УХВАЛА
16 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/395/20
Провадження № 11-107заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 9901/395/20 за його позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення ВРП від 26 листопада 2020 року № 3260/0/15-20 про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення його на посаду судді Печерського районного суду міста Києва;
- зобов`язати ВРП у місячний строк повторно розглянути питання про внесення Президентові України подання про призначення його на посаду судді Печерського районного суду міста Києва з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 16 лютого 2021 року позов задовольнив повністю.
ВРП не погодилася з рішенням суду першої інстанції і подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати його й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) постановою від 16 вересня 2021 року апеляційну скаргу ВРП задовольнила. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 лютого 2021 року скасувала та ухвалила нове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1
29 листопада 2021 року до Великої Палати надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Великої Палати від 16 вересня 2021 року. У своїй заяві позивач по суті просить пояснити, як постанова Великої Палати вплине на його професійну діяльність як адвоката та чи може він у майбутньому кандидувати на посаду судді.
Велика Палата ухвалою від 01 грудня 2021 року призначила подану заяву до розгляду на 16 грудня 2021 року в порядку письмового провадження. У визначену дату з`ясувала доводи цієї заяви і дійшла висновку, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.
Згідно із частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримано вимог ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Під роз`яснення підпадає винятково рішення, яке підлягає виконанню, і без такого роз`яснення його важко виконати або існує велика ймовірність його неправильного виконання.
Повертаючись до змісту заяви ОСОБА_1, треба зауважити, що питання, які позивач просить роз`яснити в порядку статті 254 КАС України, не були предметом судового розгляду. Ці питання поставлені у формі, з якої можна визначити, що вони не потребують відповіді, оскільки містять прохання не стільки роз`яснити зміст судового рішення, скільки окреслити наслідки цього рішення для професійної діяльності позивача як адвоката й потенційного претендента на наступний добір на вакантні посади суддів. По суті позивач вимагає від суду надати відповідь на питання, які виходять за межі його відання; фактично вимоги позивача зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням.
Слід додати, що судове рішення, за роз`ясненням змісту якого звернувся позивач, є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.
З огляду на те що це рішення не потребує реалізації через примусове виконання, а також що особиста незгода заявника з прийнятим рішенням не може бути підставою для його роз`яснення, Велика Палата дійшла висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Великої Палати від 16 вересня 2021 року в цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду