ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/713/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Дроботової Т. Б.,
секретар судового засідання - Гогусь В. О.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача 1 - не з`явилися,
відповідача 2 - Стасовського М. В. (адвоката, в режимі відеоконференції),
прокуратури - Шикшеєвої В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М."
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 (колегія суддів: Пелипенко Н. М. - головуючий, Істоміна О. А., Зубченко І. В.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 (суддя Погрібна С. В.) у справі
за позовом першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області
до 1) Миргородської районної державної адміністрації, 2) Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М."
про визнання недійсним розпорядження, договору оренди землі, повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У травні 2019 року першим заступником прокурора Полтавської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (далі - Остап`ївська сільська рада) до Господарського суду Полтавської області подано позовну заяву до Великобагачанської районної державної адміністрації (далі - Великобагачанська РДА) (правонаступником якої у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання є Миргородська районна державна адміністрація) та Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М." (далі - СФГ "С.Г.М."), в якій (з урахуванням доповнень) прокурор просив:
1) визнати недійсним розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440 "Про передачу в оренду земельних ділянок СФГ "С.Г.М.";
2) визнати недійсним договір оренди землі від 28.12.2018, укладений, між Великобагачанською районною державною адміністрацією та СФГ "С.Г.М." щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, яка розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району;
3) зобов`язати СФГ "С.Г.М." передати Остап`ївській сільській раді Великобагачанського району Полтавської області земельну ділянку кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, вартістю 1181055,33 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням Великобагачанською районною державною адміністрацією положень статей 17, 122, 124, 134 Земельного кодексу України та статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", оскільки районні державні адміністрації не мають повноважень щодо передачі в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району, що належить до колективної власності на підставі Державного акта на право колективної власності на землю КСП "Промінь Леніна" серія ПЛ, виданого 19.12.1995 та зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів на право колективної власності по Остап`ївській сільській раді за № 1, та не відноситься до категорії невитребуваних земельних часток (паїв).
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 у справі № 917/713/19 позовні вимоги першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області до Миргородської районної державної адміністрації, СФГ "С.Г.М." задоволено у повному обсязі.
Визнано недійсним розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440 "Про передачу в оренду земельних ділянок СФГ "С.Г.М.". Визнано недійсним договір оренди землі від 28.12.2018, укладений між Великобагачанською районною державною адміністрацією та СФГ "С.Г.М." щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, яка розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району. Зобов`язано СФГ "С.Г.М." передати земельну ділянку кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, вартістю 1181055,33 грн, Остап`ївській сільській раді Великобагачанського району Полтавської області.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент передачі в оренду СФГ "С.Г.М." спірної земельної ділянки, ця земельна ділянка належала до земель колективної форми власності та не відносилась до невитребуваних земельних часток (паїв). Таким чином, за висновком судів, розпоряджаючись спірною земельною ділянкою, яка не відноситься до державної власності та безпідставно віднесена до категорії нерозподілених (невитребуваних) паїв, Великобагачанська районна державна адміністрація діяла поза межами своїх повноважень, визначених положеннями статті 122 Земельного кодексу України та статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". З огляду на це суди дійшли висновку про те, що розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440 "Про передачу в оренду земельних ділянок СФГ "С.Г.М." є неправомірним. Оскільки спірний договір оренди землі укладено на підставі розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440, яке є незаконним, суди дійшли висновку про те, що спірний договір необхідно визнати недійсним на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Крім того, у зв`язку із визнанням спірного договору недійсним, орендар зобов`язаний передати земельну ділянку Остап`ївській сільській раді Великобагачанського району Полтавської області.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.03.2021 у справі № 917/713/19, до Верховного Суду звернулося СФГ "С.Г.М." із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу № 917/713/19 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, СФГ "С.Г.М." зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. СФГ "С.Г.М.", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 3, 15, 16, 203, 215, 217 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 917/781/20.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу СФГ "С.Г.М." Полтавська обласна прокуратура просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Полтавська обласна прокуратура вважає, що у касаційній скарзі не спростовано доводи прокурора та висновки судів про те, що спірну земельну ділянку надано з порушенням вимог законодавства і це порушує права власника земельної ділянки - Остап`ївської сільської ради, а відтак у цьому випадку порушуються інтереси держави.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, які були передані у колективну власність КСП "Промінь Леніна" на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серія ПЛ, виданого 19.12.1995 та зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів на право колективної власності по Остап`ївській сільській раді за № 1.
4.2. Судами зазначено, що після розпаювання КСП "Промінь Леніна" в 90-х роках минулого століття землі сільськогосподарського призначення, що передані у колективну власність КСП "Промінь Леніна" на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серія ПЛ від 19.12.1995, кілька років поспіль не мали визначеного законом розпорядника і фактично використовувались місцевою громадою для громадських сінокосів та пасовищ.
4.3. Суди установили, що 25.12.2002 відбулися збори співвласників, які мають право на земельну частку (пай) на ділянці приватизації колишнього КСП "Промінь Леніна" в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, які оформлені протоколом зборів співвласників № 2 від 25.12.2002.
4.4. Пунктом 2 протоколу зборів співвласників № 2 від 25.12.2002 затверджено "Проект організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП "Промінь Леніна" в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради" загальною площею 3170,07 га рільних земель, що підлягали поділу на земельні ділянки (паї), з яких: 3694,2 га - рільні землі, що підлягали паюванню; 489,4 га - рільні землі, які намічені під залуження; 34,73 га - рільні землі, необхідні для створення мережі польових шляхів (під`їздів до земельних часток).
4.5. Пунктом 4 протоколу зборів співвласників № 2 від 25.12.2002 вирішено передати землі колективної власності загальною площею 901,23 га до земель державної власності в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради, з яких: 34,73 га рільних земель для створення мережі польових шляхів (під`їздів до земельних часток (паїв)); 489,4 га - малопродуктивні рільні землі, намічені під залуження; 45,5 га - багаторічні насадження; 162,2 га - сіножаті; 169,4 га - пасовища.
4.6. Пунктом 6 протоколу зборів співвласників № 2 від 25.12.2002 затверджено розташування земельних ділянок та їх розміри власникам відповідно до "Проекту організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП "Промінь Леніна" в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради" згідно з додатком № 2.
4.7. Рішенням 5 сесії 24 скликання Остап`ївської сільської ради від 05.02.2003 погоджено "Проект організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП "Промінь Леніна" в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради" з уточненим складом угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) - 3170,07 га рільних земель.
4.8. Судами встановлено, що розпорядженням Великобагачанської районної державної адміністрації від 01.03.2003 № 99 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам в розмірі права на земельну частку (пай) на ділянці приватизації колишнього КСП "Промінь Леніна" в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради":
- погоджено "Проект організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП "Промінь Леніна" в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради" з уточненим складом угідь що підлягають поділу на земельні частки (паї) - 3170,07 га, рільних земель;
- передбачено передані рільні землі колективної власності загальною площею 901,23 га рахувати землями державної власності в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради, а саме: 34,73 га - для створення мережі польових шляхів; 489,4 га, - малопродуктивні землі намічені під залуження; 45,5 га - багаторічні насадження; 162,2 га сіножаті та 169,4 га пасовища;
- передано у приватну власність громадянам земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах та розмірах відповідно до "Проекту організації земельних ділянок в розмірі права на земельну частку (пай) громадян ділянці приватизації колишнього КСП "Промінь Леніна" в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради".
4.9. Господарськими судами зазначено, що у відповіді Остап`ївської сільської ради від 24.04.2019 № 71, наданої на запит прокуратури Полтавської області від 23.04.2019 № 05/1-440 за вих. № 19, зазначено, що згідно з проектами паювання та матеріалами перерозподілу земель колишнього КСП "Промінь Леніна", земельна ділянка площею 39 га, кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, належала до земель колективної форми власності та не відноситься до невитребуваних земельних часток (паїв).
4.10. Судами констатовано, що колективна форма власності спірної земельної ділянки на час її передачі в оренду СФГ "С.Г.М." підтверджується також висновком Відділу у Великобагачанському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки колективної власності (землі, які нерозподілені між землекористувачами) для передачі у користування за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 17.12.2018 № 2012/102-18, з якого вбачається, що земельна ділянка площею 39 га, кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, форма власності колективна (землі, які нерозподілені між землекористувачами).
4.11. Відповідно до роз`яснення Держземагенства України № 22-28-0.13-12187/2-14 від 13.10.2014, розпорядження землями колективної власності не належить до компетенції жодного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, визначеного статтею 122 Земельного кодексу України, а землі залишаються у колективній власності.
4.12. Поряд із цим, судами зазначено, що 01.01.2019 набрав чинності Закон України № 2498-VIII від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 21. Цим пунктом передбачено, що з дня набрання чинності Законом № 2498-VIII від 10.07.2018 землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу цього Закону переходять до комунальної власності.
4.13. Судами установлено, що Остап`ївською сільською радою 08.04.2019 відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності з 01.01.2019, зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, яка розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району, що підтверджується Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.04.2019 № 164134115.
4.14. Таким чином, судами зазначено, що до 01.01.2019 земельна ділянка кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, що розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району, належала до колективної власності та з 08.04.2019 відповідно до пункту 21 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, зазначена земельна ділянка перейшла у комунальну власність Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району.
4.15. Крім того, господарські суди установили, що розпорядженням Великобагачанської районної державної адміністрації від 07.12.2018 № 383 за заявою голови СФГ "С.Г.М" надано дозвіл СФГ "С.Г.М." на проведення інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 70,00 га, розташованої за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області із земель, які нерозподілені між землекористувачами.
4.16. На виконання зазначеного розпорядження за замовленням Великобагачанської районної державної адміністрації на підставі договору від 10.12.2018 № 329 та Технічного завдання на виконання робіт з інвентаризації земель ПП "Інститут агрономії" розробило Технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель колективної власності (землі, які нерозподілені між землекористувачами) для передачі в користування за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області щодо земельної ділянки площею 39,0000 га (в т. ч. землі сільськогосподарського призначення - пасовища - 39,0000 га), кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, що розташована за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та нерозподілена між власниками та користувачами.
4.17. Судами констатовано, що згідно із висновком від 17.12.2018 № 2012/102-18 про погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки колективної власності (землі, які нерозподілені між землекористувачами) для передачі у користування за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, складеним Відділом у Великобагачанському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області:
- землі, за рахунок яких проводиться інвентаризація земельної ділянки, відносяться до категорії земель - сільськогосподарського призначення, угіддя - пасовища, форма власності - колективна (землі, які нерозподілені між землекористувачами);
- землі, по яких проведена інвентаризація земельної ділянки відносяться до категорії земель - сільськогосподарського призначення, форма власності - колективна, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ - А. 01.01) загальна площа - 39,0000 га, з них в тому числі: 39,0000 га - пасовища.
4.18. Розпорядженням Великобагачанської районної державної адміністрації від 27.12.2018 № 661 затверджено розроблену ПП "Інститут агрономії" Технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель колективної власності (землі, які нерозподілені між землекористувачами) для передачі в користування за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області щодо земельної ділянки площею 39,0000 га (в т. ч. пасовища - 39,0000 га), кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, що розташована за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, Остап`ївська сільська рада.
4.19. Розпорядженням Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440 передано в оренду СФГ "С.Г.М" земельну ділянку площею 39,0000 га (в т. ч. пасовища - 39,0000 га), кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, що розташована за адресою: Полтавська область Великобагачанський район Остап`ївська сільська рада, терміном на 14 років або до моменту отримання власниками нерозподілених земельних ділянок витягів про реєстрацію права власності на земельну ділянку або іншого правовстановлюючого документу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Встановлено орендну плату в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі.
4.20. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що на підставі розпорядження від 28.12.2018 № 440 між Великобагачанською райдержадміністрацією та СФГ "С.Г.М." укладено договір оренди від 28.12.2018 щодо оренди земельної ділянки: кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39,0000 га, що розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.
4.21. Державну реєстрацію права СФГ "С.Г.М." на оренду зазначеної земельної ділянки проведено 29.12.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою із зазначеного реєстру від 18.04.2019 № 164134115. Згідно з цією Інформаційною довідкою спірна земельна ділянка, кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39,0000 га, має комунальну форму власності.
4.22. Суди установили, що 20.03.2019 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39,0000 га, на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки № 200-ДК/0293/АП/09/01/-19 від 20.03.2019.
