Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 369/6884/18
провадження № 61-5760св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,
третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Київській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Басараб Наталією Володимирівною, на постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Київській області, про визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована позивачем тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - батько позивача. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, яке було видано 07 липня 1984 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, спадкоємцями в рівних частках були: батько спадкодавця - ОСОБА_1, матір спадкодавця - ОСОБА_5 та неповнолітній син спадкодавця - ОСОБА_1 . Спадковим майном було незавершене будівництво жилого будинку АДРЕСА_1, будинок побудовано на 20 %, всі права та обов`язки приймають на себе спадкоємці.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача ОСОБА_6, після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з 1/3 частини житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1, та Ѕ частини житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1, збудованого в шлюбі з ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба позивача ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з 5/12 частин житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1, та 5/8 частин житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, розташованого на АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_6, але не оформила своїх спадкових прав.
24 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, у якій зазначив, що спадкове майно він прийняв після смерті діда - ОСОБА_6 відповідно до статті 549 ЦК Української РСР 1963 року, та не заявляв про відмову від неї. Просив видати свідоцтва про право на спадщину за законом на ј частину спадкового майна.
24 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, у якій зазначив, що спадкове майно він прийняв після смерті бабусі - ОСОБА_5 відповідно до статті 549 ЦК Української РСР 1963 року, та не заявляв про відмову від неї. Просив видати свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину спадкового майна.
За заявами ОСОБА_1 були відкриті спадкові справи № 269/2017 до майна померлого діда - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та № 270/2017 до майна померлої баби, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте 24 листопада 2017 року державним нотаріусом Вишневої міської державної нотаріальної контори було винесено постанови № 1078/02-14/02-31 та № 1079/02-14/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якими ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину.
Підставою для відмови нотаріусом було вказано відсутність правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1, довідки з останнього місця проживання померлого, неможливість встановлення факту прийняття або неприйняття спадщини спадкоємцями померлого, їх родинних відносин, складу спадкового майна.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати за ним в порядку спадкування право власності на 5/9 часток жилого будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 частини жилого будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2020 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/9 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 серпня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 658,73 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 658,73 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що незважаючи на відсутність державної реєстрації жилих будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1, ці будинки були збудовані до 1992 року на земельних ділянках, які перебували у користуванні спадкодавців, відтак на них може бути визнано право власності, яке переходить у порядку спадкування. У зв`язку з цим наявні правові підстави для визнання за позивачем права власності на таке майно у відповідних частинах.
Не погодившись з такими рішеннями місцевого суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2020 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 серпня 2020 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач в установлений законом шестимісячний строк після смерті діда та баби із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини не звертався.
У встановленому законом порядку факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном позивачем не встановлено та не доведено.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд також виходив з того, що сам по собі факт прийняття спадщини позивачем після смерті батька - ОСОБА_4 на 1/3 частину в побудованому на 20% будинку АДРЕСА_1 та отримання відповідного свідоцтва не створюють для нього наслідків у вигляді прийняття спадщини після смерті діда та баби, враховуючи те, що ОСОБА_1 з останніми не проживав, в управління або володіння спадковим майном фактично не вступив, заяв про прийняття спадщини не подавав, а інші спадкоємці на визначення йому додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини згоди не надавали.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Басараб Н. В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, уточнивши вимоги, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 діда - ОСОБА_6 та смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 баби - ОСОБА_5 спадщину фактично відповідно до статті 549 ЦК України 1963 року прийняли 4 спадкоємця, зокрема онук - позивач ОСОБА_1, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а постанову апеляційного суду - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
19 серпня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - батько позивача. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, яке було видано 07 липня 1984 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, спадкоємцями в рівних частках були: батько спадкодавця - ОСОБА_1, матір спадкодавця - ОСОБА_5 та неповнолітній син спадкодавця - ОСОБА_1 . Спадковим майном було незавершене будівництво жилого будинку АДРЕСА_1, будинок побудовано на 20 %.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 - дід позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 - бабуся позивача.
На замовлення ОСОБА_1 КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" 01 березня 2017 року було виготовлено технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1, відповідно до якого вказаний будинок має загальну площу 47,2 кв. м, жилу - 25,2 кв. м. В листі від 28 вересня 2017 року від КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" повідомлено, що вперше технічна інвентаризація жилого будинку проведена 20 травня 1989 року, будівництво завершено в 1988 році.
На замовлення ОСОБА_1 10 квітня 2018 року КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" було виготовлено технічний паспорт, відповідно до якого жилий будинок АДРЕСА_3 має загальну площу 137 кв. м, жилу - 62 кв. м. В листі від 18 квітня 2018 року від КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" повідомлено, що за даними станом на 20 травня 1989 року будинок мав таку ж загальну та жилу площу.
24 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, у якій зазначив, що спадкове майно він прийняв після смерті діда - ОСОБА_6 відповідно до статті 549 ЦК Української РСР 1963 року, та не заявляв про відмову від неї. Просив видати свідоцтва про право на спадщину за законом на ј частину спадкового майна.
24 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, у якій зазначив, що спадкове майно він прийняв після смерті бабусі - ОСОБА_5 відповідно до статті 549 ЦК Української РСР 1963 року, та не заявляв про відмову від неї. Просив видати свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину спадкового майна.
За заявами ОСОБА_1 були відкриті спадкові справи № 269/2017 до майна померлого діда - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та № 270/2017 до майна померлої баби, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою державного нотаріуса Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області Білінець О. П. від 24 листопада 2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на 1/4 частку спадщини в 1/3 частині жилого будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . Підставою для відмови нотаріусом було вказано відсутність правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_3, довідки з останнього місця проживання померлого, неможливість встановлення факту прийняття або неприйняття спадщини спадкоємцями померлого, їх родинних відносин, складу спадкового майна.
Також постановою того ж державного нотаріуса від 24 листопада 2017 року було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/3 частину спадщини в 5/12 частині жилого будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та 1/4 частину жилого будинку АДРЕСА_3 . Підставою для відмови нотаріусом було вказано відсутність правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_3, довідки з останнього місця проживання померлої, неможливість встановлення факту прийняття або неприйняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6, факт прийняття або неприйняття спадщини спадкоємцями померлої, їх родинних відносин, складу спадкового майна.
Установлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований з 25 червня 1996 року за адресою: АДРЕСА_4, з 18 жовтня 2002 року по 18 липня 2007 року за адресою: АДРЕСА_5, з 18 липня 2007 року по 22 липня 2014 року за адресою: АДРЕСА_4, а з 22 липня 2014 року за адресою: АДРЕСА_6 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.