ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 913/401/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
ТзОВ "Нелора Ленд": Швидкого О. О.,
ТзОВ "Шаян груп": Довганич О. О.,
арбітражного керуючого Рибкіної Н. В. (особисто)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМД Констракшин" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нелора Ленд"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021
у складі колегії суддів: Білоусової Я. О. - головуючої, Здоровко Л. М., Тарасової І. В.
та ухвалу Господарського суду Луганської області від 09.07.2021
у складі судді Ковалінас М. Ю.
у справі за спільними заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМД Констракшин" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нелора Ленд"
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаян Груп"
3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Діленян Ліани Размиківни
4. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Міленіної Катерини Олегівни
5. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича
про визнання недійсним правочинів, укладених боржником
у межах справи № 913/401/20
за спільною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМД Констракшин" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нелора Ленд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта"
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених у заявах вимог
1. Господарським судом Луганської області здійснюється провадження у справі № 913/401/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМД Констракшин" (далі - ТзОВ "ДМД Констракшин", позивач 1, скаржник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нелора Ленд" (далі - ТзОВ "Нелора Ленд", позивач 2, скаржник) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта" (далі - ТзОВ "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта", боржник) про банкрутство.
2. 31.08.2020 ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" звернулися до Господарського суду Луганської області в межах справи № 913/401/20 про банкрутство ТзОВ "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта" із заявами до ТзОВ "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта" (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаян Груп" (далі - ТзОВ "Шаян груп", відповідач 2) про визнання правочинів недійсними, в яких, з урахуванням заяв про зміну предмету позову від 22.03.2021 №№ 1-17 та від 06.05.2021 б/н, просять:
- визнати недійсними з моменту укладення договори купівлі-продажу земельних ділянок кадастровий номер: 3220880900:09:002:0070, 3220880900:09:002:0030, 3220880900:09:003:0044, 3220880900:09:002:0026, 3220880900:09:002:0029, 3220880900:09:002:0066, 3220880900:09:003:0085, 3220880900:09:002:0028, 3220880905:06:009:0101, 3220880900:09:002:0063, 3220880900:09:002:0025, 3220880900:09:002:0062, 3220880900:09:002:0064, 3220880905:06:009:0102, 3220880900:09:002:0061, 3220880900:09:003:0082, 3220880900:09:002:0065, укладені 31.08.2017 та 24.10.2017 між ТзОВ "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна Бухта" та ТзОВ "Шаян Груп", посвідчені приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу: Міленіною Катериною Олегівною (відповідач 4); Діленян Ліаною Размиківною (відповідач 3) та Баршацьким Ігорем Вікторовичем (відповідач 5);
- припинити речові права ТзОВ "Шаян Груп" (код ЄДРПОУ 41545768) та скасувати рішення: 1) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36858026 від 31.08.2017 18:24:16 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334126932208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0070); 2) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36857214 від 31.08.2017 17:40:46 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333923632208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0030; 3) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36858136 від 31.08.2017 18:32:23 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334534532208, кадастровий номер: 3220880900:09:003:0044); 4) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36857945 від 31.08.2017 18:19:13 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334966732208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0026); 5) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36857543 від 31.08.2017 17:56:25 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333872232208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0029); 6) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36858632 від 31.08.2017 19:17:09 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334172832208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0066); 7) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36857864 від 31.08.2017 18:12:31 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334629332208, кадастровий номер: 3220880900:09:003:0085); 8) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36858304 від 31.08.2017 18:45:43 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334813632208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0028); 9) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37736572 від 24.10.2017 16:50:32 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337174132208, кадастровий номер: 3220880905:06:009:0101); 10) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36856825 від 31.08.2017 17:24:59 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333987432208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0063); 11) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36857053 від 31.08.2017 17:34:19 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334702132208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0025); 12) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36857456 від 31.08.2017 17:51:44 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334894532208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0062); 13) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36858715 від 31.08.2017 19:27:45 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334079732208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0064); 14) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37737205 від 24.10.2017 17:07:44 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337256332224, кадастровий номер: 3220880905:06:009:0102); 15) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36858530 від 31.08.2017 19:06:12 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334748132208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0061); 16) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36858425 від 31.08.2017 18:55:33 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334477632208, кадастровий номер: 3220880900:09:003:0082); 17) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36856423 від 31.08.2017 17:09:43 (державну реєстрацію права власності на об`єкт: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333901532208, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0065).
3. Заява ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" мотивована укладенням боржником оспорюваних договорів з метою умисного ухилення від сплати в майбутньому наявної в нього заборгованості перед кредиторами шляхом звернення стягнення на майно, оскільки заздалегідь знаючи про наслідки у вигляді неплатоспроможності та заподіяння такими діями шкоди, боржник за відсутності реальної господарської діяльності здійснив відчуження єдиного наявного у нього майна (17 земельних ділянок) за ціною значно нижчою ринкової вартості на день продажу земельних ділянок та без проведення оплати відчужуваних активів зі сторони покупця.
4. Наведене, на думку заявників, свідчить про відсутність будь-якої розумної ділової мети при вчиненні правочинів, і як наслідок - зловживання боржником своїми правами щодо розпорядження майном в результаті чого завдано шкоду кредиторам.
5. Нормативно-правовим обґрунтуванням поданих заяв визначено приписи статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 3, 13, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
6. 31.08.2017 та 24.10.2017 між ТзОВ "Туристично-оздоровчий комплекс "Південна бухта" (продавець) та ТзОВ "Шаян Груп" (покупець) були укладені договори купівлі-продажу земельних ділянок, наведених у пункті 2 цієї постанови.
7. Відповідно до пункту 2.1 договорів купівлі-продажу земельних ділянок покупець зобов`язується сплатити продавцю зазначену в договорах ціну земельних ділянок в повному обсязі протягом 5 (п`яти) років з моменту укладення даних договорів.
8. Пунктом 2.2 договорів купівлі-продажу земельних ділянок визначено, що зазначена в договорах ціна встановлена за згодою сторін цього договору, є остаточною та не підлягає будь-яким змінам.
9. 31.07.2020 Господарський суд Луганської області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі № 913/401/20 про банкрутство ТзОВ "Туристично-оздоровчий комплекс Південна Бухта"; визнав вимоги кредиторів - ТзОВ "ДМД Констракшин" в розмірі 9 106 677,60 грн основного боргу (четверта черга згідно частини першої статті 64 КУзПБ) та ТзОВ "Нелора Ленд" в розмірі 2 398 838,00 грн основного боргу (четверта черга згідно частини першої статті 64 КУзПБ); ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; призначив розпорядника майна боржника.
10. Постановою від 03.11.2020 Господарський суд Луганської області визнав ТзОВ "Туристично-оздоровчий комплекс Південна Бухта" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру боржника.
11. У серпні 2020 року до суду надійшли заяви ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" про визнання правочинів недійсними, які є предметом цього судового розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. 09.07.2021 Господарський суд Луганської області постановив ухвалу у справі № 913/401/20, якою відмовив у задоволенні спільних заяв ініціюючих кредиторів ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" (від 31.08.2020 вх. №№ 1047/20, 1048/20, 1049/20, 1050/20, 1051/20, 1052/20, 1053/20, 1054/20, 1055/20, 1056/20, 1057/20, 1058/20, 1059/20, 1060/20, 1061/20, 1062/20 та 1063/20) про визнання недійсними правочинів - договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених між боржником та ТзОВ "Шаян Груп", з урахуванням заяв ініціюючих кредиторів ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" про зміну предмету позову від 22.03.2021 №№ 1-17 та б/н від 06.05.2021.
13. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приписи статті 42 КУзПБ у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто 21.10.2019, а до правовідносин, що склалися до 21.10.2019, підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство. Водночас за висновками суду укладення договору боржника поза межами "підозрілого періоду" (одного року, що передував порушенню справи про банкрутство), визначеного статтею 20 Закону про банкрутство, та відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУзПБ, не виключає можливості визнання недійсним правочину боржника, спрямованого на уникнення звернення стягнення на його майно, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом, а відповідний спосіб захисту гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
14. Східний апеляційний господарський суд постановою від 18.10.2021 ухвалу Господарського суду Луганської області від 09.07.2021 у справі № 913/401/20 залишив без змін. Стягнув з ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" на користь ТзОВ "Шаян Груп" 22 500,00 грн (з кожного) судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
15. Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції, що відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статті 42 КУзПБ, не виключає можливості звернення ініціюючих кредиторів з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.
16. Крім того, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими посилання скаржників на те, що ними в тексті заяв у якості нормативного обґрунтування недійсності оспорюваних правочинів наряду зі статтею 42 КУзПБ визначено також статті 3, 13, 16, 215, 203 ЦК України, статтю 20 ГК України, зазначивши, що нормами ЦК України та ГК України передбачено право однієї із сторін правочину або іншої заінтересованої особи звернутися до суду з позовом про визнання його недійсним. Однак ініціюючі кредитори не є сторонами оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок, а є заінтересованими особами, які обґрунтували порушення своїх прав саме статтею 42 КУзПБ, яка у цьому разі не підлягає застосуванню.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
17. 23.11.2021 ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 09.07.2021 у справі № 913/401/20, в якій просять оскаржувані судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги поданих ними заяв про визнання недійсними правочинів, з урахуванням заяв про зміну предмету позову від 22.03.2021 №№ 1-17 та б/н від 06.05.2021.
Рух касаційної скарги
18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/401/20 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.11.2021.
19. 26.11.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання ТзОВ "ДМД Констракшин", ТзОВ "Нелора Ленд" та поновив їм пропущений строк на подання касаційної скарги; відкрив касаційне провадження у справі № 913/401/20 за касаційною скаргою ТзОВ "ДМД Констракшин", ТзОВ "Нелора Ленд"; призначив розгляд касаційної скарги на 09.12.2021; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 07.12.2021.
20. У судове засідання 09.12.2021 з`явилися представники ТзОВ "Нелора Ленд", ТзОВ "Шаян груп" та арбітражний керуючий Рибкіна Н. В., які надали пояснення у справі.
Розгляд клопотання (заяви)
21. 09.12.2021 на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява ТзОВ "Нелора Ленд" про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивована необхідністю часу його представнику, з огляду на вступ у справу лише 08.12.2021, для ознайомлення з матеріалами справи та відзивом на касаційну скаргу, який станом на 09.12.2021 від ТзОВ "Шаян Груп" на адресу ТзОВ "Нелора Ленд" не надходив.
22. Розглянувши зазначену заяву ТзОВ "Нелора Ленд", суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України), тоді як наведені заявником обставини, із урахуванням суб`єктивності характеру останніх (підписання договору про надання правової допомоги з представником напередодні розгляду справи), не перешкоджають розгляду поданої ним разом ТзОВ "ДМД Констракшин" у цій справі касаційної скарги.
23. Суд звертає увагу, що за змістом статей 178, 263, 295 ГПК України подання відзиву є правом учасника судового процесу, яким він користується на власний розсуд.
24. Водночас частиною третьої статті 295 ГПК України визначено, що відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.
25. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. mutatis mutandis рішення у справі "Шульга проти України").
26. Ураховуючи наведене, а також те, що обставини цієї справи дозволяють здійснити касаційний перегляд справи, заява ТзОВ "Нелора Ленд" про відкладення розгляду справи судом відхиляється як необґрунтована та безпідставна.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу
(ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд")
27. ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначаючи, зокрема таке:
- суди попередніх інстанцій проігнорували очевидні ознаки фраудаторності спірних договорів та не надали судового захисту законним правам та інтересам кредиторів, обмежившись висновком про непоширення на спірні правовідносини приписів статті 42 КУзПБ;
- місцевий господарський суд при розгляді заяв кредиторів про визнання правочинів недійсними відсторонився від покладених на нього функцій судового контролю з метою задоволення вимог кредиторів та відмовив у задоволенні наведених заяв, не розглянувши спірні правовідносини по суті;
- суд першої інстанції проігнорував обставини щодо системної протиправності діяльності щодо перепродажу спірних земельних ділянок, з`ясовані під час розгляду в межах цієї справи позову (справа № 913/401/20(913/25/21) ТзОВ "Туристично-оздоровчий комплекс Південна Бухта" до ТзОВ "Шаян Груп" та ТзОВ "Скрипа Агро" (ТзОВ "Мараморош Груп") про визнання недійсними договорів купівлі продажу спірних земельних ділянок від 2020 року;
- апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку щодо права сторін на погодження у спірних договорах п`ятирічного строку розрахунків, залишивши поза увагою, що в цьому разі встановлення такого строку розрахунків є зловживанням правом, оскільки відчуження земельних ділянок здійснено без урахування інтересів кредиторів, з нерозумним строком оплати та за ціною значно нижче ринкової;
- суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не врахував обставини перепродажу спірних земельних ділянок на підставі договорів від 04.11.2020 укладених відразу (через 20 днів) після відкриття провадження за заявами кредиторів від 31.08.2020 про визнання правочинів недійсними;
- суди дійшли помилкового висновку щодо непоширення трирічного строку "підозрілості правочинів" на раніше виниклі правовідносини;
- суди попередніх інстанцій неналежним чином дослідили наявні в справі докази надані ініціюючими кредиторами та ліквідатором на підтвердження заявлених вимог, зокрема висновку експертизи щодо ринкової вартості спірних земельних ділянок. Крім того, суди взяли до уваги звіти про експертно-грошову оцінку земельних ділянок наданих ТзОВ "КАРБІЛОН" від 28.10.2020, які містять суттєві арифметичні помилки, на що зверталась увагу суду заявниками.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи приватного нотаріуса Діленян Л. Р.
28. Приватний нотаріус Діленян Л. Р. у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими, безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню та просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, зазначаючи, що суди попередніх інстанцій при розгляді заявлених кредиторами вимог всебічно та ретельно дослідили всі обставини, що мають значення для розгляду справи. Крім того вказує про недоцільність посилання скаржників на необхідність застосування судами під час розгляду їх вимог норм статей 3, 6, 13 ЦК України.
Доводи приватного нотаріуса Міленіної К. О.
29. Приватний нотаріус Міленіна К. О. у відзиві на касаційну скаргу вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими, безпідставними та просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення, посилаючись на обставини аналогічні тим, що наведені у відзиві приватного нотаріуса Діленян Л. Р. на касаційну скаргу ТзОВ "ДМД Констракшин", ТзОВ "Нелора Ленд".
Доводи ТзОВ "Шаян Груп"
30. ТзОВ "Шаян Груп" у надано до суду відзиві на касаційну скаргу вважає доводи касаційної скарги безпідставними, необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги ТзОВ "ДМД Констракшин", ТзОВ "Нелора Ленд" в повному обсязі й залишити оскаржувані судові рішення без змін, зазначаючи, зокрема, таке:
- суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин приписи статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство);
- укладення спірних договорів жодним чином не вплинуло на неплатоспроможність боржника;
- на момент укладення договорів вартість спірних земельних ділянок відповідала ринковій вартості таких ділянок. Відстрочення платежу жодним чином не вказує на безоплатність відчуження майна;
- спірні договори укладено із дотриманням вимог статей 203, 628, 631, 632, 657 ЦК України;
- суд апеляційної інстанції навів обґрунтування щодо аргументів про заниження ринкової вартості відчужуваних земельних ділянок.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
31. Предметом судового розгляду у справі є заява ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" про визнання правочинів недійсними.
32. Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
33. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
34. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним Господарським процесуальним кодексом України.
35. Спірним питаннями у зазначеній справі, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними.
36. Відповідно до частини першої, пункту п`ятого частини другої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої позовні вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
37. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
38. Суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
39. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (див. висновки щодо алгоритму розгляду спорів, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
40. Отже, визначення предмета та підстав спору є правом позивача, в той час як встановлення обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (див. mutatis mutandis рішення у справі "Кутіч проти Хорватії").
41. Відповідно до пунктів 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
42. Тобто при ухваленні рішення суд має з`ясовувати яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
43. Частинами першою, другою, четвертою статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
44. Чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
45. У справі, що розглядається вимоги заяви ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" ґрунтуються на аргументах про вчинення боржником (відповідач 1) оспорюваних правочинів щодо відчуження єдиного наявного в нього майна (земельних ділянок) на шкоду кредиторам, а саме: з метою уникнення та унеможливлення в майбутньому виконання грошових зобов`язань перед кредиторами.
46. Правовими підставами заявлених вимог ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" визначили, окрім приписів статті 42 КУзПБ, також норми статті 20 ГК України, статей 3, 13, 16, 203, 215 ЦК України.
47. Проте суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та не надали оцінку вимогам ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" з урахуванням визначених заявниками підстав заявлених вимог.
48. Натомість, суди із посиланням на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статті 42 КУзПБ дійшли висновку про відмову в задоволенні таких вимог зазначивши, що наведена обставина не виключає можливості звернення ініціюючих кредиторів з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.
49. Водночас, обмежившись висновком щодо можливості захисту прав та інтересів ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, суди попередніх інстанцій не розглянули вимоги заявників про визнання правочинів недійсними, які ґрунтувалися не лише на приписах статті 42 КУзПБ, а і на нормах статті 20 ГК України, статей 3, 13, 16, 203, 215 ЦК України.
50. Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
51. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
52. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
53. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
54. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
55. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 15.07.2021 у справі № 927/531/18 ).
56. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника (див. висновки, сформовані у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).
57. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
58. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
59. Суд звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
60. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").
61. Однак, суди попередніх інстанцій в межах наявних в них повноважень, передбачених статтями 86, 237, 269 ГПК України, не надали оцінку заявленим вимогам скаржників з урахуванням визначених ними підстав заявлених вимог (фактичної підстави - вчинення правочинів на шкоду кредиторам та правової підстави, яка, окрім приписів статті 42 КУзПБ, ґрунтується на нормах статті 20 ГК України, статей 3, 13, 16, 203, 215 ЦК України).
62. Крім того, суд апеляційної інстанції помилково визнав необґрунтованим посилання заявників в якості підстав недійсності правочинів на норми ЦК України та ГК України зазначивши, що вони не є сторонами оспорюваних договорів, а є заінтересованим особами, адже правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".
63. Також без жодної оцінки та уваги судів попередніх інстанцій залишений долучений до справи за клопотанням ліквідатора боржника Федоренка Д. В. від 29.01.2021 висновок експерта № 13/21 від 26.01.2021, складений за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи щодо ринкової вартості спірних земельних ділянок.
64. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
65. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
66. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
67. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин (надання оцінки спірним договорам з урахуванням визначених заявниками підстав їх недійсності) ухвалені у справі оскаржувані судові рішення не можна вважати правомірними та обґрунтованими.
68. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
69. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
70. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
71. Не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 269 частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду вимог ТзОВ "ДМД Констракшин" та ТзОВ "Нелора Ленд" про визнання правочинів недійсними.