ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 380/3551/20
адміністративне провадження № К/9901/18762/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (судді: Кузьмич С.М., Глушко І.В., Улицький В.З.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби, Львівської митниці ДФС про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду за адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби (далі - відповідач - 1), Львівської митниці ДФС (далі - відповідач -2), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року № 125-о "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновити позивача на посаді заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста "Грушів" Львівської митниці ДФС з 15 квітня 2020 року;
- зобов`язати Львівську митницю ДФС та Галицьку митницю Держмитслужби перевести позивача з Львівської митниці ДФС до Галицької митниці Держмитслужби на рівнозначну або іншу (за його згодою) посаду в митних органах України;
- стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що звільнення з посади є протиправним та незаконним, оскільки позивача у встановлений КЗпП двомісячний строк не повідомлено про наступне вивільнення, крім того не враховано його переважне право на залишення на роботі. Вважає, що внаслідок реорганізації органу не відбулося скорочення штату працівників і позивачу не запропоновано жодної вакантної посади в Галицькій митниці Держмитслужби, не зважаючи на їх наявність. Крім цього відповідачем не враховано положень пункту 1 постанови КМУ № 256 від 20 березня 2020 року та не збережено за позивачем займану посаду на період карантину.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці ДФС "Про звільнення позивача" № 125-о від 13 квітня 2020 року. Поновлено позивача на посаді заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста "Грушів" Львівської митниці ДФС з 16 квітня 2020 року. Стягнуто з Львівської митниці ДФС середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 квітня 2020 року по день постановлення рішення суду в сумі 114600 грн без відрахування податків і зборів.
Суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про звільнення позивача прийнято без конкретизації причин та підстав, натомість містить лише формальний перелік пунктів, передбачених частиною 1 статті 87 Закону України "Про Державну службу" № 889-VІІІ, які по своїй юридичні природі є різними, а тому потребують чіткого правового визначення та диференціації, оскільки відсутність чіткої та однозначної причини звільнення призводить до порушення принципу "правової визначеності", адже загальні формулювання унеможливлюють чітке розуміння підстав звільнення. Також суд першої інстанції зазначив, що сам факт реорганізації державного органу, що фактично не потягнув зміни в організації праці, не може бути підставою для беззаперечного звільнення працівника з роботи. Якщо реорганізація державного органу є підставою для припинення відносин державної служби незалежно від скорочення чисельності або штату державних службовців, мають бути інші об`єктивні підстави для звільнення державних службовців, і такими причинами не може бути лише одне бажання суб`єкта призначення. Відповідач як суб`єкт призначення не навів жодних аргументів відносно наявності підстав для звільнення позивача та неприйняття рішення про його переведення до реорганізованого органу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року та прийнято нове про відмову у задоволенні позову.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що станом на час звільнення позивача нормами КЗпП України не було передбачено обов`язку роботодавця переводити державного службовця за його згодою на іншу роботу, як і не було передбачено обов`язку врахування переважного права на залишення на роботі. Також зазначив, що відповідачем-2 дотримана процедура попередження про наступне вивільнення позивача. Суд апеляційної інстанції проаналізувавши норми статті 87 Закону України "Про державну службу" (в редакції Закону № 117-IX від 19 вересня 2019 року, а також положень статей 40 та 49-2 КЗпП України (в редакції Закону № 378-IX від 12 грудня 2019 року) дійшов до висновку, що внаслідок набрання чинності змін, внесених Законом України від 19 вересня 2019 року №117-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" та Закону України від 12 грудня 2019 року № 378-IX "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" відбулась суттєва зміна правового регулювання процедури припинення державної служби внаслідок реорганізації державного органу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" № 889-VІІ у редакції Закону України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи", який набрав чинності 13 лютого 2020 року.
Також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування пункту 2 частини 1 статті 41 статті 87 Закону України "Про державну службу" № 889-VІІ в редакції Закону України від 19 вересня 2019 року № 117-ІХ.
Позиція інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач - 2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Вказує, що при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб`єкта призначення або керівника державної служби, а не обов`язком.
При цьому, така пропозиція може надаватися виключно суб`єктом призначення або керівником державної служби, тобто правом надання пропозиції вакантних посад у Галицькій митниці Держмистлужби наділений начальник цієї митниці, а не керівник Львівської митниці ДФС.
Жодного порушення під час звільнення позивача допущено не було.
Отже, процедурою звільнення ОСОБА_1 є припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, яка наразі чітко врегульована Законом України "Про державну службу".
Тому наказ Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року № 125-о "Про звільнення ОСОБА_1" виданий відповідно до норм діючого законодавства про державну службу, без порушення прав через невиконання обов`язку про працевлаштуванню, оскільки відповідно до внесених законодавчих змін на митницю не покладено обов`язку працевлаштовувати (пропонувати іншу роботу) чи враховувати її переважне право на залишення на роботі. Строк попередження про наступне звільнення Львівською митницею дотриманий.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року (судді: Загороднюк А,Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Позивач працював в органах митної служби з 2014 року.
Наказом Львівської митниці ДФС "Про переведення працівників" № 763-о від 30 жовтня 2018 року позивача переведено на посаду заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста "Грушів" Львівської митниці ДФС, звільнивши із займаної посади заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 5 митного поста "Грушів" Львівської митниці ДФС.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" № 858 від 02 жовтня 2019 року утворено Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 14 листопада 2019 року проведено державну реєстрацію як юридичної особи Галицької митниці Держмитслужби.
Відповідно до пункту 1 наказу ДФС України "Про реорганізацію митниць ДФС" № 30-рг від 25листопада 2019 року розпочато реорганізацію Львівської митниці ДФС.
У Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28 листопада 2019 року внесено інформацію щодо припинення юридичної особи - Львівської митниці ДФС.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної митної служби" № 1217-р від 04 грудня 2019 року (далі - Розпорядження № 1217-р) погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08 грудня 2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" № 227 від 06 грудня 2019 року, функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
З дня набрання чинності Розпорядженням № 1217-р повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби.
Керівником комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС 21 грудня 2019 року прийнято наказ № 666 "Про попередження про наступне вивільнення", яким зобов`язано письмово попередити про наступне вивільнення із займаних посад працівників Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" № 889- VIII від 10 грудня 2015 року згідно зі списком, до якого включено позивача.
Наказом Львівської митниці ДФС "Про скасування наказу Львівської митниці ДФС від 21 грудня 2019 року № 666 "Про попередження про наступне вивільнення" № 03 від 07 лютого 2020 року скасовано наказ № 666 як такий, що не реалізований з причин відсутності на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого було покладено обов`язок вжиття заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення, які не було вручено ( т. 1 а.с. 68).
Наказом Львівської митниці ДФС "Про попередження про наступне вивільнення" від 10 березня 2020 року № 07 зобов`язано Комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад на підставі пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону № 889-VІІ та пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України (далі - КЗпП) згідно з списком, що додається. У додатку до зазначеного наказу вказано позивача. (т. 1 а.с. 106-112).
Із попередженням про наступне вивільнення позивача ознайомлено 10 березня 2020 року (т. 1 а.с. 103).
Наказом Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року № 125-о позивача звільнено із посади заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста "Грушів" Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року із змінами, пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 104).
Позивач, вважаючи оскаржуваний наказ від 13 квітня 2020 року № 125-о протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII).
Згідно з частинами другою, третьою статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
В силу пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Приписами частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:
1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;
1-1) ліквідація державного органу;
2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;
4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Відповідно до частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту.
Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб`єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.