4.23. Цим актом встановлено, що Великобагачанською районною державною адміністрацією під час передачі спірної ділянки в оренду СФГ "С.Г.М." допущено порушення положень статей 17, 122, 124, 134 Земельного кодексу України та статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", оскільки у районних державних адміністрацій відсутні повноваження щодо передачі земель колективної власності, що і стало підставою для звернення першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Остап`ївської сільської ради до місцевого господарського суду із позовними вимогами про визнання недійсними розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440 та укладеного на підставі цього розпорядження договору оренди землі від 28.12.2018 і повернення земельної ділянки Остап`ївській сільській раді.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора та представника відповідача 2, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути задоволена з огляду на таке.
5.2. Предметом позову в цій справі є вимоги першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Остап`ївської сільської ради про визнання недійсним розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440 "Про передачу в оренду земельних ділянок СФГ "С.Г.М."; визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2018, укладеного, між Великобагачанською РДА та СФГ "С.Г.М." щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320283600:00:004:1610, площею 39 га, яка розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району та зобов`язання СФГ "С.Г.М." передати Остап`ївській сільській раді спірну земельну ділянку.
5.3. Підставою позовних вимог, на думку прокурора, є те, що розпорядження Великобагачанської РДА від 28.12.2018 № 440 прийнято, а договір оренди землі укладено з порушенням вимог законодавства та перевищенням наданих повноважень (компетенції) розпорядником земель, а тому їх слід визнати недійсними.
5.4. З урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.5. Верховний Суд, здійснюючи розгляд поданої касаційної скарги, звертається до правових висновків, які викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, а саме: "під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди). Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Водночас за змістом частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2011) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (чинна редакція) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Згідно зі статтею 217 зазначеного Кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Об`єднана палата зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце".
5.6. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент передачі в оренду СФГ "С.Г.М." спірної земельної ділянки, ця земельна ділянка належала до земель колективної форми власності та не відносилась до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв). Таким чином, за висновком судів, розпоряджаючись спірною земельною ділянкою, яка не відноситься до державної власності, та безпідставно віднесена до категорії нерозподілених (невитребуваних) паїв, Великобагачанська РДА діяла поза межами своїх повноважень, визначених положеннями статті 122 Земельного кодексу України та статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". З огляду на це, суди дійшли висновку про те, що розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440 "Про передачу в оренду земельних ділянок СФГ "С.Г.М." є неправомірним. Оскільки спірний договір оренди землі укладено на підставі розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440, яке є незаконним, суди дійшли висновку про те, що спірний договір необхідно визнати недійсним на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Крім того, у зв`язку із визнанням спірного договору недійсним, орендар зобов`язаний передати земельну ділянку Остап`ївській сільській раді Великобагачанського району Полтавської області.
5.7. СФГ "С.Г.М." не погоджується із такими висновками, а тому звернулося із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій в цій справі. СФГ "С.Г.М.", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.8. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
5.9. Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 3, 15, 16, 203, 215, 217 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 917/781/20.
5.10. Перевіривши та надавши оцінку таким доводам скаржника, Верховний Суд установив, що у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 917/781/20 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень про те, що: "при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті. З огляду на викладене, встановлення обставин, пов`язаних з наявністю або відсутністю у позивача права, на захист якого подано позов, є обов`язковим."
5.11. Верховний Суд констатує, що господарські суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку оспорюваним розпорядженню Великобагачанської районної державної адміністрації від 28.12.2018 № 440 та укладеному на підставі цього розпорядження договору, першочергово повинні були установити чи порушено право позивача оспорюваним розпорядженням та договором оренди та зазначити, яке саме право позивача порушується. Проте господарські суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі, не установили та не зазначили, чи порушуються права позивача оспорюваними розпорядженням та договором оренди, та які саме права порушуються.
5.12. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
5.13. У урахуванням наведеного правового висновку Верховного Суду та зазначених положень матеріального і процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень зазначеного висновку, є обґрунтованими.
5.14. Частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.15. Враховуючи викладене, та з огляду на те, що підтвердилися доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що під час нового розгляду цієї справи, місцевому господарському необхідно установити чи порушуються права позивача оспорюваними розпорядженням та договором оренди та яке саме право позивача порушується і залежно від установленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення, з урахуванням того, що на момент винесення оспорюваного розпорядження та укладення оспорюваного договору, спірна земельна ділянка, згідно з установленими обставинами цієї справи, належала до земель колективної форми власності.
5.16. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу СФГ "С.Г.М." належить задовольнити, судові рішення господарських судів попередніх інстанцій - скасувати з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.