ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
cправа № 910/13/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" (далі - ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна", позивач) - Гончарук М.П. (адвокат), Грибенко А.Л. (самопредставництво),
відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк, відповідач, скаржник) - Ананійчук О.А. (адвокат), Тарасенков В.В. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 (суддя Данилова М.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 (головуючий - суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.),
у справі № 910/13/21
за позовом ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна"
до АТ КБ "ПриватБанк"
про розірвання договору та стягнення грошових коштів.
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" звернулося до суду з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про розірвання договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 03.03.2003 № 426753, що був укладений між позивачем та відповідачем; стягнення грошових коштів на суму в розмірі 13 925 892,10 грн; стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 626 426,20 грн - інфляційних втрат та 1 315 766,32 грн - 3% річних.
Позивачем 19.02.2021 подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, якою доповнено позовні вимоги вимогами про стягнення з відповідача 17 098 доларів США та 5 256,50 Євро.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув позивачу грошові кошти, які розміщено на рахунках згідно з умовами договору від 03.03.2003 № 426753, порушив свої зобов`язання щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування, що тривалий час не дозволяє позивачу користуватися своїми власними коштами та використовувати їх в своїй поточній діяльності.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021: позов задоволено; розірвано договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 03.03.2003 № 426753, укладений між ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" та АТ КБ "ПриватБанк"; стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" суму коштів у розмірі 13 925 892,10 грн, 3 % річних у розмірі 1 255 619,48 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 626 426,20 грн, суму коштів у розмірі 17 098,00 доларів США, 3% річних у розмірі 43 726,50 грн, 5 256,50 Євро, 3% річних у розмірі 16 420,34 грн та судовий збір у розмірі 278 072,47 грн.
2.2. Рішення судів попередніх інстанції мотивовано порушенням відповідачем умов Договору шляхом неповернення грошових коштів та порушення зобов`язання щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування позбавило позивача можливості протягом тривалого часу користуватися своїми власними коштами та використовувати їх у своїй господарській діяльності, що свідчить про істотне порушення умов договору та наявність підстав для розірвання Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 03.03.2003 № 426753. Суд також дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що "Договір про переведення боргу б/н від 17.11.2014 року", укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ ФК "Фінілон", шляхом використання мовчазної згоди без письмової згоди позивача є нікчемним в силу положень частини першої статті 520, частини першої статті 654 ЦК України.
При цьому, суд апеляційної інстанції, посилаючись на норми статей 520, 654, 1066, 1067, 1074, 1075 ЦК України, зазначив про те, що наведені статті не містять прямого припису, що відсутність згоди кредитора чи недотримання форми укладення договору переведення, свідчить про нікчемність відповідного правочину. Суд вказав, що названі норми не міститься положень про те, що недодержання сторонами письмової форми цього правочину, як і внесення змін до нього, має наслідком його нікчемність. З огляду на викладене, вказав, що висновки суду першої інстанції щодо нікчемності договору про переведення боргу від 17.11.2014 є помилковими.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 910/13/21 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" до АТ КБ "ПриватБанк" відмовити повністю; змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі № 910/13/21 шляхом виключення з неї фрази: "З врахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що "Договір про переведення боргу б/н від 17.11.2014 року", укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ ФК "Фінілон", шляхом використання мовчазної згоди без письмової згоди позивача є нікчемним в силу положень ч. 1 ст. 520, ч. 1 ст. 654 ЦК України".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги
4.1. У поданій касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень у даній справі неправильно застосовано норми матеріального права - статті 205, 520, 654 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність, та порушено норми процесуального права - статті 41, 45, 48, 175, 231 ГПК України.
4.2. При цьому, на обґрунтування своєї правової позиції АТ КБ "ПриватБанк" у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц та постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 305/1849/17 щодо належності встановлення факту належного відповідача у справі.
5. Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. Від ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" на адресу Верховного Суду відзиву не надійшло.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" та АТ КБ "ПриватБанк" в особі Севастопольської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" 03.03.2003 укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування №426735 (далі - Договір).
6.2. Відповідно до пункту 1.1 Договору банк відкриває клієнту поточні рахунки у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий) та/або здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до діючих нормативних актів НБУ.
