ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/8209/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. – головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання – Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Фермерського господарства "Дінекс-Агро" – Воронкова В.О., Пєткова О.Ф.,
Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів – Мартьоли Д.С.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Карел-Груп" – Сахнацького О.А.,
Державного підприємства "СЕТАМ" – не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Дінекс-Агро"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 (у складі колегії суддів: Пашкіна С.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)
у справі № 910/8209/19
за позовом Фермерського господарства "Дінекс-Агро"
до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Карел-Груп",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Державного підприємства "СЕТАМ",
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та договору купівлі-продажу майна,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2019 року Фермерське господарство "Дінекс-Агро" (далі – ФГ "Дінекс-Агро", Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Національне агентство, Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегелан Плюс", якого за клопотанням Позивача, відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2019, замінено на належного відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю "Карел-Груп" (далі – ТОВ "Карел-Груп", Відповідач-2) про:
- визнання недійсними результатів електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів – Державним підприємством "СЕТАМ" (далі – ДП "СЕТАМ") у формі аукціону з продажу майна, лот 352541: зернові культури, виявлені в наступній кількості: пшениця – 1 741,256 мт (об`єм - 2385,86 м3, натура - 0,7298232, вага - 1741,256 тн), пшениця (зерносуміш) - 84,965 мт (об`єм - 116,39 м3, натура - 0,7300026, вага - 84,965 тн), горох - 29,807 мт (об`єм - 38,71 м3, натура - 0,7700077, вага - 29,807 тн), ячмінь - 4,596 мт (об`єм - 7,15 м3, натура - 0,6427972, вага - 4,596 тн), пшениця - 270,000 мт (об`єм - 360,00 м3, натура - 0,75, вага - 270,000 тн), насіння соняшника - 29,961 мт (об`єм - 103,30 м3, натура - 0,29, вага - 30,000 тн), насіння соняшника - 566,470 мт (об`єм - 1531,00 м3, натура - 0,37, вага - 566,500 тн), за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16;
- визнання недійсним з моменту укладення Договору купівлі-продажу, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ТОВ "Карел-Груп" за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів – ДП "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352541.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивачем на підставі Договору складського зберігання зерна № 73/Т/18 від 17.12.2018 передано на зберігання ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" пшеницю 6 класу у кількості 845 тон, зі строком зберігання зерна до 30.04.2019, яка на його письмову вимогу не була відвантажена та, в подальшому, Відповідачем-1 була реалізована через електронні торги на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2018 у справі № 757/5804/19-к.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 позов задоволено частково. Визнано недійсними результати електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів – ДП "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352541, за адресою: 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, в частині пшениці 6 класу врожаю 2018 року у кількості 845 тон насипом, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.12.2018 по 16.01.2019. Визнано недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ТОВ "Карел-Груп" за результатами електронних торгів, проведених 30.05.2019 організатором електронних торгів – ДП "СЕТАМ" у формі аукціону з продажу майна, лот 352541, в частині пшениці 6 класу врожаю 2018 року у кількості 845 тон насипом, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.12.2018 по 16.01.2019. Стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ТОВ "Карел-Груп" на користь ФГ "Дінекс-Агро" по 960,50 грн судового збору. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на оспорюваних торгах було реалізовано належне Позивачу майно, на яке ухвалою суду було накладено арешт, який діяв у період проведення цих торгів про що організаторам було відомо, а також враховано те, що Національним агентством належним чином не обґрунтовано необхідність застосування способу управління майном у вигляді саме реалізації активу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ФГ "Дінекс-Агро" на користь ТОВ "Карел-Груп" 5 763,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Позивач не довів наявність своїх речових прав на зерно, тому не може вимагати у судовому порядку захисту або відновлення своїх прав.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ФГ "Дінекс-Агро" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021, та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8209/19 за касаційною скаргою ФГ "Дінекс-Агро" з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.06.2021.
07.06.2021 ТОВ "Карел-Груп" надано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому Відповідач-2 заперечив доводи касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2021 зупинено касаційне провадження у справі № 910/8209/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.
