогу в розмірі 29 000,00 грн, однак після винесення постанови Верховного Суду від 06.12.2021 заявив витрати до відшкодування у меншій сумі 22 580,00 грн.
48. Також скаржник зазначає, що відповідач-2, надаючи до суду попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, передбачив витрати на загальну суму 16 000,00 грн, однак після винесення судом касаційної інстанції постанови від 06.12.2021 заявив до стягнення з позивача судові витрати у більшому розмірі 18 580,00 грн.
49. Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
50. Згідно з ч. 7 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
51. Системний аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що за змістом ч. 6 ст. 129 ГПК України у суду касаційної інстанції виникає право відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, лише в частині перевищення заявлених до відшкодування витрат над тими, які були зазначені у попередньому розрахунку, і виключно у разі встановлення істотності такого перевищення.
52. Водночас ч. 7 ст. 129 ГПК України унормовано право суду відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, лише у разі встановлення неспівмірності між нижчим розміром заявлених до відшкодування витрат по відношенню до суми, яка була зазначено у попередньому розрахунку.
53. Разом з тим, позивачем не доведено неспівмірності заявлених до відшкодування відповідачем-1 витрат по відношенню до попереднього розрахунку витрат, та суд касаційної інстанції оцінює відповідне заниження розміру судових витрат як незначне. Крім того, позивачем не доведено істотності завищення відповідачем-2 заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, в порівнянні з попереднім розрахунком. Наведене спростовує можливість застосування у даному випадку положень ч.ч. 6, 7 ст. 129 ГПК України.
54. Щодо доводів позивача про те, що договори про надання правової допомоги № 149-ДНГ від 13.11.2019, № 200-КОЕ від 22.10.2019 та акти виконаних робіт не є належними доказами у справі, то вони є безпідставними і зводяться до нічим не підтверджених припущень позивача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд