ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа №554/6306/17
адміністративне провадження № К/9901/2723/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого: судді Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №554/6306/17
за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів: Курило Л.В., Русанової В.Б.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку розміру пенсії за вислугу років;
- скасувати рішення № 29 від 03.05.2017;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної їй пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", починаючи з 26.04.2016, виходячи з розрахунку 90% заробітної плати, згідно з довідкою прокуратури Полтавської області від 24.02.2017 №18-84 вих. 17 без обмеження її максимального розміру, та здійснити виплату різниці недоотриманої пенсії з 26.04.2016.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 13 вересня 2017 року позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є пенсіонером, з 2009 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 % від суми місячного заробітку.
26.04.2017 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії в зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, на підставі довідки про заробітну плату від 24.02.2017 №18-84/вих.17, виданої прокуратурою Полтавської області.
Рішенням Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 03.05.2017 №29 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 02.03.2015, відповідно до якого з 01.06.2015 скасовані норми щодо пенсійного забезпечення в частині перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачка має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працівникам прокуратури.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в позові, мотивував своє рішення тим, що на час звернення позивачки до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявниця посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII, у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, який набрав чинності 1 січня 2015 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.
З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.
Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.
Отже, на час прийняття постанови №1013, з прийняттям якої позивач пов`язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Як було зазначено вище, за частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 положення цієї норми визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення).
Постанова № 1013, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
На час звернення позивачки за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було, що, в кінцевому підсумку, й призвело до виникнення даного спору.
Разом з тим, Суд вважає, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, гарантований ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.
У справі №711/6019/16-а за результатом перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 на предмет неоднакового застосування норм матеріального права в аналогічних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 дійшов висновку, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу. За відсутності постанови Уряду щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це було передбачено ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII), в пенсійного органу немає законодавчо-визначених підстав та правового механізму для їх перерахунку".
З огляду на вищевикладене, на момент звернення позивачки до Пенсійного фонду жодний нормативно-правовий акт не визначав порядок та умови перерахунку пенсій, призначених відповідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Протиправності дій (бездіяльності) відповідача у цьому випадку немає, оскільки Пенсійний фонд України є органом, який лише реалізує державну політику у соціальній сфері, яку визначає Кабінет Міністрів України.
Слід також зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (II)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014, зі змінами, якими було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
На дату виникнення спірних правовідносин, а також під час розгляду цієї справи в суді, правове регулювання було іншим. Позаяк рішення Конституційного Суду України має перспективну дію, при вирішенні цього спору суд апеляційної інстанції, з висновками яких погоджується колегія суддів, керувалися наведеними положеннями законодавства, яке тоді ще було чинним.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Оцінюючи наведені позивачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд -