ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/3669/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (колегія суддів: Коваль Л. А. - головуючий, Мороз В. Ф., Кузнецов В. О.) і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 (суддя Панна С. П.)
за заявою Публічного акціонерного товариства ʼʼФідобанкʼʼ
про заміну учасника справи - Публічного акціонерного товариства ʼʼФідобанкʼʼ правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"
до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 2) Координаційного центру з надання правової допомоги, 3) Міністерства юстиції України.
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та короткий зміст судового рішення
1.1. У липні 2020 року Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, в якому просило, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме - договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ПАТ "Фідобанк" та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке зареєстроване за відповідачем.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що за результатами ознак нікчемності правочинів було здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "Фідобанк" за період з 20.05.2015 до 20.05.2016, що є нікчемними, з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статтею 228 Цивільного кодексу України, зокрема договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 27.11.2015 між ПАТ "Фідобанк" та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної допомоги у Дніпропетровській області, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В. В. та зареєстрований за № 3530. Такого висновку комісія дійшла з тих підстав, що укладення договору призвело до відчуження майна банку за ціною, яка відрізняється на понад 20% відсотків від звичайних цін на подібне нерухоме майно, і таке відчуження відбулось протягом одного року моменту запровадження в ПАТ "Фідобанк" тимчасової адміністрації
1.3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 у справі № 904/3669/20 відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ПАТ "Фідобанк" до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області.
1.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив із того, що сторони при укладенні спірного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали цей правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015, укладений між ПАТ "Фідобанк" та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної допомоги у Дніпропетровській області, а тому всі умови спірного договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами. Таким чином, оскільки при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015 було дотримано всіх вимог, встановлених чинним законодавством України, тому, за висновком суду, відсутні підстави для визнання нікчемності правочину.
Крім того, судом зазначено, що рішенням у справі № 904/151/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Фідобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015 таким, що відповідає ознакам нікчемності, та визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015 недійсним. Судом зазначено, що це рішення свідчить про те, що звіт № 07-17-М14-12 та висновок суб`єкта оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" з незалежної оцінки ринкової вартості нежитлових приміщень, яку було проведено на замовлення позивача у 2017, вже розглядався як доказ у справі № 904/151/18.
2. Короткий зміст заяви про заміну сторони у справі та короткий зміст судових рішень із розгляду цієї заяви
2.1. У березні 2021 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ПАТ "Фідобанк" про заміну сторони позивача з ПАТ "Фідобанк" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" (далі - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг").
2.2. Зазначена заява обґрунтована тим, що 04.03.2021 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL22N019274/12. За цим договором ПАТ "Фідобанк" відступило майнові права щодо спірного нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення номер 103 в будинку номер 21а на вул. Жуковського в м. Дніпро.
2.3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2021, у справі № 904/3669/20 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Фідобанк" про заміну учасника справи (позивача) правонаступником - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг".
2.4. Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що зі змісту пункту 1.1 договору № GL22N019274/12 від 04.03.2021 вбачається, що відчужені права не є у розумінні положень статей 512, 514 Цивільного кодексу України правами вимоги майнового характеру, а сторони у спірних правовідносинах фактично не здійснили операцій з купівлі-продажу права вимоги, оскільки такі права не існували на момент укладення цього договору. Крім того, за висновком судів, як речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, так і майнові права, відмінні від права власності на нерухоме майно, є правами, нерозривно пов`язаними з нерухомим майном, а тому такі права підлягають державній реєстрації та виникають з моменту відповідної реєстрації.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 904/3669/20, до Верховного Суду звернулося ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони у справі у цій справі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" зазначає що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також скаржник зазначає, що, як вбачається з договору купівлі-продажу від 04.03.2021 № GL22N019274/12 майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, предметом договору є майнові права щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема але не виключно, отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів; інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності продавця на нерухоме майно. Майнові права, які є предметом договору купівлі-продажу, є такими, які надають можливість набути у власність конкретні предмети матеріального світу, за рахунок яких можна задовольнити відповідні інтереси особи. Таким чином, суди повинні були, не вдаючись в оцінку доказів та обставин, визначити лише процесуальне питання щодо можливості застосування положень статті 52 Господарського процесуального кодексу України без здійснення аналізу змісту договору, на підставі якого відбувся перехід прав до правонаступника, оскільки до меж дослідження під час розгляду такої заяви не входять обставини відповідності договору нормам матеріального права та відповідно застосування наслідків його недійсності.
3.3. Координаційний центр з надання правової допомоги у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Координаційний центр з надання правової допомоги вважає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими. Координаційний центр з надання правової допомоги наголошує, що позивач не надав доказів щодо наявності у нього майнових прав на спірне майно, а також прав на їх відчуження іншим особам.
3.4. Міністерство юстиції України у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Міністерство юстиції України зазначає, що у цьому випадку під виглядом відчуження майнових прав щодо нерухомого майна фактично має місце продаж права на звернення до суду із цим позовом або права на застосування певних способів захисту цивільного права.
3.5. 13.12.2021 до Верховного Суду надійшов відзив Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", поданий 07.12.2021 через засоби поштового зв`язку. Верховний Суд установив, що цей відзив подано з пропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 15.05.2021 у цій справі. Водночас до зазначеного відзиву на касаційну скаргу додано клопотання, у якому заявник просить поновити пропущений строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Це клопотання обґрунтовано тим, що на адресу Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, а саме вул. Старовокзальна, 56, офіс 503, м. Дніпро, 49131, не надходила касаційна скарга ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 904/3669/20. Крім того, за доводами заявника, на зазначену адресу не надходила і ухвала Верховного Суду від 15.11.2021, якою було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2021 і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі № 904/3669/20.
Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке. Верховний Суд установив, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом юридичної особи 38359559 зазначена юридична особа із назвою Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, місцезнаходженням цієї юридичної особи визначено проспект Слобожанський, буд 29, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49083. Поряд із цим, матеріали цієї справи містять докази направлення касаційної скарги на зазначену адресу, а також у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що 06.12.2021 уповноважена особа заявника отримала ухвалу Верховного Суду від 15.11.2021, якою було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2021 і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2021 у справі № 904/3669/20. Крім того, сам заявник у відзиві на касаційну скаргу та у клопотанні про поновлення строку на подання цього відзиву зазначає також, зокрема, адресу проспект Слобожанський, буд 29, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49083. Наведеним спростовуються доводи заявника викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на касаційну скаргу, а тому у Верховного Суду відсутні правові підстави для задоволення такого клопотання.
4. Розгляд касаційної скарги, встановлені судами обставини та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржувані судові рішення у цій справі, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
4.2. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що ПАТ "Фідобанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, в якому просило, із врахуванням заяви про зміну предмета позову, застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме - договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ПАТ "Фідобанк" та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке зареєстроване за відповідачем.
4.3. У подальшому ПАТ "Фідобанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про заміну сторони позивача з ПАТ "Фідобанк" на правонаступника - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг".
4.4. В процесі розгляду цієї заяви, господарські суди попередніх інстанцій установили, що 04.03.2021 між ПАТ "Фідобанк" (продавець) та ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (покупець) було укладено договір № GL22N019274/12 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.
4.5. Судами зазначено, що за змістом пункту 1.1 за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна: нежитлове приміщення номер 103 (сто три) в будинку номер 21 а (двадцять один "а") на вулиці Жуковського в місті Дніпро, яке складається з: в літ. А-10 на цокольному поверсі позиції №1-3 площею 31,5 м2 на 1-поверсі позиції №4-17, І-лоджія, П-лоджія, загальною площею по І поверху прим. № 103 287,9 м2, разом по приміщенню 103 загальна площа складає 319,4 м2 та ґанок літ. А7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 788731412101, право власності на яке виникло у продавця на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.07.2007, посвідченого Столяровою В. М., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, та зареєстрованого в реєстрі за номером № 1653 та було припинено на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.2015, посвідченого Авдієнком В. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстраційний № 3530, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема:
- визнання права власності на нерухоме майно;
- визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним;
- припинення дій третіх осіб, яка порушує право власності;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця;
- інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:
- право на пред`явлення та реалізацію, в т. ч. в судовому порядку, вимоги щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, що призвів до припинення права власності продавця на нерухоме майно, вказаного в пункті 1 цього договору, ознаки нікчемності якого встановлені протоколом комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів) ПАТ "Фідобанк" на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, від 13.05.2017, затвердженим Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" 13.05.2017.
4.6. Судами констатовано, що майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору (пункт 1.3 зазначеного договору).
4.7. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
4.8. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
4.9. Господарські суди, розглянувши заяву ПАТ "Фідобанк" про заміну сторони позивача з ПАТ "Фідобанк" на правонаступника - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", дійшли висновку про те, що відчужені права не є у розумінні положень статей 512, 514 Цивільного кодексу України правами вимоги майнового характеру, а сторони у спірних правовідносинах фактично не здійснили операцій з купівлі-продажу права вимоги, оскільки такі права не існували на момент укладення цього договору. Крім того, як речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, так і майнові права, відмінні від права власності на нерухоме майно, є правами, нерозривно пов`язаними з нерухомим майном, а тому такі права підлягають державній реєстрації та виникають з моменту відповідної реєстрації.
4.10. ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" не погоджується із такими висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення в цій справі.
4.11. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що питання про заміну сторони її правонаступником вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України.
4.12. Так, відповідно до частини 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
4.13. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.
4.14. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.
4.15. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
4.16. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, яке відбулося після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
4.17. Вирішуючи питання про правонаступництво, суд досліджує обставини передачі прав кредитора новому кредитору та встановлює відповідність їх підставам, визначеним законодавством. У процесі дослідження цих обставин судом може бути встановлено недійсність передання кредитором своїх прав іншій особі (наприклад, нікчемність відповідного договору відступлення права вимоги).
4.18. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18 та постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/17585/14.
4.19. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України підставами для заміни кредитора у зобов`язанні є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництво; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
4.20. Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.21. Крім того, Верховний Суд здійснюючи касаційній перегляд оскаржуваних ухвали та постанови у цій справі вважає за необхідне звернутися до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18. У зазначеній постанові викладено висновок про те, що: "згідно з частинами 1, 4 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Частиною 4 статті 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань); інші речові права відповідно до закону.