Постанова
Іменем України
15 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 757/23740/20
провадження № 61-17626св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Національний банк України,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про відшкодування шкоди
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Савченко Тетяни Вікторівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у складі судді Суханової Є. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили стягнути з Національного банку України (далі - НБУ) на свою користь майнову шкоду в розмірі вкладів, які не були повернені Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), в розмірі 4 354 143,28 грн та 800 000,00 дол. США.
Обґрунтовуючи вимоги скарги, позивачі посилалися на те, що між ними і ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено низку договорів банківського вкладу.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 "Про віднесення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 17 вересня 2015 року № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Вважають, що в результаті протиправної бездіяльності НБУ, яка встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року у справі № 826/7697/16, їм завдано майнової шкоди в розмірі вкладів, які не були повернені ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". У зв`язку з цим просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 16 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивачі не довели та не надали належних і допустимих доказів, що внаслідок дій відповідача порушені його права як кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на отримання коштів за договорами банківського вкладу, не довели і причинний зв`язок між шкодою та неправомірними діями банку.
12 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Савченко Т. В. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд ухвалою від 23 липня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Т. В. залишив без руху та надав заявнику строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, та роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали. При цьому апеляційний суд вказав, що в апеляційній скарзі позивач не зазначив, з яких поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Київський апеляційний суд ухвалою від 05 жовтня 2021 рокувідмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, викладені у клопотанні на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є неповажними в розумінні пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У жовтні 2021 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Савченко Т. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що суд першої інстанції всупереч вимогам статті 272 ЦПК України не направив позивачам копії повного тексту рішення від 16 лютого 2021 року, а тому у заявників не було можливості ознайомитись з його змістом та скористатись своїм правом на оскарження до його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а саме до 30 березня 2021 року. Таким чином, строк на подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду був пропущений з поважних причин, що і просив врахувати представник позивачів, звертаючись з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції та в заяві про поновлення процесуального строку, поданій на виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху. Водночас Київський апеляційний суд не надав належної оцінки обставинам справи, в результаті чого постановив передчасну ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
02 грудня 2021 року справа № 757/23740/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції встановив такі обставини.
12 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко Т. В. звернулася з апеляційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року, яка, на думку апеляційного суду, не відповідала вимогам статті 354 ЦПК України, зокрема пропущений строк на апеляційне оскарження.
Київський апеляційний суд ухвалою від 23 липня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Т. В. залишив без руху та надав заявнику строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, і роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали.
04 серпня 2021 року представник позивачів - адвокат Савченко Т. В. подала заяву, в якій просила поновити строк апеляційного оскарження, посилаючись на те, що в судовому засіданні 16 лютого 2021 року було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, копія повного тексту якого станом на час подання апеляційної скарги (12 квітня 2021 року) ні на адресу позивачів, ні на адресу їх представника не надходила. Також як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження зазначала, що з текстом рішення місцевого суду ознайомилася лише 09 квітня 2021 року після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30 березня 2021 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.