Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
місто Київ
справа № 370/2489/20
провадження № 61-9618св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі:ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Тетяна Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року у складі судді Тандира О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Крижанівської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у жовтні 2020 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т. М., про визнання договорів дарування недійсними.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 17 жовтня 2014 року між нею та ОСОБА_3 укладений договір позики, згідно з умовами якого вона передала у позику ОСОБА_3 290 000, 00 дол. США. Позику ОСОБА_3 не повернув. На дату укладення договору позики ОСОБА_3 був власником шести земельних ділянок, що розташовані у Макарівському районі Київської області, і це мало гарантувати виконання зобов`язань за позикою. Позивач звернулася до Постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" із позовною заявою про стягнення боргу з ОСОБА_3 05 лютого 2018 року рішенням Постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" стягнуто з ОСОБА_3 на її користь заборгованість за договором позики від 17 жовтня 2014 року у розмірі 290 000, 00 дол. США, що на дату ухвалення рішення за офіційним курсом НБУ становило 8 088 100, 00 грн.
Із відкритих джерел їй стало відомо, що 23 червня 2018 року ОСОБА_3 уклав договори дарування зі своєю дружиною ОСОБА_5, за якими здійснив відчуження шести земельних ділянок, розташованих у Макарівському районі Київської області. Укладаючи договори дарування, ОСОБА_3 був обізнаний про наявність у нього невиконаного грошового зобов`язання за договором позики від 17 жовтня 2014 року. Ці фактичні обставини дають підстави вважати, що договори дарування укладені без наміру створення правових наслідків, з метою уникнути ОСОБА_3 цивільно-правової відповідальності за борговим зобов`язанням перед позивачем та спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно. Оспорювані договори дарування є фіктивними, оскільки їх сторони не мали на меті реального настання обумовлених ними правових наслідків.
Стислий виклад заперечень відповідача
ОСОБА_2 позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 .
Визнано недійсними договори дарування від 23 червня 2018 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, посвідчені приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т. М., щодо:
- земельної ділянки, площею 2, 0645 га, кадастровий номер 3222783500:05:008:0066, розташованої у Макарівському районі, Королівська сільська рада, зареєстрованої у реєстрі під № 667;
- земельної ділянки, площею 2, 0645 га, кадастровий номер 3222783500:05:008:0067, розташованої у Макарівському районі, Королівська сільська рада, зареєстрованої у реєстрі під № 668;
- земельної ділянки, площею 2, 4699 га, кадастровий номер 3222783500:05:008:0068, розташованої у Макарівському районі, Королівська сільська рада, зареєстрованої у реєстрі під № 669;
- земельної ділянки, площею 2, 47 га, кадастровий номер 3222783500:05:008:0069, розташованої у Макарівському районі, Королівська сільська рада, зареєстрованої у реєстрі під № 670;
- земельної ділянки, площею 1, 53 га, кадастровий номер 3222783500:06:010:0043, розташованої у Макарівському районі, Королівська сільська рада, зареєстрованої у реєстрі під № 665;
- земельної ділянки, площею 1, 53 га, кадастровий номер 3222783500:06:010:0044, розташованої у Макарівському районі, Королівська сільська рада, зареєстрованої у реєстрі під № 666.
Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року залишено без змін.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, керувалися тим, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі. Договори дарування земельних ділянок від 23 червня 2018 року укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 після звернення ОСОБА_1 до Постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" із позовом про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у сумі 290 000, 00 дол. США та ухвалення Постійно діючим третейським судом "Південно-східний Міжрегіональний" рішення від 05 лютого 2018 року про стягнення суми боргу.
Установивши, що укладення договорів дарування земельних ділянок від 23 червня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було спрямоване на уникнення ОСОБА_3 цивільно-правової відповідальності за борговим зобов`язанням перед позивачкем, та на недопущення звернення стягнення на майно, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання їх недійсними.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 11 червня 2021 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у подальшому доповненою, у якій просила скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій здійснили формальний підхід до вирішення справи та ухвалення судових рішень за відсутності встановлених судами фактичних обставин справи, що суперечить фундаментальним принципам цивільного судочинства та не сприяє здійсненню ефективного правосуддя, спрямованого на прийняття законних та справедливих рішень, а також захист прав та інтересів учасників судового розгляду (постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 221/4715/17 (провадження
№ 61-44978св18));
- під час вирішення спору суди не врахували, що позивач не обґрунтувала і не довела обставини, на які вона посилалася як на підстави своїх вимог, а тому, з урахуванням аналізу наявних у справі доказів, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню;
- суди не надали оцінку інформаційним довідкам від 15 жовтня 2020 року, які підтверджують обставини того, що оскаржувані договори дарування є виконаними, заявник самостійно користується подарованим майном;
- суди першої та апеляційної інстанцій не здійснили оцінку поведінки учасників оскаржуваних договорів і не навели обставин дотримання справедливого балансу в питаннях позбавлення заявника права власності проти інтересів позивача (постанова Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2776цс16);
- суди неправильно застосували правила щодо преюдиційності рішення суду, чим допустили порушення правил частини четвертої статті 82 ЦПК України;
- суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки запереченням заявника проти позову, які мають безпосереднє відношення до предмета позову, та не виклали мотивів відхилення таких заперечень в оскаржуваних судових рішеннях;
- судами першої та апеляційної інстанцій ухвалені рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-197цс14, від 01 червня 2016 року у справі № 920/1771/14, від 30 листопада 2016 року у справі № 910/31110/15;
- суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 щодо того, що особа, яка звертається із позовом про визнання недійсним договору, повинна довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором;
- не враховані також висновки суду касаційної інстанції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі
№ 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначені ті підстави, які згадані у пунктах 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 у серпні 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року залишити без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження, ухвалою від 09 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 у позику кошти у сумі 290 000, 00 дол. США.
Позивач звернулася до Постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" із позовною заявою про стягнення боргу з ОСОБА_3
05 лютого 2018 року рішенням Постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" стягнуто з ОСОБА_3 на її користь заборгованість за договором позики від 17 жовтня 2014 року у розмірі 290 000, 00 дол. США, що на дату ухвалення рішення за офіційним курсом НБУ становило 8 088 100, 00 грн.
Примірник зазначеного рішення третейського суду вручено ОСОБА_3 05 лютого 2018 року.
23 червня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладені договори дарування, посвідчені приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т. М., відповідно до яких ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 земельні ділянки: кадастровий номер 3222783500:05:008:0066, площею 2, 0645 га; кадастровий номер 3222783500:05:008:0067, площею 2, 0645 га; кадастровий номер 3222783500:05:008:0068, площею 2, 4699 га; кадастровий номер 3222783500:05:008:0069, площею 2, 47 га; кадастровий номер 3222783500:06:010:0043, площею 1, 53 га; кадастровий номер 3222783500:06:010:0044, площею 1, 53 га, які розташовані у Макарівському районі, Королівська сільська рада.