ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 640/12361/19
адміністративне провадження № К/9901/14439/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року (головуючий суддя - Федотов І. В., судді: Єгорова Н. М., Чаку Є. В.) у справі № 640/12361/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тавтекс" до Антимонопольного комітету України, третя особа - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС", про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тавтекс" (далі - позивач, ТОВ "Тавтекс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, АМК України), за участю третьої особи - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС", у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (ділі - Колегія) від 11 червня 2019 року №7580-р/пк-пз, яким відмовлено ТОВ "Тавтекс" у задоволені його скарги від 21 травня 2019 року №UA-2019-03-13-000011-a.b4;
- зобов`язати Колегію розглянути скаргу ТОВ "Тавтекс" з урахуванням висновків викладених в рішенні суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року апеляційну каргу АМК України задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року скасовано, провадження у справі № 640/12361/19 закрито із роз`ясненням ТОВ "Тавтекс" права на звернення до суду для захисту своїх прав у порядку господарського судочинства.
Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір між учасниками у цій справі не є спором у сфері публічно-правових відносин, а тому, з урахуванням суб`єктного складу сторін, має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що предметом спору у цій справі є незгода ТОВ "Тавтекс" із рішенням відповідача, яким відмовлено у задоволенні скарги позивача щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та, відповідно, позивач не згоден з визнанням іншого учасника - товариство з обмеженою відповідальністю "Віва-Трейд" (далі - ТОВ "Віва-Трейд" переможцем цих торгів. Ураховуючи, що повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "Віва-Трейд" оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу 17 травня 2019 року, а 20 червня 2019 року із ТОВ "Віва-Трейд" уже укладено договір 53-124-01-19-10307, а отже, цей позов спрямований саме на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення у порядку адміністративного судочинства. До таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов на підставі правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №918/843/17 та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі № 826/10147/18 та від 14 травня 2020 року у справі № 640/10608/19.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
22 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АМК України, у якій відповідач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі № 640/12361/19 та ухвалити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції помилково посилався на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17, яка не є аналогічною та не стосується спірних правовідносин. У даній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про спрямованість позову на захист прав у сфері господарських правовідносин, оскільки у вказаній справі позивачем є учасник процедури закупівлі, а відповідачем - замовник, а предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність саме організатора процедури закупівлі (замовника). Таким чином, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції ототожнив АМК України з організатором процедури закупівлі, та дійшов помилкового висновку, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Наполягає, що у цьому випадку спір виник між суб`єктом господарювання (ТОВ "Тавтекс") та суб`єктом владних повноважень (АМК України) з приводу рішення Колегії (як органу оскарження) від 11 червня 2019 року №7580-р/пк-пз, а отже, спрямований на захист прав та інтересів у публічно-правових відносинах. Крім того, скаржник звертає увагу, що в аналогічних адміністративних справах Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов протилежних висновків, аніж у цій адміністративній справі. Зокрема, у справах № 640/651/20 та № 640/6757/20 та ін. апеляційні скарги АМК України було задоволено, ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про закриття провадження - скасовано .
Скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції зроблено помилкові висновки, які в подальшому можуть мати негативний вплив на практику розгляду справ за наслідками розгляду скарг у процедурі закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, у зв`язку з чим касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері закупівель.
Ухвалою від 11 травня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційної скаргою АМК України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі № 640/12361/19.
Від позивача та третьої особи відзиви на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції за наявними в справі матеріалами.
Ухвалою від 23 грудня 2021 року Верховний Суд провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Установлені судами фактичні обставини справи
Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" ДП "Енергоатом" (далі - Замовник) 03 березня 2019 року розпочав процедуру відкритих торгів на порталі "Prozorro" та опублікував оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю рукавичок бавовняних у кількості 255 444 пари з очікуваною вартістю закупівлі, що не повинна перевищувати 1 243 160,80 грн. Класифікація за ДК 021:2015:18420000-9 - аксесуари для одягу; місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг - Україна; кінцевий строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 31 грудня 2019 року.
Для участі у торгах були подані пропозиції наступними учасниками: ТОВ "Тавтекс", ТОВ "РівнеУкрТрикотаж" та ТОВ "Віва-Трейд".
За результатами проведеного аукціону (Протокол від 05 квітня 2019 року № 343), зокрема, прийнято рішення про визнання переможцем відкритих торгів та про намір укласти договір на закупівлю рукавичок бавовняних з ТОВ "Тавтекс" з ціновою пропозицією за результатами аукціону 1 072 864,80 грн (без) ПДВ.
12 квітня 2019 року ТОВ "Віва-Трейд" звернулося з вимогою до тендерного комітету ВП "Хмельницька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", у якій просило скасувати Протокол засідання тендерного комітету №343 від 05 квітня 2019 року, а також відхилити пропозицію ТОВ "Тавтекс".
З витягу протоколу № 396 від 17 квітня 2019 року вбачається, що вимогу ТОВ "Віва-Трейд" задоволено та скасовано рішення Тендерного комітету про затвердження переможця відкритих торгів ТОВ "Тавтекс" на закупівлю рукавичок бавовняних (Протокол №343 від 05 квітня 2019 року) також відхилено тендерну пропозицію останнього згідно частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки тендерна документація не відповідає умовам тендерної документації.
23 квітня 2019 року ТОВ "Тавтекс" звернувся до Замовника з вимогою про скасування вищезазначеного рішення (яким відхилено тендерну документацію ТОВ "Тавтекс" та скасовано рішення про затвердження останнього переможцем торгів).
