ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 243/4716/17
адміністративне провадження № К/9901/3516/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №243/4716/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду, ухвалену 05 грудня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів: Компанієць І.Д., Сухарьок М.Г.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила:
- визнати незаконним рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України Донецької області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах № 15/75 від 14.04.2017;
- визнати незаконними дії та рішення начальника Слов`янського об`єднаного Пенсійного фонду України Донецької області № 23 від 27.04.2017 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов`язати Комісію при Головному управлінні Пенсійного Фонду України Донецької області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період її роботи з 01.06.1987 по 09.09.1990 на посаді глазурувальника електрокерамічних виробів;
- зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати період роботи з 01.06.1987 по 09.09.1990 до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, занятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та призначити пенсію на пільгових умовах згідно чинного законодавства з дня подання заяви, тобто з 21.03.2017.
Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Суд першої інстанції визнав незаконним рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України Донецької області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах № 15/75 від 14.04.2017; визнав незаконними рішення начальника Слов`янського об`єднаного Пенсійного фонду України Донецької області № 23 від 27.04.2017 про відмову в призначенні пенсії; зобов`язав Комісію при Головному управлінні Пенсійного Фонду України Донецької області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивача з 01.06.1987 по 09.09.1990 на посаді глазурувальника електрокерамічних виробів; зобов`язав Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати період роботи позивача з 01.06.1987 по 09.09.1990 до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, занятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та призначити пенсію на пільгових умовах згідно чинного законодавства з дня подання заяви. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Як встановлено, позивачка 21 березня 2017 року звернулася до Слов`янського об`єднаного Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Управління № 23 від 27 квітня 2017 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії, оскільки згідно з рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області № 15/75 від 14.04.2017 не зараховано пільговий стаж роботи за Списком №2 з 01.06.1987 по 09.09.1990 в якості глазурувальника електрокерамічних виробів у зв`язку з тим, що ця посада не передбачена Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. Зазначено, що відповідно до наданих документів на момент звернення з заявою про призначення пенсії позивачка має загальний страховий стаж 21 рік 04 місяці 19 днів, з них пільговий стаж за списком №2 - 07 років 03 місяці 06 днів, що менше ніж 10 років. Також у зазначеному рішенні вказано, що згідно з чинним законодавством позивачка буде мати право виходу на пенсію за віком по Списку № 2 після досягнення 57 річного віку за наявності 24 років загального страхового стажу при зверненні з 01 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою доведено наявність пільгового стажу роботи, зокрема, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивачка працювала: в період з 01.06.1987 по 09.09.1990 на посаді глазурувальника електрокерамічних виробів у ВАТ "АІЗ ЕНЕРГІЯ", з 10.09.1990 була переведена на посаду дробильник на тому ж самому підприємстві. Довідкою Арбітражного керуючого ВАТ "АІЗ ЕНЕРГІЯ" № 22-61 від 29.04.2005 підтверджено, що позивачка в період з 01.06.1987 по 09.09.1990 працювала повний робочий день за професією "глазурувальник фарфорових та фаянсових виробів, зайнятий на роботах вручну", що передбачено Списком №2 розділу XVIII п.2 пп.2 код 2190202а-11684, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову у позові, виходив з того, що на момент роботи позивачки діяли списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, у яких не зазначена професія "глазурувальник електрокерамічних виробів".
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).
Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону №1058, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 (у чинній редакції) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 20 Постанови Кабінету міністрів України №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 6 грудня 2016 року у справі №686/18754/14-а, право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону №1788-ХІІ має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці.
Судами встановлено, що згідно з записами трудової книжки, позивачка в період з 01.06.1987 по 09.09.1990 працювала на посаді глазурувальника електрокерамічних виробів у ВАТ "АІЗ ЕНЕРГІЯ", з 10.09.1990 була переведена на посаду дробильник на тому ж самому підприємстві.
Так, згідно із розділом 19 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, до цього списку належить професія - глазурувальник.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників професія "глазурувальник" не визначена як окрема професія, а є загальною професією, тому посада "глазурувальник електрокерамічних виробів" є конкретизованою спеціалізацією та також належить до загальної професії "глазурувальник", що підтверджується довідкою Арбітражного керуючого ВАТ "АІЗ ЕНЕРГІЯ" № 22-61 від 29.04.2005, у якій також зазначено про проведення атестації робочого місця, та Списком №2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, який містить конкретизацію професії "глазурувальник".
Отже, наявність доказів, досліджених судами, надає суду підстави для висновку, про те, що посада "глазурувальника електрокерамічних виробів", як така, що конкретизована у трудовій книжці, фактично є посадою "глазурувальник", яка віднесена до Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.
За таких обставин, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що в цьому випадку визначені відповідачами обставини не є підставою для відмови в призначенні позивачці пільгової пенсії за віком, оскільки надані нею та досліджені судами документи підтверджують її право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Суд приходить висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд