ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
справа №723/4999/19
провадження №51-1927км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Шевченко Т. В., Яновської О. Г.,
з участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Кузнецова С. М.,
представника цивільного відповідача Проца А. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Проца А. В. на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2020 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 8 квітня 2021 року в кримінальному провадженні № 12018260150000777 за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2020 року, залишеним без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 8 квітня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) та ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із МТСБУ 2854, 30 грн матеріальної шкоди, пов`язаними з витратами на лікування та із ОСОБА_1 5 000 грн моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2 .
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі-МТСБУ) та ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із МТСБУ 100 000 грн матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля, із ОСОБА_1 100 016, 65 грн матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля та 2 000 моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 .
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Районний суд встановив, що ОСОБА_1 13 серпня 2018 року близько 12:40 керуючи технічно справним автомобілем "BMW 530", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Чернівецькій в м. Сторожинці та наближаючись до нерегульованого перехрестя вулиць Чернівецької та Косівської, проявивши неуважність та самовпевненість у своїх діях, не врахувавши дорожньої обстановки та не переконавшись, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 (б) та 16.13 Правил дорожнього руху України виїхав на перехрестя, де допустив зіткнення з автомобілем "Peugeot Partner" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по вул. Чернівецькій у напрямку м. Чернівці, в результаті чого пасажир автомобіля "Peugeot Partner" ОСОБА_2 отримала тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі представник МТСБУ - адвокат Проц А. В., не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності винуватості та юридичної кваліфікації дій засудженого, посилаючись на істотне порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судами обох інстанцій в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 до МТСБУ, просить відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) скасувати оспорювані вирок та ухвалу в цій частині й призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно вирішено цивільний позов ОСОБА_3, оскільки стягнуто розмір повної вартості транспортного засобу, що суперечить ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року (далі - Закон № 1961-IV ). З огляду на це вважає, що оскаржувані вирок та ухвала не відповідають вимогам статей 370, 374, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і підлягають скасуванню.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
У судовому представник цивільного відповідача підтримав касаційну скаргу.
Прокурор просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, правильність кваліфікації його дій, а також справедливість призначеного засудженому покарання в касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи касаційної скарги про те, що судами невірно вирішено цивільний позов ОСОБА_3 в частині стягнення матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Так, відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з приписами ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України № 1961-IV у разі настання події, що є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ в межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньої транспортної пригоди (далі - ДТП) життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Статтею 41 Закону №1961-IV передбачено також перелік випадків, в яких регламентні виплати здійснюються саме МТСБУ за рахунок коштів з централізованих страхових резервних фондів чи з коштів фонду страхових гарантій.
Згідно з п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема транспортним засобом, власник якого не застрахував своєї цивільно-правової відповідальності, крім шкоди заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке перебувало в такому транспортному засобі.
Як убачається з наданих до касаційної скарги копій оспорюваних судових рішень, цивільні позови потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до МТСБУ задоволено повністю, стягнуто із МТСБУ 2854, 30 грн на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на лікування та на користь ОСОБА_3 100 000 грн матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля.
Згідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК розмір матеріальних збитків, заподіяних потерпілому кримінальним правопорушенням, визначається експертизою.
За даними висновку № 89-10-18 експертного автотоварознавчого дослідження від 03 грудня 2018 року вартість відновлювального ремонту належного ОСОБА_3 автомобіля становить 314632, 66 грн, що перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження (197 816, 65 грн). З огляду на той факт, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля матеріальний збиток завданий ОСОБА_3 як власнику пошкодженого автомобіля експертом визначено в сумі 197 816, 65 грн, що узгоджується з п. 8. 2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, відповідно до якого, у разі, якщо вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) перевищує ринкову вартість КТЗ на момент його пошкодження, то відновлення автомобіля є економічно недоцільним, а розмір матеріального збитку, що заподіяний власнику КТЗ, приймається рівним ринковій вартості автомобіля на момент його пошкодження.
Також, районним судом встановлено, що потерпілим ОСОБА_3 здійснено витрати на проведення вказаної експертизи в сумі 3200 грн, а тому загальна сума коштів, що підлягають стягненню на його користь становить 201016,65 грн.
Відповідно до ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність засудженого ОСОБА_1 не була застрахована.
З 19 лютого 2016 року по 21 вересня 2019 рік було встановлені наступні розміри страхових сум (в межах яких МТСБУ здійснює регламентні виплати з цього Фонду), а саме 100 000 грн, у випадку заподіяння шкоди майну потерпілих - 200 000 грн у випадку заподіяння шкоди життю і здоров`ю потерпілих.
Відповідно до розподілу цивільно-правової відповідальності між страховиком та особою, що спричинила шкоду відповідно до встановленого розміру відповідальності МТСБУ в розмірі регламентної виплати відшкодуванню підлягає: за рахунок відповідача МТСБУ- 100 000 грн, за рахунок відповідача засудженого ОСОБА_1 101 016,65 грн. з яких 1000 грн були сплачені потерпілому засудженим під час розгляду справи в суді першої інстанції, тому за вироком стягненню підлягаламатеріальна шкода, пов`язана з пошкодженням автомобіля, в сумі 200 016,65 грн.
Виходячи зі змісту наведених норм, які регламентують вирішення даного питання, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 100 000 грн, стягнувши її з МТСБУ.
Доводи представника МТСБУ в касаційній скарзі про вирішення судом цивільного позову потерпілого без урахування положень ст. 30 Закону № 1961-IV не є прийнятними.
Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, при розгляді справи в суді першої інстанції представник МТСБУ в судове засідання не з`явився, відзив на позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з МТСБУ завданої матеріальної шкоди не подав і в своїй письмовій заяві просив суд розглянути цей позов без його участі.
У своїй апеляційній скарзі представник МТСБУ просив скасувати вирок в частині цивільного позову та відмовити в його задоволенні і не ставив питання перед судом апеляційної інстанції про проведення судового слідства щодо визначення розміру матеріальної шкоди завданої потерпілому ОСОБА_3 та клопотання про встановлення вартості автомобіля після ДТП не заявляв.
Також представник МТСБУ не надав апеляційному суду будь-яких доказів на підтвердження того, що вартість автомобіля після ДТП є вищою, або такою самою як і його вартість на момент ДТП.
Відповідно до ст. 1194 ЦК засуджений ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити потерпілому ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яке підлягало стягненню на користь потерпілого з МТСБУ (100 000 грн).
Згідно з рішенням суду така різниця становить 100 016, 65 грн.
За таких обставин засуджений ОСОБА_1 вправі був поставити перед судом питання про передачу пошкодженого автомобіля "Peugeot Partner", вартість якого після ДТП становить 36 292,93 грн, в порядку статей 537, 539 КПК йому, однак такого клопотання в суді не заявляв і постановлений у справі вирок в апеляційному порядку не оскаржував.
Посилання представника цивільного відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 127/19300/17, є безпідставним, оскільки в цьому рішенні суди визнали необґрунтованим задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі і одночасне залишення у власності позивача цього автомобіля. У той же час, в даному провадженні представник потерпілого (цивільного позивача) не заперечував проти передачі пошкодженого автомобіля "Peugeot Partner" засудженому ОСОБА_1 (цивільному відповідачу), після повного відшкодування ним потерпілому завданої шкоди.
Як убачається з ухвали апеляційного суду, наведені в апеляційній скарзі доводи представника МТСБУ є аналогічними тим, що викладені в його касаційній скарзі, та були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який надав на них вичерпні відповіді та належним чином обґрунтував своє рішення з наведенням докладних мотивів, з яких цю апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а вирок без змін.
Вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду в частині вирішення цивільних позовів є належно обґрунтованими та вмотивованими і за змістом відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК.
Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність оспорюваних вироку та ухвали з підстав зазначених у касаційній скарзі адвокат Проц А. В. не навів і таких даних зі змісту судових рішень не вбачається.
Під час перевірки оскаржуваних рішень судом касаційної інстанції не встановлено порушень норм процесуального або матеріального права, які би були підставами для їх зміни чи скасування, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд