ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/157/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець,
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Risoil Overseas LTD
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021р.
у складі колегії суддів: А. І. Ярош - головуючий, В. М. Головей, Г. П. Разюк
та на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.08.2021р.
суддя: С. Ф. Гут
за позовом Risoil Overseas LTD
до Agrostudio Group Limited
про внесення змін до договору
за участю представників:
від позивача: Н.С. Галинська,
від відповідача: не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
Компанія Risoil Overseas LTD звернулась до господарського суду з позовом до Agrostudio Group Limited про внесення змін до п. 6.1 контракту від 27.10.2020 №Р983.
Відповідач Agrostudio Group Limited звернувся до суду з запереченнями проти вирішення спору в господарському суді Одеської області, в яких, з посиланням на ст. ст. 4, 22 ГПК України та розділ 13 контракту від 27.10.2020 №Р983, просить у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишити позовну заяву Risoil Overseas LTD без розгляду, оскільки сторонами у контракті передбачено вирішення всіх суперечок стосовно контракту арбітражем відповідно до Арбітражних Правил GAFTA №125, арбітраж здійснюється англійською мовою, місце проведення - Лондон.
2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2021, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021, позов Risoil Overseas LTD у справі №916/157/21 залишено без розгляду на підставі ст. ст. 4, 22, 226 ГПК України, ст. ст. 1, 7, 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Судові рішення мотивовані тим, що сторонами контракту від 27.10.2020 №Р983 передбачено арбітражну угоду, яка міститься у документі (контракті), підписаному сторонами.
Суди вказали про відсутність підстав вважати, що передбачена умовами контракту від 27.10.2020 №Р983 арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, а тому арбітражна угода тлумачиться судами на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Risoil Overseas LTD, не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу та постанову скасувати, справу передати до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій всупереч вимог ч. 1 ст. 76, ст. 86, ст. 91 ГПК України дійшли висновку щодо дійсності арбітражної угоди та розгляду спору між учасниками в арбітражі GAFTА, без всебічного та повного дослідження, керуючись неналежними та недопустимими доказами.
У скарзі зазначається, що розгляд спору в арбітражі GAFTА не було підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами, надані відповідачем документи не свідчать про розгляд спору між сторонами в арбітражному суді GAFTА. Також позивач зазначає, що призначеним GAFTА арбітром були прийняті до розгляду заперечення позивача щодо відсутності юрисдикції у GAFTА розглядати даний спір.
Скаржник посилається на норми ст. 226 ГПК України та стверджує, що позивач зауважував на неможливість виконання арбітражної угоди і підсудність спору господарському суду Одеської області, оскільки у застереженні, що міститься в контракті, сторони не визначили конкретну арбітражну установу, на розгляд якої може бути передано спір; наявне в контракті застереження не визначає регламент здійснення арбітражного розгляду.
За твердження скаржника суд першої інстанції не застосував ч. 2 ст. 47 Закону України "Про міжнародне приватне право" та помилково застосував ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
4. Позиції інших учасників справи
Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Предметом спору у даній справі є позовні вимоги компанії Risoil Overseas LTD до Agrostudio Group Limited про внесення змін до п. 6.1 контракту від 27.10.2020 №Р983.
Господарськими судами встановлено, що пунктом 13.1 контракту від 27.10.2020 №Р983 визначено, що будь-які та всі суперечки, які виникають відповідно до цього Контракту або будь-які претензії щодо тлумачення або виконання цього Контракту будуть вирішуватися арбітражем відповідно до Арбітражних Правил GAFTА №125 в редакції, чинній на момент укладення цього Контракту. Зазначені Правила є невід`ємною частиною цього Контракту і обидві Сторони підтверджують, що зміст зазначених Правил їм зрозумілий, та погоджуються на застосування цих Правил.
У п. 13.2 Контракту передбачено, що Арбітраж здійснюється англійською мовою. Місце проведення - Лондон.
Відповідно до п. 14.1 Контракту зазначено, що правом, яке регулює цей Контракт, є право Англії.
У пункті 17 Контракту проставлені підписи сторін, які скріплені печатками. Тобто, сторони дійшли згоди щодо всіх умов, визначених Контрактом.
За ч. 6 ст. 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.
Частинами 1, 3 ст. 22 ГПК України передбачено, що спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів, визначених у п. 1 цієї статті. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном; спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб`єктами права України.
Статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що - "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається в письмовій формі.
Суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").
Аналогічні положення закріплені і у п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якого суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Наведене вище дає підстави для висновку, що при вирішенні питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, господарському суду необхідно встановити наявність сукупності наступних умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції арбітражу; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.
Верховний Суд констатує, що враховуючи наведені вище норми, суд має тлумачити незначні помилки та неточності в назві арбітражних установ, що передбачені в арбітражній угоді, на користь міжнародного комерційного арбітражу. Але вирішення питання про виконуваність чи невиконуваність арбітражної угоди у зв`язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16.
У цій же справі Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18.10.2017 у справі №910/8318/16 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) шляхом його уточнення (доповнення) такими висновками:
- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;
- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди;
- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 921/421/18, від 24.07.2019 у справі № 904/3096/18, від 13.06.2019 у справі № 913/488/18, від 25.06.2019 у справі № 911/1696/18, від 15.10.2019 у справі № 911/1595/18, від 26.07.2021 у справі № 908/16/21.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що укладений сторонами контракт від 27.10.2020 № Р983 містить арбітражну угоду.
Відповідно до умов контракту від 27.10.2020 № Р983 буді-які та всі суперечки, що виникають відповідно до цього контракту, або будь-які претензії щодо тлумачення або виконання цього контракту будуть вирішуватися арбітражем відповідно до Арбітражних Правил GAFTA № 125 в редакції, чинній на момент укладення цього контракту. Зазначені Правила є невід`ємною частиною цього контракту і обидві сторони підтверджують, що зміст зазначених Правил їм зрозумілий, та погоджуються на застосування цих Правил. Арбітраж здійснюється англійською мовою. Місце проведення - Лондон.
Суди вказали про відсутність підстав вважати, що передбачена умовами контракту від 27.10.2020 №Р983 арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
При цьому, до початку розгляду справи по суті відповідач подав заперечення проти вирішення спору в господарському суді.
Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що у даному випадку відсутність назви конкретної арбітражної установи не є підставою для неможливості виконання угоди, оскільки сторони чітко визначили правила, за якими буде здійснюватися арбітражний розгляд (Правила GAFTА №125), погодили місце арбітражу - Лондон.
Суди встановили, що даний спір підлягає розгляду у міжнародному комерційному арбітражі GAFTА при використанні англійського права у Лондоні (Англія) за правилами GAFГА № 125.
Крім того, судами встановлено, що між позивачем та відповідачем вже існує спір, розпочатий у арбітражному суді GAFTА.
Скаржник наполягає на тому, що розгляд спору в арбітражі GAFTА не було підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами, а надані відповідачем документи не свідчать про розгляд спору між сторонами в арбітражному суді GAFTА.
В той же час скаржник зазначає, що призначеним GAFTА арбітром були прийняті до розгляду заперечення позивача щодо відсутності юрисдикції у GAFTА розглядати даний спір.
Тобто сам скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність розгляду відповідного спору в арбітражі GAFTА.
Проте Верховний Суд звертає увагу, що обставини наявності чи відсутності спору в арбітражі GAFTА не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про існування арбітражного застереження в контракті, яке є дійсним, чинним та може бути виконане.
Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для залишення позову у справі без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.