ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1978/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомакс-Проект"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 (головуючий суддя Лавриненко Л. В., судді Аленін О. Ю., Богатир К. В.)
у справі № 916/1978/21
за позовом виконувача обов`язків заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі 1) Одеської міської ради і 2) Південного офісу Держаудитслужби
до 1) Управління капітального будівництва Одеської міської ради і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомакс-Проект"
про визнання недійсними результатів відкритих торгів
(у судовому засіданні взяв участь прокурор Готка Ю. О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Виконувач обов`язків заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (позивач 1) та Південного офісу Держаудитслужби (позивач 2) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Управління капітального будівництва Одеської міської ради (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомакс-Проект" (відповідач 2) з вимогами про:
- визнання незаконним та скасування рішення голови тендерного комітету, начальника Управління капітального будівництва Одеської міської ради Панова Б. М., опублікованого на офіційному веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" 26.04.2021, яке оформлене повідомленням про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі ТОВ "Енергомакс-Проект";
- визнання недійсними результатів відкритих торгів "Капітальний ремонт елементів благоустрою та інженерних мереж скверу "Регенсбург" у м. Одесі" з ідентифікатором доступу UA-2021-03-26-011196-c, які оформлені повідомленням про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі ТОВ "Енергомакс-Проект";
- визнання недійсним договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 11.05.2021 № 22-21/П по об`єкту "Капітальний ремонт елементів благоустрою та інженерних мереж скверу "Регенсбург" у м. Одесі", укладеного між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ "Енергомакс-Проект".
2. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що вивченням тендерної документації на закупівлю UA-2021-03-26-011196-c та тендерної пропозиції переможця встановлено порушення вимог статей 16, 31 Закону України "Про публічні закупівлі", як при складанні тендерної документації, так і при оцінці тендерної пропозиції переможця на відповідність кваліфікаційним критеріям, а саме: відсутність у переможця сертифікатів системи менеджменту якості, охорони здоров`я та безпеки праці, системи екологічного менеджменту; надання цивільно правових договорів з працівниками без визначення обсягу роботи, підпису уповноваженої особи; відсутність підтвердження кваліфікації водія; надання договору, який не є аналогічним; відсутність на деяких працівників посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці та протоколів засідання комісії перевірки знань діючих норм з питань охорони праці; невідповідність банківської гарантії вимогам тендерної документації, тощо.
3. Прокурор вважає, що відкриті торги проведено з порушенням встановленої процедури, рішення про визначення переможця та результатів торгів прийнято незаконно, тому договір, укладений на підставі незаконного рішення, підлягає визнанню недійсним.
4. Необхідність захисту прокурором інтересів держави у даній справі мотивована порушенням економічних інтересів держави щодо ефективного використання бюджетних коштів, яке зумовлене укладенням між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомакс-Проект" договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 11.05.2021 № 22-21/П по об`єкту "Капітальний ремонт елементів благоустрою та інженерних мереж скверу "Регенсбург" у м. Одесі" з недотриманням вимог законодавства, та невжиттям Південним офісом Державної аудиторської служби України та Одеською міською радою, заходів, спрямованих на захист законних інтересів держави, шляхом оскарження в судовому порядку укладеного за наслідками проведення публічної закупівлі договору.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 позов виконувача обов`язків заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради та Південного офісу Державної аудиторської служби України залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
6. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що прокурором не доведено бездіяльності органів, в особі яких він звернувся з позовом про оскарження публічних закупівель, оскільки Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради оскаржено в судовому порядку висновок Південного офісу Державної аудиторської служби України від 21.05.2021 стосовно порушень при проведенні процедури тендерної закупівлі UА-2021-03-26-011196-с.
7. Також суд першої інстанції зазначив, що прокурор, звернувшись до Одеської міської ради з повідомленням в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", не надав органу місцевого самоврядування можливості протягом розумного строку здійснити заходи щодо захисту порушених інтересів держави.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 скасовано, справу № 916/1978/21 повернуто до місцевого господарського суду для продовження розгляду.
9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент звернення прокурора з відповідним позовом Південним офісом Державної аудиторської служби України не вжито заходів щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, укладеного за результатами закупівлі UА-2021-03-26-011196-с, що свідчить про бездіяльність цього органу. При цьому, дії Південного офісу Державної аудиторської служби України щодо виявленого порушення при моніторингу відкритих торгів на закупівлю робіт UА-2021-03-26-011196-с у вигляді відсутності у тендерній пропозиції учасника сканованих копій оригіналів диплому на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не свідчать про належне виконання цим органом покладених на нього обов`язків, оскільки додаткові численні порушення, виявлені прокурором у цих торгах залишені Південним офісом Державної аудиторської служби України поза увагою та реагування.
10. Також апеляційний господарський суд зазначив, що обставини цієї справи, які зокрема підтверджуються відповідним листуванням прокурора з позивачем 1, свідчать про відсутність у Одеської міської ради наміру вживати заходів, спрямованих на усунення виявлених прокурором порушень, що вказує на доведеність прокурором підстав представництва інтересів держави в суді.
11. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок місцевого господарського суду про те, що оскарження Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради в судовому порядку висновку Південного офісу Державної аудиторської служби України від 21.05.2021 стосовно порушень при проведенні процедури тендерної закупівлі UА-2021-03-26-011196-с, спростовує бездіяльність органів владних повноважень, є хибним, оскільки дії відповідача 1 щодо оскарження висновку Південного офісу Державної аудиторської служби України спрямовані на спростування висновку контролюючого органу щодо порушень, виявлених у процедурі закупівлі UА-2021-03-26-011196-с.
12. Таким чином, висновок місцевого господарського суду, покладений в основу оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції фактично встановлює відсутність бездіяльності відповідача - Управління капітального будівництва Одеської міської ради, яка виражена в оскаржені висновку позивача - Південного офісу Державної аудиторської служби України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Відповідач 2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 у справі № 916/1978/21.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
14. Скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано, зокрема, норми статті 131-1 Конституції України, статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з чим апеляційний господарський суд дійшов помилкових висновків щодо скасування ухвали місцевого господарського суду.
15. Відповідач 2 зазначає, що прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді у виключних випадках, при цьому, суд першої інстанції, дослідивши надані прокурором докази дійшов правомірного висновку щодо залишення позову без розгляду.
16. Також ТОВ "Енергомакс-Проект" зазначає, що висновок Державної аудиторської служби від 14.05.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №А-2021-03-26-011196-с було оскаржено до суду відповідачем 1 у справі № 420/9487/21, за наслідками розгляду якої судом першої інстанції було ухвалено рішення про задоволення позову, визнано протиправним та скасовано висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі №-03-26-011196-c, який затверджено 21.05.2021.
17. Разом з цим скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні клопотання представника Товариства про відкладення розгляду справи, порушив принцип рівності та права скаржника на справедливий суд.
18. В обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 905/1428/18, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 19.02.2019 у справі № 925/226/18 та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
Позиція інших учасників справи
19. Прокурор подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
20. Прокурор зазначає, що з огляду на не вжиття відповідних заходів реагування на порушення з боку уповноважених органів, єдиним органом, який може захистити інтереси держави, є прокуратура. При цьому при зверненні до суду, прокуратурою детально обґрунтовано наявність порушення інтересів держави, зазначено органи, які наділені відповідними повноваженнями і вказано на неналежне та неефективне здійснення зазначеними органами цих повноважень, а також детально, з посиланням на обставини листування з позивачами, з питання спірних правовідносин, обґрунтовано наявність виключного випадку для застосування прокурором процесуальних повноважень.
21. Прокурор вважає, що ухвала місцевого господарського суду у даній справі ухвалена судом першої інстанції без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду з позовом.
22. Також прокурор заперечив проти доводів касаційної скарги, в частині тверджень скаржника щодо порушення принципу рівності та права скаржника на справедливий суд з огляду на відмову у задоволенні клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав явку учасників справи в судове засідання обов`язковою.
23. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Прокурором під час вивчення тендерної документації на закупівлю UA-2021-03-26-011196-c та тендерної пропозиції переможця встановлено порушення статей 16, 31 Закону України "Про публічні закупівлі", як при складанні тендерної документації, так і при оцінці тендерної пропозиції переможця на відповідність кваліфікаційним критеріям, а саме: відсутність у переможця сертифікатів системи менеджменту якості, охорони здоров`я та безпеки праці, системи екологічного менеджменту; надання цивільно - правових договорів з працівниками без визначення обсягу роботи, підпису уповноваженої особи; відсутність підтвердження кваліфікації водія; надання договору, який не є аналогічним; відсутність на деяких працівників посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці та протоколів засідання комісії перевірки знань діючих норм з питань охорони праці; невідповідність банківської гарантії вимогам тендерної документації, тощо.
25. 14.05.2021 Південним офісом Державної аудиторської служби України розпочато процедуру моніторингу відкритих торгів на закупівлю робіт UА-2021-03-26-011196-с та за результатами моніторингу виявлено порушення частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" у процедурі закупівлі робіт UА-2021-03-26-011196-с та зобов`язано Управління капітального будівництва Одеської міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема розірвати договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 11.05.2021 № 22-21/П.
26. 03.06.2021 Приморською окружною прокуратурою міста Одеси на адресу Південного офісу Державної аудиторської служби України направлено лист № 52-2804вих-21 з проханням до 09.06.2021 надати інформацію, чи усунуто виявлені порушення при проведенні відкритих торгів на закупівлю робіт UА-2021-03-26-011196-с та чи вжито Південним офісом Держаудитслужби заходів для їх усунення.
27. Південний офісом Державної аудиторської служби України листом від 15.06.2021 № 151531-17/3028-2021 повідомив прокурора, що станом на час надання цієї відповіді, згідно інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу замовником порушення не усунуто.
28. 18.06.2021 Приморською окружною прокуратурою міста Одеси на адресу Південного офісу Державної аудиторської служби України направлено лист № 52-3312вих-21 з проханням до 24.06.2021 надати копії документів та повідомити чи оскаржено висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2021-03-26- 011196-с.
29. Листом від 19.06.2021 № 151531-17/3285-2021 Південним офісом Держаудитслужби повідомлено прокурора, що заходи з визнання недійсним договору закупівлі не вживалися.
30. 25.06.2021 прокурором на адресу Південного офісу Державної аудиторської служби України направлено лист в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з повідомлення про звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Одеської міської ради.
31. На момент звернення прокурора з відповідним позовом Південним офісом Державної аудиторської служби України, не вжито заходів щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, укладеного за результатами закупівлі UА-2021-03-26-011196-с, що свідчить про бездіяльність цього органу.
32. Також, 03.06.2021 Приморською окружною прокуратурою міста Одеси на адресу Одеської міської ради направлено лист № 52-2803вих-21 із зазначенням виявлених прокурором порушень при проведенні відкритих торгів на закупівлю робіт UA-2021-03-26-011196-с та запитано у строк до 09.06.2021 надати інформацію, чи усунуто виявлені порушення та чи вжито Одеською міською радою заходів для їх усунення.
33. У відповідь на вказаний лист Управління капітального будівництва Одеської міської ради листом від 15.06.2021 вих.№ 02-03/364 повідомило прокурора, що забезпечення контролю у сфері закупівель не входить до функцій органів прокуратури в Україні.
34. Управлінням також повідомлено прокурора про оскарження у судовому порядку висновку Південного офісу Держаудитслужби від 21.05.2021 стосовно порушень при проведенні процедури тендерної закупівлі UА-2021-03-26-011196-с.
35. 07.06.2021 прокурор звернувся до Управління капітального будівництва Одеської міської ради з листом № 52-2891вих-21, яким повідомлено, що Приморською окружною прокуратурою міста Одеси здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні від 01.06.2021 № 42021163030000031 за частиною другою статті 191 Кримінального кодексу України та запитано у строк до 10.06.2021 надати інформацію про причини не оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій, за результатами якого визначено переможця торгів на закупівлю UА-2021-03-26-011196-с.
36. Управління капітального будівництва Одеської міської ради листом від 29.06.2021 вих.№ 02-04/1293 повідомило прокурора, що забезпечення контролю у сфері закупівель не входить до функцій органів прокуратури в Україні.
37. 25.06.2021 прокурором на адресу Одеської міської ради направлено лист в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з повідомлення про звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Одеської міської ради.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
38. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Щодо суті касаційної скарги
39. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
40. Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
41. Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
42. Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
43. Одночасно згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
44. Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
45. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
46. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
47. Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
48. Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
49. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:
"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
50. З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
51. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/282/19, від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19.
52. Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви прокурор обґрунтував необхідність подання позову у даній справі порушенням економічних інтересів держави в бюджетній сфері, які полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, яке зумовлене укладенням між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомакс-Проект" договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 11.05.2021 № 22-21/П по об`єкту "Капітальний ремонт елементів благоустрою та інженерних мереж скверу "Регенсбург" у м. Одесі" з недотриманням вимог законодавства.
53. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження неналежного виконання Одеською міською радою та Південним офісом Держаудитслужби своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, прокурор зазначав, зокрема, що 14.05.2021 Південним офісом Державної аудиторської служби України розпочато процедуру моніторингу відкритих торгів, за наслідками проведення якої встановлено відповідні порушення та надана вимога про їх усунення. При цьому в подальшому, за наслідками проведеного з позивачами листування у період з 03.06.2021 по 25.06.2021, виявлених порушень усунуто не було.
54. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором обґрунтовано наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з позовом у даній справі, що полягають у неналежному здійсненні уповноваженими органами - Одеською міською радою і Південним офісом Держаудитслужби захисту інтересів держави.
55. Верховний Суд погоджується з зазначеними висновками суду апеляційної інстанції, оскільки позивачі як органи, на які покладено відповідні повноваження, неналежним чином здійснювали свої повноваження, що проявилось у неподанні позову самостійно до відповідачів.
56. При цьому, за встановлених обставин цієї справи, зверненню прокурора з даним позовом передувало відповідне листування з позивачами, з якого вбачається, що компетентні органи були достеменно обізнані з фактом порушення інтересів держави, проте самостійно не захистили інтереси держави в суді. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вказане є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
57. Враховуючи викладене, Суд не може погодитися з твердженням скаржника про недоведення прокурором "нездійснення" позивачами захисту інтересів держави, та вважає необґрунтованим висновки суду першої інстанції про недоведення прокурором нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (які були покладені в основу відповідного рішення суду першої інстанції (пункти 6-7 цієї постанови) і належним чином спростовані апеляційним господарським судом (пункти 11-12 цієї постанови)).
58. Що стосується посилань скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 18 цієї постанови), колегія суддів зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі за своєю суттю не суперечать наведеним правовим висновкам у постановах Верховного Суду у справах № 905/1428/18, № 924/1237/17 та № 587/430/16-ц, а зроблені судом за відмінних встановлених обставин, зокрема, щодо наявності / відсутності органу уповноваженого здійснювати захист інтересів держави в суді, а також належності обраного прокурором в якості позивача органу.
59. У справі № 910/4345/18 Верховний Суд взагалі скасував судові рішення місцевого та апеляційного судів про повернення позовної заяви на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 ГПК України, зазначивши про передчасність висновків судів, та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції з метою з`ясування чи потребують захисту державні інтереси, чи замінює прокурор у цій справі орган, уповноважений на виконання відповідних функцій, а також перевірки наведених прокурором причин, які, на його думку, перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і з`ясування, чи вжито прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави (як зазначалося у пунктах 6-7 цієї постанови, ухвала суду першої інстанції обґрунтована іншими підставами).
60. При цьому колегія суддів зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. Постанова у справі № 925/226/18 ухвалена Верховним Судом за інших (ніж у справі, що переглядається) встановлених судами фактичних обставин та доказової бази, а також до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі № 912/2385/18 (яка є "найновішим і найсильнішим" судовим рішенням у подібних правовідносинах та має бути врахована під час розгляду цієї справи, в силу правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).
61. Також, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, викладені у пункті 17 цієї постанови з огляду на таке.
62. Як встановлено судом апеляційної інстанції, 26.10.2021 на електрону скриньку Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомакс-Проект" про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з коронавірусною хворобою (COVID-19) його представника Медведенко А. А. Водночас суд встановив, що вказана заява не містить електронного цифрового підпису, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції залишив її без розгляду, про що зазначив в оскаржуваній постанові.
63. Відповідно до частини восьмої статті 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
64. Отже, положеннями ГПК України передбачена можливість подання процесуальних, інших документів у електронному вигляді виключно з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.
65. Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
66. За змістом частини четвертої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
67. Враховуючи викладене та встановлені апеляційним судом обставини надходження 26.10.2021 на електронну адресу Південно-західного апеляційного господарського суду поданої відповідачем 2 заяви про відкладення розгляду справи, яка не містить електронного цифрового підпису, Суд погоджується із висновками апеляційного господарського суду, що вказана заява не підлягала розгляду по суті, а розгляд справи за відсутності представника відповідача 2, явка якого в судове засідання обов`язковою не визнавалась, не перешкоджає розгляду справи за відсутності відповідача 2 (його представника).
68. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що інші доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі не доводять порушення апеляційним господарським судом норм матеріального чи процесуального права, та спростовуються обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції. При цьому, доводи прокурора, викладені у відзиві на касаційну скаргу, знайшли своє відображення під час касаційного перегляду цієї справи.
69. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.