ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 820/2850/17
адміністративне провадження № К/9901/145/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №820/2850/17
за позовом Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування наказів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, ухвалену у складі: головуючого судді Мар`єнко Л.М., суддів: Білової О.В., Заічко О.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Курило Л.В., суддів: Присяжнюк О.В., Бартош Н.С.,
в с т а н о в и в :
У липні 2017 року Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.05.2017 №1569/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно", в частині включення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у перелік державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 29.05.2017 №1872/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1";
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1937/5 від 16.06.2017 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, позов задоволено частково.
Скасовано наказ Міністерства юстиції України від 16.06.2017 №1937/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суди встановили, що наказом Міністерства юстиції України №1569/7 від 13.05.2017 позивачку включено до переліку державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
На підставі наказу Міністерства юстиції України від 13.05.2017 № 1569/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно", головним спеціалістом відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у Державному реєстрі прав, за результатами якого складено акт від 25.05.2017, яким встановлено, що в ході проведення моніторингу реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, виявлено порушення вимог статей 5, 18, 20, 22 Закону, пункту 10, 54, 58 Порядку № 1127, пункту 56 Порядку № 1141.
Міністерством юстиції України 29.05.2017 прийнято наказ №1872/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1", яким, зокрема, утворено комісію для проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
За результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1. комісією складено довідку від 13.06.2017, за висновками якої в діяльності позивачки, як приватного нотаріуса, при виконанні функцій державного реєстратора, наявні порушення ст.ст. 3, 10, 18, 19, 23 Закону та пунктів 12, 22, 54 Порядку №1157. Запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 6 (шість) місяців.
16.06.2017 Міністерством юстиції України видано наказ №1937/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" строком на 6 місяців та зобов`язано Департамент державної реєстрації та нотаріату здійснити передачу документів, які подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, відповідним суб`єктам державної реєстрації, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у паперовій формі.
Позивачка, не погоджуючись з наказами від 13.05.2017 №1569/7, від 29.05.2017 №1872/7, №1937/5 від 16.06.2017, звернулася із цим позовом до суду.
Суди, задовольняючи частково позов, виходили з того, що Мін`юст ухвалюючи спірний наказ про тимчасове блокування доступу державного реєстратора діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, та не довів правомірність цього наказу.
Не погоджуючись з судовими рішеннями в частині задоволення позовних вимог, Міністерство подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права. Зокрема зазначає, що приватним нотаріусом, як реєстратором, були порушені норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі також Закон №1952-IV) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2015 №1127, а тому відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про тимчасове блокування її доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У поданому відзиві позивачка просить відмовити у задоволенні скарги.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон № 1952-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Статтею 37-1 Закону № 1952-IV передбачено порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав.
Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав.
Отже, за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
Разом з цим, для прийняття рішення відповідно до Закону № 1952-IV, підставою для прийняття якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Мін`юст має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що, в свою чергу, і є мотивом для прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Водночас, законодавством чітко передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні Мін`юсту, прийнятого за результатами проведення перевірок державних реєстраторів у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав такими державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав, оскільки законодавець, наділяючи Мін`юст функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів як контролюючий орган, також зобов`язав його мотивувати таке рішення.
Мотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства.
Тобто уповноважений орган має оцінити зміст порушень, виявлених комісією під час проведення камеральної перевірки, зафіксованих у довідці складеній за результатами її проведення.
Отже, Мін`юст зобов`язаний навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування.
Однак в оспорюваному наказі взагалі не зазначено підстави та мотиви, за яких до державного реєстратора застосовано саме такий вид стягнення як тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав строком на 6 (шість) місяців.
Стаття 37-1 Закону №1952-ІV не визначає мінімальних і максимальних строків застосування заходу стягнення у вигляді блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Проте застосування певного виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Отже, визначаючи вид стягнення та встановлюючи позивачці строк обмеження у доступі до Державного реєстру прав, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №826/12480/17; від 28.07.2020 у справі №420/1065/19, від 21.11.2019 у справі №826/9263/17; від 11.09.2020 у справі №824/902/19-а, від 03.11.2021 у справі №820/4216/17.
У цій справі Мін`юст ухвалюючи спірний наказ діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, а також необґрунтовано, у зв`язку із чим його наказ від 16.06.2017 №1937/5 суди підставно скасували.
Зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги - відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідачем судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржуються, а тому не переглядаються.
Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд -