?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/1970/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Чумака Ю. Я., Мачульського Г. М.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Автопаркінг плюс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 (головуючий суддя Здоровко Л. М., судді Лакіза В. В., Плахов О. В.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 12.05.2021 (суддя Тимощенко О. М.) у справі
за позовом Полтавської міської ради
до 1) Приватного підприємства "Автопаркінг плюс", 2) Приватного підприємства "Карсад І"
про припинення права приватної власності, визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача-1 - Остапенка О. П. (адвокат),
відповідача-2 - не з`явився.
СУТЬ СПОРУ
1. Приватне підприємство "Карсад І" (далі - ПП "Карсад І") на підставі рішення суду зареєструвало за собою право приватної власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці комунальної власності. В подальшому вказане майно було внесено ПП "Карсад І" до статутного капіталу Приватного підприємства "Автопаркінг плюс" (далі - ПП "Автопаркінг плюс").
2. Згодом рішення суду, що стало підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно за ПП "Карсад І", було скасоване.
3. Полтавська міська рада (далі - Полтавська міськрада) після скасування рішення суду як підстави реєстрації права власності звернулася до суду з вимогами про припинення права власності ПП "Карсад І" та ПП "Автопаркінг плюс" на спірне нерухоме майно, а також про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ПП "Автопаркінг плюс".
4. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю. Постановою суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду частково скасоване та відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання припиненим права власності ПП "Карсад І" та визнання недійсним акта приймання-передачі стосовно нерухомого майна, що не є предметом даного спору, в іншій частині вказане рішення залишене без змін. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ПП "Автопаркінг плюс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
6. У грудні 2020 року Полтавська міськрада звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до ПП "Карсад І" і ПП "Автопаркінг плюс", в якому просить:
- припинити право приватної власності ПП "Карсад І" на будівлю охорони, 1, А, площею 36,6 кв. м, вбиральню, 1, Б, 1989 року побудови, площею 1,4 кв. м, огорожу, 1, металеву сітку в металевих стовпах, 901,0 кв. м, ворота, 2, металеву сітку в металевих стовпах, 10,90 кв. м, ворота, 3, металеву сітку в металевих стовпах, 5,0 кв. м, замощення, 4, асфальт площею 4,922 кв. м, огорожу, 5, бетонні блоки площею 9,4 кв. м, розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Великотирновська, 19А (далі - спірне нерухоме майно), номер запису про право власності: 14674686;
- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ПП "Автопаркінг плюс", посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Цвітохою Ю. М., від 20.05.2020, серія та номер: 1949, 1950, який підписаний ПП "Карсад І" та ПП "Автопаркінг плюс" (далі - акт приймання-передачі від 20.05.2020);
- припинити право приватної власності ПП "Автопаркінг плюс" на спірне нерухоме майно, номер запису про право власності: 36646719.
7. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне нерухоме майно розміщене на земельній ділянці з кадастровим номером 5310137000:18:005:0151, яка перебуває у власності територіальної громади м. Полтави. Рішення суду від 12.05.2015 у справі № 554/5278/15-ц, яким визнано право власності за ПП "Карсад І" на це майно, скасоване постановою Полтавського апеляційного суду від 26.11.2020.
8. Позивач вказує, що порушене право територіальної громади в особі Полтавської міськради мало бути відновлено після набрання законної сили вказаною постановою Полтавського апеляційного суду, однак цього не відбулося, оскільки в період чинності рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12.05.2015 у справі № 554/5278/15-ц відповідачі вчинили дії щодо реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, а саме, спочатку зареєстровано право власності за ПП "Карсад І" та у подальшому згідно з актом приймання-передачі від 20.05.2020 - за ПП "Автопаркінг плюс".
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.12.2020, земельна ділянка за адресою: м. Полтава, вул. Великотирновська, 19-А, кадастровий номер 5310137000:18:005:0151, цільове призначення: для організації тимчасової комунальної автостоянки, є комунальною власністю територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міськради, код ЄДРПОУ: 24388285, номер запису про право власності: 1642363.
10. У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунального підприємства "Полтава-сервіс" (далі - КП "Полтава-сервіс"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Полтавського міського управління юстиції, ПП "Карсад І" про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності.
11. Позов був обґрунтований тим, що для організації тимчасової комунальної автостоянки на вул. Великотирновській, 19-А у м. Полтаві на підставі рішення 44 сесії Полтавської міськради шостого скликання від 25.09.2014 укладений договір оренди землі від 07.10.2014 між Полтавською міськрадою та КП "Полтава-сервіс". В оренду передана земельна ділянка площею 6 064 кв. м, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:18:005:0151, з орендною платою на рік 36 534,99 грн. З метою створення єдиного майнового комплексу ПП "Карсад І" на вказаній ділянці здійснено будівництво охоронного приміщення. На вказаній земельній ділянці розташоване спірне нерухоме майно.
12. Посилаючись на ці обставини, позивач просила визнати за ПП "Карсад І" право власності на спірне нерухоме майно; зобов`язати реєстраційну службу Полтавського міського управління юстиції зареєструвати за ПП "Карсад І" право власності на вищевказане майно.
13. Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 12.05.2015 у справі № 554/5278/15-ц задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано за ПП "Карсад І" право власності на спірне нерухоме майно. Зобов`язано реєстраційну службу Полтавського міського управління юстиції зареєструвати за ПП "Карсад І" право власності на спірне нерухоме майно.
14. Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 04.12.2018 у справі № 554/5278/15-ц було роз`яснено рішення Октябрського районного суду, із зазначенням того, що спірне нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5310137000:18:005:0151, за адресою: вул. Великотирновська, 19-А, м. Полтава.
15. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Полтавська міськрада оскаржила його в апеляційному порядку.
16. Постановою Полтавського апеляційного суду від 26.11.2020 у справі № 554/5278/15-ц задоволено апеляційну скаргу Полтавської міськради. Скасовано рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12.05.2015 та ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 04.12.2018. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
17. Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції у справі № 554/5278/15-ц порушив норми матеріального права, якими визначено порядок визнання права власності на новостворене майно, а саме статтю 331 Цивільного кодексу України, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон про державну реєстрацію прав) та Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, неправильно застосував частину третю статті 18 Закону України "Про основи містобудування" та Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243, а також статтю 392 Цивільного кодексу України. ПП "Карсад І" не заявляло вимоги про визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно, тому за ним не може бути визнане таке право, тому, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
18. Разом з тим місцевим господарським судом встановлено, що в період чинності рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12.05.2015 у справі № 554/5278/15-ц відповідачами були вчинені дії щодо реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.
19. Так, 21.05.2016 державним реєстратором Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області Онищенком Русланом Миколайовичем на підставі рішення Октябрського районного суду міста Полтави, серія та номер: 554/5278/15-ц, що 26.11.2020 скасоване Полтавським апеляційним судом, зареєстровано право приватної власності за ПП "Карсад І", код ЄДРПОУ: 36422178, на спірне нерухоме майно, номер запису про право власності: 14674686.
20. 22.05.2020 державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховодом Костянтином Вікторовичем на підставі акта приймання-передачі від 20.05.2020 та вищевказаного рішення Октябрського районного суду міста Полтави, серія та номер: 554/5278/15-ц, що 26.11.2020 скасоване Полтавським апеляційним судом, зареєстровано право приватної власності за ПП "Автопаркінг плюс", код ЄДРПОУ: 43627042, на спірне нерухоме майно, номер запису про право власності: 36646719.
21. З акта приймання-передачі від 20.05.2020 вбачається, що ПП "Карсад І" в особі засновника Бєлікова Г. О. передало, а ПП "Автопаркінг плюс" в особі директора Бєлікова Г. О. прийняло як внесок частки засновника (ПП "Карсад І") до статутного капіталу ПП "Автопаркінг плюс" спірне нерухоме майно.
22. Апеляційним господарським судом встановлено, що під час апеляційного перегляду рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12.05.2015 та ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 04.12.2018 у справі № 554/5278/15-ц Полтавським апеляційним судом зазначено: "Полтавська міська рада як суб`єкт, що здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, має право на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, яким вирішено питання про права та інтереси територіальної громади міста Полтави".
23. Рішенням 35 сесії Полтавської міськради від 05.12.2013 "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" продовжено право оренди земельних ділянок строком на один рік КП "Полтава-сервіс" для експлуатації та обслуговування тимчасових комунальних автостоянок.
24. КП "Полтава-сервіс" та ПП "Карсад І" уклали договір про співробітництво від 26.12.2013 та додаткову угоду № 3 до нього від 07.10.2014, згідно з якими ПП "Карсад І" отримало право на організацію і створення належних умов для зберігання автотранспорту на комунальній автостоянці.
25. Апеляційним господарським судом також встановлено, що за актом приймання-передачі від 20.05.2020 як внесок частки засновника ПП "Карсад І" до статутного капіталу ПП "Автопаркінг плюс" передано таке нерухоме майно:
- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 931325153240, об`єкт нерухомого майна: будівля охорони, об`єкт житлової нерухомості: НІ, адреса об`єкта нерухомого майна: Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Великотирновська, будинок 19-А, додаткові відомості: будівля охорони 1989 року побудови площею 36,6 кв. м;
- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1244872553101, об`єкт нерухомого майна: автостоянка, об`єкт житлової нерухомості: НІ, адреса об`єкта нерухомого майна: Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Нікітченка, земельна ділянка 7-А;
- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 931427153240, об`єкт нерухомого майна: будівля охорони, об`єкт житлової нерухомості: НІ, адреса об`єкта нерухомого майна: Полтавська обл., місто Полтава, вулиця шосе Київське, будинок 60-А;
- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1690010353101, об`єкт нерухомого майна: громадські будівлі (автостоянка), об`єкт житлової нерухомості: НІ, адреса об`єкта нерухомого майна: Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Нікітченка, будинок 2-В, додаткові відомості: ОНМ розміщений на земельній ділянці площею 2007 кв. м, кадастровий номер 5310137000:18:002:0001 (опис меж від А до Б землі міської ради, загального користування, від Б до А місто Полтава, на розі вулиць Нікітченка та Героїв АТО відповідно до кадастрового плану земельної ділянки);
- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1764661753101, об`єкт нерухомого майна: громадська будівля (автостоянка), об`єкт житлової нерухомості: НІ, адреса об`єкта нерухомого майна: Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 2, опис об`єкта: загальна площа (кв. м): 0,7, матеріали стін: цегла, опис: Громадська будівля (вбиральня) літера "Б-1", складова частина огорожа № 1, огорожа № 2, ворота № 3, замощення № 4, бордюр № 5, електроопора освітлення № 6.
Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
26. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.05.2021 позовні вимоги задоволено; припинено право приватної власності ПП "Карсад І" на спірне нерухоме майно; визнано недійсним акт приймання-передачі від 20.05.2020; припинено право приватної власності ПП "Автопаркінг плюс" на спірне нерухоме майно.
27. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що припинення права власності на нерухомість, як і його виникнення, обтяження та перехід згідно з нормами Цивільного кодексу України підлягають державній реєстрації. Скасування судового рішення про визнання права власності за ПП "Карсад І" на спірне нерухоме майно є підставою для припинення такого права власності.
28. Разом з цим, суд першої інстанції погодився з позивачем, що у випадку задоволення лише однієї позовної вимоги про припинення права власності ПП "Автопаркінг плюс", відновлення в повному обсязі прав територіальної громади в особі Полтавської міської ради буде неможливим, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишаться відомості про зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно за ПП "Карсад І". Лише у разі задоволення судом всіх позовних вимог, в тому числі і визнання недійсним акта приймання-передачі від 20.05.2020, буде у повному обсязі відновлено порушене право, оскільки припинить право власності на це майно в цілому.
29. Судом першої інстанції зазначено, що акт приймання-передачі від 20.05.2020 є правочином, який, у свою чергу, підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно, а також є підставою для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок до статутного капіталу.
30. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 рішення суду першої інстанції скасоване в частині задоволення позовних вимог про припинення права власності ПП "Карсад І" і визнання недійсним акта приймання-передачі від 20.05.2020 щодо майна, що не є предметом позовних вимог, і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області залишено без змін, а резолютивна частина викладена в новій редакції в частині визнання недійсним акта приймання-передачі від 20.05.2020 щодо передачі до статутного капіталу ПП "Автопаркінг плюс" майна за адресою: вул. Великотирновська, 19-А у м. Полтава.
31. Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відсутні правові підстави для припинення права власності ПП "Карсад І" на спірне нерухоме майно, номер запису про право власності: 14674686, оскільки ПП "Карсад І" станом на дату подання позовної заяви не було власником зазначеного майна.
32. Апеляційний господарський суд також зазначив, що оскаржуваним актом приймання-передачі було вирішено питання і щодо нерухомого майна, яке не є предметом спору у даній справі, тому правові підстави для визнання недійсним акта приймання-передачі від 20.05.2020 в частині передачі нерухомого майна, що не є предметом спору, відсутні. В той же час у частині визнання недійсним акта приймання-передачі від 20.05.2020 щодо передачі до статутного капіталу ПП "Автопаркінг плюс" спірного нерухомого майна позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими і підлягають задоволенню судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
33. У листопаді 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП "Автопаркінг плюс", в якій скаржник просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким в задоволення позову відмовити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
34. Підставою касаційного оскарження ПП "Автопаркінг плюс" зазначило те, що судом першої та апеляційної інстанцій було застосовано норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 та Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 у подібних правовідносинах.
35. Додатково скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
36. У судовому засіданні представник скаржника підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
37. Полтавська міськрада направила до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
38. Божком Русланом Олександровичем від імені Полтавської міськради 22.12.2021 направлено до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю одного представника та відрядженням іншого. Колегією суддів касаційного господарського суду протокольною ухвалою від 22.12.2021 залишено без розгляду вказане клопотання, оскільки долучені до нього документи не підтверджують повноваження особи, яка підписала вказане клопотання.
39. ПП "Карсад І" правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалося.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
40. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника ПП "Автопаркінг плюс", дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
42. ПП "Автопаркінг плюс" у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень було застосовано норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 та Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 у подібних правовідносинах.
43. Скаржник стверджує, що позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також порушення внаслідок укладання відповідного правочину його прав та законних інтересів, що, в свою чергу, є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
44. ПП "Автопаркінг плюс", звернувшись із касаційною скаргою, зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій того, що позивач, не будучи стороною оскаржуваного акта приймання-передачі від 20.05.2020, звернувся з позовом про визнання його недійсним.
45. Скаржник в касаційній скарзі вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій при застосуванні норм права не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
46. Суд касаційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
47. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.
48. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.
49. Натомість ПП "Автопаркінг плюс" в касаційній скарзі не зазначає, які саме норми матеріального чи процесуального права судами попередніх інстанцій відповідно неправильно застосовано або порушено.
50. Посилання скаржника в касаційній скарзі на постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 та Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 не може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки судами попередніх інстанцій враховані правові висновки, викладені в них.
51. Так, у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
52. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що відповідно до частин першої-третьої, п`ятої, шостої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
53. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
54. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов висновку, що оскільки ПП "Карсад І" не було власником спірного нерухомого майна, у тому числі і на момент укладення акта приймання-передачі від 20.05.2020, то воно не мало правових підстав для його передачі до статутного капіталу ПП "Автопаркінг плюс". Зазначене є підставою для визнання акта приймання-передачі від 20.05.2020 недійсним.
55. Тобто суд апеляційної інстанції встановив наявність фактичних обставин, з яким закон пов`язує визнання акта приймання-передачі від 20.05.2020 недійсними, а також вказав у чому полягає неправомірність дій відповідачів та яким нормам не відповідає оспорюваний правочин.
56. ПП "Автопаркінг плюс", посилаючись на постанову Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, стверджує, що суди не врахували недоведеність позивачем порушення його прав внаслідок укладення акта приймання-передачі від 20.05.2020, стороною якого як правочину він не є.
57. Щодо цього суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
58. Як встановили суди попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах земельна ділянка за адресою: м. Полтава, вул. Великотирновська, 19-А, кадастровий номер 5310137000:18:005:0151, цільове призначення: для організації тимчасової комунальної автостоянки, є комунальною власністю територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міськради.
59. У справі №554/5278/15-ц Полтавським апеляційним судом було встановлено, що рішенням 35 сесії Полтавської міськради від 05.12.2013 "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" було продовжено право оренди земельних ділянок строком на один рік КП "Полтава-сервіс" для експлуатації та обслуговування тимчасових комунальних автостоянок.
60. КП "Полтава-сервіс" та ПП "Карсад І" уклали договір про співробітництво від 26.12.2013 та додаткову угоду № 3 до нього від 07.10.2014, відповідно до яких ПП "Карсад І" отримало право на організацію і створення належних умов для зберігання автотранспорту на комунальній автостоянці.
61. Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що ПП "Карсад І", не заявляючи та не довівши свої вимоги про визнання за ним права власності на вказане майно, не мав права на визнання такого права за ним за результатами розгляду справи у цивільному провадженні; ПП "Карсад І" мав право на підставі укладеного з КП "Полтава-сервіс" лише експлуатувати комунальну автостоянку; споруди, на які у подальшому ПП "Карсад І" визнав та зареєстрував право власності, не були ним збудовані та облаштовані, а існували на цій ділянці з 1989 року.
62. Статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені і в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
63. Частиною першою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема землю.
64. З огляду на зазначене та приписи статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що звернення Полтавської міськради до суду з даним позовом спрямоване на захист прав територіальної громади, і не суперечить принципам непорушності права мирного володіння майном, встановленим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки відповідачі за відсутності правових підстав набули право власності на спірне майно.
65. Таким чином, судами попередніх інстанцій було встановлено наявність порушення прав Полтавської міськради укладеним актом приймання-передачі від 20.05.2020 та обґрунтовано задоволено позов в частині оскарження вказаного акта.
66. Суд касаційної інстанції погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій та зазначає, що знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19)
67. Отже, за позовом про визнання недійсним правочину та припинення права власності на нерухоме майно, що було набуте на підставі такого правочину, позивачем є власник земельної ділянки, на якій таке нерухоме майно розташоване.
68. З урахуванням викладеного та виходячи з доводів та вимог касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції не знаходить підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
69. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ПП "Автопаркінг плюс" у касаційній скарзі також зазначає, що оскаржувані судові рішення в частині припинення права власності ПП "Автопаркінг плюс" на спірне нерухоме майно прийняті за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
70. Так, ПП "Автопаркінг плюс" у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не зазначено підстави припинення права власності скаржника відповідно до статті 346 Цивільного кодексу України, а на інші підстави, встановлені законом для припинення права власності, позивач не посилається, а також вказані судові рішення не містять посилання на висновки Верховного Суду, які необхідно застосовувати у подібних правовідносинах.
71. З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає таке.
72. Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
73. Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
74. Згідно зі статтею 236 Цивільного кодексу України правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
75. Статтею 231 Цивільного кодексу України визнається непорушність прав власності. Частиною другою цієї статті встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
76. Перелік підстав припинення права власності наведено у частині першій статті 346 Цивільного кодексу України і він не є вичерпним. Так, відповідно до частини другої цієї статті право власності може бути припинено в інших випадках, встановлених законом.
77. Згідно із частиною другою статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
78. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що оскільки позовні вимоги в частині визнання недійсним акта приймання-передачі від 20.05.2020 задоволені судом, то позовні вимоги в частині припинення права приватної власності ПП "Автопаркінг плюс" на спірне майно також підлягають задоволенню, оскільки право власності на спірне майно ПП "Автопаркінг плюс" набуло на підставі недійсного в цій частині акта приймання-передачі від 20.05.2020.
79. Тобто судами першої та апеляційної інстанцій вирішено припинити право власності ПП "Автопаркінг плюс" на спірне нерухоме майно, виходячи з того, що правочин, на підставі якого останнє набуло право власності - акт приймання-передачі від 20.05.2020, визнано судом недійсним.
80. Оскільки недійсний правочин не породжує жодних наслідків, то і право власності ПП "Автопаркінг плюс" припинене судом як безпідставно набуте.
81. Відповідно до статті 2 Закону про державну реєстрацію прав державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
82. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
83. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.
84. Відповідно до абзаців 1- 3 частини третьої статті 26 Закону про державну реєстрацію прав відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
85. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
86. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
87. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Полтавська міськрада з урахуванням положень Цивільного кодексу України та Закону про державну реєстрацію прав обґрунтовано звернулася з позовом про визнання недійсними як документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, так і про припинення речового права на нерухоме майно - права власності ПП "Автопаркінг плюс".
88. Суд касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій і доводи касаційної скарги їх не спростовують.
89. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
90. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
91. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
92. Натомість у касаційній скарзі ПП "Автопаркінг плюс" не зазначає, яким саме чином судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень неправильно застосовано норми матеріального права, у тому числі статтю 346 Цивільного кодексу України, стосовно яких, на думку скаржника, відсутній правовий висновок Верховного Суду. Скаржник також не наводить будь-якого обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення спору у цій справі.
93. Крім того, твердження скаржника в касаційній скарзі про відсутність в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій посилань на правові висновки Верховного Суду, які необхідно застосовувати у подібних правовідносинах, не є підставою їх касаційного оскарження.
94. Ураховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає підстав для викладення висновку щодо застосування статті 346 Цивільного кодексу України.
95. Звідси касаційна скарга ПП "Автопаркінг плюс" в частині доводів про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних відносинах є необґрунтованою.