Постанова
Іменем України
15 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 953/1232/20
провадження № 61-8046св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -
Ступак О. В.,
суддів:
Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" та Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року у складі судді Попрас В. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - АТ "Банк "Фінанси та Кредит"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" (далі - ТОВ "ФК "Есаймент"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової І. В. (далі - ПН КМНО Антипова І. В.) про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги і про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, обґрунтована тим, що 27 лютого 2007 року між ним та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладений кредитний договір № 41/02-Ф, відповідно до умов якого АТ "Банк "Фінанси та Кредит" надало йому в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 100 000,00 доларів США з оплатою за процентною ставкою 11,0 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором цього ж дня він уклав з АТ "Банк "Фінанси та Кредит" іпотечний договір, за умовами якого передав в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року на вказане нерухоме майно звернуто стягнення шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки з наданням АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" права продажу предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 549 550,00 грн. Постановлено за рахунок грошових коштів, вилучених від продажу предмета іпотеки, задовольнити вимоги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф у розмірі 111 431,36 долара США, що станом на 16 січня 2012 року в еквіваленті становить 890 314,29 грн, та 1 047 815,04 грн (із яких: прострочена заборгованість за кредитом - 146 592,86 грн, що в еквіваленті становить 18 347,50 долара США; прострочена заборгованість за процентами - 187 417,86 грн, що в еквіваленті становить 23 457,14 долара США; строкова заборгованість за кредитом - 553 096,70 грн, що в еквіваленті становить 69 225,35 долара США; строкова заборгованість за процентами - 3 206,87 грн, що в еквіваленті становить 401,37 долара США; комісія - 19 796,00 грн; пеня за прострочення погашення кредиту - 438 218,60 грн; пеня за прострочення погашення процентів - 532 527,25 грн; пеня за прострочення погашення комісії - 55 973,19 грн; штраф за прострочення повернення кредиту - 1 300,00 грн). Визнано за АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" право отримати в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ") витяг з реєстру прав власності на вказане нерухоме майно для укладення договору купівлі-продажу. Вирішено питання про стягнення судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено за недоведеністю.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01 квітня 2015 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року змінено в частині визначення розміру пені та зменшено: пеню за прострочення погашення кредиту - з 438 218,60 грн до 147 000,00 грн; пеню за прострочення погашення процентів - з 532 527,25 грн до 187 000,00 грн; пеню за прострочення погашення комісії - з 55 973,19 грн до 18 000,00 грн. Рішення в частині стягнення штрафу за прострочення повернення кредиту в сумі 1 300,00 грн скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено. Виключено з резолютивної частини рішення вказівку "за початковою ціною 549 550,00 грн", вказано "за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночною діяльністю (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (продажу іпотечного майна)". В іншій частині рішення залишено без змін.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2014 року задоволено позов АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф у розмірі 20 817,99 долара США, що станом на 03 березня 2014 року в еквіваленті становить 201 922,01 грн, та 2 070 468,20 грн. Вирішено питання про стягнення судового збору.
Позивач зазначав, що 15 листопада 2019 року він отримав лист-повідомлення, з якого дізнався, що 06 листопада 2019 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Есаймент" укладений договір про відступлення прав вимоги та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. за реєстровим № 909.
Позивач вказував, що строк кредитування за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф закінчився 23 лютого 2012 року з дня пред`явлення позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому банк не мав із цього часу нараховувати проценти та неустойку. Однак загальна сума заборгованості за договором про відступлення права вимоги становить 61 754 993,63 грн та є більшою ніж склад вимог згідно з договором іпотеки. Оскільки відступлення права вимоги за основним зобов`язанням не відбулось, то позивач вважав, що 07 листопада 2019 року державний реєстратор - ПН КМНО Антипова І. В. не мала права приймати рішення № 49569927 про реєстрацію іпотекодержателем за договором іпотеки ТОВ "ФК "Есаймент".
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив:
- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги, укладений 06 листопада 2019 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Есаймент";
- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладений 06 листопада 2019 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Есаймент", посвідчений ПН КМНО Антиповою І. В. за реєстровим № 909;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - ПН КМНО Антипової І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 листопада 2019 року № 49569927 про реєстрацію права іпотекодержателя за іпотечним договором від 27 лютого 2007 року на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "ФК "Есаймент";
- визнати протиправним та скасувати запис про іпотеку від 27 лютого 2007 року № 34044784 про реєстрацію права іпотекодержателя за іпотечним договором від 27 лютого 2007 року на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за АТ "Банк "Фінанси та Кредит";
- визнати протиправним та скасувати запис від 27 лютого 2007 року № 4560917 про обтяження забороною на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 липня 2020 року до участі у справі залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як третю особу.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав - ПН КМНО Антипової І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 листопада 2019 року № 49569927, на підставі якого було зареєстровано право іпотекодержателя за ТОВ "ФК "Есаймент" на квартиру трикімнатну АДРЕСА_1, загальною площею 79,0 кв. м. В іншій частині в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ТОВ "ФК "Есаймент" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розмір заборгованості, право вимоги за якою було відступлено АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором від 06 листопада 2019 року, перевищує розмір заборгованості, який був встановлений судовими рішеннями. Оскільки після звернення до боржника з вимогою про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф АТ "Банк "Фінанси та Кредит" не мало права нараховувати ОСОБА_1 проценти, права вимоги не існує, отже, договір про відступлення прав вимоги на суму 61 754 993,63 грн є нікчемним. Оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, право вимоги за яким ТОВ "ФК "Есаймент" не набуло, то суд першої інстанції вважав, що договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченим 06 листопада 2019 року ПН КМНО Антиповою І. В. за реєстровим № 909, також є нікчемним. Чинним законодавством не передбачено визнання нікчемних договорів недійсними в судовому порядку.
Оскільки договори про відступлення прав є нікчемними, то суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора прав - ПН КМНО Антипової І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 листопада 2019 року № 49569927 про реєстрацію права іпотекодержателя на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 79,0 кв. м, за ТОВ "ФК "Есаймент".
Відмовляючи у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування записів про іпотеку від 27 лютого 2007 року № 34044784 про реєстрацію права іпотекодержателя за іпотечним договором від 27 лютого 2007 року на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та про обтяження забороною нерухомого майна від 27 лютого 2007 року № 4560917, суд першої інстанції виходив із того, що ці записи внесені не внаслідок оспорюваних правочинів про відступлення прав вимоги, а на підставі іпотечного договору від 27 лютого 2007 року, який ОСОБА_1 не оспорює.
Постановою Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Есаймент" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд дійшов висновку, що ТОВ "ФК "Есаймент" як новий кредитор не мало права, застосовуючи інший спосіб звернення стягнення, хоча і передбачений договором іпотеки, вдруге звертати стягнення на предмет іпотеки (в позасудовий спосіб), при цьому судове рішення набрало законної сили, передане на виконання до державної виконавчої служби, на час вчинення оспорюваної реєстрації здійснювалась процедура примусового виконання судового рішення, та виходив із того, що ТОВ "ФК "Есаймент", звертаючись до ПН КМНО Антипової І. В. із заявою про здійснення державної реєстрації на спірну квартиру, нарахувало заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф у сумі 61 754 993,63 грн, що є більшою ніж сума, яка визначена рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01 квітня 2015 року. На переконання апеляційного суду, послідовність дій нового кредитора ТОВ "ФК "Есаймент", а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом державної реєстрації права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 61 754 993,63 грн, свідчить про його недобросовісність та має ознаки зловживання правом, а застосування позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості після ухвалення судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки (судового способу) порушує принцип правової визначеності.
Окремо апеляційний суд зазначив, що тривале невиконання судового рішення про стягнення заборгованості також є порушенням прав кредитора, та вказав, що АТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Есаймент", використало право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку за рахунок переданого в іпотеку майна.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг та позиція інших учасників справи
13 травня 2021 року ТОВ "ФК "Есаймент" подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить оскаржувані судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 668/4773/14-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 926/1172/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 450/279/16-ц, від 13 листопада 2020 року у справі № 904/920/19, від 15 грудня 2020 року у справі № 914/1667/18. Також заявник посилається, на те що суди порушили норми процесуального права, оскільки розглянули справу з порушенням правил юрисдикції.
Також у касаційній скарзі заявник посилається на те, що:
- в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не спростував фактів видачі кредитних коштів, порушень умов кредитного договору, неповернення кредитних коштів та наявності заборгованості за кредитним договором, при цьому судом установлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором існує та є підтвердженою попередніми рішеннями судів. Суд першої інстанції не встановив будь-яких обставин, які б вказували на неможливість АТ "Банк "Фінанси та Кредит" відступити, а ТОВ "ФК "Есаймент" набути права вимоги за кредитним договором у повному обсязі та на умовах, що існували на момент відступлення права вимоги, як це зазначено у договорі про відступлення прав вимоги від 06 листопада 2019 року;
- апеляційний суд, встановлюючи обставини здійснення державної реєстрації права власності за ТОВ "ФК "Есаймент", вийшов за межі апеляційної скарги та встановив нові обставини справи, які суд першої інстанції не встановлював та які об`єктивно не існують, оскільки ПН КМНО Антипова І. В. прийняла рішення про реєстрацію прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 27 лютого 2007 року за ТОВ "ФК "Есаймент";
- апеляційний суд під час розгляду справи не досліджував питання дійсності або нікчемності договорів відступлення, які відносяться до предмета розгляду цієї справи, а лише дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача від дій нового кредитора ТОВ "ФК "Есаймент", які, на думку апеляційного суду, є недобросовісними та мають ознаки зловживання правом. Водночас апеляційний суд взагалі не дав оцінку висновкам суду першої інстанції про нікчемність правочинів відступлення, з огляду на що його висновок про необхідність застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, щодо яких взагалі не досліджено питання нікчемності, є необґрунтованим та таким, що не відповідає статті 16 ЦК України;
- суд апеляційної інстанції проігнорував доводи апеляційних скарг відповідачів, що є порушенням норм процесуального права;
- жодними нормативно-правовими актами не передбачена підстава нікчемності правочину в зв`язку з різницею між сумою переданого права вимоги та рішенням суду. Законодавством не установлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимог від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору;
- невідповідність обсягу права вимоги, що зазначений у договорі відступлення, реально існуючому обсягу такого права вимоги, може бути підставою для відмови новому кредитору у задоволенні вимог про реалізацію такого права у обсязі, що перевищує реально існуючий, однак не свідчить про нікчемність договору відступлення в цілому;
- апеляційний суд в оскаржуваній постанові безпідставно відхилив доводи апеляційної скарги ТОВ "ФК "Есаймент" щодо розгляду справи з порушенням правил підсудності, а висновок про те, що позов ОСОБА_1 є позовом про захист прав споживача, є безпідставним та передчасним, оскільки кредитний договір не містить положень про ціль використання кредитних коштів, судами не були встановлені обставини використання кредитних коштів на задоволення споживчих потреб, отже, спір мав розглядатися за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання. Договір про відступлення прав вимоги від 06 листопада 2019 року є укладеним за результатами електронних торгів, і позов у цій справі фактично є спором, пов`язаним із оскарженням електронних торгів. Сторонами спірного договору про відступлення прав вимоги є банк та заявник, які уклали зазначений договір під час здійснення власної господарської діяльності, у свою чергу позивач не є стороною договору і обсяг його правоздатності не є дотичним до договору про відступлення прав вимоги.
14 травня 2021 року АТ "Банк "Фінанси та Кредит" подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу (у червні 2021 року - касаційну скаргу у новій редакції на виконання ухвали Верховного Суду від 27 травня 2021 року) на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить оскаржувані судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Як підставу касаційного оскарження касаційної скарги заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 522/9066/16, від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17.
Також у касаційній скарзі банк посилається на те, що:
- договір про відступлення прав вимоги від 06 листопада 2019 року укладений на підставі статей 6, 512, 627 ЦК України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону;
- суди дійшли неправильного висновку про те, що спірний договір відступлення є нікчемним з підстав наявності різниці між розміром заборгованості, визначеним у додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 06 листопада 2019 року, та розміром заборгованості за кредитом, установленим попередніми судовими рішеннями;
- суди проігнорували факт того, що попередні судові рішення про стягнення заборгованості ніяким чином не впливають на внутрішні правила обліку кредитної заборгованості банку як фінансової установи, а також Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні ним функції з виведення неплатоспроможних банківських установ із ринку, яка, крім іншого, полягає й у продажу активів неплатоспроможного банку;
- практика Верховного Суду свідчить про можливі підстави відмови новому кредитору у стягненні заборгованості за кредитним договором у сумі, зазначеній у договорі про відступлення, проте це не може бути підставою для встановлення нікчемності договору про відступлення в цілому;
- не встановлено жодних обставин, які б вказували на неможливість АТ "Банк "Фінанси та Кредит" відступити, а ТОВ "ФК "Есаймент" набути права вимоги за кредитним договором;
- відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у задоволенні позову.
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "ФК "Есаймент" про зупинення дії рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у справі.
У червні 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Есаймент", в якому позивач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними.
У липні 2021 року до Верховного Суду від ТОВ "ФК "Есаймент" надійшли додаткові пояснення, які заявник просить врахувати при розгляді справи, та задовольнити його касаційну скаргу.
У липні 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Банк "Фінанси та Кредит", у якому позивач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними.
У серпні 2021 року до Верховного Суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Банк "Фінанси та Кредит", у якому третя особа просить касаційну скаргу АТ "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
У жовтні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ТОВ "ФК "Есаймент" - Борисенка М. О. як помилково відкрите з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
15 грудня 2021 року від ТОВ "ФК "Есаймент" до Верховного Суду надійшли електронною поштою додаткові пояснення у справі, які заявник просив врахувати при розгляді справи.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу ТОВ "ФК "Есаймент" та касаційну скаргу АТ "Банк "Фінанси та Кредит" передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року поновлено ТОВ "ФК Есаймент" строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі (на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України) за касаційною скаргою ТОВ "ФК Есаймент", витребувано з Київського районного суду м. Харкова матеріали цивільної справи № 953/1232/20 та надано іншим учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі (на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України) за касаційною скаргою АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та надано іншим учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2021 року у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Есаймент" про зупинення дії рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року відмовлено.
У липні 2021 року матеріали справи № 953/1232/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року призначено справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги ТОВ "ФК "Есаймент" та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" підлягають задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 27 лютого 2007 року між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладений кредитний договір № 41/02-Ф.
Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 100 000,00 доларів США, з оплатою за процентною ставкою 11,0 % річних.
Як визначено пунктом 3.1 кредитного договору, видача кредитних ресурсів за цим договором проводиться на підставі письмової заяви позичальника, за погодженням із банком.
Пунктом 3.2 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за договором, до 27 лютого 2023 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок.
Позичальник зобов`язується щомісяця, в термін до 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення позичкової заборгованості за виданими кредитними ресурсами у розмірі 521,00 доларів США, згідно з графіком зниження розміру заборгованості.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) уклали іпотечний договір від 27 лютого 2007 року, зареєстрований у реєстрі за № 281.
Згідно з пунктом 2 іпотечного договору цей договір забезпечує повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф (далі - основне зобов`язання) на суму 100 000,00 доларів США строком до 27 лютого 2023 року, а також процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи із процентної ставки 11,0 % річних, а також неустойки за цим договором або за основним зобов`язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за основним зобов`язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог.
Пунктом 1 іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є квартира трикімнатна АДРЕСА_1, загальною площею 79,0 кв. м.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року на вказане нерухоме майно звернуто стягнення шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки з наданням АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" права продажу предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 549 550,00 грн. Постановлено за рахунок грошових коштів, вилучених від продажу предмета іпотеки, задовольнити вимоги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф у розмірі 111 431,36 долара США, що станом на 16 січня 2012 року в еквіваленті становить 890 314,29 грн, та 1 047 815,04 грн (із яких: прострочена заборгованість за кредитом - 146 592,86 грн, що в еквіваленті становить 18 347,50 долара США; прострочена заборгованість за процентами - 187 417,86 грн, що в еквіваленті становить 23 457,14 долара США; строкова заборгованість за кредитом - 553 096,70 грн, що в еквіваленті становить 69 225,35 долара США; строкова заборгованість за процентами - 3 206,87 грн, що в еквіваленті становить 401,37 долара США; комісія - 19 796,00 грн; пеня за прострочення погашення кредиту - 438 218,60 грн; пеня за прострочення погашення процентів - 532 527,25 грн; пеня за прострочення погашення комісії - 55 973,19 грн; штраф за прострочення повернення кредиту - 1 300,00 грн). Визнано за АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" право отримати в КП "Харківське МБТІ" витяг з реєстру прав власності на вказане нерухоме майно для укладення договору купівлі-продажу. Вирішено питання про стягнення судового збору. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено за недоведеністю.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01 квітня 2015 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2012 року змінено в частині визначення розміру пені та зменшено: пеню за прострочення погашення кредиту - з 438 218,60 грн до 147 000,00 грн; пеню за прострочення погашення процентів - з 532 527,25 грн до 187 000,00 грн; пеню за прострочення погашення комісії - з 55 973,19 грн до 18 000,00 грн. Рішення в частині стягнення штрафу за прострочення повернення кредиту в 1 300,00 грн скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено. Виключено з резолютивної частини рішення вказівку "за початковою ціною 549 550,00 грн", вказано "за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (продажу іпотечного майна)". В іншій частині рішення суду першої залишено без змін
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2014 року задоволено позов АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 41/02-Ф в розмірі 20 817,99 долара США, що станом на 03 березня 2014 року становить еквівалент 201 922,01 грн, та 2 070 468,20 грн. Вирішено питання про стягнення судового збору.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2015 року заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2014 року змінено в частині визначення розміру пені та зменшено пеню, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит", з 2 070 468,20 грн до 202 000,00 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2016 року заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2014 року в незмінній частині та рішення Апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2015 року залишені без змін.
06 листопада 2019 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Есаймент" укладений договір про відступлення прав вимоги за зазначеним кредитним договором.
Відповідно до пункту 2.1 договору про відступлення прав вимоги від 06 листопада 2019 року банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та поручителів, зазначених у додатках № 1-2 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстрами у додатках № 1-2 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеними цим договором.
Згідно з реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, який є додатком № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 06 листопада 2019 року, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, право вимоги якої АТ "Банк "Фінанси та Кредит" відступило ТОВ "ФК "Есаймент", складає 62 396 661,84 грн. Ця сума включає:
1) 2 164 754,18 грн - залишок за тілом кредиту в гривні (за курсом станом на 06 листопада 2019 року);
2) 2 426 132,38 грн - залишок за процентами у гривні (за курсом станом на 06 листопада 2019 року);
3) 83 299,00 грн - залишок за комісіями станом на 06 листопада 2019 року;
4) 57 722 476,28 грн - залишок пені і штрафів станом на 06 листопада 2019 року.
06 листопада 2019 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Есаймент" укладений договір про відступлення прав вимоги за зазначеним іпотечним договором, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. за реєстровим № 909.
Відповідно до пункту 2.1 цього договору відступлення банком новому іпотекодержателю прав вимоги за договором іпотеки здійснюється у зв`язку з відступленням прав вимоги за основними зобов`язаннями, визначеними у договорі про відступлення прав вимоги від 06 листопада 2019 року.
Згідно з пунктом 3.2 договору про відступлення прав вимоги банк заявляє та гарантує новому іпотекодержателю, що на дату укладення цього договору він має право відступити права вимоги.
Відповідно до пункту 3.3 договору новий іпотекодержатель підтверджує, що в момент укладення цього договору отримав від банку усі наявні в банку документи (оригінали або копії (у разі відсутності оригіналів), що підтверджують права вимоги до іпотекодавця.
07 листопада 2019 року державний реєстратор - ПН КМНО Антипова І. В. прийняла рішення № 49569927 про реєстрацію прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 27 лютого 2007 року за ТОВ "ФК "Есаймент".
15 листопада 2019 року ТОВ "ФК "Есаймент" повідомило ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за договорами кредиту та іпотеки.