ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 921/173/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржник (боржник) - Півторак В.М.,
арбітражний керуючий - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Орищин Г.В., Галушко Н.А.)
та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2021 (суддя Сидорук А.М.)
у справі № 921/173/21
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад обставин справи та заявлених вимог
1. У березні 2021 року фізична особа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
2. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.04.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича (далі - Шимечко А.Я. ).
3. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2021 попереднє судове засідання відкладено на 06.07.2021.
4. Керуючий реструктуризацією Шемечко А.Я. подав до Господарського суду Тернопільської області клопотання від 01.07.2021 № 26 про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), оскільки на адресу керуючого реструктуризацією та боржника заяви з грошовими вимогами до боржника не надійшли, а тому не розглядались, реєстр вимог кредиторів не складався.
5. 06.07.2021 арбітражний керуючий Шимечко А.Я. подав суду заяву від 05.07.2021 № 27 про залишення клопотання № 26 від 01.07.2021 без розгляду, оскільки обставини, які викладені у клопотанні, не містять підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб. Арбітражний керуючий зазначив, що підстави для закриття провадження фізичних осіб містяться в ч. 7 ст. 123 КУзПБ "Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи", що в свою чергу регулює провадження у справі фізичних осіб.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
6. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2021 за результатами попереднього засідання провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.
7. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 ухвала Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2021 залишена без змін.
8. Судові рішення обґрунтовані тим, що кредитори до боржника з грошовими вимогами не звернулися, тоді як вказана обставина унеможливлює встановлення судом ознак неплатоспроможності боржника ОСОБА_1 . При цьому суди застосували правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.02.2021 у справі № 910/16593/19.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
9. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2021 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Тернопільської області.
10. Підставами касаційного оскарження судових рішень відповідач зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Боржник посилається на відсутність правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме правовідносинах, пов`язаних з закриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв`язку із відсутністю заяв конкурсних кредиторів, а саме норм КУзПБ, які регулюють закриття провадження у справі про банкрутство для юридичних осіб.
11. Касатор стверджує, що суди попередніх інстанцій під час прийняття судових рішень, які оскаржуються, неправильно застосували ст.ст. 1, 45, 47, 115, 123, 130 КУзПБ, що призвело до передчасного закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 90 КУзПБ.
12. Зокрема, на думку касатора, за нормами КУзПБ в попередньому засіданні суду повинна бути призначена дата підсумкового засідання, і лише в підсумковому засіданні могло б вирішуватись питання про подальший хід розгляду справи про неплатоспроможність, однак, в порушення норми п. 4 ст. 122 КУзПБ суд не призначив дати підсумкового засідання та закрив провадження.
13. Також касатор вважає помилковими висновки судів про те, що відсутність заявлених вимог кредиторів до дня попереднього засідання унеможливлює подальше провадження у справі, оскільки дані вимоги кредиторів можуть бути виявлені і після попереднього засідання суду, зокрема така можливість випливає зі змісту п. 4, п. 6 ст. 45 КУзПБ. Закривши провадження у справі суд першої інстанції позбавив боржника та кредиторів, які могли б звернутись з кредиторськими вимогами до боржника після дати попереднього засідання, права на справедливий суд.
14. Крім того касатор аргументує касаційну скаргу тим, що у зв`язку з відсутністю кредиторів у справі в суду наявна процесуальна можливість перейти від стадії реструктуризації боргів до стадії погашення боргів відповідно до ст. 130 КУзПБ.
15. Водночас касатор наполягає, що ознаки неплатоспроможності фізичної особи слід встановити із системного аналізу поданих до заяви боржника документів і відображених у них сум та підстав заборгованості.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
16. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
17. Боржник фізична особа ОСОБА_1 скористалась своїм правом звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ст. 119 КУзПБ, вказавши про неможливість сплатити заборгованість перед рядом кредиторів.
18. Загальна сума заборгованості, зазначена боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на 18.03.2021 склала 612141,00 грн.
19. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.04.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1, постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1, призначено попереднє судове засідання на 11.06.2021.
20. Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було опубліковано на офіційному сайті Вищого господарського суду України 14.04.2021. Отже, останнім днем строку, встановленого у ч. 1 ст. 45 КУзПБ, є 14.05.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
21. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови апеляційного господарського суду та ухвали господарського суду першої інстанції про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
22. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
23. Так, порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені ст.ст. 119, 120 КУзПБ.
24. В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про введення процедури реструктуризації боргів боржника (п. 2 ч. 5 ст. 119 КУзПБ).
25. За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
26. Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
27. Стаття 6 КУзПБ визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
28. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
29. Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
30. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
31. Суди встановили, що протягом тридцятиденного строку, встановленого ст. 45 КУзПБ на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника, будь-яких заяв про визнання грошових вимог до боржника на адресу господарського суду не надійшло.
32. Керуючий реструктуризацією повідомив господарський суд, що станом на 14.05.2021 на адресу керуючого реструктуризації арбітражного керуючого Шимечка А.Я., заяв з кредиторськими вимогами до боржника не надійшло.
33. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2021 попереднє засідання відкладено на 06.07.2021. Станом на 06.07.2021 жодних заяв з грошовими вимогами кредиторів на адресу суду не надійшло.
34. Водночас, відсутність кредиторів, які звернулись до з грошовими вимогами до боржника, унеможливлює подальше здійснення розгляду справи, адже за результатами попереднього засідання господарський суд в ухвалі має зобов`язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали та визначити дату засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі (ч. 4 ст. 122 КУзПБ).
35. Верховний Суд враховує, що ухвалу про закриття провадження у справі було постановлено через більш ніж 80 днів з дня публікації оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУзПБ попереднє засідання суду проводиться не пізніше ніж через 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
36. Згідно з положеннями ч. 11 ст. 126 КУзПБ у разі, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
37. Верховний Суд виходить з того, що одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.
38. Тобто, за умови відсутності кредиторів, а відтак і можливості розгляду та схвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника, метою якого є відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань перед кредиторами, законодавець передбачив право суду ухвалити рішення, яким визнати боржника банкрутом та перейти до процедури погашення боргів або закрити провадження у справі. Відповідне право реалізується судом з урахуванням конкретних обставин справи.
39. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про можливість та обов`язок суду в ухвалі за результатами попереднього засідання у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначити дату підсумкового засідання суду та про можливість визнати боржника банкрутом відповідно до ч. 1 ст. 130 КУзПБ.
40. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
41. Отже, ухваленню постанови про визнання боржника банкрутом передують такі умови, як не прийняття у встановлений законом строк рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника зборами кредиторів (що в свою чергу передбачає наявність кредиторів у справі про банкрутство) або ухвалення судом рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
42. Тобто у разі не звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника, у суду не має процесуальної можливості перейти до стадії реструктуризації боргів (погашення боргів боржника).
43. З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо відсутності вимог кредиторів до боржника та неможливості розгляду плану реструктуризації боргів боржника, а відтак і відсутності процесуальної можливості здійснення подальшого провадження у справі (перейти до процедури погашення боргів боржника), підстави для визнання боржника банкрутом відсутні. Разом з цим, за вказаних умов у суду виникло право прийняти рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
44. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
45. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом.
46. При цьому, законодавець розмежовує можливість закриття провадження у справі про банкрутство з тих чи інших підстав стадіями процедури банкрутства. Так, згідно з ч. 2 ст. 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
47. Враховуючи викладене Верховний Суд погоджується з висновком обох судових інстанцій, що зазначені обставини унеможливлюють подальше провадження у справі про неплатоспроможність боржника, оскільки КУзПБ не передбачає можливості здійснювати процедури банкрутства стосовно особи, до якої не висунуто вимог кредиторів.
48. Водночас Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що закриття провадження у справі є формою завершення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Тобто, визначення судом підстави для закриття провадження у справі про банкрутство залежить від наявності конкретних обставин, які зумовлюють неможливість подальшого здійснення судового розгляду справи.
49. Зважаючи на послідовність встановлених судами попередніх інстанцій обставин у цій справі (до боржника не висунуто вимог кредиторів, у зв`язку з чим є неможливим як розгляд плану реструктуризації боргів боржника, проект якого підлягає схваленню зборами кредиторів, так і визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів), відсутність процесуальних норм, якими було б врегульовано можливість здійснення подальшого розгляду справи за названих обставин, а також те, що КУзПБ не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, Верховний Суд вважає, що правильним у цьому випадку є застосування до спірної ситуації положень п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ як підстави для закриття провадження у справі.
50. Однак застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ як підстави для закриття провадження у справі замість п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, тоді як відповідно до ч. 2 ст. 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
51. Щодо доводів касаційної скарги про безпідставне застосування судами до спірних правовідносин висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 910/16593/19, з огляду на їх неподібність, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на такому.
52. Так, боржником у справі № 910/16593/19 була юридична особа і правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 стосуються застосування норм Книги третьої КУзПБ, яка регулює банкрутство юридичних осіб. Однак, із врахуванням норми ст. 113 КУзПБ, відповідно до якої провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою, правові висновки, викладені у постанови Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 910/16593/19, є загальними щодо випадків відсутності заявлених вимог кредиторів як щодо боржника-юридичної особи, так і щодо боржника-фізичної особи.
53. Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач зазначає відсутність правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме у правовідносинах пов`язаних з закриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв`язку із відсутністю заяв конкурсних кредиторів.
54. У цьому зв`язку Верховний Суд зауважує на тому, що відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20. Зокрема, у п. 7.23 наведеної постанови викладено висновок про те, що "зважаючи на послідовність встановлених судами попередніх інстанцій обставин у цій справі (до боржника не висунуто вимог кредиторів, у зв`язку з чим є неможливим як розгляд плану реструктуризації боргів боржника, проект якого підлягає схваленню зборами кредиторів, так і визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів), відсутність процесуальних норм, якими було б врегульовано можливість здійснення подальшого розгляду справи за названих обставин, а також те, що КУзПБ не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, застосування до спірної ситуації судами першої та апеляційної інстанцій положень пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ як підстави для закриття провадження у справі, є логічним та виправданим".
55. Відповідно до ч. 4 ст. 310 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
56. Суд касаційної інстанції під час постановлення цієї постанови враховує наведений висновок Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 911/3459/20, який викладено у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. При цьому висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях щодо можливості застосування вимог КУзПБ, які регулюють закриття провадження у справі про банкрутство для юридичних осіб до правовідносин, пов`язаних з закриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв`язку із відсутністю заяв конкурсних кредиторів, узгоджуються з наведеною позицією Верховного Суду.
57. Вказане також свідчить про необґрунтованість доводів скаржника про неправильне застосування судами ст.ст. 1, 45, 47, 90, 115, 122, 123, 130 КУзПБ, що призвело до передчасного закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 90 КУзПБ.
58. Враховуючи наведене, Верховний Суд оцінивши застосування норм матеріального та процесуального права у оскаржуваних судових рішеннях, керуючись позицією Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно того, що обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника, дійшов висновку про необґрунтованість аргументів скаржника.