ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 909/332/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України",
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
(суддя - Стефанів Т.В.)
від 15.07.2021
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бойко С.М., судді - Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)
від 27.10.2021,
у справі за позовом Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітроген Енергія"
про розірвання договору оренди
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2021 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України" з позовом до ТОВ "Нітроген Енергія" про розірвання з 11.01.2021 договору оренди №01/07/13 від 01.07.2013.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди №01/07/13 від 01.07.2013 необхідно вважати розірваним з 11.01.2021, оскільки позивач допустив істотне порушення умов договору щодо сплати орендних платежів у грудні 2020 року. У зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач повинен був звернутися до позивача з повідомленням про дострокове розірвання договору ще у січні 2021 року та не затримувати розірвання договору.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, в задоволенні позову відмовлено.
За висновками господарських судів розірвати договір з підстав порушення його істотних умов орендарем є правом, а не обов`язком орендодавця. Оскільки відповідач як орендодавець реалізував своє право на розірвання договору з підстав порушення його істотних умов 19.04.2021, то відсутні підстави для його розірвання з 11.01.2021.
У листопаді 2021 року ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що судами не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 927/877/17, від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18, від 11.04.2018 у справі №910/12827/17, від 10.02.2021 у справі №908/288/20.
Вказує, що висновок Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 651, статті 202 Цивільного кодексу України, статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України відсутній.
Також скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій допущено неповне з`ясування фактичних обставин справи та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, між ТОВ "Нітроген Енергія" (орендодавець) та ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України" (орендар) укладено договір №01/07/13 від 01.07.2013 за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця. Найменування обладнання, яке передається орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики, строк оренди обладнання, інші умови, які орендодавець вважає необхідними для забезпечення своїх майнових прав при використанні орендованого за цим договором обладнання зазначаються в додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.
Договір вступає в дію, починаючи з дати його укладення, та діє до закінчення періоду оренди, разом зі всіма продовженнями при перервах з причини форс-мажорних обставин. У випадку необхідності з боку орендаря, за домовленістю сторін термін дії договору може бути продовжено, про що сторони складають відповідний додаток до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п. 17.1 та п. 17.2 договору).
Сторонами підписано додаток №1 до договору, яким визначено:
1) об`єкт оренди - обладнання: генератор азоту NS-40-ENS-40 та вісім повітряних вертикальних ресиверів РВ500/600;
2) строк оренди - 24 місяці з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення строку дії договору не заявить про його припинення, він є автоматично пролонгованим на той самий строк та на тих самих умовах;
3) розмір плати - 33 000,00 грн/міс.
На виконання договору сторони підписали акт приймання-передавання вищезазначеного обладнання 01.07.2013.
Судами встановлено, що додатковими угодами від 29.10.2015, 29.06.2017, 25.09.2018 до п. 1.3 додатку №1 до договору вносились зміни в частині збільшення орендної плати з 33 000,00 грн до 105 000,00 грн.
Орендні правовідносини за договором №01/07/13 від 01.07.2013 неодноразово пролонговувались: з 01.07.2013 до 01.07.2015, з 01.07.2015 до 01.07.2017, з 01.07.2017 до 01.07.2019 та продовжили діяти з 01.07.2019 на новий строк, який визначений п. 1.3 додатку №1 до договору.
Станом на 01.01.2021 заборгованість орендаря перед орендодавцем за орендними платежами становила 112 000,00 грн, що підтверджується довідкою ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод" № 351 від 30.06.2021.
Відповідач (орендодавець) звертався до позивача (орендаря) з листами № 136 від 18.03.2021, № 147 від 22.03.2021, № 118 від 30.03.2021, в яких просив направити представника ТОВ "Нітроген Енергія" для звірки розрахунків з орендної плати та повернення обладнання з оренди і підписання відповідного акту.
14.04.2021 відповідач звернувся до позивача з листом №01/14/04/21, у якому просив надіслати на його адресу акт заборгованості з орендної плати станом на 16.04.2021; сплатити в триденний строк заборгованість з орендної плати, нараховану по 16.04.2021 та зазначив, що у випадку, якщо не буде сплачено суму заборгованості в триденний строк з моменту отримання повідомлення, то на наступний після закінчення (спливу) вказаного вище триденного строку, дія договору оренди обладнання від 01.07.2013 № 01/07/13 буде припинена; у випадку дострокового припинення дії договору оренди обладнання від 01.07.2013 № 01/07/13 про конкретну дату демонтажу та вилучення обладнання, яке перебуває в оренді відповідно до вказаного договору в найкоротші строки буде повідомлено додатково.
Вказаний лист отриманий представником позивача 16.04.2021.
29.04.2021 позивач повернув, а відповідач отримав обладнання, що орендувалося, у зв`язку з достроковим припиненням дії договору 19.04.2021, про що свідчить акт приймання-передачі обладнання за договором оренди обладнання № 01/07/13 від 01.07.2013 (повернення з оренди), підписаний та скріплений печатками обох сторін. У акті зазначено, що п. 3 цього акту не підписується орендарем, оскільки питання визначення та фіксації заборгованості зі сплати орендної плати буде визначено в акті звірки. Крім того, на думку орендаря, визначення заборгованості не має відношення до акту передачі обладнання.
Наведені обставини стали підставою спору в цій справі про розірвання з 11.01.2021 договору оренди №01/07/13 від 01.07.2013 між ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України" та ТОВ "Нітроген Енергія".
Внаслідок укладення договору №01/07/13 від 01.07.2013 між ТОВ "Нітроген Енергія" та ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної Академії наук України" виникли орендні правовідносини щодо користування обладнанням.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статей 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
За приписами частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України також визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Загальні підстави для зміни або розірвання договору визначені статтями 651, 652 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частинах перших цих статей, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміна або розірвання договору за рішенням суду допускається: 1) у разі істотного порушення умов договору (частина 2 статті 651 ЦК України); 2) у зв`язку з істотною зміною обставин (частина 4 статті 652 ЦК України); 3) в інших випадках встановлених законом (частина 2 статті 651 ЦК України); 4) у випадках встановлених договором (частина 2 статті 651 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
Ці норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України узгоджуються з приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У розділі 14 договору №01/07/13 від 01.07.2013 сторони визначили підстави дострокового розірвання договору. Зокрема, договір підлягає достроковому розірванню у випадках: якщо орендар використовує обладнання з порушенням умов договору (п. 14.1.1), орендар порушує використання обладнання за призначенням і його зберігання (п. 14.1.2), орендар погіршує стан обладнання (п. 14.1.3), орендар не вносить орендну плату у розмірі та строк встановлений даним договором (п. 14.1.4).
Пунктом 14.2 договору сторони погодили, що якщо орендар не виправить порушення, вказані у п. п. 14.1.1 - 14.1.4 в термін 3 календарних днів з дня отримання письмового повідомлення від орендодавця, який вимагає виправити ці порушення, то договір вважається розірваний на наступний день після проходження 3-денного терміну з дня отримання повідомлення.
Відповідачем як орендодавцем, дотримано порядок розірвання договору оренди обладнання № 01/07/13 від 01.07.2013, який передбачений у п. 14.2, оскільки 14.04.2021 ним направлено на адресу орендаря лист у якому вказано на необхідність сплати боргу та зазначено, що договір оренди буде припинено після спливу трьох днів з дня отримання повідомлення в разі несплати боргу.
Такий лист представник позивача отримав 16.04.2021, однак у визначені строки борг не погасив. Натомість 29.04.2021 повернув орендоване майно на підставі акту приймання-передачі обладнання (повернення з оренди), в якому погодився з тим, що договір припинив свою дію саме 19.04.2021. Будь-яких зауважень позивача щодо дати припинення дії договору акт не містить.
З огляду на вищевикладене, господарські суди дійшли обґрунтованих висновків, що договір оренди обладнання № 01/07/13 від 01.07.2013 було достроково розірвано 19.04.2021 з ініціативи орендодавця у зв`язку з порушенням з боку орендаря умов договору щодо сплати орендних платежів.
