Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 546/1274/18
провадження № 61-7884св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі: Решитилівська районна державна адміністрація Полтавської області, ОСОБА_1,
треті особи: Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство "Новосанжарське лісове господарство",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2019 року у складі судді Лизенко І. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2020 рокуу складі колегії суддів: Дороша А. І., Лобова О. А.,
Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року перший заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду із позовом до Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області,
ОСОБА_1, треті особи: Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство "Новосанжарське лісове господарство", про визнання недійсним розпорядження, державного акта на право приватної власності на землю та витребування земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що в ході розслідування кримінального провадження
№ 42017170000000368 від 26 жовтня 2017 року за частиною першою статті 364 КК України встановлено, що розпорядженням голови Решетилівської РДА № 962 від 06 грудня 2012 року ОСОБА_1 затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,30 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, на території Демидівської сільської ради Решетилівського району та передано у власність таку земельну ділянку і на виконання розпорядження видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324280500:00:001:0693, зареєстрований 18 грудня 2012 року.
Позивач вказував, що передача земельної ділянки у власність відбулася із порушенням норм земельного та лісового господарства, оскільки вказана земельна ділянка представлена лісами і відведена за рахунок земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні
ДП "Новосанжарське лісове господарство", яке не надавало згоду на вилучення такої земельної ділянки, що передбачено статтею 141 ЗК України. Статтею 84 ЗК України встановлена пряма заборона передачі земельних ділянок лісового фонду із державної власності у приватну і лише в окремих випадках можуть передаватись у власність замкнені земельні ділянки, проте, спірна земельна ділянка такою не є, крім того, при набутті права власності відповідачами незаконно змінено цільове призначення земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення, що, виходячи з положень статей 20, 22 ЗК України, статті 57 ЛК України, на момент прийняття спірного розпорядження відносилося до компетенції Кабінету Міністрів України. Зазначене свідчить, що Решетилівська РДА вийшла за межі своїх повноважень, передавши у власність ОСОБА_1 земельну ділянку лісогосподарського призначення і її розпорядження є незаконним, що є підставою для скасування виданого відповідно до розпорядження державного акту та витребування у власність держави із незаконного володіння відповідача земельної ділянки.
Позивач просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Решетилівської РДА № 962 від 06 грудня 2012 року, яким ОСОБА_1 затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,30 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, на території Демидівської сільської ради Решетилівського району та передано у власність таку земельну ділянку; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324280500:00:001:0693, зареєстрований 18 грудня 2012 року та витребувати у власність держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,30 га з кадастровим номером 5324280500:00:001:0693, а також стягнути з відповідачів судовий збір.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Решитилівського районного суду Полтавської області від
19 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Витребувано у власність держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку, площею 0,30 га з кадастровим номером 5324280500:00:001:0693, надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (за межами населеного пункту), з незаконного володіння ОСОБА_1 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області та ОСОБА_1 на користь Прокуратури Полтавської області судові витрати у рівних частках по 1 375,65 грн з кожного.
Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Решетилівської РДА № 962 від 06 грудня 2012 року, яким ОСОБА_1 затверджено проект із землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,30 га, наданої для ведення особистого селянського господарства на території Демидівської сільської ради Решетилівського району та передано у власність таку земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що ефективним способом захисту прав власника є витребування майна із чужого незаконного володіння, що є самостійною підставою, у тому числі і у випадку внесення змін щодо реєстрації права власності, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від
14 листопада 2018 року (справа №183/1617/16).
Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324280500:00:001:0693, зареєстрований 18.12.2012 р у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №53240001002139, виданий ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 листопада 2018 року (справа №183/1617/16).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року апеляційну скаргу прокуратури Полтавської області залишено без задоволення.
Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2019 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу прокуратури Полтавської області без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
08 травня 2020 року прокуратура Полтавської області через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним розпорядження, державного акту на право приватної власності на землю та ухвалити в цій частині нове рішення, яким ці позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що повернення земельної ділянки без скасування права власності на неї, отриманого незаконно, не призведе до поновлення порушених інтересів держави.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Решетилівського районного суду Полтавської області.
07 липня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2019 року та постановою Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року в частині вирішення позовних вимог першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_1, треті особи: Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство "Новосанжарське лісове господарство", про визнання недійсним розпорядження та державного акта на право приватної власності на землю.
Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2019 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 13 квітня
2020 року в частині вирішення позовних вимог першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_1, треті особи: Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство "Новосанжарське лісове господарство", про витребування земельної ділянки заявником не оскаржується, а відтак відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції в цій частині не перевіряються.
Фактичні обставини справи
Згідно розпорядження Решетилівської РДА №962 від 06 грудня 2012 року ОСОБА_1 затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,30 га, наданої для ведення особистого селянського господарства на території Демидівської сільської ради Решетилівського району та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Демидівської сільської ради.
Згідно розпорядження на підставі заяви ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію на земельну ділянку площею 0,30 га на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, а у подальшому -проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
18 грудня 2012 року ОСОБА_1 видано державний акт, серія ЯМ №951821, на земельну ділянку площею 0,30 га на території Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.
За висновками №1918 судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 01 березня 2018 року, проведеної Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса, межі земельної ділянки з кадастровим номером 5324280500:00:001:0693 накладаються на межі земельної ділянки лісового фонду, яка зазначена в проекті роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Демидівське" Решетилівського району Полтавської області, площа накладення - 0,3000 га.
26 лютого 2018 року Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф.М.С.Бокаріуса складено висновок №1913, яким встановлено, що земельна ділянка, яка передавалась
ОСОБА_1, відведена за рахунок земель лісогосподарського призначення. Висновок зроблено на підставі досліджених експертом копії проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Демидівське" Решетилівського району Полтавської області, листа головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
№ 10-16-0.2-317/2-18 від 22 січня 2018 року, схеми співставлення меж земельних ділянок на території Демидівської сільської ради Решетилівського району, листа Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства №04-32/75 від 23 січня 2018 року.
Із повідомлення секретаріату Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2018 року встановлено, що ним не приймалися рішення щодо передачі земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5324280500:00:001:0693 у власність ОСОБА_1 .
Погодження на вилучення такої земельної ділянки із земель лісового масиву не надавалось ДП "Новосанжарське лісове господарство", в постійному користуванні якого перебувала земельна ділянка.
Судами встановлено, що спірна земельна ділянка перебувала у державній власності, мала лісогосподарське призначення і у постійного землекористувача - ДП "Новосанжарське лісове господарство", у встановленому порядку повноважним органом не вилучалася, крім того, зміна її цільового призначення у передбаченому законом порядку не здійснювалася.
Відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади означає, що держава як власник волю на відчуження цієї ділянки не виявляла, при передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Решетилівська РДА порушила процедуру, визначену земельним та лісовим законодавством, щодо вилучення земельної ділянки у
ДП "Новосанжарське лісове господарство" та зміни цільового призначення спірної ділянки із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення.