Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 523/8951/20
провадження № 61-10813св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба"
треті особи: Державна служба морського та річкового транспорту України, директор Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" Сударев Віктор Олексійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року у складі судді Сувертак І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Князюка О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" (далі - КП "Морська пошуково-рятувальна служба"), треті особи: Державна служба морського та річкового транспорту України, КП "Морська пошуково-рятувальна служба" в особі директора Сударева В. О., про визнання бездіяльності щодо припинення трудових відносин протиправною, зобов`язання розірвати трудовий договір, зобов`язання видати наказ про звільнення, зобов`язання внести запис до трудової книжки, виплатити заробітну плату та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він з серпня 2017 року перебуває у трудових відносинах з КП "Морська пошуково-рятувальна служба" на посаді юрисконсульта сектору претензійно-позовної роботи юридичної служби, є інвалідом 1 групи.
18 лютого 2020 року його повідомили, що відповідно до наказу КП "Морська пошуково-рятувальна служба" від 17 лютого 2020 року його посада виводиться зі штатного розпису. Він був ознайомлений із вказаним наказом та отримав попередження про вивільнення з посади відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вважав, що його звільнення мало відбутися, з урахуванням святкових і неробочих днів, 21 квітня 2020 року.
15 квітня 2020 року він був ознайомлений з повідомленням, згідно з яким його заплановане звільнення переноситься на 15 травня 2020 року у зв`язку з необхідністю уточнення та додаткового опрацювання матеріалів та справ юридичної служби. Разом з повідомленням йому було надано список вакантних посад.
У період з 22 квітня 2020 року до 15 травня 2020 року він був змушений приїжджати на роботу кожен робочий день. Перебував один у кабінеті, не отримував завдань, що негативно вплинуло на його емоційний стан здоров`я, він відчував себе пригніченим, впав у депресію.
У зв`язку із зазначеним він звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до державних органів, а саме: Прем`єр-міністра України, Міністра інфраструктури України, Голови комітету з питань транспорту та інфраструктури Верховної Ради України, Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Головного управління Держпраці в Одеській області, виконувача обов`язків Голови державної служби морського та річкового транспорту України.
Також звернувся до Голови Професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби, членом якої є, щодо захисту своїх прав та врегулювання з роботодавцем питання його звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Зазначав, що після вказаних звернень був переведений з кабінету на 2-му поверсі до кабінету на 3-му поверсі адміністративної будівлі підприємства. Пандус для входу на 3-й поверх є небезпечним для нього та не відповідає державним будівельним нормам та умовам охорони праці.
15 травня 2020 року він не був звільнений за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України та продовжив трудові відносини з КП "Морська пошуково-рятувальна служба".
Наведена ситуація спричиняє йому значні моральні страждання та змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя та роботи.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати бездіяльність КП "Морська пошуково-рятувальна служба" щодо припинення трудових відносин із ним протиправною; зобов`язати КП "Морська пошуково-рятувальна служба" розірвати трудовий договір із ним відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 40 КЗпП України з 15 травня 2020 року; зобов`язати КП "Морська пошуково-рятувальна служба" внести запис до трудової книжки про його звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з посади юрисконсульта сектору претензійно-позовної роботи юридичної служби; стягнути з КП "Морська пошуково-рятувальна служба" моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 під час терміну дії попередження про звільнення та після закінчення терміну попередження пропонувалися вакантні посади на підприємстві, зокрема і ті, що відповідають освіті та кваліфікації позивача. Відтак, відповідач, як роботодавець, докладав усіх зусиль щодо збереження за відповідачем його робочого місця.
Суд вказав, що не встановлено порушень відповідачем трудового законодавства щодо незвільнення позивача відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Оскільки порушень трудового законодавства судом не встановлено, то немає й підстав для відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року - без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що немає підстав для задоволення позову, оскільки КЗпП України не містить зобов`язання роботодавця звільнити працівника у зв`язку зі зміною в організації виробництва та праці, а навпаки роботодавець має докласти всіх зусиль щодо працевлаштування такого працівника, що й було здійснено відповідачем, на вимогу статті 49-2 КЗпП України йому пропонувалися вакантні посади, проте позивач відмовлявся від переведення на іншу роботу.
Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн суд вважав належно не обґрунтованими, а також вказав, що вони є похідними від вимог про визнання протиправними дій відповідача, у задоволенні яких було відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної оцінки тому, що КП "Морська пошуково-рятувальна служба" не довело до кінця процедуру його звільнення, а його робота, на цей час, має формальний характер.
Посилається на те, що головою профспілкового комітету підприємства є начальник відділу по роботі з персоналом, тобто особа, яка прямо підпорядкована керівництву, тому відповідь про ненадання згоди на його звільнення, на його думку, не може бути об`єктивною.
Вказує, що процедура скорочення штату була проведена, проте його звільнення не відбулося, що не з`ясовано судами. А звільнення відповідно до положень статті 38 КЗпП України, як йому пропонують, порушує його трудові права.
Вважає, що суди не надали належної правової оцінки його доводам щодо завдання підприємством йому моральної шкоди, зокрема, забезпеченням його неналежними умовами праці.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року КП "Морська пошуково-рятувальна служба" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що наведені в ній доводи є безпідставними, оскільки суди повно та всебічно встановили обставини справи, правильно визначились з правовідносинами сторін, ухваливши законні та обґрунтовані судові рішення, які просить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
25 листопада 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 із серпня 2017 року перебуває у трудових відносинах із КП "Морська пошуково-рятувальна служба" на посаді юрисконсульта сектору претензійно-позовної роботи юридичної служби. Він є інвалідом 1 групи.
18 лютого 2020 року ОСОБА_1 був повідомлений про те, що його посада виводиться зі штатного розпису КП "Морська пошуково-рятувальна служба" на підставі наказу підприємства від 17 лютого 2020 року №116-н.
14 квітня 2020 року строк попередження позивача про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України було продовжено до 15 травня 2020 року та ОСОБА_1 було надано список вакантних посад.
Профспілковим комітетом Професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби, членом якої є ОСОБА_1, було розглянуто подання підприємства про звільнення останнього та не надано згоду на його звільнення.
16 квітня 2020 року Профспілковим комітетом Професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби запропоновано адміністрації підприємства докласти усіх зусиль щодо подальшої праці ОСОБА_1 на підприємстві. Рекомендовано ОСОБА_1 ще раз оцінити ризики залишення без роботи та розглянути пропозиції для подальшої праці на підприємстві (том 1, а. с. 18-19).
15 травня 2020 року КП "Морська пошуково-рятувальна служба" не було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 .
Наступного робочого дня, ОСОБА_1 вийшов на роботу та продовжив трудові відносини з КП. На день ухвалення рішення судом першої інстанції позивач також перебував у трудових відносинах з відповідачем.
Головним управлінням Держпраці в Одеській області проводилось інспекційне відвідування КП "Морська пошуково-рятувальна служба" за зверненням ОСОБА_1 та порушень трудового законодавства щодо незвільнення останнього відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України не встановлено (акт інспекційного відвідування від 26 червня 2020 року № ОД469/1600/АВ) (том 1, а. с. 209-211).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 761/19406/15-ц та від 22 липня 2020 року у справі № 760/11864/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, підставою касаційного оскарження судового рішення заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах при звільненні працівника відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у випадку проведення роботодавцем процедури скорочення посади та виключення її зі штатного розпису підприємства (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.