З матеріалів справи вбачається, що спір у справі стосується виключно питання з якої дати договір оренди обладнання № 01/07/13 від 01.07.2013 є розірваним, а сам позивач вважає, що такий договір має бути розірваний з 11.01.2021.
Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку.
Дотримавшись процедури розірвання договору в порядку передбаченому умовами укладеного договору оренди обладнання № 01/07/13 від 01.07.2013, відповідач розірвав його достроково 19.04.2021.
Аргументи касаційної скарги, що договір має бути розірваний з 11.01.2021 за рішенням суду Верховним Судом відхиляються, оскільки право достроково розірвати договір оренди внаслідок несплати орендарем орендних платежів виникло саме у орендодавця, а не у орендаря, і яке ним (орендодавцем) було реалізовано.
Норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умови договору оренди обладнання № 01/07/13 від 01.07.2013 не передбачають автоматичного припинення орендних правовідносин між сторонами внаслідок несплати орендарем орендних платежів.
Твердження позивача, що відповідач повинен був звернутися до позивача з повідомленням про дострокове розірвання договору ще у січні 2021 року, а не відтерміновувати розірвання договору, з метою збільшення суми заборгованості з орендної плати, колегією суддів також відхиляються, оскільки договір оренди обладнання № 01/07/13 від 01.07.2013 не встановлює такого обов`язку орендодавця, а обставини, пов`язані з датою дострокового розірвання між сторонами договору оренди обладнання №01/07/13 від 01.07.2013, не впливають на розмір грошового зобов`язання позивача перед відповідачем зі сплати орендної плати, оскільки згідно з пунктом 7.1 договору орендна плата нараховується, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання, і закінчується датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю, в цьому випадку - 29.04.2021.
Як правильно зазначив апеляційний суд, позовні вимоги, які заявлені орендарем у цій справі фактично зводяться не до вирішення спору про необхідність розірвання договору оренди, який виник між сторонами, а до встановлення факту (моменту) розірвання договору, що не належить до компетенції господарського суду.
Враховуючи наведене, у суду були відсутні правові підстави для задоволення позову орендаря та розірвання договору оренди обладнання № 01/07/13 від 01.07.2013 з 11.01.2021 з підстав порушення самим орендарем умов договору .
За твердженням скаржника судами попередніх інстанцій не було враховано висновків щодо застосування ст. 651 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18, від 11.04.2018 у справі №910/12827/17, від 10.02.2021 у справі №908/288/20.
Верховний Суд, проаналізувавши вказані постанови, висновки, в яких, на думку скаржника, не було враховано судами при ухваленні оскаржуваних рішень, встановив, що застосування судами попередніх інстанцій норм права в оскаржуваних рішеннях не суперечить висновкам суду касаційної інстанції, а скаржник довільно тлумачить зміст рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.2021 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 в питаннях розірвання договору та припинення зобов`язань за ним.
Предметом дослідження Верховного суду у постановах від 22.01.2019 у справі № 927/877/17, від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18, від 10.02.2021 у справі №908/288/20 було застосування судами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України при вирішенні спорів про розірвання договору, внесення змін до договору. Застосування судами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України у вказаних справах залежало від доведеності істотного порушення стороною договору, наданих до суду доказів на підтвердження істотного порушення договору. Разом з цим, у жодній з наведених справ з позовом про розірвання договору не зверталась особа, яка сама його порушила.
Не суперечать рішення господарських судів у цій справі висновкам Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №910/12827/17 щодо оцінки акта приймання-передачі обладнання. З матеріалів справи вбачається, що суди попередніх інстанцій дослідили наявність правових підстав для розірвання договору оренди за вимогою орендаря з 11.01.2021, надали належну правову оцінку правовідносинам сторін в питанні дати розірвання договору оренди обладнання №01/07/13 від 01.07.2013. Внаслідок власної оцінки обставин справи та всіх зібраних у справі доказів (зокрема умов договору оренди щодо його дострокового розірвання, листування сторін, обставин оплати орендних платежів), а не тільки акта приймання-передачі обладнання, встановили, що спірний договір був розірваний 19.04.2021.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а тому підстав для його скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд