Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 359/6235/18
провадження № 61-7903св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - заступник начальника Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Буриш Луція Альфонсівна,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року у складі судді
Муранової-Лесів І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М.,
Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, заінтересована особа - заступник начальника Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Буриш Л. А. (далі - Мостицький РВ ДВС Західного МУ МЮ (м. Львів), стягувач - ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.
Скаргу мотивовано тим, що на виконанні у Мостиському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області знаходиться виконавче провадження № 58064066 з виконання виконавчого листа № 359/6235/18, виданого 27 грудня 2018 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку доходу щомісячно, починаючи з 01 квітня 2018 року.
Вказував, що станом на 14 лютого 2019 року сплатив наявну заборгованість зі сплати аліментів, але в березні цього ж року державний виконавець в телефонному режимі повідомила про перерахунок аліментів та наявність заборгованості в приблизному розмірі 50 000,00 грн, які ним були сплачені.
Зазначав, що 07 квітня 2019 року здійснив відчуження нерухомого майна на суму 194 100,00 грн, про що зазначив у декларації про доходи за 2018 рік.
У вересні 2019 року йому стало відомо про звернення ОСОБА_4 до суду з позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину. У додатках до позову містилась постанова від 11 березня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у зв`язку із продажем майна, 1/4 частина вартості якого склала 48 525 грн.
Таким чином зазначав, що оскільки ним зазначена сума вже була сплачена, то повторне її стягнення суперечитиме закону. Окрім того, отримання коштів від продажу майна не є доходом, який може бути врахований для цілей визначення розміру аліментів.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просив суд поновити строк на оскарження дій і рішень заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л. А.; визнати неправомірними дії заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л. А. щодо включення до переліку видів доходів ОСОБА_3 при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів грошових коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна в сумі 194 100,00 грн; визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л. А. від 11 березня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; зобов`язати заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л. А. здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 23 листопада 2020 року скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Визнано неправомірними дії заступника начальника Мостиського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
(до перейменування - Мостиський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області)
Буриш Л. А. щодо включення до переліку видів доходів ОСОБА_3 при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів грошових коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, у розмірі 194 100,00 грн.
Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Мостиського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (до перейменування - Мостиський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області) Буриш Л. А. від 11 березня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Зобов`язано заступника начальника Мостиського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
(до перейменування - Мостиський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області) здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 .
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що за результатами судового розгляду встановлено, що заявник - боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_3 не погоджується з нарахуванням державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів у зв`язку з включенням до переліку видів його доходів при проведенні розрахунку заборгованості по аліментам грошових коштів, отриманих ним від реалізації нерухомого майна (квартири)
в сумі 194 100,00 грн.
Відповідно до вимог статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ). Такий перелік було затверджено постановою КМУ від 26 лютого 1993 року
№ 146. Взагалі затвердженим Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, не передбачено можливості нарахування аліментів на доходи від продажу майна, що перебуває у власності платника аліментів. Розширене, на розсуд державного виконавця, тлумачення вищевказаного нормативного акту - Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого
постановою КМУ від 26 лютого 1993 року № 146, суд вважав незаконним і неправомірним, оскільки призвело до втручання в право власності заявника.
Нарахування аліментів з коштів, отриманих від продажу належного платнику аліментів майна, порушує вимоги статті 41 Конституції України, яка визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року змінено та викладено мотивувальну частину ухвали суду в редакції цієї постанови. У іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів. Апеляційний суд зазначив, що самі по собі висновки суду першої інстанції щодо неможливості врахування для визначення розміру аліментів доходів, які отримані від продажу нерухомого майна, є вірними.
Разом з тим, апеляційний суд вказав, що згідно даних декларації сума, яка визначена державним виконавцем як дохід від продажу нерухомого майна, складається із доходу відчуження двох земельних ділянок та доходу від надання майна в оренду, на що суд першої інстанції увагу не звернув. Отже не можна уважати правомірними дії державного виконавця щодо включення до переліку видів доходів ОСОБА_3 при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів грошових коштів в сумі 194 100,00 грн, оскільки до складу цієї суми входить як дохід від відчуження нерухомого майна, який не може враховуватись при визначенні розміру аліментів, так і дохід від надання майна в оренду, який віднесено до переліку доходів, що включається при визначення розміру аліментів.Вказане вище є підставами для визнання дій державного виконавця щодо включення до переліку видів доходів ОСОБА_3 при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів грошових коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна в сумі 194 100,00 грн неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови від 11 березня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про залишення скарги
ОСОБА_3 без розгляду.
Підставою касаційного оскарження ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2021 року справу за скаргою
ОСОБА_3, заінтересована особа - заступник начальника Мостиського РВ ДВС Західного МУ МЮ (м. Львів) Буриш Л. А., стягувач - ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_3 пропустив встановлений законом процесуальний строк на оскарження дій державного виконавця, не надав належних доказів обґрунтування причин пропуску строку, заявник вважав, що судами помилково не застосовано приписи статті 126 ЦПК України до спірних правовідносин, та не залишено скаргу без розгляду.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій, неправильно встановивши обставини справи й помилково застосувавши норми матеріального права, дійшли помилкового висновку про те, що нарахування аліментів з отриманих доходів, у тому числі від продажу та оренди нерухомого майна, не відповідає нормам законодавства та по суті не узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним, а відтак - оскаржувані рішення підлягають скасуванню.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3, поданий представником - ОСОБА_6, на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому він просив зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 14 листопада 2018 року у справі № 359/6235/18 за позовом
ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь
ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2018 року, до дня досягнення дитиною повноліття.
Постановою заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л. А. 14 січня 2019 року відкрито виконавче провадження
№ 58064066 щодо примусового виконання виконавчого листа за цим рішенням суду.
Одночасно прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_3 .
На вимогу державного виконавця боржником ОСОБА_3 подано декларацію про доходи та майно боржника фізичної особи від 07 березня 2019 року, у пункті 8 Розділу II якої зазначено відомості про отримання доходу від відчуження нерухомого майна в сумі 194 100,00 грн (а. с. 46, т. 1).
Відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2018 рік - ОСОБА_1 (військовослужбовець), ним зокрема, задекларовано 5 600,00 грн доходу від надання майна в оренду, 40 000,00 грн доходу від відчуження нерухомого майна та 148 500,00 грн доходу від відчуження нерухомого майна, всього 194 100,00 грн (а. с. 69, т. 2).
11 березня 2019 року заступником начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у якій зазначено: звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_3, що отримує дохід у Мостиському управлінні прикордонного загону, за адресою: Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Я. Мудрого, 113; здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача за вказаними реквізитами у розмірі 50 % до виплати загальної суми боргу 48 525,00 грн. Після погашення вказаної заборгованості стягнення проводити по 1/4 частині заробітної плати ОСОБА_3
(а. с. 52, т. 2).
Постанова обґрунтована тим, що боржником подано декларацію про доходи за 2018 рік, де зазначено дохід від реалізації нерухомого майна в сумі 194 100,00 грн, отже 1/4 частка від доходу боржника становить 48 525,00 грн. Зазначено, що направляється постанова про стягнення із заробітної плати ОСОБА_3 : 25% заробітної плати поточні аліменти на утримання дитини та 25 % на погашення заборгованості на користь ОСОБА_4 .
У листі Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Прикордонної служби України від 04 грудня 2019 року за
№ 44/8420 на виконання ухвали суду повідомлено, що 14 березня 2019 року постанова отримана, протягом січня-листопада 2019 року утримано з
ОСОБА_3 кошти у сумі 51 535,24 грн. Окрім того, зазначено, що
ОСОБА_3 сплачено готівкою 06 лютого 2019 року заборгованість зі сплати аліментів в сумі 28 000,00 грн (а. с. 138, т. 1).
Установлено також, що згідно даних виконавчого провадження, заборгованість зі сплати аліментів в сумі 48 525,00 грн нарахована державним виконавцем із доходу від відчуження майна, була сплачена заявником - боржником ОСОБА_3 шляхом перерахування на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа
№ 2/359/2318/2018, виданого 27 грудня 2018 року, а саме: 35 000,00 грн сплачені 11 квітня 2019 року; 7 593,76 грн сплачені 14 червня 2019 року; 5 060,00 грн сплачені 27 червня 2019 року, що підтверджується відповідними розпорядженнями державного виконавця та платіжними дорученнями про перерахування коштів стягувачу, листами-повідомленнями
Мостиського РВ ДВС головному бухгалтеру - начальнику фінансово-економічного відділу Мостиського прикордонного загону про погашення заборгованості та квитанцією Приватбанку від 27 червня 2019 року на суму 5 060,00 грн (а. с. 85, 86, 91, 106, 107, 109, 110, 111, 112, т. 2).