ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 0440/7220/18
адміністративне провадження № К/9901/26703/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 (головуючий суддя: Турлакова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 (головуючий суддя: Мельник В.В, судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі №0440/7220/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У вересні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 або позивачка-1; ОСОБА_2 або позивач-2) звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради (далі - відповідач-1), Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (далі - відповідач-2), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили:
визнати протиправним і скасувати рішення Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, оформлене листом від 13.11.2017 за вих. № Є-95/1, про відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у присвоєні поштової адреси за заявою від 08.11.2017 окремим частинам житлового будинку (домоволодіння) за адресом: АДРЕСА_1, виділеній у натурі за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 21.04.1998 у справі № 2-647/1998;
зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради присвоїти поштову адресу (нумерації квартир) окремим частинам житлового будинку (домоволодіння) за адресом: АДРЕСА_1, виділеним у натурі за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 21.04.1998 у справі № 2-647/1998 за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 30.09.2016.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.1998 у справі №2-647/1998, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 2/3 частини домоволодіння, виділенні її в натурі та про визначення порядку користування земельної ділянкою - задоволено. Цим рішенням здійснено поділ домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом виділу часток власників у натурі.
Відповідно до інформації, зазначеній у акті інженера з інвентаризації нерухомого майна від 25.06.2015 ОСОБА_3, в житловому будинку літ. А-2 виконано внутрішнє переобладнання (встановлено перегородку у коридорі поз.1-1, житлову кімнату поз. 2-4 (колишня поз. 1-10) переобладнано у кухню), за рахунок чого будинок слід вважати двоквартирним (квартири відокремлені, маються окремі входи). Внутрішнє переобладнання виконано за Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради №122 від 18.03.1998.
У вказаному акті також зазначено, що з урахуванням уточнення розмірів коридору поз. 1-1, встановлення перегородки між коридором поз. 1-1 та сходами поз. 2-1, раніше не врахованої площі сходів поз. 2-2 у мезоніні, вважати узаконеними:
- по квартирі АДРЕСА_2 житлову площу 45,0 м2, загальну - 118,2 м2;
- по квартирі АДРЕСА_3 житлову площу 27,5 м2, загальну-52,6 м2;
- по житловому будинку літ. А-2 житлову площу 72,5 м2, загальну - 170,8 м2.
Вказана інформація також підтверджується Технічними паспортами відносно вказаного будинку по АДРЕСА_1 від 05.12.2017.
З метою переоформлення на дві окремі квартири особистих рахунків по комунальним послугам та роз`єднанні комунальних мереж, позивачами, було замовлено проект газопостачання житлового будинку, який був узгоджений начальником ПАТ "Дніпрогаз" від 17.12.2015, проте, здійснення підключення до газової мережі ПАТ "Дніпрогаз" не відбулося. Натомість надана відповідь від 21.02.2017 за вих. № 17-АВ-1202-0217, в якій зазначається, що відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, правовими підставами для укладення договору про надання населенню послуг з газопостачання, виникає за умови: - виділення часток спільної власності в натурі; - присвоєння в передбаченому законодавством порядку різних поштових адрес виділеним в натурі часткам співвласників.
У зв`язку із цим, позивачі звернулися до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою про присвоєння поштових адрес (нумерації квартир) об`єктам нерухомого майна, а саме: частині домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду вказаної заяви, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради листом від 13.11.2017 № Є-95/1 повідомив позивачів, що відповідно до заяви громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, мова йде про домоволодіння, розділене між двома власниками, з розподілом відповідних частин господарчих та побутових будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці (з виділеними частками). Зважаючи на вищенаведене, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради на має юридичних підстав для підготовки проекту рішення виконкому міської ради про присвоєння адреси частині домоволодіння АДРЕСА_1 .
Також у вказаному листі роз`яснено заявникам право вирішити питання щодо присвоєння адреси (нумерації квартир) у судовому порядку.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачі звернулися із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивачі стверджують, що в судовому порядку було здійснено поділ домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом виділу часток власників у натурі. З метою отримання поштової адреси позивачі звернулися до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою про присвоєння поштових адрес (нумерації квартир), на що отримали відповідь від 13.11.2017 №Є-95/1 про відмову у присвоєнні поштових адрес квартирам з пропозицією звернутись до суду. Зазначають, що оскаржуване рішення не відповідає принципу законності, оскільки не містить конкретних підстав та обґрунтування такої відмови.
Відповідач-1 (Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради) позов не визнав. Зазначив, що оскільки позивачі є власниками приміщень в житловому будинку, які складають частину такого будинку, присвоєння окремої адреси належній частині житлового будинку не вбачається можливим.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно із судовим рішенням, виділено у натурі частки позивачів із спільного майна, а тому, в силу положень частини третьої статті 364 ЦК України, право спільної часткової власності на це майно припинено. Здійснивши правовий аналіз положень Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" (далі - Закон №280/97-ВР) суди зазначили, що питання організації адміністративно-територіального устрою, у т.ч., вирішення питань пов`язаних із присвоєнням адреси об`єктам нерухомості, відноситься до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповіді від 13.11.2017 №Є-95/1 відсутні конкретні посилання на обставини, які зумовили прийняття рішення про відмову у присвоєнні поштової адреси (нумерації квартир) об`єкту нерухомого майна після поділу його в натурі за судовим рішенням. За таких обставин, суди попередніх інстанцій визнали безпідставними посилання Департаменту на відсутність юридичних підстав для підготовки проекту рішення виконкому міської ради про присвоєння адреси частині домоволодіння АДРЕСА_1 . Одночасно суди констатували, що повноваження відповідачів у спірних правовідносинах не є дискреційними. За висновками судів попередніх інстанцій, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивачів у спірних правовідносинах є зобов`язання виконком присвоїти поштову адресу (нумерацію квартир) окремим частинам житлового будинку (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1, виділеним у натурі за судовим рішенням у справі №2-647/1998.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник, з посиланням на Положення щодо адресації об`єктів нерухомого майна у м. Дніпропетровську, затверджене рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013 №42/35, наполягає на тому, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки за вказаним нормативним документом присвоєння або зміна адреси здійснюється на підставі розпорядження міського голови. Також за позицією скаржника, суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані рішення у справі втрутилися у виключну компетенцію органу місцевого самоврядування.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи правову оцінку в контексті спірних правовідносин, колегія суддів виходить з такого.
Частиною третьою статті 364 ЦК України визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачам, згідно із судовим рішенням у справі №2-647/1998, виділено у натурі їх частки із спільного майна, а тому, в силу положень частини третьої статті 364 ЦК України, право спільної часткової власності на це майно вважається припиненим.
Закон №280/97-ВР відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 24 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно із підпунктом 10 пункту "б" статті 30 Закону №280/97-ВР, до делегованих законом повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства віднесено облік та реєстрацію відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форми власності.
Пунктом 2 частини першої статті 37 Закону №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до статті 40 цього ж Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Сукупний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що питання організації адміністративно-територіального устрою, включаючи питання присвоєння адреси об`єктам нерухомості, відноситься до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства.
Колегія суддів враховує, що чинне в Україні законодавство чітко не регламентує процедуру присвоєння поштової адреси, незважаючи на те, що жодного правочину з нерухомим майном неможливо здійснити, якщо йому не присвоєно поштову адресу. В той же час, органи місцевого самоврядування не позбавлені можливості затверджувати такі процедури на місцях.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 22.01.2019 у справі №441/1625/15-а, від 13.08.2020 №344/9283/16-а, від 10.09.2020 у справі № 591/245/17 та від 24.06.2021 у справі №300/1764/19.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013 №38/35 затверджено Порядок присвоєння поштової адреси (нумерації квартир) об`єктам нерухомого майна, розташованих у житлових будинках та гуртожитках у місті Дніпропетровську (далі - Порядок №38/35).
Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він застосовується для присвоєння поштової адреси (нумерації квартир) об`єктам нерухомого майна, розташованих у житлових будинках та гуртожитках у місті Дніпропетровську, незалежно від форм власності рішеннями виконавчої комітету міської ради.
Вичерпний перелік документів, які надаються заявником до заяви про присвоєння поштової адреси (нумерації квартир) об`єктам нерухомого майна визначені у пункті 2 Порядку №38/35.
Згідно із підпунктами 3.1.13 та 3.1.40.6 пункту 3.1 Положення про департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради 33/17 від 21.12.2016, Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює: внесення на розгляд міської ради пропозиції щодо врегулювання відносин у сфері житлово-комунального господарства міста; підготовку проектів рішень виконавчого комітету про присвоєння поштової адреси (нумерації квартир) об`єктам нерухомого майна, які розташовані у житлових будинках та гуртожитках.
Пунктом 2 Порядку №38/35 визначено, що поштова адреса (нумерація квартир) об`єктам нерухомого майна, розташованих у житлових будівлях та гуртожитках у місті Дніпропетровську, незалежно від форми власності, присвоюється рішеннями виконавчого комітету міської ради.
Зміст зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради на підставі поданих заявником документів здійснює підготовку проектів рішень виконавчого комітету про присвоєння поштової адреси (нумерації квартир) об`єктам нерухомого майна, які розташовані у житлових будинках та гуртожитках. Поштова адреса (нумерація квартир) об`єктам нерухомого майна, розташованих у житлових будівлях та гуртожитках у місті Дніпропетровську, незалежно від форми власності, присвоюється рішеннями виконавчого комітету міської ради.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, рішення відповідача-1 (лист від 13.11.2017 №Є-95/1) не містить будь-яких посилань на конкретні обставини, які слугували підставою для відмови позивачам у присвоєнні поштової адреси (нумерації квартир) частині домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, поділ якого відбувся у судовому порядку. Така відповідь містить лише загальні посилання на Порядок №38/35, який не встановлює (конкретизує) причини для відмови у присвоєні поштових адрес квартирам.
Отже, оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає принципу обґрунтованості, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).
Обраний у даному випадку судами попередніх інстанцій спосіб захисту порушеного права позивачів шляхом зобов`язання виконком присвоїти поштову адресу (нумерацію квартир) окремим частинам житлового будинку (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивачів в правах.
Колегія суддів вважає помилковими доводи скаржника про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати Положення щодо адресації об`єктів нерухомого майна у м. Дніпропетровську, затверджене рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013 №42/35, оскільки зазначений нормативний документ регулює відносини з присвоєння адрес новозбудованим та існуючим об`єктам нерухомості, яким адреси у встановленому порядку не надавалися, адреси яких дублюються або не відповідають правилам адресації об`єктів нерухомого майна. Водночас у спірному випадку, питання стосується присвоєння поштової адреси (нумерації квартир) об`єкту нерухомості, поділ якого відбувся в натурі за судовим рішенням.
Також колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що повноваження відповідачів у спірних правовідносинах не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, Департамент зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивачів у встановленому законом порядку, а за умови відповідності такої заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - підготувати проект рішення виконкому про присвоєння поштової адреси (нумерації квартир) об`єкту нерухомого майна, яке розташоване у житловому будинку.
Інших належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій касаційна скарга виконкому Дніпровської міської ради не містить.