ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/17870/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Гогусь В. О.,
за участю представників сторін:
позивача - Гайдамеченка В. Г. (адвоката),
відповідача - Драчової М. С. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (колегія суддів: Мальченко А. О. - головуючий, Чорногуз М. Г., Агрикова О. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тиса-ДДК"
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про розірвання додаткової угоди,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст обставин справи
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тиса-ДДК" (далі - ТОВ "Тиса-ДДК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал") про розірвання додаткової угоди до договору від 30.09.2015 на водовідведення додаткового об`єму стічних вод, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів (далі - спірна додаткова угода) до договору від 19.08.2015 № 14206/5-08 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір).
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі № 910/17870/20, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021, позовні вимоги ТОВ "Тиса-ДДК" до ПрАТ "АК "Київводоканал" задоволено повністю. Вирішено розірвати спірну додаткову угоду до договору.
1.3. 30.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Тиса-ДДК" надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/17870/20, в якій заявник просив стягнути з ПрАТ "АК "Київводоканал" на користь ТОВ "Тиса-ДДК" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн під час її розгляду в апеляційному господарському суді.
2. Короткий зміст оскаржуваної постанови
2.1. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 заяву ТОВ "Тиса-ДДК" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/17870/20 задоволено, судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги ТОВ "Тиса-ДДК" в сумі 16000,00 грн покладено на ПрАТ "АК "Київводоканал". Вирішено стягнути з ПрАТ "АК "Київводоканал" на користь ТОВ "Тиса-ДДК" 16000,00 грн судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
2.2. Суд апеляційної інстанції мотивував додаткову постанову тим, що ТОВ "Тиса-ДДК" дотрималося вимог, передбачених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в порядку та у строки, визначені наведеною нормою, подало заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження своїх вимог. Суд установив, що наданими заявником доказами, а також наявними матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Гайдамаченком В. Г. послуг з професійної правничої допомоги ТОВ "Тиса-ДДК" у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі на суму 16000,00 грн, який суд визнав розумним розміром, оскільки він відповідає часу, витраченому адвокатом на виконання робіт, що були необхідними у цій справі. Зважаючи на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 апеляційну скаргу ПрАТ "АК "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 залишено без змін, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги позивачеві в сумі 16000,00 грн, покладаються на ПрАТ "АК "Київводоканал".
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021, ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Тиса-ДДК" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ПрАТ "АК "Київводоканал" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. ПрАТ "АК "Київводоканал", обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 821/227/17, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц, від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц (щодо застосування статті 126 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах). Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують здійснення витрат на професійну правничу допомогу. ПрАТ "АК "Київводоканал" зазначає, що ТОВ "Тиса-ДДК" не підтвердило реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки суд апеляційної інстанції залишив поза увагою обставини щодо надмірного часу, зазначеного адвокатом, для складення відзиву на апеляційну скаргу.
3.3. ТОВ "Тиса-ДДК" у відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "АК "Київводоканал" просить її відхилити. Позивач зазначає, що вимоги касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням положень Господарського процесуального кодексу України.
4. Розгляд касаційної скарги, встановлені обставини справи та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
4.2. З урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.3. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
4.4. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
4.5. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
4.6. Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
4.7. Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.8. Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
4.9. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
4.10. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
4.11. Відповідно до частин 1- 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховуються: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.12. При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
4.13. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
4.14. Верховний Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
4.15. Така позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.
4.16. Матеріали цієї справи свідчать, що після ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021, якою залишене без змін рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у цій справі про задоволення позовних вимог, до апеляційного господарського суду надійшла заява від ТОВ "Тиса-ДДК" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/17870/20.
4.17. Розглядаючи зазначену заяву, апеляційний господарський суд установив, що ТОВ "Тиса-ДДК" в порядку та строки, визначені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, подало заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/17870/20, до якої на підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 16 000,00 грн додало такі документи: додаткову угоду № 1 від 06.06.2021 до договору правничої допомоги від 01.06.2021 № 01/27; акт приймання-передачі наданих послуг (надання правничої допомоги) від 27.08.2021; рахунок-фактуру від 27.08.2021 № 17 на загальну суму 16 000,00 грн; ордер на надання правової допомоги серії КС № 138785 від 01.06.2021.
4.18. Апеляційний господарський суд констатував, що відповідно до укладеної між ТОВ "Тиса-ДДК" (у тексті угоди - клієнт) та адвокатом Гайдамаченком В. Г. (у тексті договору - адвокат) додаткової угоди до договору правничої допомоги від 01.06.2021 № 01/27, адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу на таких умовах: розмір гонорару адвоката за кожне судове засідання становить - 3000,00 грн; підготовка, складення та відправлення/подання адвокатом Гайдамаченком В. Г. відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ "АК "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі № 910/17870/20 за позовом ТОВ "Тиса-ДДК" про розірвання додаткової угоди становить - 4000,00 грн та складається з 10 годин роботи адвоката, вартість однієї години складання відзиву адвокатом становить - 400,00 грн; у випадку позитивного результату для клієнта у Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/17870/20 адвокат отримує додатковий гонорар (винагороду) у розмірі - 6000,00 грн. Сторони погодили, що виплата частини гонорару (винагороди) адвокату авансом здійснюється в розмірі 10000,00 грн.
4.19. Апеляційний господарський суд установив, що 27.08.2021 між позивачем та адвокатом було підписано акт приймання-передачі наданих послуг (надання правничої допомоги), в якому наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гайдамаченком В. Г. з метою представництва інтересів позивача у Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/17870/20, із зазначенням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, а саме: підготовки, складення, написання та відправлення/подання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ "АК "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі № 910/17870/20 за позовом ТОВ "Тиса-ДДК" про розірвання додаткової угоди становить - 4000,00 грн та складається з 10 годин роботи адвоката над відзивом, вартість однієї години складення відзиву адвокатом становить - 400,00 грн; гонорар адвоката за кожне судове засідання становить - 3000,00 грн, відбулося 2 судові засідання в Північному апеляційному господарському суді, що становить - 6000,00 грн; за отримання позитивного результату для клієнта у справі № 910/17870/20 адвокат отримує додатковий гонорар (винагороду) у розмірі - 6000,00 грн. Відповідно до пункту 1.1.4 акта приймання-передачі наданих послуг (надання правничої допомоги) від 27.08.2021 загальна сума гонорару (винагороди), яку отримує адвокат від клієнта за результатами розгляду справи № 910/17870/20 в Північному апеляційному господарському суді становить - 16000,00 грн.
4.20. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
4.21. Ухвалюючи додаткову постанову, суд зазначив, що фактичний обсяг наданих адвокатом Гайдамеченком В. Г. послуг із розгляду справи є обґрунтованим, оскільки наданими позивачем матеріалами підтверджується надання адвокатом позивачеві послуг з професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі у сумі 16 000,00 грн.
4.22. ПрАТ "АК "Київводоканал" не погодилося з висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи додаткову оскаржувану постанову, застосував положення статей 124, 129, 258 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 821/227/17, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц, від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
Перевіривши такі доводи скаржника, Верховний Суд визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.
4.23. У постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 821/227/17, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної додаткової постанови, про те, що "аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені".
Верховним Судом відхиляються посилання скаржника стосовно неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, оскільки як уже зазначалося, апеляційним господарським судом встановлено обставини щодо документального підтвердження надання адвокатом позивачеві послуг з професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі у сумі 16 000,00 грн та їх доведеність, а крім цього, зазначені доводи зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц викладено висновок, який, за твердженням скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної додаткової постанови про те, що "відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодуванні таких витрат".
Верховний Суд звертає увагу скаржника на правові позиції, які викладені у постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 910/10536/20, від 15.09.2021 у справі № 924/675/20, від 04.02.2020 у справі № 904/1759/18 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, відповідно до яких витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною /третьою особою чи тільки має бути сплачено.
4.24. Таким чином, проаналізувавши висновки, які викладені у зазначених постановах Верховного Суду, та які, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом, Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що суд ухвалив оскаржувану додаткову постанову без урахування таких висновків, оскільки зміст оскаржуваної додаткової постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник.
4.25. Доводи ПрАТ "АК "Київводоканал" про те, що ТОВ "Тиса-ДДК" не підтвердило реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи щодо надмірного часу, зазначеного адвокатом, для складання відзиву на апеляційну скаргу, стосуються з`ясування обставин, уже встановлених господарським судом, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.