Постанова
іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 404/684/16-к
провадження № 51-3766км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Костюка О.С.,
розглянув касаційну скаргу прокурора Воробей Н.М., яка брала участь під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2020 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1205120020001842 від 07 березня 2015 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Власівка Світловодського району Кіровоградської області, мешканки АДРЕСА_1, такої, що судимості не мала,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за частиною 1 статті 366 КК у зв`язку з відсутністю в її діянні складу даного кримінального правопорушення.
Згідно з вироком орган досудового розслідування кваліфікував дії ОСОБА_1 за частиною 1 статті 366 КК, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК, за наступних обставин.
11 грудня 2013 року між Новенською селищною радою Кіровського району міста Кіровограда в особі голови ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір підряду за № 3/13, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 зобов`язалась у 2013 році за дорученням "Замовника" виконати геодезичні роботи для виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва газопроводу середнього та низького тиску за адресою: кооператив "Західний-1", селище Нове, місто Кіровоград, в обсягах, згідно кошторисної документації, здати виконані роботи у встановлений цим договором строк, після завершення їх виконання, а "Замовник" прийняти та оплатити такі роботи у розмірі 18000 грн. Цього ж дня ОСОБА_1, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, у невстановлений час, знаходячись у приміщенні Новенської селищної ради Кіровського району міста Кіровограда по вулиці Металургів, 3 в селищі Новому міста Кіровограда, діючи умисно і цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій та користуючись своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, видала завідомо неправдиві офіційні документи, а саме акт за № 3/13 від 11 грудня 2013 року про прийому-передачі документації на топографо-геодезичні роботи та акт виконаних топографо-геодезичних робіт, які були підписані і затверджені нею, як головою Новенської селищної ради, та ФОП ОСОБА_2, про що свідчать їхні підписи та відтиски печаток, чим фактично підтвердили повне виконання ФОП ОСОБА_2 " топографо-геодезичних робіт відповідно до укладеного кошторису, а з боку голови Новенської селищної ради ОСОБА_1 - повне прийняття вказаних топографо-геодезичних робіт. Відповідно до акта від 30.03.2015 року, затвердженого підписом голови Новенської селищної ради, станом на 26 березня 2015 року повного необхідного пакета геодезичної документації житлового масиву "Західний" у Новенській селищній раді немає, що свідчить про невідповідність затвердженого акта прийому-передачі документації на топографо-геодезичні роботи № 3/13 від 11 грудня 2013 року, підписаного головою Новенської селищної ради Кіровського району міста Кіровограда ОСОБА_1 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 17 грудня 2013 року ОСОБА_1 направила до Управління державної казначейської служби України в Кіровоградській області зазначений вище договір підряду № 3/13 від 11 грудня 2013 року, а також акт прийому-передачі документації на топографо-геодезичні роботи № 3/13 від 11 грудня 2013 року, в якому містяться неправдиві відомості, з метою подальшого перерахування коштів у розмірі 18000 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2 .
У подальшому, на підставі підписаного акта прийому-передачі документації на топографо-геодезичні роботи № 3/13 від 11 грудня 2013 року, Новенською селищною радою відповідно до платіжного доручення № 920 від 15 липня 2014 року перераховано грошові кошти в сумі 18000 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2, відповідно до умов вищевказаного договору підряду № 3/13 від 11 грудня 2013 року, однак станом на 26 березня 2015 року топографо-геодезичні роботи виконані не були.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року вказаний виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам цієї справи та зібраним у справі доказам про те, що ОСОБА_1 після підписання з ФОП ОСОБА_2 договору підряду, яким передбачено проведення конкретного переліку геодезичних робіт вартістю 18000 грн, при підписанні в цей же день акта прийняття таких робіт, не знала і не усвідомлювала, що відомості, які зазначені в акті, не відповідають дійсності.
Крім того, вказує на те, що судом першої інстанції не наведено мотивів з яких ним відкинуто покази свідка ОСОБА_4, який безпосередньо займався укладанням договору та надав чіткі пояснення про те, що селищна рада поспішала з укладанням даного договору, оскільки хотіли отримати допомогу з місцевого бюджету на наступний рік, а також те, що, на думку свідка, ОСОБА_1 знала, що роботи не виконано.
Стверджує, що в ході нового судового розгляду суд першої інстанції проігнорував висновки, викладені в ухвалі апеляційного суду від 05 жовтня 2016 року, а суд апеляційної інстанції залишив поза увагою.
Також вважає, що суд апеляційної інстанції, в порушення частини 3 статті 404 КПК, клопотання прокурора про дослідження доказів в повному обсязі безпідставно задовольнив частково та не дослідив письмові докази, якими доводиться вина обвинуваченої у вчиненому службовому підробленні.
Прокурор вказує на те, що суд апеляційної інстанції, як на одну з підстав для виправдання ОСОБА_1, посилається на часткове виконання геодезичних робіт по газифікації ще влітку 2013 року, відповідно до договору, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та директором кооперативу "Західний-1" ОСОБА_5, та на те, що стороною обвинувачення даний факт не спростовано. Вважає, що сторона обвинувачення не повинна це спростовувати, бо висунуте обвинувачення ОСОБА_6 стосується лише підписаних нею від імені Новенської селищної ради Кіровського району міста Кіровограда договору підряду та актів до нього лише в грудні 2013 року.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу та вважав за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.
Мотиви Суду
Виправдовуючи ОСОБА_1 за обвинуваченням, передбаченим частиною 1 статті 366 КК, з урахуванням положень статті 62 Конституції України, суд першої інстанції вважав, що в діях ОСОБА_1, яка посвідчила своїм підписом акт прийому-передачі документації на топографо-геодезичні роботи, не усвідомлюючи, що відомості, які в ньому зазначені, не відповідають дійсності, відсутній склад злочину, передбачений частиною 1 статті 366 КК.
Свої висновки суд першої інстанції обґрунтував тим, що з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме з договору підряду на виконання геодезичних робіт між ФОП ОСОБА_2 та Новенською селищною радою та акта прийому-передачі документації на топографо-геодезичні роботи від 11 грудня 2013 року, вбачається лише факт підписання його від імені Новенської селищної ради обвинуваченою ОСОБА_1 та факт того, що відомості, які містяться в підписаному ОСОБА_1 акті прийому-передачі документації на топографо-геодезичні роботи від 11 грудня 2013 року стосовно виконання робіт та передачі документації, не відповідають дійсності, оскільки на час підписання акта така документація надана не була.
Стверджено, що з показів ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_7 вбачається однозначний факт того, що ОСОБА_1 не цікавилася обставинами проведення газифікації кооперативу, не давала будь-які вказівки та завдання з приводу проведення газифікації, в тому числі - проведення геодезичних робіт, не була присутня під час підписання договору та акта прийому-передачі документів. Тому вважалося, що дані обставини, з урахуванням показів свідків, опосередковано свідчать непоінформованість ОСОБА_1 стосовно того, що відомості, які зазначені у згаданому акті, не відповідають дійсності.
Визнано припущенням той факт, що ОСОБА_1 в один день підписала і договір і акт прийому-передачі, а отже повинна була розуміти, що геодезичні роботи ще не могли бути виконані, а документи не могли бути передані, а тому вважалося, що така обставина жодним чином не може спростовувати покази ОСОБА_1 та свідків.
Разом з цим суд першої інстанції вважав, що внесення до документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлювала, чи видача документа, невідповідність дійсності якого нею не усвідомлював, виключає склад службового підроблення і за наявності необхідних умов може бути кваліфіковане за статтею 367 КК.
Після проведення судового слідства в частині допиту ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції погодився з підставами виправдання ОСОБА_1 та висновками щодо цього.
Спростовуючи доводи апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зміст обвинувачення зводився до того, що ОСОБА_1, будучи службовою особою, підписала акт прийому-передачі документації на топографічні-геодезичні роботи № 3/13 від 11 грудня 2013 року та акт виконаних топографо-геодезичних робіт, який містив недостовірні дані щодо обсягу виконаних геодезичних робіт.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд вважав, що надані стороною обвинувачення письмові докази, як кожен окремо, так і у своїй сукупності, не доводять поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 з огляду на те, що не містять прямого підтвердження факту вчинення інкримінованого їй злочину, а міркування прокурора щодо доведеності вини останньої є упереджені оціночні судження і висновки з відомостей та обставин, які можуть тлумачитись цілком іншим чином.
Апеляційний суд спростував посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_1 не могла не усвідомлювати та не розуміти змісту підписуваних нею документів, та те, що вносить недостовірні відомості до актів виконаних робіт, вважаючи, що вони не мають об`єктивного підтвердження, адже у межах досудового розслідування не встановлено і не підтверджено доказами, що останній було відомо про фактичне невиконання геодезичних робіт на момент підписання договору та актів виконаних робіт.
Апеляційний суд звернув увагу на те, що ані з показань ОСОБА_1, ані з показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, які повторно були допитані в апеляційному суді, ані з досліджених судом першої інстанції письмових доказів, не вбачається, що ОСОБА_1 займалася або обговорювала питання газифікації кооперативу "Західний-1" та проведенням у зв`язку з цим топографо-геодезичних робіт, як не вбачається і того, що ОСОБА_1 під час підписання договору і акту виконаних робіт достовірно знала, що геодезичні роботи ФОП ОСОБА_2 не виконані.
Навпаки апеляційний суд ствердив, що за матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_1 питаннями газифікації та проведення у зв`язку з цим топографо-геодезичних робіт не займалася і не цікавилася ними. Вирішення даного питання було покладено на її заступника ОСОБА_4, до кола повноважень якого відносилося здійснення контролю за дотриманням ФОП ОСОБА_2 зобов`язань за договором підряду про виконання геодезичних робіт.
Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_1 не могла знати про дійсні обставини, що були пов`язані з актом виконаних робіт, оскільки навіть він на час його підписання вважав, що виготовлені документи відповідають умовам договору та є документацією щодо проведених ФОП ОСОБА_2 геодезичних робіт.
На підставі цього апеляційний суд вважав, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що ОСОБА_1 достовірно знаючи про невиконання топографо-геодезичних робіт по житловому масиву "Західний селища Нового міста Кіровограда" та за відсутності повного пакета документації з цих робіт, умисно підписала акт прийому-передачі документації на топографічні-геодезичні роботи № 3/13 від 11 грудня 2013 року та акт виконаних топографо-геодезичних робіт, відомості у якому не відповідають дійсності.
Відповідно до статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При розгляді доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, установлених судами.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Згідно зі статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 в інкримінований їй час перебувала на посаді голови Новенської селищної ради Кіровського району міста Кіровограда та в своїй діяльності керувалася, у тому числі, вимогами пунктів 13, 14, 16 частини 2 статі 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", де вказано, що сільський, селищний, міський голова: є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.
Відповідно до письмових доказів, показань ОСОБА_1 і свідків, що також не заперечувалося стороною захисту, у провадженні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 підписала і затвердила акт за № 3/13 від 11 грудня 2013 року про прийому-передачі документації на топографо-геодезичні роботи та акт виконаних топографо-геодезичних робіт, на підставі чого було перераховано 18000 грн з державного бюджету на користь ФОП ОСОБА_2, та станом на 26 березня 2015 року повного необхідного пакета геодезичної документації житлового масиву "Західний" у Новенській селищній раді немає та топографо-геодезичні роботи виконані не були.
Верховний Суд у своїх висновках надавав тлумачення щодо предмету злочину за частиною 1 статті 366 КК, та які наслідки передбачені після підписання офіційного документа.
Зокрема, вказано, що передусім офіційний документ як предмета злочину має відповідати такими ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності.
Одночасно правозастосування - це владна діяльність компетентних органів та посадових осіб з підготовки і прийняття індивідуального юридичного рішення в юридичній справі на основі юридичних фактів і конкретних правових норм. Також поняття правозастосування можна визначити як управлінську діяльність органів державної влади, зокрема їх посадових осіб, а також уповноважених державою суб`єктів з винесення конкретно-індивідуальних приписів, якими на одних учасників правовідносин покладаються обов`язки, а іншим - надаються права.
На підставі вказаного колегія суддів вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ОСОБА_1 була непоінформована стосовно того, що відомості, які зазначені в акті, не відповідають дійсності, оскільки вона несе персональну відповідальність та мала достовірно передбачати, що за підписання таких актів виконавець отримує оплату в повному обсязі.
На вказані обставини звертав увагу й Апеляційний суд Кіровоградської області в ухвалі від 05 жовтня 2016 року, якою було скасовано виправдувальний вирок від 06 квітня 2016 року щодо ОСОБА_1 .
Таким чином, є необґрунтованими твердження судів першої та апеляційної інстанцій про те, що в цьому провадженні відсутній склад кримінальної відповідальності, та помилково не застосовано судами частину 1 статті 366 КК.
Відтак касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок та ухвала щодо ОСОБА_1 - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438 Кримінального процесуального кодексу України, Суд