10.06.2021 Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами направлено до Верховного Суду письмові пояснення, у яких Відповідач-1 вказує на законність оскаржуваних торгів та необґрунтованість доводів касаційної скарги, у зв`язку з чим просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 поновлено провадження у справі № 910/8209/19 за касаційною скаргою ФГ "Дінекс-Агро" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.12.2021.
16.11.2021 ФГ "Дінекс-Агро" направило до Верховного Суду клопотання про передачу справи № 910/8209/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів необхідності відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 та у постанові від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19 щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України стосовно способу захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, шляхом визнання електронних торгів та укладеного за результатами їх проведення договору купівлі-продажу недійсним.
07.12.2021 представником ТОВ "Карел-Груп" адвокатом Сахнацьким О.А. до суду касаційної інстанції подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з посиланням на його зайнятість у іншій справі, яка розглядається Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, у той же час.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.12.2021 відкладено розгляд касаційної скарги ФГ "Дінекс-Агро" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 на 15.12.2021.
08.12.2021, після судового засідання, представником ТОВ "Карел-Груп" адвокатом Сахнацьким О.А. до суду касаційної інстанції подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 08.12.2021 об 11:20 год. на іншу дату, яке відповідно до статті 118 ГПК України залишено без розгляду.
15.12.2021 ДП "СЕТАМ" в судове засідання свого представника не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявою до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представника у судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України не зверталось.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника зазначеного учасника справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, які з`явились у судове засідання, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к було накладено арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Білгород-Дністровський елеватор" (далі – ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор") за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, та заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном; а також передано Національному агентству в управління для реалізації або передачі в управління зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор".
Водночас, ФГ "Дінекс-Агро" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" про усунення перешкод у здійсненні ФГ "Дінекс-Агро" прав користування та розпорядження своїм майном. Підставою вказаного позову позивач зазначив невиконання відповідачем умов укладеного між ними Договору складського зберігання зерна № 73/Т/18 від 17.12.2018 в частині повернення поклажі поклажедавцеві (справа № 916/327/19).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі № 916/327/19 за заявою ФГ "Дінекс-Агро" накладено арешт на пшеницю 6 класу врожаю 2018 року у кількості 845 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.12.2018 по 16.01.2019 по ФГ "Дінекс-Агро", що зберігається на території елеватора ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, з передачею її на відповідальне зберігання Приватному підприємству "Влахос".
В подальшому, рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2019 у справі № 916/327/19, позов ФГ "Дінекс-Агро" задоволено; зобов`язано ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" усунути перешкоди у здійсненні ФГ "Дінекс-Агро" права користування та розпоряджання своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" утриматись від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ФГ "Дінекс-Агро" у здійсненні ним вантажно-розвантажувальних робіт, вивозу з території елеватора, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, пшениці 6 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 845 тон, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.12.2018 по 16.01.2019 по ФГ "Дінекс-Агро".
У зазначеному рішенні у справі № 916/327/19 Господарський суд Одеської області встановив наступні обставини.
17.12.2018 між ФГ "Дінекс-Агро" (Поклажодавець) та ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" (Зерновий склад) укладено Договір складського зберігання зерна № 73/Т/18 (далі – Договір № 73/Т/18 від 17.12.2018), предметом якого є послуги ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" по доведенню якості зерна до вимог, обумовлених договором, а також послуги зі зберігання зерна. Зерновий склад прийняв на себе зобов`язання із забезпечення належного зберігання зерна та здійснення його відпуску Поклажодавцеві, забезпечення доступу Поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання. Зерновий склад не має права розпоряджатися зерном (його частиною) Поклажодавця, крім випадків, передбачених законодавством та цим Договором (пункти 1.1, 3.1, 5.1 Договору № 73/Т/18).
Відповідно до пункту 7.1 Договору №73/Т/18 від 17.12.2018 строк зберігання зерна встановлено до 30.04.2019.
Відповідно до даних Зернового складу, згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.12.2018 по 16.01.2019 на зберігання ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" передано пшеницю 6 класу у кількості 845 тон.
01.02.2019 ФГ "Дінекс-Агро", з метою реалізації своїх повноважень з розпорядження належною йому на праві власності сільськогосподарською продукцією, звернулось до ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" з листом-вимогою про відвантаження на автотранспорт пшениці 6 класу у кількості 845 тон – об`єкту Договору № 73/Т/18 від 17.12.2018.
Оскільки ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" як Зберігач свого обов`язку щодо повернення переданого на зберігання предмету - пшениці 6 класу у кількості 845 тон на користь ФГ "Дінекс-Агро" не виконало, зазначені обставини стали підставою для задоволення позовних вимог у справі № 916/327/19.
Водночас, на сайті https://setam.net.ua/auction/354136 було розміщено інформацію про проведення аукціону за номером лоту 352541 (зернові культури у кількості: пшениця – 1 741,256 мт (об`єм - 2385,86 м3, натура - 0,7298232, вага - 1741.256 тн), пшениця (зерносуміш) - 84,965 мт (об`єм - 116,39 м3, натура - 0,7300026, вага - 84,965 тн), горох - 29,807 мт (об`єм - 38,71 м3, натура - 0,7700077, вага - 29,807 тн), ячмінь - 4,596 мт (об`єм - 7,15 м3, натура - 0,6427972, вага - 4,596 тн), пшениця - 270,000 мт (об`єм - 360,00 м3, натура - 0,75, вага - 270,000 тн), насіння соняшника - 29,961 мт (об`єм - 103,30 м3, натура - 0,29, вага - 30,000 тн), насіння соняшника - 566,470 мт (об`єм - 1531,00 м3, натура - 0,37, вага - 566,500 тн), місцезнаходження майна: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, дата закінчення подання заявок 29.05.2019 (09:00 год.), стартова ціна 3 777 460,32 грн.
У зв`язку з цим, 28.05.2019 ФГ "Дінекс-Агро" звернулось до Національного агентства із заявою про недопущення порушень законодавства України, зокрема, просило вжити в межах своїх повноважень заходи щодо скасування призначеного на 30.05.2019 аукціону, реєстраційний номер лота: 352541, посилаючись на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі № 916/327/19.
Відповідно до протоколу № 409118 проведення електронних торгів переможцем торгів за лотом № 352541, які відбулися 30.05.2019, стало ТОВ "Карел-Груп", ціна продажу 3 777 460,32 грн.
03.06.2019 за результатами проведених електронних торгів, між Національним агентством (Продавець) та ТОВ "Карел-Груп" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу активу 13, за умовами якого Продавець зобов`язався передати, а Покупець зобов`язався прийняти активи відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток) і сплатити за них певну грошову суму.
Відповідно до пунктів 2, 4 Договору купівлі-продажу місцезнаходження активів: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16. Ціна договору за активи становить 3 777 460,32 грн згідно протоколу електронних торгів № 409118 від 30.05.2019.
Згідно із Специфікацією № 13 від 03.06.2019 активами за умовами вказаного Договору є зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, у кількості 2 727,124 мт.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2019 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к про накладення арешту на майно, в частині накладення арешту на майно: пшеницю 6 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 845 тон, яка належить ФГ "Дінекс-Агро" та зберігається на території елеватора ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова,16, з забороною вчинення будь-яких дій щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
ФГ "Дінекс-Агро", звертаючись до суду з даним позовом, вказало на те, що в результаті проведених електронних торгів було відчужено належне йому майно, а саме, пшениця 6 класу у кількості 845 тон, що підтверджується судовим рішенням у справі № 916/327/19; до того ж, торги проведено під час судової заборони – арешту, накладеного ухвалою суду у межах справи № 916/327/19, у зв`язку з чим просило визнати недійсними результати електронних торгів, проведених 30.05.2019 та укладений за їх наслідками Договір купівлі-продажу.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, виходив з того, що обставини, встановлені у справі № 916/327/19, в силу приписів частини 5 статті 75 ГПК України не мають преюдиційного значення для учасників даного спору, оскільки ні Національне агентство, ні ТОВ "Карел-Груп" не брали участь у розгляді цієї справи.
Суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог частини 3 статті 957 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", вказав на те, що Позивачем не надано до суду складських документів, які підтверджують його речове право на зерно пшениці 6 класу врожаю 2018 року у кількості 845 тон, що зберігалось на зерновому складі у професійного зберігача ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" насипом у момент проведення публічних торгів, що свідчить про недоведеність речового права на зерно та, як наслідок, відсутність порушеного права, яке підлягає захисту у судовому порядку.
До того ж, суд апеляційної інстанції з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, вказав на те, що спосіб захисту, який спроможний відновити права особи на річ, що визначена родовими ознаками, і яка вибула з володіння особи поза її волею, не відповідає способу захисту, який обрано Позивачем.
У поданій касаційній скарзі ФГ "Дінекс-Агро", обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказало на те, що судом апеляційної інстанції не правильно застосовано норми матеріального права, зокрема, пункту 6 частини 1 статті 3, статей 15, 213, 629 Цивільного кодексу України без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 у питанні тлумачення та виконання договірних зобов`язань.
Також скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції здійснено посилання на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 щодо належності обраного Позивачем способу захисту без урахування того, що у цій справі судами встановлено суттєві відмінності в обставинах справи, а отже правовідносини у зазначеній справі та у справі, що розглядається, не є подібними.
Крім цього, скаржник обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, вказав на те, що на час вирішення даного спору судом апеляційної інстанції у спірних правовідносинах відсутній висновок щодо застосування положень статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", що призвело до безпідставної відмови судом апеляційної інстанції в задоволенні заявлених Позивачем позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права (пункт 1 частини 3 статті 2 вказаного Кодексу).
Згідно із частиною 1 статтею 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Верховний Суд акцентує увагу на тому, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (пункт 2 частини 2 статті 16 вказаного Кодексу).
Предметом розгляду у даній справі є вимога ФГ "Дінекс-Агро" про визнання електронних торгів та укладеного за результатами їх проведення договору купівлі-продажу недійними.
Розглядаючи спір у цій справі, суди встановили, що Позивач не є учасником спірних торгів та стороною оскаржуваного ним договору, який укладено між Відповідачами, а тому судом апеляційної інстанції вірно вказано на те, що у вирішенні даного спору необхідно з`ясувати як правову заінтересованість Позивача у позові, так і спроможність обраного ним способу захисту ефективно захистити його порушене право або законний інтерес.
Відповідно до статті 650 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення спірних торгів та укладення оспорюваного договору) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
У частинах 1, 4 статті 656 Цивільного кодексу України зазначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З правового аналізу наведених норм права можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Отже, відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, сторонами у такому договорі є продавець і покупець, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1 – 3, 5 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).
Положеннями частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.
Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що Відповідачі не були учасниками справи № 916/327/19, тому відповідно до статті 75 ГПК України обставини, встановлені судом у справи № 916/327/19, не є обставинами, які звільнені від доказування, у зв`язку з чим порушене речове право та законний інтерес Позивача у даному спорі підлягають обов`язковому доказуванню з поданням доказів відповідно до статей 74, 76 – 80 ГПК України, а також з урахуванням того, що за змістом статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Судами встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к було накладено арешт на майно, зокрема, на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебували на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, та передано таке майно Національному агентству в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19 – 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
Разом з тим, на це саме майно арешт було накладено ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі № 916/327/19.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За приписами абзацу 2 частини 3 статті 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Положеннями частини 1 статті 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
Таким чином, наведеними положеннями закону встановлено принцип пріоритету кримінального арешту.
Згідно з частинами 1, 2 абзацу 1 частини 3, частини 4 статті 21 вказаного Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому відповідно до частини 5 статті 21 цього Закону активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання зазначеної ухвали суду про арешт майна, винесеної в межах кримінального провадження, вимог кримінально-процесуального закону та відповідно положень статей 1, 9, 19 – 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Відповідач-1 прийняв рішення про управління активом шляхом його реалізації, у зв`язку з чим на його замовлення ДП "Сетам" провело електронні торги з продажу лоту 352541 (зернові культури), переможцем яких із ціною 3 777 460,32 грн визнано ТОВ "Карел-Груп", про що складено протокол проведення електронних торгів від 30.05.2019 № 409118.
03.06.2019 між Національним агентством та ТОВ "Карел-Груп" укладено Договір купівлі-продажу активу 13, за умовами якого Покупцю передано активи відповідно до Специфікації, а саме, зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, вагою 2727,124 мт.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2019 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к про накладення арешту на майно, в частині накладення арешту на майно: пшеницю 6 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 845 тон, яка належить ФГ "Дінекс-Агро" та зберігається на території елеватора ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова,16.
Відповідно до частини 8 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації – повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.
Отже, у разі скасування арешту на майно, яке прийнято в управління Національним агентством, у останнього відповідно до наведеної норми Закону виникає обов`язок або повернути майно, а у разі реалізації майна – повернути кошти з нарахованими процентами.
Разом з тим, з урахуванням наведених законодавчих положень та встановлених обставин щодо скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к в частині накладення арешту на пшеницю 6 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 845 тон, яка зберігається на території елеватора ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи звертався Позивач у порядку, передбаченому частиною 8 статті 21 вказано Закону, до Відповідача-1 та чи дотримано останнім вимог, встановлених законом щодо повернення майна чи коштів власнику.
Водночас, за поясненнями ФГ "Дінекс-Агро", які підтверджені Відповідачем-1, після скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к, Позивач звертався до Національного агентства та у порядку, передбаченому частиною 8 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", отримав відшкодування, що може свідчити про визнання Національним агентством факту зберігання майна (зерна) Позивача за Договором складського зберігання зерна № 73/Т/18 від 17.12.2018.
Відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Отже, зазначеним обставинам, з урахуванням частини 8 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", судом апеляційної інстанції не було надано правової оцінки, у зв`язку з чим його висновки про недоведеність обставин зберігання ФГ "Дінекс-Агро" спірного зерна за Договором складського зберігання зерна № 73/Т/18 від 17.12.2018 є передчасними та здійсненими без оцінки усіх аргументів учасників справи у їх сукупності.
Таким чином, для правильного вирішення заявлених позовних вимог та з`ясування питання ефективності обраного Позивачем способу захисту, та можливості врахування/чи неврахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (на яку зроблено посилання судом апеляційної інстанції) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19 (до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, з урахуванням доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі), з огляду на те, що подібність правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи, суду належить з`ясувати, чи було фактично реалізовано належне Позивачеві майно, чи звертався він до Відповідача-1 як власник реалізованого майна у порядку, передбаченому частиною 8 статті 21 вказаного Закону, та чи отримав у порядку, визначеному цією статтею, відшкодування; а також, з урахуванням цих обставин, встановити, чи є обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права належним у випадку підтвердження факту отримання Позивачем коштів від реалізації спірного майна (зерна).
Отже, переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що наведені вище обставини згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, посилання скаржника у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, Верховним Судом визнаються безпідставними, оскільки у зазначених справах правовідносини не є подібними до тих, що розглядаються в межах цієї справи.
З огляду на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасування у зв`язку з неповним з`ясування усіх обставин справи, клопотання ФГ "Дінекс-Агро" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховний Суд не підлягає задоволенню, оскільки для обґрунтування підстав для відступу від правового висновку, сформованого у конкретній справі, суду необхідно враховувати подібність правовідносин, в тому числі, з урахуванням з`ясованих судами фактичних обставин справ, у яких такий висновок надавався, позаяк формуючи ті чи інші висновки щодо правильного застосування правових норм, Верховний Суд виходить із конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень пункту 1 частини 3, частини 4 статті 310 ГПК України, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, оцінити обґрунтованість вимог Позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням щодо прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини про наявність або, навпаки, відсутність підстав для задоволення позову у цій справі.
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, з урахуванням статті 129 ГПК України розподіл судових витрат має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд