У Х В А Л А
22 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/39/19
Провадження № 11-364заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін справи № 9901/39/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2021 року,
УСТАНОВИЛА:
21 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії ВККС щодо здійснення оцінювання судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді;
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 12 листопада 2018 року № 1963/КО-18 про невідповідність судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 займаній посаді;
- зобов`язати ВККС повторно провести етап кваліфікаційного оцінювання судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 - дослідження досьє та проведення співбесіди відповідно до вимог чинного законодавства в іншому складі ВККС;
- стягнути з ВККС на користь позивача моральну шкоду у розмірі один мільйон гривень.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2021 року провадження у справі № 9901/39/19 за позовом ОСОБА_1 до ВККС в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення від 12 листопада 2018 року № 1963/КО-18 про невідповідність судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 займаній посаді; зобов`язання повторно провести етап кваліфікаційного оцінювання судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 - дослідження досьє та проведення співбесіди відповідно до вимог чинного законодавства в іншому складі ВККС; стягнення моральної шкоди закрито.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2021 року, а ухвалою від 22 жовтня 2021 року справу № 9901/39/19 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини першої статті 311 КАС України з огляду на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
20 грудня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи № 9901/39/19 у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін. На переконання позивача, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, вона підлягає розгляду за присутності ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду розглянула доводи зазначеного клопотання ОСОБА_1 та дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Оскільки у цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про закриття провадження у справі, то Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи у такому випадку не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany, заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal, заява № 64336/01). А у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 9901/39/19 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статті 44 КАС України.
Бажання сторони у справі, зокрема з посиланням на статтю 129 Конституції України, особисто викласти під час публічних слухань свої аргументи, з огляду на наявні матеріали справи,не зумовлює необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень з огляду на обставини справи, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Керуючись статтями 311, 321 КАС України, Велика Палата Верховного Суду,