ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/3669/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 (колегія суддів: Коваль Л. А. - головуючий, Кузнецов В. О.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"
до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 2) Координаційного центру з надання правової допомоги, 3) Міністерства юстиції України
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У липні 2020 року Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, в якому просило, із врахуванням заяви про зміну предмета позову, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме - договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ПАТ "Фідобанк" та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке зареєстроване за відповідачем.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що за результатами ознак нікчемності правочинів було здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "Фідобанк" за період з 20.05.2015 до 20.05.2016, що є нікчемними, з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статтею 228 Цивільного кодексу України, зокрема: договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 27.11.2015 між ПАТ "Фідобанк" та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної допомоги у Дніпропетровській області, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В. В. та зареєстрований за № 3530. Такого висновку комісія дійшла з тих підстав, що укладення договору призвело до відчуження майна банку за ціною, яка відрізняється на понад 20% відсотків від звичайних цін на подібне нерухоме майно, і таке відчуження відбулось протягом одного року моменту запровадження в ПАТ "Фідобанк" тимчасової адміністрації
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 у справі № 904/3669/20 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог ПАТ "Фідобанк" до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив із того, що сторони при укладенні спірного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали цей правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015, укладений між ПАТ "Фідобанк" та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної допомоги у Дніпропетровській області, а тому всі умови спірного договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами. Таким чином, оскільки при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015 було дотримано всіх вимог, встановлених чинним законодавством України, тому, за висновком суду, відсутні підстави для визнання нікчемності правочину.
Крім того, судом зазначено, що рішенням у справі № 904/151/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Фідобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015 таким, що відповідає ознакам нікчемності, та визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015 недійсним. Судом зазначено, що це рішення свідчить про те, що звіт № 07-17-М14-12 та висновок суб`єкта оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" з незалежної оцінки ринкової вартості нежитлових приміщень, яку було проведено на замовлення позивача у 2017 році, вже розглядався як доказ у справі № 904/151/18.
2.3. ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 у справі №904/3669/20, в якій просило змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 у справі № 904/3669/20.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 у справі №904/3669/20.
2.4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 у справі № 904/3669/20.
2.5. Зазначена ухвала з посиланням на положення статей 17, 254, 264, Господарського процесуального кодексу України обґрунтована тим, що при вирішенні цього спору господарський суд першої інстанції рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 у справі № 904/3669/20 не вирішував питання про будь-які права чи обов`язки ТОВ "ФК "Капітал Джірінг".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 904/3669/20, до Верховного Суду звернулося ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду, а цю справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" зазначає що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також скаржник зазначає, що, як вбачається з договору купівлі-продажу від 04.03.2021 № GL22N019274/12 майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, предметом договору є майнові права щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів; інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності продавця на нерухоме майно. Майнові права, які є предметом договору купівлі-продажу, є такими, які надають можливість набути у власність конкретні предмети матеріального світу, за рахунок яких можна задовольнити відповідні інтереси особи. Таким чином, суди повинні були, не вдаючись в оцінку доказів та обставин, визначити лише процесуальне питання щодо можливості застосування положень статті 52 Господарського процесуального кодексу України без здійснення аналізу змісту договору, на підставі якого відбувся перехід прав до правонаступника, оскільки до меж дослідження під час розгляду такої заяви не входять обставини відповідності договору нормам матеріального права та відповідно - застосування наслідків його недійсності.
3.3. Координаційний центр з надання правової допомоги у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду - без змін. Координаційний центр з надання правової допомоги вважає, що ухвала апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою. Координаційний центр з надання правової допомоги наголошує, що позивач не надав доказів щодо наявності у нього майнових прав на спірне майно, а також прав на їх відчуження іншим особам.
3.4. Міністерство юстиції України у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" просить залишити касаційну скаргу без задоволення. Зазначає, що погоджується з висновком колегії суддів центрального апеляційного господарського суду щодо відсутності правового зв`язку між ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" та безпосередньо судовим рішенням станом на момент винесення оскаржуваного судового рішення.
3.5. Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Зазначає, що оскаржувана ухвала є законною і обгрунтованою, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
4. Розгляд касаційної скарги, встановлені судами обставини та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду у цій справі, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
4.2. Апеляційним господарським судом установлено, що 27.11.2015 між ПАТ "Фідобанк" (продавець) та Регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В. В. та зареєстрований в реєстрі за № 3530.
4.3. Згідно з пунктом 1.1 договору, за цим договором продавець продає та передає у власність, а покупець купує та приймає у власність належне продавцю на праві власності нежитлове приміщення номер 103 в будинку номер 21а на вул. Жуковського в місті Дніпропетровську, яке складається з: в літ. А-10 на цокольному поверсі позиції № 1-3 площею 31,5 м2, на І-поверсі позиції № 4-17, І-лоджія, ІІ-лоджія, загальною площею по 1 поверху прим. № 103 287,9 м2, разом по приміщенню 103 загальна площа складає 319,4 м2 та ґанок літ. а7 та сплачує за нього визначену цим договором грошову суму.
4.4. Апеляційним господарським судом констатовано, що у подальшому розпочато процедуру виведення ПАТ "Фідобанк" з ринку. На виконання вимог, встановлених частиною 2 статті 338 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та пункту 1.18 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням № 2 від 05.07.2012, на підставі наказу від 22.02.2017 № 24 щодо внесення змін до наказу ПАТ "Фідобанк" № 32 від 25.05.2016 "Про організаційні заходи щодо перевірки договорів" було здійснено перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених протягом року до введення тимчасової адміністрації ПАТ "Фідобанк", що є нікчемними.
4.5. За результатами ознак нікчемності правочинів було здійснено перевірку договорів (інших правочинів) укладених ПАТ "Фідобанк" за період з 20.05.2015 до 20.05.2016, що є нікчемними, з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статтею 228 Цивільного кодексу України, зокрема договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 27.11.2015 між ПАТ "Фідобанк та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної допомоги у Дніпропетровській області, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В. В. та зареєстрований за № 3530. Такого висновку комісія дійшла з тих підстав, що укладення договору призвело до відчуження майна Банку за ціною, яка відрізняється на понад 20% відсотків від звичайних цін на подібне нерухоме майно, і таке відчуження відбулось протягом одного року з моменту запровадження в ПАТ "Фідобанк" тимчасової адміністрації.
4.6. Позивач вважав, що у зв`язку з нікчемністю спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна, що був підставою для державної реєстрації права власності за відповідачем на це нерухоме майно, рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно необхідно скасувати; скасуванню підлягає також зареєстроване за відповідачем право власності на нерухоме майно.
4.7. Суд першої інстанції вирішуючи спір по суті, з посиланням, зокрема, на результати розгляду справи № 904/151/18, дійшов висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015, було дотримано всіх вимог, встановлених чинним законодавством України, тому підстави для визнання нікчемності правочину відсутні. За висновком суду, з урахуванням положень Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України позивач при зверненні до суду із вказаним позовом не обґрунтував та не довів суду належними та допустимими доказами наявності підстав нікчемності правочину, передбаченого статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" не є стороною спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015, вказаний договір не спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ТОВ "ФК "Капітал Джірінг".
4.8. ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" наголошує, що оскаржуване рішення зачіпає його права, оскільки на підставі договору № GL22N019274/12 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, від 04.03.2021, укладеного між ПАТ "Фідобанк" (продавець) та ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (покупець) в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна: нежитлове приміщення номер 103 (сто три) в будинку номер 21 а (двадцять один "а") на вулиці Жуковського в місті Дніпро, яке складається з: в літ. А-10 на цокольному поверсі позиції №1-3 площею 31,5 м2 на 1-поверсі позиції №4-17, І-лоджія, П-лоджія, загальною площею по І поверху прим. № 103 287,9 м2, разом по приміщенню 103 загальна площа складає 319,4 м2 та ґанок літ. А7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 788731412101, право власності на яке виникло у продавця на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.07.2007, посвідченого Столяровою В. М., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, та зареєстрованого в реєстрі за номером № 1653, та було припинено на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015, посвідченого Авдієнко В. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстраційний № 3530, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема:
- визнання права власності на нерухоме майно;
- визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним;
- припинення дій третіх осіб, яка порушує право власності;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця;
- інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:
- право на пред`явлення та реалізацію, в т. ч. в судовому порядку, вимоги щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, що призвів до припинення права власності продавця на нерухоме майно, вказаного в пункті 1 цього договору, ознаки нікчемності якого встановлені протоколом комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів) ПАТ "Фідобанк" на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, від 13.05.2017, затвердженим Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" 13.05.2017.
