ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 160/3126/21
адміністративне провадження № К/9901/35851/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 160/3126/21
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді - Чабаненко С.В., суддів - Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 02 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини (далі - відповідач), де просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, викладене у листі № 21349.4/П-10860.3/20/30.2 від 29 липня 2020 року, в частині відмови у прийнятті до розгляду звернень ОСОБА_1 від 06 липня 2020 року відносно посадових осіб Територіального управління Державного Бюро розслідування за ненадання відповідей на скарги від 02 червня 2020 року на бездіяльність Печерського УП ГУНП у м. Києві та Київської місцевої прокуратури № 6 при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР № 12017100060002647 від 08 червня 2017 року та №42017101060000095 від 16 травня 2017 року;
1.2. зобов`язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розглянути заяви від 06 липня 2020 року у відповідності до Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;
1.3. зобов`язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відкрити провадження за заявами ОСОБА_1 від 06 липня 2020 року відносно посадових осіб Територіального управління Державного Бюро Розслідування за ненадання відповідей на скарги від 02 червня 2020 року на бездіяльність Печерського УП ГУНП у м. Києві та Київської місцевої прокуратури № 6 при проведенні досудового розслідування у кримінальних провадженнях ЄРДР 12017100060002647 від 08 липня 2017 року та № 42017101060000095 від 16 травня 2017 року;
1.4. стягнути з Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на мою користь у відшкодування моральної шкоди за протиправні рішення - відмову у прийнятті до розгляду заяви від 06 липня 2020 року та відмову у поновленні та відкритті провадження за заявою від 28 липня 2020 року (щодо кримінального провадження 12017100060002647) 5 000 грн;
1.5. стягнути з Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на мою користь у відшкодування моральної шкоди за протиправні рішення - відмову у прийнятті до розгляду заяви від 06 липня 2020 року та відмову у поновленні та відкритті провадження за заявою від 28 липня 2020 року (щодо кримінального провадження 42017101060000095) 5 000 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини статті 169 КАС України.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та надано десятиденний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня отримання копії ухвали.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 160/3126/21 - повернуто заявнику.
5.1. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до наданих апелянтом доказів до клопотання про звільнення від сплати судового збору, а саме відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2020 рік, 5% від річного доходу позивача становить 3784,5 грн, тобто більше ніж 2270 грн, які підлягають сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу суду. Таким чином, суд дійшов висновку, що у цьому випадку відсутні підстави для застосування приписів пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
5.2. Крім того, судом апеляційної інстанції при розгляді клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору враховано, що предметом спору у цій справі не відноситься до спорів, які визначені пунктом 2, пунктом 3 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI
5.3. Також за висновком суду апеляційної інстанції у цьому випадку відсутні підстави, передбачені приписами частини другої статті 3 та статті 5 Закону № 3674-VI, яким передбачено підстави звільнення від сплати судового збору.
5.4. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі частиною другої статті 298 КАС України, оскільки апелянтом не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
6. 29 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі № 160/3126/21.
7. У касаційній скарзі позивачка наголошує, що суд апеляційної інстанції при розгляді поданого нею клопотання про звільнення від сплати судового збору на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху не застосував підпункт г пункту 2 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI.
7.1. Зауважує, що нею було подано до суду докази малозабезпеченості та багатодітності були надані суду та подано клопотання про звільнення від сплати судового збору саме на підставі підпункт г пункту 2 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI. Проте суд апеляційної інстанції жодної уваги на це не звернув, натомість вирішував клопотання з урахуванням пунктів 1 та 3 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 22 грудня 2021 року закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
10. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення ухвали суду касаційної інстанції від 01 грудня 2021 року про відкриття касаційного провадження у справі № 160/3126/21 представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини отримано 06 грудня 2019 року. Водночас у строк встановлений для подання відзиву на касаційну скаргу відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
12. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, частини другої статті 298 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
13. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
14. При цьому, надаючи оцінку клопотанню апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги наданих апелянтом доказів до клопотання про звільнення від сплати судового збору, а саме відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2020 рік, 5% від річного доходу позивача становить 3784,50 грн, тобто більше ніж 2270,00 грн, які підлягають сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу суду. Таким чином, суд дійшов висновку, що у цьому випадку відсутні підстави для застосування приписів пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
15. Крім того, судом апеляційної інстанції при розгляді клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору враховано, що предметом спору у цій справі не відноситься до спорів, які визначені пунктом 2, пунктом 3 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI
16. Також за висновком суду апеляційної інстанції у цьому випадку відсутні підстави, передбачені приписами частини другої статті 3 та статті 5 Закону № 3674-VI, яким передбачено підстави звільнення від сплати судового збору.
17. Враховуючи зазначене, суд апеляційної дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування приписів частини другої статті 298 КАС України та повернув апеляційну скаргу позивачу.
18. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції та вважає його помилковим з огляду на наступне.
19. Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
20. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
21. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
22. Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
23. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
24. При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
25. Частинами першою та другою статті 8 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
26. Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;