6.3. Банк взяв на себе, у тому числі, зобов`язання виконувати доручення позивача, що міститься у розрахунковому документі в обумовлені строки (пункт 2.1.3 договору); забезпечити схоронність коштів позивача (пункт 2.1.12 договору).
6.4. У пункті 2.1.1 Договору сторони дійшли згоди, що у подальшому поточні рахунки позивачу відкриваються на підставі його письмової заяви та інших документів, передбачених нормативними актами НБУ і обслуговуються відповідно до умов цього договору.
6.5. Відповідно до пункту 2.1.3 Договору банк зобов`язався виконувати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі у строки: - у день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу; - не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після операційного часу.
6.6. Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством; вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених договором послуг. Для здійснення розрахунків Клієнтом обираються наступні платіжні інструменти: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив, вексель, банківська платіжна картка (пункт 3.1.1 Договору).
6.7. Невиконання умов Договору зі сторони Банку, а саме невиконання розпоряджень позивача (клієнта) на перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна", залишенням без розгляду звернення останнього до Банку, були предметом судового розгляду у господарській справі № 904/1569/15.
6.8. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 904/1569/15, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №904/1569/15, частково задоволено позов ТОВ "Підприємство "ТАВРІДА ЕЛЕКТРИК Україна" до ПАТ КБ "Приватбанк" та зобов`язано ПАТ КБ "Приватбанк" виконати платіжні доручення ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" згідно з переліком від 17.02.2017 №№1-12, присуджено до стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" проценти за депозитними вкладами в розмірі 42 317,13 долари США та 3 130,51 грн витрат зі сплати судового збору.
У названій постанові судом встановлено, зокрема, наступне:
1. На підставі Договору позивачу 03.03.2003 були відкриті в Севастопольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" такі банківські рахунки:
- поточний № НОМЕР_1 у гривні,
- валютний № НОМЕР_2 у доларах США,
- валютний № НОМЕР_3 в євро,
- картковий № НОМЕР_4 у гривні.
2. Позивач 22.07.2015 надіслав на адресу відповідача лист від 17.07.2015 №0042 та платіжні доручення до виконання, однак матеріалами справи підтверджується факт невиконання банком (відповідачем) розпоряджень позивача (клієнта) щодо перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ "Підприємство "Тавріда Електрик Україна", залишення без розгляду звернення останнього до банку від 17.02.2017 № 9. Невиконання Банком доручень позивача зумовило звернення товариства з позовом про зобов`язання відповідача перерахувати грошові кошти на рахунки ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", та стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" пені, 3% річних, інфляційних втрат та процентів за доларовими депозитами;
3. Наявність спірної суми на рахунках позивача підтверджується копіями платіжних доручень від 28.05.2014 №№Е0528LOKN9, Е0528L0K55, Е0528L0KG0, Е0528L0KЕ3, Е0528L0KЕ0, Е0528L0KDZ, Е0528L0KFY, Е0528LOKFХ, Е0528L055A, Е0528L0EH6, Е0528L054Y, Е0528L0551 та випискою, яку отримано позивачем із використанням системи інтернет-банкінгу за період з 28.05.2014 по 28.05.2014 по рахунках позивача, з огляду на те, що умовами договору від 03.03.2003 №426753 сторони передбачили можливість отримання клієнтом банківської виписки щодо стану свого рахунка (рахунків) через систему "Приват-24" за допомогою засобів Internet з використанням Web-браузера банку;
4. Згідно з випискою, яку отримано позивачем із використанням системи інтернет-банкінгу за період з 28.05.2014 року по 28.05.2014 року на рахунках позивача обліковуються наступні кошти: 13 860 233,74 грн; 17 098,00 USD; 5 256,50 EUR; на картковому рахунку: 65 778,40 грн;
5. У квітні-травні 2014 року відповідачем в односторонньому порядку було переведено з рахунків позивача, відкритих в Севастопольській філії ПАТ "ПриватБанк", грошові кошти. Переведення банком грошових коштів позивача, які станом на 28.05.2014 фактично обліковувались на його поточних та депозитних рахунках, на "недіючі рахунки 2903" обмежило доступ позивача до його грошових коштів та порушило право позивача розпоряджатись ними.
Виходячи із наведених обставин, апеляційний господарський суд у справі №904/1569/15 дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання ПАТ КБ "Приватбанк" виконати платіжні доручення щодо перерахування коштів позивача, зокрема, але не виключно, як зазначено у резолютивній частині постанови від 13.09.2017 у справі №904/1569/15, платіжне доручення №3 від 17.02.2017 на суму 5 256,50 євро щодо перерахування з рахунку НОМЕР_5 на рахунок № НОМЕР_6, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві; платіжне доручення №4 від 17.02.2017 на суму 65 778,40 грн щодо перерахування з рахунку НОМЕР_7 на рахунок № НОМЕР_8, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві, платіжне доручення №1 від 17.02.2017 на суму 13 860 113,74 грн щодо перерахування з рахунку НОМЕР_9 на рахунок № НОМЕР_8, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві; платіжне доручення №2 від 17.02.2017 на суму 17 098 доларів США щодо перерахування з рахунку № НОМЕР_10 на рахунок № НОМЕР_11, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві.
Господарським судом Дніпропетровської області 22.09.2017 на виконання вищевказаної постанови у справі № 904/1569/15 видано наказ.
Державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного управління юстиції у м. Києві 15.04.2019 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 55374350.
Виконавцем 10.09.2019 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
У постанові про закінчення ВП №55374350 від 10.09.2019 вказано, що станом на 21.05.2019 рішення суду залишається невиконаним повторно, після винесення постанови про накладення штрафу від 03.05.2019.
Відповідачем не було повернуто позивачу грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках згідно з умовами договору.
6.9. Звертаючись до суду із позовом у справі № 910/13/21 позивач зазначає, що відповідач не повернув позивачу грошові кошти, які було розміщено на банківських рахунках згідно з умовами Договору, зокрема, грошові кошти у сумах 13 925 892,10 грн, 17 098,00 доларів США, 5 256,50 Євро, що на тривалий час позбавило позивача можливості користуватися своїми власними коштами та є істотним порушенням умов Договору. З огляду на це, позивач вважає, що Договір між позивачем та Банком підлягає розірванню, а неповернуті позивачу грошові кошти стягненню з відповідача на користь позивача із урахуванням нарахованих на них 3% річних та інфляційних втрат.
6.10. ПАТ "КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" 17.11.2014 укладено договір про переведення боргу.
Відповідач у відзиві посилається на положення пункту 1.1.7.58 та пункту 1.1.7.59 "Умов та Правил надання банківських послуг" у редакції від 01.06.2014 року. Згідно з вказаними пунктами, у зв`язку з анексією АР Крим та припинення діяльності Банку на цій території Клієнт зобов`язується з`явитися в структурний підрозділ Банку, розташований на материковій частині України для здійснення Банком дій щодо уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення Клієнта та надати в Банк від Агентства по страхуванню вкладів, розташованому за адресою: 109240, РФ, Москва, Верхній Таганський глухий кут, д. 4, далі Агентство, довідку про відсутність виплат грошових коштів Клієнту - фізична особі. При цьому, Клієнт зобов`язаний вчинити дії, передбачені в цьому пункті, у термін до 31.12.2014. У разі невиконання Клієнтом обов`язків, передбачених пунктом 1.1.7.58 цих Умов, подальша взаємодія за договором Клієнта з Банком може бути змінена шляхом повідомлення, у тому числі на сайті Банку у відповідному розділі Умов та Правил. При необхідності отримання Банком згоди від Клієнта на здійснення таких дій, сторони керуються статтею 205 Цивільного кодексу України (мовчазна згода).
Як зазначено відповідачем на офіційному сайті банку 30.01.2015 було розміщено оголошення: У зв`язку з анексією АР Крим і зупиненням діяльності Банка на цій території в розділ "1.1.7. Додаткові положення" Умов та правил надання банківських послуг внесені зміни про порядок взаємодії за договорами Клієнта з Банком. У разі невиконання Клієнтом обов`язків, передбачених пунктом 1.1.7.59 цих Умов та Правил, подальша взаємодія по договору Клієнта з Банком буде здійснюватись з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНІЛОН", що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32. У разі незгоди Клієнта з переводом боргу, свої письмові заперечення Клієнт направляє Банку в строк до 15.02.2015. Ненадання Клієнтом заперечень у вказаний в цьому пункті строк, підтверджує здійснення Банком переводу боргу по договорам Клієнта на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНІЛОН" зі згоди Клієнта.