Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 520/13926/19
провадження № 61-16110св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2020 року у складі судді Огренич І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області) про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є клієнтом АТ КБ "ПриватБанк", в якому має пенсійний банківський рахунок. 17 червня 2019 року позивач виявив,
що його рахунок заарештований на підставі постанови Управління ДВС ГТУЮ
в Одеській області від 30 травня 2019 року № 48185088 по виконанню виконавчого листа від 26 лютого 2010 року № 2-685/10, виданого на виконання заочного рішення Суворовського райсуду м. Одеси від 26 лютого 2010 року про стягнення
з ОСОБА_2, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ "МТБ Банк" заборгованості за кредитним договором. У зв`язку
з блокуванням рахунку позивач не зміг погасити поточну кредиторську заборгованість перед відповідачем, ОСОБА_1 впевнений,
що АТ КБ "Приватбанк" своїми діями, навмисно та свідомо завдав позивачу моральну шкоду, а тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.
З урахуванням уточнення просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 731 109 600,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що виконання заочного рішення Суворовського районного суду
м. Одеси від 26 лютого 2010 року не є неправомірними діями
АТ КБ "ПриватБанк", оскільки рішення суду виконується в примусовому порядку державним виконавцем, а не банком. У діях банку відсутній склад деліктного правопорушення.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу
у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спорів про захист прав споживачів слід враховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі і за спричинену шкоду, лежить на відповідачу, саме на відповідачу лежить обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Суд застосував норму права без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 2-685/10, від 28 листопада 2019 року у справі № 261/0/15-18, від 14 березня 2018 року у справі № 127/22669/17, від 30 січня 2018 року у справі № 331/5300/14, від 18 квітня
2018 року у справі №753/11000/14-ц, від 28 вересня 2018 року у справі № 490/8831/15-ц тощо.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" надіслало до Верховного Суду відзив
на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначало, що ОСОБА_1 не довів у чому полягає порушення його прав, яка вина банка та причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) банка
та спричиненою йому шкодою.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/13926/19, витребувано її з Київського районного суду м. Одеси.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Заочним рішенням Суворовського райсуду м. Одеси від 26 лютого 2010 року
з ОСОБА_2, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ВАТ "МТБ Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 499 097,98 грн.
На виконання вказаного рішення суду Суворовським районним судом м. Одеси
06 травня 2010 року видано виконавчий лист № 2-685/10, на даний час рішення
не виконано.
Постановою Другого Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області
від 05 березня 2019 року виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-685/10, передане з Другого Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ
в Одеській області на виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області.
05 березня 2019 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Щегловою Є. В., прийнято виконавче провадження № 48185088 з примусового виконання виконавчого листа № 2-685/10.
30 травня 2019 року постановою про арешт коштів боржника ВП № 48185088 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Щеглова Є. В. постановила накласти арешти на грошові кошти, що містяться на рахунку АТ КБ "ПриватБанк", АБ "Укргазбанк", АТ "ОТП Банк", АТ "Укрсиббанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ "Укрсоцбанк",
АТ "Універсал Банк", АТ "Прокредит Банк", АТ "Ощадбанк", АТ "Альфа-Банк",
АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "Сбербанк", АТ "Укрексімбанк", АБ "Південний",
ПАТ "Банк Восток", ПАТ "МТБ Банк" та всіх інших відкритих рахунках, а також
на кошти на рахунках, що будуть відкриті після виконання постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту, звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 549 740,21 грн.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.