ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 640/2887/20
адміністративне провадження № К/9901/12798/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Кисличенко О.В.,
представника позивача - Гаврищук Е.В.
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/2887/20
за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії "Партія захисників Вітчизни" про анулювання реєстраційного свідоцтва
за касаційною скаргою політичної партії "Партія захисників Вітчизни"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року, ухвалене суддею Шейко Т.І.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 07 лютого 2020 року Міністерство юстиції України (далі - позивач, МЮ України) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до політичної партії "Партія захисників Вітчини" (далі - відповідач, ПП "Партія захисників Вітчини"), де просили:
1.1. анулювати реєстраційне свідоцтво ПП "Партія захисників Вітчизни" № 876 від 07 липня 1997 року (код ЄДРПОУ: 20073283, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, 6).
2. В обґрунтування позову вказували, що МЮ України наділено правом звернутися до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії у разі не висування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років, відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" від 05 квітня 2001 року № 2365-III (далі - Закон № 2365-III, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Міністерство юстиції України 07 липня 1997 року зареєструвало ПП "Партія захисників Вітчизни", що підтверджується свідоцтвом № 876.
4. ПП "Партія захисників Вітчизни" має статус юридичної особи (дата державної реєстрації - 07 липня 1997 року; номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 10701200000030906; ідентифікаційний код юридичної особи - 20073283; місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6; керівник - Кармазін Юрій Анатолійович).
5. Діяльність ПП "Партія захисників Вітчизни" здійснюється на підставі Статуту в редакції від 17 серпня 2019 року, затвердженого Установчими зборами та 11 з`їздом ПП "Партія захисників Вітчизни".
6. 15 січня 2020 року з метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону № 2365-III МЮ України направило до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) лист № 388/00019.4.1/6-20 для отримання інформації щодо висування кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.
7. Листом від 31 січня 2020 року № 21-41-211 ЦВК надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до ЦВК документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.
8. Згідно вказаного листа ЦВК відсутня інформація про висування та реєстрацію кандидатів від ПП "Партія захисників Вітчизни" на вищевказаних виборах за останні 10 років.
9. За таких обставин МЮ України звернулося до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва ПП "Партія захисників Вітчизни"" з огляду на порушення нею вимог частини першої Закону № 2365-III.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, адміністративний позов задоволено, анульовано реєстраційне свідоцтво ПП "Партія захисників Вітчизни" № 876 від 07 липня 1997 року (код ЄДРПОУ: 20073283, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, 6).
10.1. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положення статті 24 Закону № 2365-III визначають обов`язкову участь політичної партії у виборчому процесі. Разом з тим інформація щодо висування кандидатів на виборах за останні 10 років від ПП "Партія захисників України" відсутня, що підтверджує порушення вказаною партію вимог статті 24 Закону № 2365-III.
10.2. Судами також зазначено про помилковість доводів відповідача, що партія приймала участь у чергових виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року, оскільки установлено, що ПП "Партія захисників Вітчизни" в складі блоку "Наша Україна - Народна самооборона" приймала участь у позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року.
10.3. Не прийнято судами і доводи відповідача щодо унеможливлення участі партії у виборах у період з 2016-2020 роки через блокування банківських рахунків партії, оскільки доказу в підтвердження цього факту представником відповідача не надано. Окрім того, на думку судів попередніх інстанцій, цей факт жодним чином не підтверджує неможливість висування кандидатів на вибори Президента України та до Верховної Ради України.
10.4. Щодо доводів відповідача, що голова ПП "Партія захисників Вітчизни" приймав участь у виборах народних депутатів у 2019 році, як самовисуванець, суди зазначили, що така участь не є доказом висування кандидатів на вибори Президента України та до Верховної Ради України саме ПП "Партія захисників Вітчизни", оскільки ОСОБА_1 є самовисуванцем, як це зазначено у відомостях з офіційного сайту ЦВК. В той же час, статтею 24 Закону № 2365-III передбачено відповідальність за не висування кандидатів саме політичною партією, а тому прийняття участі у виборах її членами, як самовисуванцями не є належним доказом підтвердження участі саме політичної партії у таких виборах.
10.5. Таким чином, виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у МЮ України наявні правові підстави для звернення до суду з цим позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва ПП "Партія захисників Вітчизни".
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
11. 12 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП ""Партія захисників Вітчизни", у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
11.1. В обґрунтування касаційної скарги скаржник указує на те, що оскаржувані судові рішення ухвалено судами попередніх інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статті 24 Закону № 2365-III, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
11.2. Скаржник наголошує, що ПП "Партія захисників Вітчизни" в складі блоку "Наша Україна - Народна самооборона" була представлена головою партії ОСОБА_1 в парламенті до 2012 року, тобто відлік десятирічного терміну, визначеного статтею 24 Закону № 2365-III має починатися з цієї дати.
11.3. Також звертає увагу, що партією при першій можливості було реалізовано основну мету своєї діяльності та висунуто кандидата для участі у виборах народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 208 на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2, який був зареєстрований Постановою Центральною виборчою комісією № 302 від 28 вересня 2020 року.
11.4. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив вказані доводи у зв`язку із тим, що такі обставини не досліджувалися судом першої інстанції, не входили до предмету доказування та, окрім того, вказані дії здійснено відповідачем уже після подання 07 лютого 2020 року МЮ України позову у цій справі. 11.5. Зауважує, що сам факт подання МЮ України позовної заяви не позбавляє конституційного права політичної партії приймати участь у виборчому процесі та надати доказ такої участі.
11.6. Звертає увагу, що висування партією кандидатів і подання документів на реєстрацію до ЦВК - це різні етапи виборчого процесу. А отже, інформація, яка отримана МЮ України від ЦВК не є належним доказом. Так, висунула чи не висунула партія кандидата на з`їзді, ЦВК не може знати, а відтак і розпоряджатися такою інформацією. Натомість ЦВК може володіти тільки інформацією про висування кандидата, якщо партія звернулася із заявою про його реєстрацією до ЦВК в порядку встановленому законом, що в свою чергу є правом партії, а не обов`язком.
11.7. Окрім того, наголошує, що партія завжди мала і має на меті приймати участь у виборах, але для участі у виборах Законами "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори президента України" чинними станом до грудня 2019 року і вже чинним Виборчим кодексом України встановлені суми застави, які є значними для партії. Статутом партії ані в новій редакції, ані в старій редакції членські внески не передбачені. Партія ніким не фінансується. При цьому, банківський рахунок партії був заблокований понад три роки у період з 2016-2020 рік, що унеможливило прийняти участь в чергових виборах Президента України та на позачергових виборах народних депутатів України в 2019 році, і тільки в лютому 2020 року вдалося розблокувати рахунки та на перших можливих виборах партія прийняла участь.
11.8. Скаржник також зазначає, що від партії на чергових виборах Президента України та на позачергових виборах народних депутатів України в 2019 році брав участь голова партії ОСОБА_3, як самовисуванець, однак при оформленні документів для участі у виборах в розділі партійність зазначав "член Партії захисників Вітчизни", в інакший спосіб партія не могла бути представлена на загальнодержавних виборах.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 08 грудня 2021 року підготовчі дії у справі закінчено, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні відповідно до частини п`ятої статті 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
14. Від МЮ України 24 червня 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
14.1. В обґрунтування своєї позиції позивач указує, що статтею 24 Закону № 2365-III передбачено, що у разі не висування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.
14.2. На запит МЮ України листом від 31 січня 2020 року№ 21-41-211 ЦВК надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до ЦВК документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років. Водночас, інформація щодо висування кандидатів на вищевказаних виборах за останні 10 років від ПП "Партія захисників Вітчизни" відсутня, що підтверджує порушення вказаною партію вимог статті 24 Закону № 2365-III.
14.3. На думку позивача, посилання відповідача на те, що судами першої та апеляційної інстанції не взято до уваги висування ПП "Партія захисників Вітчизни" кандидата в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року є помилковими та необґрунтованими. Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПП "Партія захисників Вітчизни" в складі блоку "Наша Україна - Народна самооборона" приймала участь у позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року. Цей факт підтверджується матеріалами справи та інформацією, наданою ЦВК листом від 31 січня 2020 року № 24-41-211.
14.4. Також указує, що обрання кандидата на з`їзді партії є лише підготовчою стадією та свідчить про внутрішні організаційні процеси політичної партії щодо узгодженої позиції членів партії у виборі кандидата, однак не може розглядатися як завершений процес участі у виборах. Отже, судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що рішення, прийняті на з`їзді партії, мають встановлений порядок оформлення та передбачають наслідком реєстрацію ЦВК відповідного кандидата або відмову у реєстрації. Натомість ПП "Партія захисників Вітчизни" не надано суду належних доказів щодо реєстрації ЦВК кандидата в народні депутати України у 2012 році.
14.5. Щодо аргументів позивача про участь голови ПП "Партія захисників Вітчизни" у виборах народних депутатів у 2019 році, зазначає, що вказана особа брала участь у виборах як самовисуванець, тому така участь не є доказом висування кандидатів на вибори Президента України та до Верховної Ради України саме ПП "Партія захисників Вітчизни".
Нормативне регулювання
15. Статтею 15 Конституції України установлено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
16. Статтею 36 Конституції України установлено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
17. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.
18. Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
19. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, який набрав чинності з 11 вересня 1997 року, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
20. Статтею 11 Конвенції кожному гарантовано право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.
21. За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
22. Частиною першою статті 2 Закону України "Про політичні партії в Україні" 05 квітня 2001 року № 2365-III (далі - Закон №2365-III, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
23. Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону №2365-III).
24. Відповідно до приписів статті 23 Закону № 2365-III політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.
25. Частиною першою статті 24 Закону № 2365-III передбачено, що у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.
26. Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно (частина друга статті 24 Закону № 2365-III).
27. У разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду (частина третя статті 24 Закону № 2365-III).
28. Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 2365-III визначено, що державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади.
29. Згідно із Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 із змінами (далі - Положення № 228), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
29.1. Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення № 228 установлено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.
30. Відповідно до статті 2 та частини дев`ятої статті 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Центральна виборча комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад, зокрема, виборчого процесу, однакове застосування законодавства України про вибори на всій території України. ЦВК здійснює контроль за дотриманням політичними партіями, іншими суб`єктами виборчого процесу, зокрема, вимог законодавства про вибори.
31. ЦВК згідно із Законом України "Про вибори Президента України" та "Про вибори народних депутатів України" реєструє кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати, включених до виборчого списку політичної партії у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидата в депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному виборчому окрузі за умови отримання нею відповідних документів.
32. Підпунктом 2 пункту 2 Розділу XXXXII "Прикінцеві та перехідні положення" Виборчого кодексу України від 19 грудня 2019 року № 396 - IX визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Кодексом Закон України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 року, № 10 - 11, стаття 73 із наступними змінами), крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України.
33. Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI) виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
34. Відповідно до частини першої статті 53 Закону № 4061-VI висування кандидатів, формування та затвердження виборчого списку кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі та висування кандидатів у депутати від партії в одномандатних округах здійснюється партією на з`їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії.
35. Частиною дев`ятою статті 107 Закону № 4061-VI, яка визначає особливості підготовки і проведення повторних, проміжних та позачергових виборів депутатів, установлено, що висування кандидатів у депутати починається на наступний день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України або рішення Центральної виборчої комісії про призначення виборів. Висування кандидатів у депутати партіями закінчується за сорок днів до дня голосування.