26 квітня 2019 року на засіданні тендерного комітету Замовника вирішено відхилити вимогу ТОВ "Тавтекс" як необґрунтовану.
Позивачем через електронну систему закупівель до органу оскарження була подана скарга від 21 травня 2019 року №UA-2019-03-13-000011-а.b4 щодо порушення Замовником порядку проведення процедури закупівлі за предметом "ДК 021:2015:18420000-9 - Аксесуари для одягу".
Рішенням Колегії від 11 червня 2019 року №7580-р/пк-пз (спірне рішення) відмовлено у задоволені скарги ТОВ "Тавтекс".
Застосування норм права та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Пунктами 1-3 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
В той же час приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Як неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду в своїх рішеннях, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (зокрема, постанова від 03.07.2018 у справі №826/27224/15).
Виключна підсудність визначена у статті 27 КАС України, частиною першою якої обумовлено, що адміністративні справи, зокрема, з приводу оскарження рішень АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання; за позовом АМК у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Натомість, пунктом 7 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 922-VIII).
Статтею 1 Закону № 922-VIII визначено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 171 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, здійснювати повноваження, передбачені Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 13 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" виключно до компетенції Антимонопольного комітету України належать, зокрема, утворення постійно діючих адміністративних колегій Антимонопольного комітету України.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону № 922-VIII АМК України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.
Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначено статтею 18 Закону № 922-VIII, частиною дев`ятою якої передбачено, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Частиною 12 статті 18 Закону № 922-VIII передбачено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
У цій справі спір виник у зв`язку із незгодою позивача з рішенням Колегії від 11 червня 2019 року №7580-р/пк-пз, винесеним за наслідками оскарження позивачем процедури проведення тендеру (публічних закупівель).
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за результатами розкриття пропозицій 17 травня 2019 року переможцем відкритих торгів визнано ТОВ "Віва-Трейд" (після скасування рішення про визначення ТОВ "Тавтекс" переможцем). 20 червня 2019 року з ТОВ "Віва-Трейд" уже укладено договір 53-124-01-19-10307, а отже, цей позов спрямований саме на захист прав у сфері господарських правовідносин, оскільки зачіпає майнові інтереси переможця торгів, а не у сфері публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення у порядку адміністративного судочинства. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір між учасниками цієї справи не є спором у сфері публічно-правових відносин, а тому, з огляду на суб`єктний склад сторін, має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
При цьому, вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції керувався правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17 та висновком наведеним Верховним Судом у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 826/10147/18.
Так, у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 826/10147/18 Верховний Суд, закриваючи провадження у справі, предметом спору у якій є незгода суб`єкта господарювання із рішенням АМК України в особі Колегії, у зв`язку з недотриманням процедури закупівлі через невідповідність вимогам тендерної документації та, відповідно, визнання переможцем торгів, дотримувався підходу, що з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, які встановлені судами попередніх інстанцій, відповідно до яких на момент оскарження рішення Колегії АМК України між замовником та одним із учасників публічних закупівель укладено договір за наслідками цієї процедури, дійшов висновку, що позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства. Одночасно Верховний Суд зазначив, що такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено Верховного Суду у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 640/10608/19.
Разом з тим, слід звернути увагу, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17 полягала у тому, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
В той же час у справі № 918/843/17 позивач (ТОВ "Укрбудреммонтаж Інжиніринг") був учасником закупівлі, а відповідач (Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації) - замовником. Тобто, висновок Великої Палати Верховного Суду стосувався спору між суб`єктом господарювання та організатором торгів (замовниками), предметом якого було рішення саме організатора процедури закупівлі (замовника).
Разом з тим, предметом оскарження у справі, що розглядається, є рішення АМК України в особі Колегії, а не рішення організатора процедури закупівлі.
Тож, Верховний Суд резюмує, що спори між суб`єктами господарювання та АМК України як суб`єктом владних повноважень, які виникають внаслідок винесення останнім владного управлінського рішення за наслідком розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, спрямовані саме на захист публічно-правових відносин. Такі спори безпосередньо не стосуються відносин, які пов`язані з обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом економічної конкуренції, тощо, що унеможливлює їх розгляд у порядку господарського судочинства.
При цьому, факт укладення договору між замовником та переможцем торгів за наслідком процедури публічних закупівель не впливає на повноваження органів АМК України щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Відтак, після укладення господарського договору між замовником і учасником за результатами проведеної процедури закупівлі, спір щодо оскарження рішення органів АМК України, яке прийняте за наслідками розгляду скарги учасника торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, не набуває характеру приватно-правового та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Тобто, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17 у межах спірних правовідносин не є релевантними.
Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду у справі № 640/14645/19 дійшов висновку, що спори щодо оскарження рішень органів АМК України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури.
Більш того, у цьому рішенні (№ 640/14645/19) палата вирішила відступити від правового висновку, сформованого у постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 826/10147/18 та від 14 травня 2020 року у справі № 640/10608/19, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права.
Усталена практика такої ж позиції викладена у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі №640/14645/19, від 08 липня 2021 року у справі №640/19940/20, від 31 травня 2021 року у справі №640/17124/20, від 14 квітня 2021 року у справі №640/11846/20, від 31 березня 2021 року у справі №640/18475/20.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
За такого правового регулювання та наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що для забезпечення єдності судової практики та з урахуванням правової позиції, сформованої у судовому рішенні Верховного Суду у справі №640/14645/19, висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у цій справі є передчасним.
Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилково висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, що призвело до постановлення незаконної постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За правилами частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу для продовження розгляду.
Оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив постанову, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, касаційна скарга АМК України підлягає задоволенню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.