4.9. Також, у зв`язку з укладенням договору № GL22N019274/12 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, від 04.03.2021, ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" зверталося до суду із заявою про заміну позивача правонаступником - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг".
4.10. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2021, у справі № 904/3669/20 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Фідобанк" про заміну учасника справи (позивача) правонаступником - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг".
4.11. Судові рішення обґрунтовані тим, що зі змісту пункту 1.1 договору №N019274/12 від 04.03.2021 вбачається, що відчужені права не є у розумінні положень статей 512, 514 Цивільного кодексу України правами вимоги майнового характеру, а сторони у спірних правовідносинах фактично не здійснили операцій з купівлі-продажу права вимоги, оскільки такі права не існували на момент укладення цього договору. Крім того, за висновком судів, як речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, так і майнові права, відмінні від права власності на нерухоме майно, є правами, нерозривно пов`язаними з нерухомим майном, а тому такі права підлягають державній реєстрації та виникають з моменту відповідної реєстрації. Також у цих судових рішеннях констатовано, що матеріали цієї справи не містять доказів про те, що відчужені за вказаним договором майнові права на нерухоме майно були зареєстровані у встановленому порядку за їх покупцем - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", а процесуальне правонаступництво відбувається лише з переходом матеріальних прав між особами, яке у цих правовідносинах не встановлено.
4.12. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
4.13. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
4.14. Апеляційний господарський суд закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 у справі № 904/3669/20, з посиланням на положення статей 17, 254, 264 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про те, що, вирішуючи цей спір, господарський суд першої інстанції рішенням від 27.05.2021 у справі № 904/3669/20 не вирішував питання про будь-які права чи обов`язки ТОВ "ФК "Капітал Джірінг".
4.15. ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" не погоджується із такими висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулося із касаційною скаргою на оскаржувану ухвалу в цій справі.
4.16. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
4.17. Отже, ця стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, що поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
4.18. Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з наведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги по суті.
4.19. Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
4.20. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого таке порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
4.21. Разом з тим, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
4.22. При цьому, у разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 цього Кодексу в мотивувальній частині ухвали про закриття апеляційного провадження повинні бути зазначені, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновків, постановляючи ухвалу.
4.23. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
4.24. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушено та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 915/250/20.
4.25. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою у порядку, передбаченому статтями 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийняте про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 910/13119/17, від 19.05.2021 у справі № 915/250/20.
4.26. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
4.27. Апеляційним господарським судом констатовано, що оскільки ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, то таке посилання з огляду на наведене не може бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
4.28. Ураховуючи наведені обставини, а також зміст ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 904/3669/20, якими відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Фідобанк" про заміну учасника справи (позивача) правонаступником - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", Верховний Суд погоджується із правильним та обґрунтованим висновком апеляційного господарського суду про те, що з рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 не виникають будь-які права чи обов`язки ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", та цим рішенням не вирішувались питання про права, інтереси та обов`язки ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", а зміст цього рішення не містить жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки ТОВ "ФК "Капітал Джірінг".
4.29. Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність в цьому випадку підстав для закриття апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таким судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки зазначеної особи не вирішувалися. Наведеним повністю спростовуються протилежні доводи скаржника.
4.30. Також Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на висновки, які викладені в ухвалі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 462/4045/15 та постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 359/4886/15, оскільки зазначені справи відрізняються від цієї справи встановленими фактичними обставинами справи, а тому не можуть бути враховані Верховним Судом. Крім того, відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
4.31. При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду.