УХВАЛА
21 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/775/18
Провадження № 11-481заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М. І. вивчив мотиви апеляційної скарги ОСОБА_1, яка діє через представника Осколкова Івана Леонідовича, про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправними дій та скасування рішення, та
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції, в якому просила:
- визнати протиправними дії ВККС щодо оцінювання відповідності ОСОБА_1 займаній посаді судді в частині критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту;
- зобов`язати ВККС повторно оцінити відповідність позивачки займаній посаді в частині критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 02 серпня 2018 року про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані дії та рішення відповідача порушують гарантовану Конституцією та Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій та статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) незалежність судді, складовою якої є особливий порядок звільнення суддів.
Вказує, що оскаржуване рішення є невмотивованим, що воно (рішення відповідача) є самостійною підставою для його скасування, оскільки в ньому не наведено, за яким конкретним критерієм позивачка не відповідає займаній посаді.
Наголошує, що оспорюване рішення ухвалене на підставі дослідження суддівського досьє, яке не оформлене у відповідності до встановлених законодавством вимог, у ньому вказана неповна та недостовірна інформація щодо майна, якого позивачка на момент перебування на посаді не придбала.
Зазначає, що відповідач провів співбесіду з позивачкою з порушенням законодавства, адже відповідач не встановив достовірної інформації, необхідної для оцінки показника "ефективність здійснення правосуддя", вийшов за межі своїх повноважень шляхом задавання позивачці необґрунтованих запитань, безпідставно вказав на наявність інформації про її не доброчесність.
У відзиві на позовну заяву ВККС вказує, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя господарського суду Луганської області ОСОБА_1, набрала 643,125 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв і тому вона (ВККС) своїм рішенням від 02 серпня 2018 року № 1454/ко-18 визнала позивачку такою, що не відповідає займаній посаді. Наголошує, що приймаючи оскаржуване рішення ВККС діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, зокрема, відповідно до порядку проведення кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді), встановленого статтями 83-88 Закону № 1402-VIII та Положення.
У відповіді на відзив позивачка вказала, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності та повноти відомостей, зазначених в деклараціях та моніторинг способу життя належить до виключної компетенції НАЗК, тому, приймаючи оскаржуване рішення, ВККС вийшла за межі своїх повноважень та виходила із суб`єктивної оцінки майнового стану позивачки без проведення відповідної перевірки компетентним органом, що є незаконним.
Наголошує, що в оскаржуваному рішенні також не зазначено, яким чином визначались членами ВККС бали за відповідними показниками та формувався загальний бал за відповідними критеріями, а виставлені позивачці бали не дають змоги встановити, за яким конкретно критерієм він не відповідає займаній посаді, тому проведення оцінювання та виставлення балів "за внутрішнім переконанням" є недотриманням з боку ВККС принципу прозорості та правової визначеності, який є одним із елементів верховенства права, і, як наслідок, прийняття немотивованого рішення.
Заперечення на відповідь на відзив відповідач до суду не подав.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 08 листопада 2021 року провадження у справі закрив.
Своє рішення обґрунтував тим, що оспорене рішення ВККС з висновком про рекомендування ВРП розглянути питання про звільнення позивачки з посади судді є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду. Ці обставини унеможливили подальший розгляд справи й ухвалення рішення по суті спору, а стали підставами для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Мотивами для закриття провадження у справі стали не стільки порушення правил предметної підсудності, скільки передчасне звернення суб`єкта адміністративного права до адміністративного суду, якому за процесуальним законом підсудний цей спір.
ОСОБА_1 не погодилася з ухвалою суду першої інстанції і 24 листопада 2021 року подала апеляційну скаргу.
Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 30 листопада 2021 року залишив без руху апеляційну скаргу позивачки на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року, оскільки апеляційна скарга була подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
В ухвалі звернута увага скаржниці на те, що оскаржену ухвалу суд першої інстанції постановив та повний текст рішення склав 08 листопада 2021. Розгляд справи у суді першої інстанції провадився у письмовому провадженні. В апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржниця зазначає, що копія рішення суду першої інстанції на адресу ОСОБА_1 та її представника не надходила, з його змістом скаржниця ознайомилася в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22 листопада 2021 року. Наголошує, що на офіційному ресурсі Судової влади України в розділі "Стан розгляду справ" не має відомостей щодо закриття провадження у справі. Попри це скаржниця не зазначила, з яких причин вона та її представник не отримали копію оскарженого рішення, чи направляв суд на вказану ним адресу копію цього рішення тощо.
Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року оприлюднене 10 листопада 2021 року.
Статтею 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відповідно до статті 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Таким чином, про наявність оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржниця мала змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення, тобто з 10 листопада 2021 року..
Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 30 листопада 2021 року визнав причини пропуску строку на подання апеляційної скарги не поважними та роз`яснив, що в разі якщо ОСОБА_1 не усуне названі недоліки апеляційної скарги протягом установленого строку, їй повернуть скаргу.
На виконання вимог ухвали суду про усунення вад подання апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 адвокат Осколков І. Л. надіслав заяву, яка озаглавлена як заява про усунення недоліків, але за змістом вона інша. У цій заяві її автор насправді не називає підстав для поновлення строку, а лише просить надати йому для ознайомлення матеріали справи № 9901/775/18.
До поданої засобами електронного зв`язку заяви про усунення недоліків апеляційної скарги додано роздруківку результату перевірки кваліфікованого електронного підпису, виданого АЦСК АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частина восьма статті 44 КАС України).
За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 абзацу другого розділу VII "Перехідні положення" КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення ВРП від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).
При цьому відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Водночас Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року на підставі Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" (далі - Закон № 2155-VIII).
Тобто натепер порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом № 2155-VIII.
Положенням частини другої статті 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Саме тоді абзацом першим частини першої статті 18 Закону № 2155-VIII було передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
На підставі наказу Державної судової адміністрації України від 26 квітня 2019 року № 429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628" з 2 травня 2019 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд", під час якої Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції.
Державна судова адміністрація України наказом від 1 червня 2020 року № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію систем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" з 1 червня 2020 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (як пілотному суді) запровадила дослідну експлуатацію системи "Електронний суд", під час якої Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції, в частині функціонування даних підсистем.
З дня видання цього наказу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, наказ Державної судової адміністрації України від 26 квітня 2019 року № 429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628".
Отже, надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через "Електронний кабінет".
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20).
Водночас у Великій Палаті Верховного Суду як у суді апеляційної інстанції не запроваджено функціонування та експлуатація системи "Електронний суд" та "Електронний кабінет", а це своєю чергою зобов`язує учасників провадження звертатися до суду другої інстанції з урахуванням положень підпункту 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII "Перехідні положення" КАС, за якими до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Отож, заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до Великої Палати Верховного Суду належить подавати у зазначеній формі.
Хоча позивач подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги в електронному вигляді й підписав її електронним підписом, який перевірено через онлайн сервіс створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, однак він не подав її з дотриманням порядку й форми, встановленої процесуальним законом для подання апеляційних скарг до Великої Палати Верховного Суду (у паперовій формі).
За таких обставин вважаю за необхідне продовжити представнику ОСОБА_1 - адвокату Осколкову І. Л. строк для усунення недоліків апеляційної скарги до пред`явлення заяви про поновлення строкуз дотриманням порядку й форми, встановленої процесуальним законом (у паперовій формі).
Недотримання описаного вище порядку і форми подання до суду заяви, що стосується суті звернення, є не єдиною підставою для залишення скарги без руху і продовження строку для усунення недоробок апеляційної скарги. Вважаю, що своєчасне надання письмового звернення з назвою про усунення недоліків скарги, яке, однак, за змістом (текстом) фактично не відповідає назві звернення, може свідчити (не без того) про якийсь механічний недогляд (помилку), який не повинен використовуватися для обмеження права апелянта на апеляційний перегляд справи за умови, що існує процесуальна можливість з`ясувати, чи це справді помилка, чи це така позиція автора звернення.
Апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169КАСУкраїни).
Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду