ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 923/1137/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. – головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання – Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" – Здоровєйщевої Т.Ю.,
Херсонської міської ради Херсонської області –Дудченка В.М.,
Головного управління Держеокадастру у Херсонській області – не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської міської ради Херсонської області
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 (у складі колегії суддів: Колоколов С.І. (головуючий), Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)
та рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 (суддя Литвинова В.В.)
у справі № 923/1137/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш"
до Херсонської міської ради Херсонської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області,
про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" (далі – ТОВ "Укрсільгоспмаш") звернулося до суду з позовом до Херсонської міської ради Херсонської області (далі – Херсонська міськрада), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі – ГУ Держгеокадастру), у якому просило визнати укладеним договір оренди земельної ділянки площею 68,1393 га, кадастровий номер 6510136900:01:001:1952, під виробничою базою, яка знаходиться у м. Херсоні, по вул. Тираспольський, 1, у редакції, наведеній у позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач як власник об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Херсон, по вул. Тираспольська, 1, звернувся до Херсонської міськради з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6510136900:01:001:1952, на якій ці об`єкти розташовано, проте відповідач ухиляється від підписання договору у запропонованій позивачем редакції, чим порушує його право на укладення зазначеного договору.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021, позов задоволено в повному обсязі. Визнано укладеним між сторонами поданий позивачем проект договору оренди земельної ділянки комунальної власності, площею 68,1393 га, кадастровий номер 6510136900:01:001:1952, що розташована по вулиці Тираспольська, 1, м. Херсон, Херсонської області, у редакції, наведеній у резолютивній частині рішення суду.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у липні 2021 року Херсонська міськрада подала касаційну скаргу, у якій (із урахуванням нової редакції касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), просила скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 923/1137/20 за касаційною скаргою Херсонської міськради з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.11.2021.
ТОВ "Укрсільгоспмаш" у відзиві на касаційну скаргу зазначило про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просило залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
ГУ Держгеокадастру в судове засідання свого представника не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК не зверталося.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що рішенням Херсонської міськради від 27.12.2017 № 1168 "Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок" зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок та передано в оренду, строком на 15 років, земельну ділянку (кадастровий номер 6510136900:01:001:1952), площею 68,1393 га, із земель комунальної власності, по вул. Тираспольській, 1, під виробничою базою, категорія земель – землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за умови відшкодування збитків за самовільне використання земельної ділянки за попередні 3 роки у розмірі 16 317 318,17 грн.
ТОВ "Укрсільгоспмаш" у листі від 12.08.2020 за № 37, адресованому Херсонській міськраді, виклало пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки, площею 68,1393 га, по вул. Тираспольській, 1, під виробничою базою, строком на 15 років, з орендною платою у розмірі 24 450,00 грн. До цього листа було додано підписані два примірники проекту договору оренди відповідної земельної ділянки з визначенням орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Херсонська міськрада у листі від 27.08.2020 за вих. № 8/7012-18/21 повідомила ТОВ "Укрсільгоспмаш", що проект договору буде розглянутий відповідачем після прийняття рішення у справі № 923/583/19.
19.10.2020 ТОВ "Укрсільгоспмаш" отримало від Херсонської міськради протокол розбіжностей від 09.10.2020 до договору оренди, а 20.10.2020 направило відповідачу протокол узгодження розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.
У листі від 30.10.2020 № 8-9212-18/5, який отримано позивачем 05.11.2020, Херсонська міськрада повідомила про відмову узгоджувати запропоновані умови з врахуванням коригувань від 20.10.2020 та зауважила про можливість вирішення цього питання в суді.
Позивач просить суд визнати укладеним договір оренди на умовах, що передбачені в проекті договору, наданому ТОВ "Укрсільгоспмаш" (з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей), щодо сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6510136900:01:001:1952 (місце розташування: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1) строком на 15 років.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ "Укрсільгоспмаш", заявлена до Херсонської міськради, про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 68,1393 га, кадастровий номер 6510136900:01:001:1952, під виробничою базою, яка знаходиться у м. Херсоні, по вул. Тираспольський, 1, у редакції, наведеній у позовній заяві, обґрунтована тим, що позивач як власник об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Херсон, по вул. Тираспольська, 1, звернувся до Херсонської міськради з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6510136900:01:001:1952, на якій ці об`єкти розташовано, проте відповідач ухиляється від підписання договору у запропонованій позивачем редакції, чим порушує його право на укладення зазначеного договору.
Судами попередніх інстанцій установлено, що сторони не узгодили пункт 5 договору, який за позицією ТОВ "Укрсільгоспмаш" містить умови, за якими нормативна грошова оцінка одиниці прощі ріллі, відповідно до даних "Довідника показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2020" опублікованих на офіційному сайті Держгеокадастру: 2 245 894,50 грн.
Натомість Херсонська міськрада запропонувала редакцію, за якою нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить ___ грн відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого територіальним органом Держгеокадастру.
Сторонами узгоджена редакція, за якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 245 894,50 грн відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру вих. №28-21-0.10-5546/2-20 від 11.09.2020.
При цьому залишилися не узгодженими умови щодо розрахунку.
Херсонська міськрада зауважила, що розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, відведену ТОВ "Укрсільгоспмаш" під виробничою базою неможливий, оскільки положення абзацу другого пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України у цьому випадку застосуванню не підлягають, оскільки стосуються земель, які відносяться до категорії сільськогосподарських угідь, тоді як товариством використовується земельна ділянка з категорією земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та видом використання: "під виробничою базою".
За позицією ТОВ "Укрсільгоспмаш" має бути умова, за якою розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку відведену під виробничою базою, грошова оцінка якої не проведена. Розрахунок здійснено у відповідності до Довідки Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області вих. №28-21-0,10-5546/2-20 від 11.09.2020.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що для законного користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності та на якій знаходиться власне нерухоме майно, обов`язковою умовою є укладення договору оренди даної земельної ділянки з зазначенням всіх істотних умов даного договору. Оскільки орендар та орендодавець протягом тривалого строку не дійшли згоди щодо оформлення орендних відносин з користування земельною ділянкою, суд з посиланням на положення статей 187, 188 Господарського кодексу України (далі – ГК) дійшли висновку, що позивачем обрано правильний спосіб захисту шляхом визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6510136900:01:001:1952, місце розташування: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1, строком на 15 (п`ятнадцять) років в редакції проекту договору оренди землі (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей), наданого позивачем.
У поданій касаційній скарзі Херсонська міськрада посилається на те, що судами неправильно застосовано положення частини 4 статті 179 ГК, статті 14 Закону України "Про оренду землі" та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/16771/19 щодо можливості відступити від змісту пункту типового договору. Також скаржник послався на неправильне застосування судами положень статті 180 ГК щодо відступлення від принципу свободи договору, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).
Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційних скарг, виходить із такого.
Відповідно до статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні – гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
За змістом статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до частин 1-3 статті 632 ЦК ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Положення щодо укладення, зміна і розірвання договору встановлені у главі 53 ЦК.
Разом із тим необхідно зазначити, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 3, 93 Земельного кодексу України, стаття 2 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Отже, саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 наведено правовий висновок, за змістом якого до спору, який виник між сторонами у земельних відносинах положення ГК не застосовуються, оскільки відповідно до частини 1 статті 4 ГК не є предметом регулювання цього Кодексу земельні відносини.
Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Ураховуючи наведене суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про визнання договору оренди землі укладеним із застосуванням правового механізму, передбаченого положеннями ГК, якими урегульовано питання укладення, зміни і розірвання господарських договорів, не врахували положення закону щодо розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин, зокрема земельними, не застосували законодавство, яке підлягає застосуванню до цих правовідносин, тому дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що наведені вище обставини є підставою для скасування оскаржених судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд