ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/133/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Багай Н. О., Міщенко І. С.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Транс Логістик"
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 (суддя Ковтун С. А.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (головуючий суддя Буравльов С. І., судді Андрієнко В. В., Пашкіна С. А.)
у справі № 910/133/21
за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 1 198 480,95 грн
(у судовому засіданні взяли участь представники позивача - Денисенко В. М., відповідача - Голубєва О. О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Транс Логістик" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 1 199 080,95 грн, з яких: 979 284,32 грн - збитки, заподіяні пошкодженням транспортного засобу "MAN TGS 19.400", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 12 600 грн - вартість евакуації автомобіля "MAN TGS 19.400", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 6 000 грн - вартість товарознавчої експертизи; 201 196,63 грн - вартість відновлювального ремонту напівпричепа "KOGEL SIKT 24Р", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 від 16.07.2019 за умовами якого відповідач застрахував ряд належних позивачу автомобілів марки MAN, у тому числі і на випадок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Позивач у відповідності до умов договору оплачував послуги страхування, 01.08.2020 відбулась ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль "MAN TGS 19.400", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп "KOGEL SIKT 24Р", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак відповідач безпідставно відмовив у здійсненні виплати, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Короткий зміст судових рішень
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/133/21, у задоволенні позову відмовлено.
4. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки положеннями пп.16.1.11 п.16.1 Договору страхування прямо передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акта огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу, і такий акт не був наданий позивачем відповідачу і в матеріалах справи відсутній, наявні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування за наслідками ДТП.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Приватне підприємство "Транс Логістик" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/133/21 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
6. Скаржник не погоджується з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначаючи, що судами було порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки не було надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності.
7. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що до настання дорожньо-транспортної пригоди відповідач отримував від позивача страхові платежі і не зазначав про те, що у матеріалах страхової справи відсутні акти огляду застрахованого транспортного засобу та не звертався до ПП "Транс Логістик" з проханням надати автомобіль та напівпричіп для огляду, хоча за умовами укладеного між сторонами договору страхування, саме на страхову компанію покладено обов`язок скласти відповідний акт огляду перед укладенням договору. При цьому, своїм листом від 16.12.2020 відповідач фактично визнав суму страхового відшкодування.
8. Також позивач звертає увагу на порушення відповідачем принципу заборони суперечливої поведінки.
9. Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 3, 13, 213 ЦК України та статті 26 Закону України "Про страхування".
Позиція інших учасників справи
10. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені в результаті повного дослідження наявних у справі доказів та є законними, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
11. ПрАТ "УПСК" зазначає, що Правилами страхування покладено на страхувальника безпосередній обов`язок надати страховику транспортний засіб для огляду, а невиконання зазначеного обов`язку має наслідком відмову страховика у виплаті страхового відшкодування на підставі пп. 16.1.11 п.16.1 Договору страхування, Правил страхування, статей, 3, 991 ЦК, ст.26 Закону "Про страхування". При цьому, сторони Договору страхування однаково розуміли умови такого Договору, що вбачається з протоколу розбіжностей, підписаного ними, факту надання скаржником акта огляду транспортного засобу в інших страхових випадках.
12. Разом з цим, твердження скаржника, що страхова сума могла бути визначена лише після проведення огляду транспортного засобу і сам факт її визначення свідчить про те, що проведення такого огляду суперечить статтям 9, 16 Закону "Про страхування", Договору страхування та Правилам страхування.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. 16.07.2019 між Приватним підприємством "Транс Логістик" та Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043.
14. Договір укладений на умовах "Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)", затверджених головою правління акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 31.03.2009 та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.05.2009 за реєстраційним № 0690302, зі змінами та доповненнями, що зареєстровані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за реєстраційним № 0613106 від 16.04.2013 (п. 1.1 договору).
15. Відповідно до п. 3.1 договору предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним у частині І договору наземним транспортним засобом (надалі - ТЗ), та стаціонарно встановленим на ньому обладнанням (надалі - ДО). Страхувальником за договором є Приватне підприємство "Транс Логістик", а страховиком - Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія".
16. У п. 10 частини І договору сторони передбачили, що строк дії договору розпочинається з 00.00 год. 18.07.2019 (закінчується о 24.00 год. 17.07.2020).
17. Частина І договору містить умову про те, що застраховані транспортні засоби визначаються у додатку 21 до договору від 20.12.2019.
18. Транспортний засіб (автомобіль) "MAN TGS 19.400", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та транспортний засіб (напівпричеп) "KOGEL SIKT 24Р", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, сторонами включені до переліку застрахованих транспортних засобів у додатку 21 до договору.
19. Також у цьому додатку зазначено, що період дії договору щодо включених до нього транспортних засобів складає 26.12.2019 - 25.12.2020.
20. Згідно з п. 22.2 договору в усіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються Правилами страхування та чинним законодавством.
21. Як передбачено п.п. 4.1.1 п. 4.1 договору, в редакції протоколу розбіжностей, одним із ризиків, які є предметом страхування за договором, є пошкодження транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
22. 01.08.2020 о 7 год. 40 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "MAN TGS 19.400", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом "KOGEL SIKT 24Р", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу "BMW 530і" реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
23. Особою винуватою у ДТП є ОСОБА_2, який загинув на місці пригоди, у зв`язку з чим 30.09.2020 Запорізькою обласною прокуратурою закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
24. Відповідно до додатку 21 до договору страховою сумою для транспортного засобу "MAN TGS 19.400", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, є 1 145 000 грн, а для транспортного засобу "KOGEL SIKT 24Р", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - 800 000 грн.
25. 04.08.2020 Приватне підприємство "Транс Логістик" направило на адресу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" лист з повідомленням про ДТП, яка може бути визнана страховим випадком, подавши відповідні заяви-повідомлення (окремо щодо автомобіля та щодо напівпричепа).
26. 14.11.2020 судовим експертом Дроздовим Юрієм Володимировичем була проведена автотоварознавча експертиза по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобіля "MAN TGS 19.400", державний реєстраційний знак НОМЕР_1, та складено висновок експерта № 1411/20/20.
27. За результатами проведеного дослідження експертом було встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобіля "MAN TGS 19.400", державний реєстраційний знак НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 1 095 284,32 грн.
28. Також, відповідно до рахунку фактури №від 24.10.2020 вартість робіт та запчастин, необхідних для ремонту транспортного засобу "KOGEL SIKT 24Р", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 201 196,63 грн.
29. Крім цього, позивач вказує, що ним були понесені витрати у розмірі 12 600 грн на послуги спецтехніки (транспортування транспортних засобів на відстань 350 км).
30. 22.12.2020 Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав, передбачених підпунктом 11.3.7 пункту 11.3 договору та підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 договору - відсутність акту огляду транспортних засобів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
31. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Щодо суті касаційної скарги
32. Як зазначалося вище у цій постанові, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
33. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
34. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
35. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 910/18531/19).
36. Як зазначалося вище, спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не виконав взяті на себе зобов`язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 від 16.07.2019 та безпідставно відмовив у виплаті страхового відшкодування за страховим випадком (пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля MAN TGS 19.400, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та напівпричепа "KOGEL SIKT 24Р" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), чим порушив права позивача, у зв`язку з чим повинен відшкодувати збитки, вартість евакуації автомобіля "MAN TGS 19.400", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість послуг судового експерта Дроздова Ю.В. за проведення товарознавчої експертизи та вартість відновлювального ремонту напівпричепа "KOGEL SIKT 24Р", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
37. У пункті 9 цієї постанови, скаржник зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статей 3, 13, 213 ЦК України та статті 26 Закону України "Про страхування" у подібних правовідносинах.
38. Разом з цим, під час касаційного провадження у цій справі було з`ясовано, що Верховний Суд у касаційному порядку переглядав справу № 910/4296/21 за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 83 322,76 грн, позовні вимоги у якій були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 16.07.2019 № 078999/920/190001043, з огляду на безпідставну відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на відсутність акта огляду транспортного засобу при укладенні договору страхування, що є підставою для відмови у здійсненні виплати відповідно до підпункту 16.1.11 пункту 16.1 договору.
39. Верховний Суд під час касаційного перегляду справи № 910/4296/21 у постанові від 10.12.2021 дійшов висновку про неправомірність дій страхової компанії щодо відмови у виплаті страхового відшкодування через відсутність акта огляду застрахованого транспортного засобу, складеного на час укладення договору страхування.
40. Так Верховний Суд у постанові від 10.12.2021 у справі № 910/4296/21 зазначив таке:
"26. Відповідно до ч.1 ст.979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
27. Статтею 990 ЦК передбачено умови та порядок здійснення страхової виплати. Так, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
28. Частиною 1 ст.991 ЦК та ч.1 ст.26 Закону "Про страхування" передбачені випадки, коли страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, а саме, у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.
29. Перелік таких випадків не є виключним, оскільки, як передбачено ч.2 ст.991 та ч.2 ст.26 Закону "Про страхування", договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
30. Виходячи зі змісту наведених норм, коли виникає страховий випадок, страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а решта умов договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховикові переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися окремо у кожному випадку. При цьому слід ураховувати, що закон пов`язує обов`язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не із наданням певних доказів страхувальником (постанова Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №910/922/18).
31. Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування на підставі пп.16.1.11 п.16.1 Договору страхування у зв`язку з відсутністю акту огляду транспортного засобу, Страхова компанія поставила під сумнів той факт, що пошкодження транспортного засобу були завдані страховим випадком та, відповідно, розмір збитків.
32. Договір страхування прямо не передбачає обов`язок сторін проводити огляд транспортного засобу перед укладенням Договору. Однак суди встановили, що позивач та відповідач при врегулюванні відносин між ними керуються також Правилами страхування.
33. Розділ 8 Правил страхування передбачає порядок укладення Договору страхування. Зокрема, відповідно до п.8.1 Правил обов`язковою умовою при укладенні Договору є огляд страховиком транспортного засобу. Пункт 8.2 цих Правил містить перелік документів, які страхувальник надає Страховій компанії для укладення Договору страхування, серед яких відсутній акт огляду. При цьому п.8.3 Правил передбачає, що при страхуванні транспортного засобу, перед укладанням, поновленням чи зміною умов Договору страхування страхувальник зобов`язаний надати страховику транспортний засіб та додаткове обладнання для огляду.
34. Зазначеному кореспондують положення п.9.2.6 Правил страхування, якими передбачений обов`язок страхувальника при укладанні Договору страхування забезпечити представнику страховика можливість огляду транспортного засобу. Крім того, відповідно до п.9.2.18 Правил страхування страхувальник зобов`язаний надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання Договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії Договору страхування.
35. З наведеного вбачається, що огляд транспортного засобу та складання відповідного акту огляду обов`язково передує укладенню Договору страхування. Як правильно зазначила Страхова компанія, такі дії мають на меті визначення стану транспортного засобу для наступного встановлення розміру збитків у разі настання страхового випадку та є способом захисту від здійснення необґрунтованих виплат, пов`язаних з пошкодженнями транспортних засобів, що мали місце до укладення Договору. Виконання зазначеної умови укладення Договору страхування не залежить від поведінки лише страховика або страхувальника, натомість є результатом узгоджених дій сторін Договору.
36. Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною - учасником відповідних правовідносин. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти оцінки ризиків від дій, які передують укладенню угоди, є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або Страхова компанія та споживач послуг страхування. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (пункти 36, 37 постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/17876/19).
37. У цьому спорі Страхова компанія є професійним учасником ринку страхування принаймні з 2009 року. Натомість ПП "Транс Логістик" хоч і є суб`єктом господарювання, однак у цих правовідносинах він є споживачем послуг страхування. Скаржник фактично перебуває у більш вразливому стані порівняно з страховиком, а тому щодо нього застосовується інший стандарт поведінки, ніж до Страхової компанії, яка могла і повинна була передбачити ризики укладення Договору страхування без проведення огляду транспортного засобу як для неї, так і для страхувальника, та мала вжити всіх залежних від неї дій для уникнення / мінімізації таких ризиків.
38. Так, наведений вище п.9.2.18 Правил страхування надає Страховій компанії право вимагати у страхувальника проведення огляду транспортного засобу перед укладенням Договору. Крім того, чинне законодавство не забороняє страховику відмовити особам, які до нього звертаються, в укладенні Договору страхування, зокрема, у разі відмови в наданні транспортного засобу для огляду.
39. Натомість суди не встановили, а Страхова компанія не довела, що вона вживала заходів для виконання вимоги Правил страхування щодо обов`язкового огляду транспортного засобу, а невиконання такої вимоги є наслідком цілеспрямованих дій / бездіяльності скаржника.
40. Страхова компанія допустила укладення Договору страхування без попереднього проведення огляду транспортного засобу. Після цього приймала від ПП "Транс Логістик" виконання його зобов`язань за Договором - сплату страхових платежів. У зв`язку з цим у скаржника були обґрунтовані підстави очікувати виконання страховиком його зобов`язань за таким Договором - відповідних виплат у разі настання страхового випадку. Відмовивши в подальшому у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю акту огляду, Страхова компанія фактично поставила ПП "Транс Логістик" (який не є професійним учасником ринку страхування) у завідомо невигідний стан.
41. Така ситуація не є винятковою та не свідчить про допущення сторонами Договору страхування помилки / необачності при його укладенні. Зокрема, як зазначило ПП "Транс Логістик" у касаційній скарзі, наразі суди розглядають ще принаймні 31 справу з тим ж сторонами та з практично аналогічним предметом. Тому поведінка Страхової компанії щодо укладення Договору страхування без попереднього проведення огляду транспортного засобу та складання акту не відповідає принципу добросовісності відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК, а є зловживанням правом з боку страховика, яке спрямоване на завдання шкоди страхувальнику (ст.13 ЦК).
42. Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (п.91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).
43. Враховуючи викладене, Верховний Суд бере до уваги доводи скаржника про те, що відмова здійснювати страхове відшкодування взагалі (лише з причини відсутності акту) у цій справі не співмірна з метою страховика щодо отримання захисту від здійснення необґрунтованих виплат, пов`язаних з пошкодженнями транспортних засобів, що мали місце до укладення Договору страхування. Тому Верховний Суд вбачає необхідність застосувати до спірних правовідносин принцип заборони суперечливої поведінки, який базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, а також ст.13 ЦК про заборону зловживання правами (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №910/4224/21)".
41. Зважаючи на викладене та беручи до уваги предмет, підстави позову, нормативно-правове регулювання та обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а також суб`єктний склад сторін у справі № 910/133/21, що розглядається Верховним Судом, та у справі № 910/4296/21, колегія суддів зазначає, що правовідносини в обох цих справах є подібними, а тому, оскільки постанову Верховного Суду у справі № 910/4296/21 прийнято після подання касаційної скарги у цій справі, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в силу приписів частини четвертої статті 300 ГПК України, вважає за необхідне врахувати правові висновки, викладені у наведеній постанові Верховного Суду, підстав для відступу від якої колегія суддів не вбачає.
42. При цьому колегія суддів зазначає, що наведені вище у цій постанові висновки судів першої та апеляційної інстанції (пункти 3-4 цієї постанови) суперечать правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 910/4296/21, яка ухвалена у аналогічній справі та враховуються Судом в силу приписів частини четвертої статті 300 ГПК України, у зв`язку з чим, Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права на підставі наданих доказів, що є підставою для скасування ухвалених судових рішень у цій справі.
43. Разом з цим, враховуючи, що відповідач не надавав заперечень по суті заявлених вимог щодо суми, яку ПП "Транс Логістик" просить стягнути, Верховний Суд вважає за можливе ухвалити нове рішення про задоволення позову у розмірі заявлених позивачем вимог у сумі 1 198 480,95 грн.