ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 923/1131/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,
здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Безобразової Олени Валентинівни
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 (судді: Колоколов С. І. - головуючий, Головей В. М., Разюк Г. П.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "ГІДРОСТАЛЬ"
до Фізичної особи-підприємця Безобразової Олени Валентинівни
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У серпні 2021 року Акціонерне товариство "ГІДРОСТАЛЬ" (найменування позивача змінено; попереднє найменування - Відкрите акціонерне товариство "Новокаховський завод "УКРГІДРОМЕХ") (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Безобразової Олени Валентинівни в якій просило суд:
- поновити Товариству строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визначення недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу водноспортивна станція, розташованого за адресою: м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, 46-а, укладений 25.12.2008 між Товариством та Безобразовою Оленою Валентинівною ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,8321 га, кадастровий номер 6510700000:05:022:0006, розташованої за адресою: м.Нова Каховка, просп. Дніпровський, 46-а, укладений 11.02.2009 між Товариством та Безобразовою Оленою Валентинівною ;
- витребувати у Безобразової Олени Валентинівни на користь Товариства комплекс водноспортивна станція, розташований за адресою: м. Нова Каховка, просп . Дніпровський, 46-а та скасувати державну реєстрацію права власності;
- витребувати у Безобразової Олени Валентинівни на користь Товариства земельну ділянку площею 0,8321 га, кадастровий номер 6510700000:05:022:0006, розташовану за адресою проспект Дніпровський, 46-а м. Нова Каховка та скасувати державну реєстрацію права власності.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне нерухоме майно всупереч інтересам власника (позивача), без його відмова та без достатніх правових підстав було відчужено керівником підприємства.
3. 19.08.2021 позивач подав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони державним реєстраторам, реєстраційним службам, іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна щодо відчуження об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,8321 га, кадастровий номер 6510700000:05:022:0006, розташованої за адресою: м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, 46-а, та іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб нерухомим майном.
Крім того, заявник просить суд заборонити державним реєстраторам, реєстраційним службам, іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна щодо відчуження об`єкту нерухомого майна - комплексу водноспортивної станції, розташованої за адресою: м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, 46-а, та іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб нерухомим майном.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.08.2021 (суддя Немченко Л. М.) відмовлено у задоволені заяви Товариства про забезпечення позову.
5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження свого припущення щодо можливості відчуження відповідачем спірного нерухомого майна, а тому зазначені припущення не можуть визнаватися судом як достатні підстави для вжиття заходів забезпечення позову тим шляхом, про який просить заявник.
6. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.08.2021 скасовано; заяву Товариства про забезпечення позову у справі № 923/1131/21 - задоволено частково: заборонено державним реєстраторам, реєстраційним службам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна щодо відчуження об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,8321 га, кадастровий номер 6510700000:05:022:0006, розташованого за адресою: м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, 46-а; заборонено державним реєстраторам, реєстраційним службам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна щодо відчуження об`єкту нерухомого майна - комплексу водноспортивної станції, розташованої за адресою: м. Нова Каховка, просп. Дніпровський, 46-а.
7. Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що оскільки наразі спірний об`єкт знаходиться у приватній власності за спірним договором, будь-які заборони щодо здійснення повноважень власника такого об`єкта на нього не розповсюджуються, що свідчить про можливість реалізації відповідачем його прав як власника в частині розпорядження спірним майном та відповідно це може призвести до відчуження спірного об`єкта майна.
Тобто, з огляду на предмет позову, вирішенням якого може бути припинення права власності фізичної особи-підприємця Безобразової О. В. на спірний об`єкт нерухомості, та підстави такого припинення, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими посилання заявника щодо можливості реалізації фізичною особою-підприємцем Безобразовою О. В. своїх повноважень власника, наслідком чого, у разі задоволення позову у цій справі, виконання рішення суду буде неможливим.
Часткове задоволення заяви позивача суд апеляційної інстанції мотивував тим, що неможливо встановлювати заборону будь-якому невизначеному колу осіб здійснювати будь-які дії без конкретизації останніх та тільки на період розгляду справи в суді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Фізична особи-підприємця Безобразова О. В. у касаційній скарзі просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 в частині скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 20.08.2021 та задоволення заяви Товариства про застосування заходів забезпечення позову і залишити в силі ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.08.2021.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (частини 4 статті 236 ГПК України), а саме вважає, що сталою практикою Верховного Суду щодо застосування статті 136 ГПК України підтверджується, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Разом з тим, апеляційний суд фактично обмежився лише потенційною можливістю ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду. До того ж, скаржник наголошує на тому, що спір у цій справі виник з приводу визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, які були укладені між позивачем (юридичною особою) та відповідачем (фізичною особою, що не виступає у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання), крім того правовідносини з укладання спірних договорів не були господарськими і не могли бути такими, адже на момент укладання договорів (25.12.2008 та 11.02.2009) відповідач не був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а відповідно не мав можливості здійснювати господарську діяльність, реєстрація відбулась лише 25.02.2009, отже, за змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір є цивільним.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
10. Відзиву на касаційну скаргу від позивача до суду не надходило.
Розгляд справи Верховним Судом
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Безобразової О. В. на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 у справі № 923/1131/21 та призначено здійснювати розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
12. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
13. Предметом касаційного перегляду є питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
14. Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
15. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
16. За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
17. Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
18. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
19. Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.
20. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
21. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
22. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
23. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
24. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві ефективний захист його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Тобто, крім того, що суд має дослідити таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, також об`єктом дослідження має бути така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 21.05.2020 у справі № 906/20/20, від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19, від 30.11.2020 у справі № 910/217/20, від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 13.05.2021 у справі № 916/2761/20).
25. Заявник у заяві про забезпечення позову зазначив, що у разі не забезпечення позову до набрання рішенням у справі законної сили нічого не завадить відповідачу скористатися можливістю відчуження спірного майна, що утруднить виконання можливого рішення суду, а то і зробить його неможливим.
26. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
27. Із огляду на викладені заявником обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони не доводять наявність обставин, що мають реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки зазначені заявником обставини не вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
28. Таким чином, Верховний Суд вважає, що постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню в силі.